Постанова 4857 № 500/4672/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/4672/24 пров. № А/857/33929/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року (головуючий суддя Мартиць О.І., м. Тернопіль) у справі № 500/4672/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасування постанову, яка оформлена довідкою Військово-лікарської комісії №5548/7 щодо проведеного 22.07.2024 медичного огляду Тернопільською міською позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що відповідач 22.07.2024 здійснив огляд позивача з метою визначення придатності на військову службу під час загальної мобілізації та встановлення причинного зв`язку між наявними захворюваннями та проходженням військової служби, за результатами якого позивача було визнано придатним до військової служби на підставі статті 39б, 41б, 26б, 14в графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ. Зазначає, що члени ВЛК скарги на стан здоров`я позивача проігнорували та фактично його огляд не проводили. Також наголошує, що звернення позивача до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку (довідки) відповідача є правом, а не обов`язковою умовою для подальшого звернення до суду для оскарження такого висновку. Просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 08.07.2024 за №6649 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я в Збройних Силах України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України. За вказаним направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.07.2024 позивач перебував з 09 липня 2024 по 16 липня 2024 в Комунальному підприємстві "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради та згідно акту від 16.07.2024 №833 дослідження стану здоров`я йому встановлений діагноз: Хронічна ішемія мозку (ішемічний інсульт в басейні лівої ЗМА(05.07.24.)) з правобічною геміанопсією, правобічною пірамідно-рефлекторною недостатністю, легким аміостатичним синдромом, помірним когнітивним зниженням, змінами на КТ г.м. від 09.07.24.(кіста лівої потиличної частки 21*20*11мм, кортико-атрофічні зміни, церебральний атеросклероз). Оклюзія лівої вертебральної артерії. Гіпертонічна хвороба 3 ст., 2-а ст.АГ. Високий КВР Гіпертензивне серце. СН-0ст. У зазначеному акті містяться результати спеціальних досліджень (лабораторних, рентгенологічних, інструментальних тощо) та діагнози лікарів: Логопед: Гіпертонічна хвороба 3 ст, 2-а ст. АГ, високий КВР. Гіпертензивне серце. СІ 1-0ст. Психолог: (09.07.24 р.): мовний контакт доступний, продуктивний, орієнтування в повному об`ємі; темп психомоторної діяльності в нормі. Пам`ять знижена за рахунок відтермінованого повторення. Мислення послідовне, повільне. Узагальнення, абстрагування та виключення знижені. Фон настрою рівний, астенізований, гіпомімічний. Хворий оглянутий психіатром: д-з: помірний когнітивний розлад. Терапевт: Гіпертонічна хвороба 3 ст., 2-а ст. АГ, високий КВР. Гіпертензивне серце. СН-0ст. Окуліст: Часткова атрофія обох ДЗН. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. 22.07.2024 під час проведення медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача діагностовано: Гіпертонічну хворобу III ступеня (ішемічний інсульт 05.09.2022) ст. КВР-дуже високий. СН 0 ст. ДЕН II ст. з правобічною геміанопсією, правобічною пірамідно-рефлекторною недостатністю, легким аміостатичним синдромом, помірним когнітивним зниженням. Ангіопатія сітківки ОU. Гомонімна геміанопсія ОU. Органічний емоційно-лабільний астенічний розлад. На підставі статті 39б, 41б, 26б, 14в графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) графи II ТДВ ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що питання визначення придатності (непридатності) позивача до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом першої інстанції не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна довідка ВЛК є правомірною. Надаючи правову оцінку висновку суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке. Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон № 2801-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення № 402 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 1 Закону № 2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я. Так, статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України Про військовий обов`язок і військову службу від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII). Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2024 позивач проходив медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 з винесенням відповідного висновку про придатність позивача до військової служби. З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402). Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби. Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Розділ ІІ Положення № 402 деталізує сам порядок проходження медичного огляду. Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення. Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402, яка містить такі пункти. Постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. У даному випадку предметом оскарження є постанова військово-лікарської комісії, оформлена довідкою №5548/7 від 28.02.2024, згідно якої позивач визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Судом першої інстанції встановлено, що у довідці, виданій ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 22.07.2024 №5548/7 щодо позивача зазначено діагноз: Гіпертонічна хвороба III ступеня (ішемічний інсульт 05.09.2022) ст. КВР-дуже високий. СН 0 ст. ДЕН II ст. з правобічною геміанопсією, правобічною пірамідно-рефлекторною недостатністю, легким аміостатичним синдромом, помірним когнітивним зниженням. Ангіопатія сітківки ОU. Гомонімна геміанопсія ОU. Органічний емоційно-лабільний астенічний розлад. Згідно протоколу №172 від 22.07.2024 дані факти засвідчені підписами голови комісії ОСОБА_2 , секретаря комісії ОСОБА_3 та членами комісії: оториноларинголога ОСОБА_4 , психіатра ОСОБА_5 , невропатолога ОСОБА_6 , хірурга ОСОБА_7 , ортопеда ОСОБА_8 , дерматолога ОСОБА_9 , офтальмолога ОСОБА_10 , стоматолога ОСОБА_11 , терапевта С.Герасимчук. Також був врахований акт дослідження стану здоров`я Кривого І.Е. від 16.07.2024 №833 Комунальним підприємством "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради із встановленим діагнозом: Хронічна ішемія мозку (ішемічний інсульт в басейні лівої ЗМА(05.07.24.)) з правобічною геміанопсією, правобічною пірамідно-рефлекторною недостатністю, легким аміостатичним синдромом, помірним когнітивним зниженням, змінами на КТ г.м. від 09.07.24.(кіста лівої потиличної частки 21*20*11мм, кортико-атрофічні зміни, церебральний атеросклероз). Оклюзія лівої вертебральної артерії. Гіпертонічна хвороба 3 ст., 2-а ст.АГ. Високий КВР Гіпертензивне серце. СН-0ст за результатами спеціальних досліджень (лабораторних, рентгенологічних, інструментальних тощо) та діагнозами лікарів: Логопед: Гіпертонічна хвороба 3 ст, 2-а ст. АГ, високий КВР. Гіпертензивне серце. СІ 1-0ст. Психолог: (09.07.24 р.): мовний контакт доступний, продуктивний, орієнтування в повному об`ємі; темп психомоторної діяльності в нормі. Пам`ять знижена за рахунок відтермінованого повторення. Мислення послідовне, повільне. Узагальнення, абстрагування та виключення знижені. Фон настрою рівний, астенізований, гіпомімічний. Психіатр: помірний когнітивний розлад. Терапевт: Гіпертонічна хвороба 3 ст., 2-а ст. АГ, високий КВР. Гіпертензивне серце. СН-0ст. Окуліст: Часткова атрофія обох ДЗН. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Колегія суддів враховує позицію Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18, від 26 лютого 2025 року у справі № 240/13173/22 і зазначив про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду суду. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що суд може перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, однак не вправі здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду даної справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби. Крім того, відповідно до пункту 2.10.3 Положення №402 ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону. Згідно підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України. Тобто, переглядати та скасовувати постанови військово-лікарських комісій районних ТЦК та СП мають право Центральна ВЛК, ВЛК регіону та ВЛК обласного ЦК та СП та у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови. Водночас, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку (довідки) відповідача, як і відсутні докази порушення відповідачем порядку чи процедури медичного огляду. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі № 500/4672/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар