Постанова Київський апеляційний суд № 382/1050/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Унікальний номер справи № 382/1050/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1133/2026Головуючий у суді першої інстанції -Савчак С.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А., судді Верланов С.М., Невідома Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 25 квітня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У квітні 2024 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 62 952, 87 грн за договором про надання споживчого кредиту № 4460111 від 14.07.2021. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.07.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4460111. Договір було укладено за допомогою ІТС кредитодавця доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході останнього в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі перевірки кредитодавцем правильності введення коду направленному на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Вказувало, що відповідно до умов укладеного договору відповідачці було надано кредит у сумі 20 000,00 грн строком на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1, 90% в день у межах строку кредиту, нового строку кредиту при пролонгації за ініціативою відповідачки або автопролонгації. Кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки наданої позичальником кредитодавцю з метою отримання кредиту. ТОВ «Авентус» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням, а відповідачка не виконала умов кредитного договору, а тому має заборгованість станом на 10.05.2024 в розмірі 62 952,87 грн з яких: - 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; - 42 600,00 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; - 32,87 грн - 3% річних; - 320,00 грн - інфляційні втрати. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 25.04.2025 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «Коллект Центр» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 14.07.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4460111. Договір було укладено за допомогою ІТС кредитодавця доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або мобільний додаток. Згідно п. 1.3 договору позики сума кредиту складає 20 000,00 грн. Строк кредиту - 30 днів (п. 1.4. договору), процентна ставка - фіксована (п. 1.5. договору). Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація. Згідно п. 2.1. договору позики кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом перерахування їх за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Вказує, що відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження «С527601», який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. Дана обставина підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 10.04.2024 № 4644 яким останнє повідомляє кредитодавця про успішність проведеної операції з переказу грошових коштів в розмірі 20 000, 00 грн на банківську картку НОМЕР_1 14.07.2021, № транзакції 966529405, а також листом ТОВ «Авентус Україна» яким останнє підтвердило успішність вищевказаної платіжної операції за договором № 4460111. Звертає увагу, що в підписаному банківському договорі зазначено реквізити банківської картки НОМЕР_1 , які позичальник самостійно зазначила. Вказано, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору , який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Окремо, звернуто увагу на те, що номер телефону за яким здійснювалась ідентифікація позичальника в системі позикодавця, та на який було направлено одноразовий ідентифікатор для підписання договору про надання споживчого кредиту - НОМЕР_4 належить саме ОСОБА_1 , що прямо зазначено у відзиві на позовну заяву. Вказує, що ТОВ «Авентус Україна» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ ФК «Контрактовий Дім» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Ця обставина підтверджується листом ТОВ ФК «Контрактовий Дім», відповідно до якого 14.07.2021 року об 11:10 було перераховано грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції - НОМЕР_2 . Перерахування коштів здійснювалось на рахунок, зазначений Позичальником у п. 2.1 Кредитного договору. Окремо звертає увагу, що згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 на виконання умов укладеного договору позики здійснювала часткове погашення заборгованості (27.07.2021 - 2000,00 грн; 11.08.2021 - 1000,00 грн), що є додатковим доказом визнання нею кредитних зобов`язань. Зазначено, що відповідачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт відсутності у неї заборгованості чи неотримання грошових коштів за договором позики, а також доказів оспорювання цього договору у встановленому законом порядку. Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. За правилом частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 статті 7 ЦПК України та ч. 1 статті 369 ЦПК України. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 14.07.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4460111 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Згідно з наявною у матеріалах справи копією договору № 4460111 про надання споживчого кредиту від 14.07.2021, який зі сторони ТОВ «Авентус Україна» підписано директором ОСОБА_2 , а зі сторони позичальника зазначено про підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С527601 14.07.2021 о 11:09:38. Також у матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту та інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), які також містять відомості про підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С527601 14.07.2021 о 11:09:38. Відповідно до умов договору сума кредиту становила 20 000,00 грн, строк кредиту - 30 днів, процентна ставка -фіксована. Стандартна процентна ставка за договором становила 1,90 % на день та підлягала застосуванню у межах строку кредиту, а також у межах нового строку кредиту в разі пролонгації або автопролонгації. Згідно з пунктом 2.1 договору кредитні кошти надавалися у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. У матеріалах справи наявний лист ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 10.04.2024 № 4644, відповідно до якого 14.07.2021 о 11:10 було перераховано грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 . Крім того, у матеріалах справи міститься лист ТОВ «Авентус Україна» вих. № 172/24 від 04.04.2024, яким підтверджено успішність платіжної операції за договором № 4460111. 04.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 04-02-02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4460111 від 14.07.2021. 10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги, зокрема за договором про надання споживчого кредиту № 4460111 від 14.07.2021. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 10.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4460111 від 14.07.2021 становить 62 952,87 грн, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 42 600,00 грн - заборгованість за процентами, 32,87 грн - 3 % річних, 320,00 грн -інфляційні втрати. З матеріалів справи також убачається, що у розрахунку заборгованості відображено часткові оплати за договором, а саме: 27.07.2021 - 2 000,00 грн, 11.08.2021 -1 000,00 грн. Суд першої інстанції відмовив у позові, оскільки визнав недоведеними факт підписання відповідачкою електронного кредитного договору та факт отримання нею кредитних коштів, а відтак дійшов висновку про відсутність у неї грошового зобов`язання перед позивачем. Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону). Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. З наведених норм убачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4460111, підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С527601. Укладення договору в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статей 207, 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» і є належною письмовою формою правочину. Наявні у матеріалах справи договір про надання споживчого кредиту № 4460111 від 14.07.2021, паспорт споживчого кредиту та стандартизована форма інформації до укладення договору містять однакові відомості щодо підписання їх ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С527601 14.07.2021 о 11:09:38, що у своїй сукупності свідчить про вчинення відповідачкою дій, спрямованих на укладення договору, та підтверджує її волевиявлення на його укладення. Посилання суду першої інстанції на недоведеність отримання відповідачкою кредитних коштів також є безпідставним. Згідно з умовами договору (п. 2.1) кредитні кошти підлягали перерахуванню за реквізитами платіжної картки, наданими позичальником. У договорі прямо зазначено платіжну картку № НОМЕР_1 , що свідчить про надання відповідачкою відповідних реквізитів. Матеріали справи містять лист ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 10.04.2024 № 4644, згідно з яким 14.07.2021 о 11:10 було здійснено перерахування грошових коштів у сумі 20 000,00 грн на зазначену платіжну картку, а також лист ТОВ «Авентус Україна», яким підтверджено здійснення відповідної платіжної операції. Зазначені докази у сукупності підтверджують факт надання кредитних коштів у спосіб, визначений договором, і узгоджуються між собою. Сам по собі факт відсутності у вказаних документах відомостей про власника карткового рахунку не спростовує доводів позивача про отримання коштів відповідачкою, оскільки саме вона зазначила відповідні реквізити у договорі, а будь-яких доказів того, що ці реквізити їй не належать або були використані без її волі, суду не надано. Висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів належності перерахованих коштів саме ТОВ «Авентус Україна» є помилковим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що перерахування коштів здійснювалося із залученням фінансової компанії в межах господарської діяльності кредитодавця, що не суперечить вимогам законодавства та не змінює суті зобов`язання, за яким саме кредитодавець надає позику позичальнику. Крім того, наданий позивачем розрахунок заборгованості містить детальні відомості про нарахування процентів та часткове погашення заборгованості (27.07.2021 - 2 000,00 грн; 11.08.2021 - 1 000,00 грн), що свідчить про виконання відповідачкою зобов`язань за договором у частині. Вказаний розрахунок є послідовним, узгоджується з умовами кредитного договору щодо суми кредиту, строку користування кредитом та розміру процентної ставки, містить деталізацію складових заявленої до стягнення суми та враховує здійснені відповідачкою платежі. За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлений позивачем розмір заборгованості у сумі 62 952,87 грн підтверджується матеріалами справи та визначений правильно. Більше того, відсутність первинних банківських документів сама по собі не спростовує зазначених обставин, оскільки відповідачка, яка була належним чином повідомлена про розгляд справи, брала участь у справі та подала відзив, не надала жодного доказу на підтвердження протилежного, зокрема щодо неотримання кредитних коштів або відсутності відповідних операцій по її рахунках. При цьому саме відповідачка як користувач платіжної картки має об`єктивну можливість отримати виписку за своїм рахунком та надати суду відомості про рух коштів, однак таким правом не скористалася, що також враховується судом при оцінці доводів сторін у сукупності з іншими доказами. Таким чином, у сукупності наявні у справі докази підтверджують факт укладення кредитного договору між сторонами, отримання відповідачкою кредитних коштів та наявність у неї заборгованості, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про їх недоведеність є необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову. Відповідно до статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки рішення суду скасовано й позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пов`язаний з розглядом справи в розмірі 6 661,6 грн, що складається з судового збору сплаченого за подання позову в розмірі 3 028,00 грн, та за подання апеляційної скарги - 3 633,6 грн. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 25 квітня 2025 року скасувати, постановити нове рішення такого змісту. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором позики в розмірі 62 952 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві), 87 грн та сплачений судовий збір у розмірі 6 661 (шість тисяч шістсот шістдесят одна), 60 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Суддя-доповідач Судді