Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/9098/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/9098/22 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н.П. Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В. За участю секретаря: Руденко Д.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрувія» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року, суддя Горобцова Я.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрувія» до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, - У С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітрувія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, в якому просило визнати незаконним та скасувати розпорядження №168 від 23 вересня 2022 року Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області в частині, що стосується визначення місцем встановлення тимчасових модульних містечок для мешканців Гостомельської територіальної громади та внутрішньо переміщених осіб земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:049:6167. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області було видано розпорядження №168 від 23 вересня 2022 року, згідно якого визначено місцем встановлення тимчасових модульних містечок для мешканців Гостомельської територіальної громади та внутрішньо переміщених осіб, в тому числі і на належній ТОВ «Вітрувія» земельній ділянці, кадастровий номер 3210945900:01:049:6167. На виконання вказаного розпорядження працівники ТОВ «Автомагістраль-Південь» та інші невстановлені особи, за твердженням позивача, без дозвільної документації та без правових підстав з використанням важкої будівельної техніки розпочали будівельні та земельні роботи на земельній ділянці площею 3,6632 га, кадастровий номер 3210945900:01:049:6167, що належить на праві оренди заявнику. На переконання позивача, оскаржуване розпорядження призводить до обмеження права ТОВ «Вітрувія» на користування орендованою ним земельною ділянкою. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Щодо клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрувія» про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника в іншому судовому засіданні, де його явку визнано обов`язковою, то колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки заявником не надано жодних доказів на підствердження зазначених обставин. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Копиловою В.В. 18 березня 2009 року видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 256, яким посвідчено право власності на майно, придбане ТОВ «Мобілайн» з електронних торгів, що складається з незавершеного будівництвом 85-квартирного житлового будинку готовністю 36%, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Богдана Хмельницького (колишня Кірова), буд. 2-г, з площею забудови 1 272,6 кв.м, загальною площею по будинку 5 436,06 кв.м, загальною площею квартир 4 521,92 кв.м, житловою площею 3 365,63 кв.м, з кількістю поверхів будинку 5, кількістю квартир 85, розташованого на земельній ділянці загальною площею 1,7 га, що раніше належало ТОВ «БІК «Киевінвестбуд». Рішенням Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області від 02 вересня 2009 року № 163 у зв`язку з упорядкуванням номерних знаків вулиці Кірова в селищі Гостомель, присвоєно юридичну адресу незавершеному будівництвом 85-квартирному житловому будинку готовністю 36%, загальною площею 5 436,06 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 1,7 га в селищі Гостомель на вулиці Кірова, який придбаний ТОВ «Мабілайн» на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна: селище Гостомель, вул. Кірова, 2 г. Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Опятюк Л.Ю. 22 грудня 2020 року видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 1050, яким посвідчено право власності на майно, придбане ТОВ «Логістичний Центр «Цезар» з електронних торгів, що складається з незавершеного будівництвом 85-квартирного житлового будинку готовністю 36%, площа забудови 1 272,6 кв.м. загальна площа по будинку 5 436,06 кв.м, загальна площа квартир 4 521,32 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Богдана Хмельницького (колишня Кірова), буд. 2-г, та частково знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3210945900:01:049:3009, що раніше належало ТОВ «Мобілайн». Між ТОВ «Логістичний Центр «Цезар» (продавець) та ТОВ «Вітрувія» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 13 квітня 2021 року №429, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує об`єкт незавершеного будівництва 85-квартирний житловий будинок, готовністю 36%, площа забудови 1 272,6 кв.м., загальна площа по будинку 5 436,06 кв.м, загальна площа квартир 4 521,32 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Хмельницького Богдана, 2 г та частково знаходиться на земельній ділянці під кадастровим номером 3210945900:01:049:3009. Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 квітня 2021 року № 252466817, ТОВ «Вітрувія» є власником незавершеного будівництва 85-квартирного житлового будинку загальною площею 5436,06 кв.м, готовністю 36%, площа забудови 1272,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Б. Хмельницького, 2г, на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу. 23 лютого 2022 року прийнято Рішення 21 сесії Гостомельської селищної ради Київської області VIII скликання № 1863-21-VIII «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Вітрувія» по вул. Б. Хмельницького та вул. Б. Хмельницького, 2-Д в селищі Гостомель». Доказом прийняття даного рішення є Результат поіменного голосування Гостомельської селищної ради, який міститься на сайті Гостомельської селищної ради з посиланням: https://gostomel-rada.gov.ua/attachments/arLcle/1223/ % D0 % A0 % D0 % B5 % D0 % B7 % D1 % 83 % D0 % BB % D1 %

8. В день прийняття зазначеного вище рішення був затверджений проект Договору оренди земельної ділянки площею 3,6632 га по вул. Б. Хмельницького, 2-Д в селищі Гостомель. Згідно вказаного Договору оренди земельна ділянка площею 3,6632 га по вул. Б. Хмельницького, 2-Д, кадастровий номер 3210945900:01:049:6167, передається в оренду заявнику терміном на 5 років з оплатою 3 % річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області було видано розпорядження № 168 від 23 вересня 2022 року, згідно якого визначено місцем встановлення тимчасових модульних містечок для мешканців Гостомельської територіальної громади та внутрішньо переміщених осіб тимчасовим житлом: - дві секції (80 модулів, до 176 осіб), земельна ділянка за закладом дошкільної освіти «Казка», село Горенка, вул. Садова, 20; - шість секцій (240 модулів, до 528 осіб), земельні ділянки 3210945900:01:049:6167, 3210945900:01:049:3028, 3210945900:01:049:3027. Не погоджуючись із таким розпорядженням відповідача, а частині земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:049:6167, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який станом на час постановлення даного рішення не закінчився. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб. Згідно частиною 1 статті 4 Закон України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Відповідно до частини 3 статті 44 Закон України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом. На виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 21 березня 2022 року № 156/2022 «Про утворення військової адміністрації» утворено Гостомельську селищну військову адміністрацію Бучанського району Київської області. Військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (частина 1 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). За правилами п. 3 частини 1 статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках: передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану». Згідно частини 5 статті 78 «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації. Відповідно до п. 12 частини 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік. На виконання своїх повноважень, 23 вересня 2022 року відповідачем прийнято розпорядження №168 «Щодо забезпечення організації монтажу та експлуатації комплексу тимчасового модульного містечка», відповідно до пункту 1 якого: визначено місцем встановлення тимчасових модульних містечок для мешканців Гостомельської територіальної громади та внутрішньо переміщених осіб тимчасовим житлом: - дві секції (80 модулів, до 176 осіб), земельна ділянка за закладом дошкільної освіти «Казка», село Горенка, вул. Садова, 20; - шість секцій (240 модулів, до 528 осіб), земельні ділянки 3210945900:01:049:6167, 3210945900:01:049:3028, 3210945900:01:049:3027. Позивач вважає протиправним вказане розпорядження, зокрема, з огляду на встановлення тимчасових модульних містечок на земельній ділянці кадастровий номер 3210945900:01:049:6167, переданій йому в оренду рішенням від 23 лютого 2022 року «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Вітрувія» по вул. Б. Хмельницького та вул. Б. Хмельницького, 2-Д в селищі Гостомель». Так, матеріали справи свідчать, що 13 квітня 2021 року ТОВ «Вітрувія» набуло право власності на незавершеного будівництвом 85-квартирний житлового будинку загальною площею 5436,06 кв.м, готовністю 36%, площа забудови 1272,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Б. Хмельницького, 2г. Відповідно до частин 1-2 статті 120 Земельного кодексу України, станом на 13 квітня 2021 року, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації). Частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. Матеріалами справи не підтверджено, що при передачі прав на об`єкт незавершеного будівництва сторони, які його відчужували врегулювали, зокрема, в договірному порядку питання щодо права користування земельною ділянкою під об`єктом незавершеного будівництва. Так, 14 грудня 2021 року позивач звернувся до Гостомельської селищної ради Бучанського району із клопотанням передати в оренду ТОВ «Вітрувія» земельну ділянку по вулиці Б.Хмельницього в селищі Гостомель Київської області площею 3, 6632 га, кадастровий номер 3210945900:01:049:6167 з метою здійснення господарської діяльності щодо організації будівництва на даній мелений ділянці (вх. № 1481/1/23-348 від 15 грудня 2021 року). Листом від 05 січня 2022 року Гостомельська селищна рада Бучанського району повідомила позивача, що його заява буде розглянута на комісії з питань землекористування, будівництва та архітектури та сесії Гостомельської селищної ради. 23 лютого 2022 року прийнято Рішення 21 сесії Гостомельської селищної ради Київської області VIII скликання № 1863-21-VIII «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Вітрувія» по вул. Б. Хмельницького та вул. Б. Хмельницького, 2-Д в селищі Гостомель». Як зазначає позивач 23 лютого 2022 року він набув право користування спірною земельною ділянкою, внаслідок прийняття вказаного вище рішення. Разом з тим, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Положеннями частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду землі» визначено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону України «Про оренду землі»). Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (відповідно до частин 1-3 статті 21 Закону України «Про оренду землі»). При цьому, Законом № 340-IX, який у відповідній частині набрав чинності 16.01.2020 (див. пункт 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»), частину першу статті 19 Закону № 161-XIV доповнено двома реченнями такого змісту: «Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права». Цим же Законом абзац третій частини першої статті 15 Закону № 161-XIV викладено в такій редакції: «дата укладення та строк дії договору оренди». Тобто із 16.01.2020, окрім строку дії договору оренди землі, до істотних умов цього правочину належить також дата його укладення. Так, абзац третій частини першої статті 15 та друге речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у наведеній вище редакції імперативно встановлюють, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину і саме з цієї дати починається перебіг строку його дії. У постановівід 18.04.2023 у справі № 357/8277/19 Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що зазначені вимоги закону є чіткими і однозначними. Тому сторони договору оренди землі не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить імперативним нормам абзацу третього частини першої статті 15 та другого речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, зокрема на власний розсуд встановити інші правила визначення дати початку перебігу строку дії цього правочину або не зазначати дати його укладення. У протилежному випадку умови договору оренди землі, що не відповідають вказаним вище імперативним нормам Закону № 161-XIV, не створюють для сторін такого правочину тих наслідків, на які вони спрямовувались. При цьому, за змістом пункту 1 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації. Таким чином, необхідною умовою для державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору є його укладення між радою та товариством в установленому законом порядку. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 березня 2024 року по справі № 902/1207/22. Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем не надано належних та допустимих доказів державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:049:6167 та здійснення ним орендної плати за таку землю відповідно. Оскільки відповідач в силу п. 2 частини 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» наділений повноваженнями із здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади, а ТОВ «Вітрувія» в свою чергу не доведено перехід до нього права користування на вказану земельну ділянку, вона правомірно була зазначена (включена) у спірному розпорядженні. Щодо неправомірності прийнятого відповідачем розпорядження, з огляду на необхідність проведення експертизи проєкта будівництва, що підлягає впливу на довкілля, та те, що модульне містечко є об`єктом зі значними наслідками СС3, що в своє чергу є підставою для дотримання статей 31-32, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до положень пункту 9-2 Розділ V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях та протягом одного року після його припинення чи скасування: 1) розміщення тимчасових споруд, їх комплексів, призначених для життєзабезпечення (тимчасового проживання та обслуговування) внутрішньо переміщених осіб (далі - тимчасові споруди для життєзабезпечення населення), інженерних мереж, необхідних для функціонування таких споруд, допускається на земельних ділянках будь-якої категорії, крім земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення без зміни їх цільового призначення. Розміщення на зазначених земельних ділянках інших об`єктів здійснюється відповідно до цільового призначення земельних ділянок. Тимчасовою спорудою для життєзабезпечення населення є малоповерхова (висотою до двох поверхів) швидкомонтована споруда з полегшених конструкцій (мобільна (інвентарна), збірно-розбірна, контейнерного або комбінованого типу тощо), яка задовольняє встановлені Кабінетом Міністрів України мінімально необхідні вимоги для життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб та може бути демонтована і переміщена з подальшим повторним використанням або без такого використання. Розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення здійснюється на підставі затвердженої схеми розміщення таких споруд; 2) схема розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення (далі - схема розміщення) - це документація у вигляді текстових та графічних матеріалів, якою визначаються планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення щодо розміщення, зведення (монтажу), безпечної експлуатації (використання за призначенням), демонтажу (з можливістю подальшого переміщення та повторного використання або без такого використання) тимчасових споруд для життєзабезпечення населення та інженерних мереж, необхідних для функціонування таких споруд, а також необхідні ресурси і витрати коштів (кошториси). Схема розміщення розробляється у формі електронного документа та вноситься до Реєстру будівельної діяльності у форматі, визначеному Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення електронної системи. Схема розміщення розробляється архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, або під його керівництвом. Кошторис обов`язково розробляється у разі розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. В інших випадках розроблення кошторису не є обов`язковим. Схема розміщення розробляється для земель комунальної власності, у тому числі на яких не сформовано земельні ділянки. Межі території, щодо якої розробляється схема розміщення, визначаються розпорядженням відповідного сільського, селищного, міського голови або начальника військової адміністрації населеного пункту; 3) схема розміщення може розроблятися за відсутності та за невідповідності положенням містобудівної документації на місцевому рівні та повинна враховувати: існуючу забудову території, інженерно-транспортну інфраструктуру, а також основні елементи планувальної структури території; обмеження у використанні земель, у тому числі у сфері забудови (червоні лінії, смуги санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель тощо); 4) схема розміщення розробляється за рішенням відповідного сільського, селищного, міського голови або начальника військової адміністрації населеного пункту. Схема розміщення не підлягає експертизі та стратегічній екологічній оцінці, розгляду архітектурно-містобудівною радою та громадському обговоренню. Схема розміщення погоджується уповноваженим органом містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради (у випадках, визначених частиною другою статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», - уповноваженим органом містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації) і затверджується відповідним сільським, селищним, міським головою або начальником військової адміністрації населеного пункту; 5) склад, зміст та порядок розроблення, погодження, оприлюднення схеми розміщення, а також вимоги до тимчасових споруд для життєзабезпечення населення, їх зведення, перенесення, демонтажу встановлюються Кабінетом Міністрів України; 6) тимчасові споруди для життєзабезпечення населення, їх комплекси не є об`єктами будівництва в розумінні цього Закону та об`єктами нерухомого майна в розумінні Цивільного кодексу України; 7) розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення дозволяється після прийняття сільським, селищним, міським головою або начальником військової адміністрації населеного пункту рішення про розроблення схеми. У разі якщо фактичне розміщення тимчасових споруд, здійснене відповідно до цього пункту, не відповідатиме положенням схеми розміщення після її затвердження, розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення підлягає приведенню у відповідність із схемою розміщення. Так, матеріали справи свідчать, що на виконання вимог наведених вище правових норм, відповідачем прийняті розпорядження № 257 від 11 листопада 2022 року «Щодо забезпечення монтажу тимчасового модульного містечка в сел. Гостомель», яким, зокрема, забезпечено розробку схем розміщення комплексу тимчасових модульних містечок (шість секцій) для мешканців Гостомельської територіальної громади та внутрішньо переміщених осіб, чиє житло пошкоджене та/або зруйноване внаслідок збройної агресії російської федерації в сел. Гостомель за адресою: вулиця Б.Хмельницього, 2-д на земельній ділянці комунальної власності, площею 3, 6632 га, кадастровий номер 3210945900:01:049:6167, а також розпорядження № 261 від 14 листопада 2022 року «Про затвердження схеми розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб». Таким чином, приймаючи оскаржуване розпорядження, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах свої повноважень та у спосіб визначений Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрувія». За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрувія» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Кобаль М.І. Файдюк В.В. Постанову виготовлено: 20 травня 2026 року.