Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/7414/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/7414/25 пров. № А/857/6143/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційні скарги ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року, головуючий суддя Плеханова З.Б., ухвалене у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , про що зробити відповідний запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що позивач який в 2022 році виключений із військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з непридатністю до військової служби), був на його переконання, незаконно взятий на військовий облік 04.05.2025 року за відсутності підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Заяви ОСОБА_1 , надіслані 22.07.2025 року та 01.08.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про виключення його з військового обліку, а також адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 від 26.08.2025 року залишені без відповідного реагування та вирішення. Беручи до уваги все вищенаведене, з метою якісного та повного захисту прав й інтересів позивача, він змушений звернутися до суду із даною позовною заявою. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяв в ОСОБА_1 від 22.07.2025 року про виключення ОСОБА_1 з військового обліку; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2025 року про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 оскаржили його в апеляційному порядку, які, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції: позивач скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі; відповідач скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою апеляційну скаргу ОСОБА_1 мотивує тим, що єдиним ефективним та максимально дієвим способом захисту та поновлення порушених прав позивача є визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача виключити з військового обліку ОСОБА_1 , про що зробити відповідний запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. ІНФОРМАЦІЯ_4 свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що строк дії довідки ВЛК щодо позивача, на даний момент сплинув, позивач повинен за місцем перебування на військовому обліку актуалізувати свої дані. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з висновком військово-лікарської комісії №7/2221 від 27.04.2022 року при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , визнаний непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку і таким, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до інформації, яка міститься в довідці ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 № 7/2221 від 27.04.2022 року, ОСОБА_1 , 27.04.2022 року проведено медичний огляд ВЛК і встановлено діагноз: двобічний коксартроз зліва ІІІ ступеня, справа ІІ-ІІІ ступеня, прогресуючий з контрактурою кульшових суглобів середнього ступеню, больовим синдромом, вкороченням лівої нижньої кінцівки на 1 см. Остеохондроз поперекового відділу хребта з протрузією L4 L5 дисків з радикулярним синдромом, вираженим порушенням функції ходи та опори та помірним порушенням функції хребта. На підставі статті 61 «а», 64 «б» Розкладу хвороб, графи ІІ, непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідно до п. 8 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 28.04.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі протоколу №54 від 27.04.2022 року, а в п. 13 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 поставлена печатка «невійськовозобов`язаний» із датою. Відповідно до скріншоту з застосунку «Резерв+», який сформовано 01.05.2025 року о 19:05, вбачається, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку. Відповідно до скріншоту з застосунку «Резерв+», який сформовано 22.07.2025 року о 15:08, вбачається, що ОСОБА_1 рахується на військовому обліку як військовозобов`язаний з 04.05.2025 року. Судом також досліджено скріншот з застосунку «Резерв+», який сформовано 13.08.2025 року о 18:45 вбачається, що ОСОБА_1 рахується на військовому обліку як військовозобов`язаний. Також в графі «Постанова ВЛК» зазначено: «Непридатний з виключенням з військового обліку», а в графі «Дата ВЛК» вказано дату 27.04.2022 року. 22.07.2025 року позивач надіслав на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву, у якій просив виключити його з військового обліку в зв`язку з непридатністю до військової служби. До заяви позивачем було долучено наступні документи: - копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №779-д від 28.04.2022 року; - копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 28.04.2022; - копію довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 №7/2221 від 27.04.2022 року; - копію роздруківки розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 01.05.2022 року; - копію роздруківки ВОД від 22.07.2025 року. Як встановлено з роздруківки з трекінгу відправлень Укрпошти, заява ОСОБА_1 від 22.07.2025 року була вручена «за довіреністю» ІНФОРМАЦІЯ_6 04 серпня 2025 року. 01.08.2025 року позивач повторно надіслав на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву, у якій просив виключити його з військового обліку в зв`язку з непридатністю до військової служби. До заяви позивачем було долучено наступні документи: - копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №779-д віж 28.04.2022 року; - копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 28.04.2022; - копію довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 №7/2221 від 27.04.2022 року; - копію роздруківки розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 01.05.2022 року; - копію роздруківки ВОД від 22.07.2025 року. Як встановлено з роздруківки з трекінгу відправлень Укрпошти, заява ОСОБА_1 від 01.08.2025 року була вручена «за довіреністю» ІНФОРМАЦІЯ_6 01 вересня 2025 року. Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо повторного взяття на військовий облік протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не розглянув по суті заяву ОСОБА_1 та не вирішив порушене у ній питання (про внесення даних щодо статусу та категорії обліку, підстави зняття/виключення з військового обліку, відомостей про постанову військово-лікарської комісії, якою його було визнано непридатним до військової служби). Отже, наявні підстави для висновку про те, що така заява не була вирішена по суті (відсутнє будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону. Частиною 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ визначено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. За приписами частини 5 цієї статті Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно пункту 27 якого під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби; За приписами пункту 28 цього Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII). Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ). Згідно із частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. За приписами статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України. Частиною 5 статті 1 Закону № 2232-XII визначено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. За приписами частини 3 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок № 1487 ). Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються). Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів. Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, що була чинною до 17.05.2024 року включно, зняттю з військового обліку підлягають громадяни, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року №3633-IX (Закон №3633-IX), ч. 6 статті 37 вказаного Закону викладено у такій редакції: «Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. При цьому, статтею 2 Прикінцевих та Перехідних Положень вказаного закону установлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Також, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 (в редакції станом на 2022 рік) визначено, що постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд. Пунктом 17-1 постанови КМУ №932 від 16.08.2024 Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. передбачено, що стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних. Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта. На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік. Таким чином, позивач повинен був протягом строку дії довідки ВЛК для внесення змін до його військово-облікових документів або звернутись до відповідного РТЦК де він перебуває на військовому обліку або стати на облік в іншому РТЦК та СП в установленому законодавством порядку. На думку суду апеляційної інстанції, норми Порядку №560, не виключають можливість подання заяви засобами поштового зв`язку, оскільки особисте подання заяви означає те, що військовозобов`язаний особисто звертається з заявою до визначеного органу/посадової особи, який/яка уповноважений(а) вирішувати вказане питання, що і мало місце у спірному випадку та не означає того, що таку заяву повинно бути передано особисто особі, яка наділена такими повноваженнями. При цьому, колегія суддів зауважує, що вирішення питання щодо постановки на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку віднесено до дискреційних повноважень відповідача, і лише по факту заперечення відповідача щодо можливості вжиття дій (наявності спору щодо виключення з військового обліку через заперечення відповідача), суд може вирішити спірне питання, оминаючи зміст дискреційних повноважень. Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" про виключення з військового обліку, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони є передчасними, оскільки саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційних скарг колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційних скаргах обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційні скарги на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі №260/7414/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар Т. В. Онишкевич