Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/20652/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/20652/25 пров. № А/857/5261/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщук Л. П., суддів Обрізка І.М., Пліша М.А., за участю секретаря судового засідання Доморадової Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 січня 2025 року (головуючий суддя Клименко О.М., м. Львів) у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу, в с т а н о в и в: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову від 30 вересня 2025 року ВП № 78899349 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що станом на день подання позовної заяви про скасування постанови про накладення штрафу Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/9277/25 виконано та проведено перерахунок пенсії. Зазначає, що з 01 листопада 2025 розмір пенсійної виплати становить 8430,19 грн., загальна сума доплати за період з квітня 2025 по жовтень 2025 становить 13904,703 грн. Вказує, що виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Під час апеляційного розгляду представник позивача Білінська Л.Я. підтримала апеляційну скаргу. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справиё дослідивши докази, які є в матеріалах справи, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 380/9277/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення нарахування та виплати доплати в сумі 2000,00 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 квітня 2025 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб. 28 липня 2025 року Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 380/9277/25, який ОСОБА_1 пред`явила для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20 серпня 2025 року відкрито виконавче провадження № 78899349 з примусового виконання виконавчого листа № 380/9277/25, виданого 28 липня 2025 року Львівським окружним адміністративним судом, якою також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області як боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надіслало на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції лист від 26 серпня 2025 року № 1300-5310/5/110627 Щодо виконання судового рішення, яким повідомило про те, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (чинна з 17 липня 2025 року) видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. У пункті 3 цієї постанови передбачено не пізніше ніж до 01 вересня 2025 року забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області перерахунок пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/9277/25 буде здійснено з урахуванням викладеного вище. Про виконання судового рішення буде повідомлено додатково. У зв`язку з цим боржник просив відкласти провадження виконавчих дій. 30 вересня 2025 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Заєць Остап Андрійович під час примусового виконання виконавчого листа № 380/9277/25, виданого 28 липня 2025 року Львівським окружним адміністративним судом, виніс постанову про накладення штрафу ВП № 78899349, якою встановив, що станом на 30 вересня 2025 року вимог виконавчого документа не виконано. На сьогодні відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом України Про виконавче провадження. Вказані обставини свідчать про настання відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону України Про виконавче провадження, за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії. Враховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець постановив: - за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, накласти на боржника Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн; - зобов`язати боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Не погоджуючись із указаною постановою про накладення штрафу, вважаючи, що така винесена відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом України Про виконавче провадження, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду. Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30 вересня 2025 року ВП № 78899349 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в розмірі 5100,00 грн. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час винесення відповідачем спірної постанови боржник у виконавчому провадженні № 78899349 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не виконало рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 380/9277/25, яке набрало законної сили, та не надало державному виконавцю жодних доказів наявності поважних причин невиконання рішення суду, з огляду на що накладення державним виконавцем штрафу на боржника відповідно до приписів статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження є правомірним. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-УІІІ (далі - Закон №1404-УІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-УІП виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частина 4 ст.19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони виконавчого провадження невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.8 ст.19 Закону №1404-VIII). Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів. Частиною 2 ст. 63 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Виходячи з аналізу наведених норм, виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду і завершальною стадією судового провадження. Невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу. Відповідно до ст.75 Закону №1404-VIII підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення суду без поважних причин. Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення. Апеляційний суд звертає увагу, що накладення штрафу за невиконання рішення суду, що зобов`язує боржника до вчинення дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Водночас, обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Як вже було встановлено, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 380/9277/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 квітня 2025 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб. 28 липня 2025 року Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 380/9277/25. Державним виконавцем 20.08.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 78899349 з виконання виконавчого листа №380/9277/25, виданого Львівським окружним адміністративним судом 28.07.2025. Встановлено боржнику строк виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. За невиконання без поважних причин рішення суду 30.09.2025 державним виконавцем винесено постанову ВП №78899349 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Колегія суддів наголошує, що підставою для прийняття постанови про накладення штрафу є встановлення державним виконавцем факту невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 380/9277/25 без поважних причин. Пенсійний орган повідомив виконавцю, що поважність причин невиконання судового рішення у згаданій справі зумовлена технічними причинами (необхідністю доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування), після усунення яких рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 380/9277/25 станом на день подання цієї позовної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виконано та проведено відповідний перерахунок пенсії. Судом першої інстанції встановлено, що Пенсійному фонду України був встановлений конкретний часовий період, протягом якого він був зобов`язаний забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування, а саме не пізніше ніж до 01 вересня 2025 року. При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надало як суду, так і державному виконавцю жодного доказу тимчасової відсутності технічної можливості фактичного виконання рішення суду в повному обсязі, а отже, і не довело наявності поважних причин невиконання рішення суду у справі № 380/9277/25. Крім того, виконання рішення суду у справі № 380/9277/25 у вигляді оформлення перерахунку пенсії від 10 жовтня 2025 року та визначення розміру доплати пенсії згідно з розрахунком від 10 жовтня 2025 року було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області лише 10 жовтня 2025 року, тобто вже після винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу на боржника. Отже, станом на дату винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником,, та які не залежали від його власного волевиявлення не зазначено і судом не встановлено. Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятої державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду. При обґрунтуванні цієї постанови апеляційним судом враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 272, 287, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 січня 2025 року у справі № 380/20652/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко М.А. Пліш Повне судове рішення складено 21 травня 2026 року