Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/1265/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 р.Справа № 480/1265/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду та в режимі відео конференції, адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2025, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 29.12.25 по справі №480/1265/25 за позовом Приватне підприємство "Агроспаське" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство "Агроспаське" (далі позивач, ПП "Агроспаське") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), у якій просило суд визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення: № 1379418280707 від 30.10.2024, № 58318280701 від 23.01.2025, № 1378918280701 від 30.10.2024, № 58718280701 від 23.01.2025, № 1378718280701 від 30.10.2024, № 1379318280701 від 30.10.2024. 19 грудня 2025 року Сумський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позов ПП "Агроспаське" задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 30 жовтня 2024 року № 1379498280707 в частині нарахування ПП "Агроспаське" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства за період з 10 травня по 14 травня 2024 року. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 23 січня 2025 року № 58718280701 про збільшення суми грошового зобов`язання ПП "Агроспаське" за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 1318721,25 гривень. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області № 1378918280701 від 30 жовтня 2024 року про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість ПП "Агроспаське" на суму 694 665 гривень. В задоволенні інших вимог ПП "Агроспаське" - відмовив. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, ГУ ДПС у Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції у наведеній частині скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалося на те, що податковим органом встановлено низку допущених позивачем порушень податкового законодавства, що призвело до нарахування позивачеві ПП "Агроспаське" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, збільшення суми грошового зобов`язання ПП "Агроспаське" за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) та зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість ПП "Агроспаське". Зазначає, що листом від 28.06.2024 № 18826/7/99-00-07-05-02-07 від ДПС України отримано інформацію, надану Національним банком України, про виявлені факти ненадходження ПП «Агроспаське» в установлені граничні строки розрахунків грошових коштів по експортному контракту від 09.06.2023 № 09062023-1-FC (дата експортної операції: 09.11.2023). Вказує, що позивачем надані докази звернення ПП "Агроспаське" до GAFTA із заявою про стягнення заборгованості 15.05.2024, у зв`язку з чим стягнення пені було правомірно зупинено з 14.05.2024, а не з 10.05.2024, як вказав суд першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції не мав права враховувати документи, які на проведення перевірки не подавалися та підтверджують факт звернення позивача до GAFTA 10.05.2024. Стосовно завищення ПП «Агроспаське» суми податкового кредиту на загальну суму 292053,00 грн у результаті неподання уточненого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за січень 2020 року для коригування суми податкового кредиту, сформованого по попередній оплаті непоставлених товарів від ТОВ «Торговий Дім «Інтерагростандарт» в сторону зменшення стверджує, що оскільки товар позивачеві не було поставлено, то, на думку апелянта, очевидно не буде поставлено з огляду на ініціювання стягнення з контрагенту авансового платежу, позивач був зобов`язаний подати відповідну уточнену податкову накладну. Щодо заниження ПП «Агроспаське» податкових зобов`язань всього на суму 762 924 грн, в т.ч. за червень 2018 року на суму 63 031 грн, за вересень 2018 року на суму 43 308 грн, за листопад 2018 року на суму 285 330 грн, за грудень 2018 року на суму 82 787 грн., за квітень 2019 на суму 121880 грн, за травень 2019 року на суму 137 790 грн, за грудень 2020 року на суму 28 798 грн внаслідок ненарахування ПДВ на операції з використання ЗЗР, насіння, природного газу та кукурудзи не в господарській діяльності, - стверджує, що позивачем не надано доказів використання відповідних товарів у власній господарські діяльності. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Агроспаське" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2018 по 30.06.2024, дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 30.06.2024, за результатами якої складено акт від 18.09.2024 № 10205/18-28-07-01-08/35149151/53. У ході проведення перевірки встановлено порушення податкового законодавства та зазначено в Акті перевірки: - п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188, п.198.3, п. 198.5 ст.198 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 067 810 грн, в тому числі за грудень 2018 року в сумі 106 276 грн., за травень 2020 року в сумі 677 171 грн, за лютий 2021 року в сумі 284 363 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за червень 2024 року на суму 694 665 грн; - пункту 201.1 та пункту 201.10 ст. 201 ПК України, а саме не складення та не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 ст. 266 ПК України, а саме заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік на суму 6 458,48 грн; - п. 63.3 ст. 63 ПК України, п. 8.4 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, а саме не подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП; - вимог ч. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" та п. 14 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" щодо граничних строків розрахунків по експортному контракту від 09.06.2023 № 09062023-1-FC, укладеного з V.A.TRADING FZE (U.A.E.), по митній декларації від 09.11.2023 № 23UA500050004780U7 на суму 100150,71 дол. США за період 07.05.2024 по 30.06.2024 на 55 днів. В подальшому, на підставі висновків акту планової перевірки, ГУ ДПС у Сумській області 30.10.2024 прийнято повідомлення - рішення: № 1378618280701, № 1378918280701, № 1379118280701, № 1378718280701, №1379318280701, № 1379418280707. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивачем 19.11.2024 подано до ДПС України скаргу, яку рішенням ДПС України від 20.01.2025 № 1762/6/99-00-06-01-01-01 було задоволено частково - скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.10.2024 № 1378618280701 та № 1379118280701 у частині висновків акту перевірки по операціям з дарування частини адміністративної будівлі без нарахування податкових зобов`язань на суму ПДВ 12833 грн та у відповідній частині застосованих штрафних санкцій, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін; при цьому, податкові повідомлення-рішення № 1378918280701, № 1378718280701, № 1379318280701 та № 1379418280707 залишено без змін, а скаргу в цій частині без задоволення. З огляду на результати розгляду скарги відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.01.2025 № 58318280701 та № 58718280701. Таким чином, за результатами проведеної планової перевірки позивача, ГУ ДПС у Сумській області прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: - від 25.01.2025 № 58718280701, яким збільшено податкове зобов`язання з ПДВ на 1054977 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 263 744,25 грн з огляду на такі порушення податкового законодавства: 1) п. 198. ст. 198 ПК України - завищення ПП "Агроспаське" суми податкового кредиту на загальну суму 292053 грн в результаті неподання уточненого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за січень 2020 року для коригування суми податкового кредиту, сформованого по попередній оплаті непоставлених товарів від ТОВ "Торговий Дім "Інтерагростандарт" в сторону зменшення; 2) п.198.5 ст.198, п.199.1 ст.199 ПК України - заниження ПП "Агроспаське" податкових зобов`язань всього на суму 76 2924 грн, в тому числі за червень 2018 року на суму 63031 грн, за вересень 2018 року на суму 43 308 грн, за листопад 2018 року на суму 285330 грн, за грудень 2018 року на суму 82 787 грн, за квітень 2019 на суму 121880 грн, за травень 2019 року на суму 137790 грн, за грудень 2020 року на суму 28 798 грн внаслідок не нарахування ПДВ на операції з використання ЗЗР, насіння, природного газу та кукурудзи не в господарській діяльності; 3) п.188.1 ст.188 ПК України - заниження ПП "Агроспаське" податкових зобов`язань на суму 12833 грн. за березень 2019 року внаслідок не нарахування податкових зобов`язань по операції з дарування частини адміністративної будівлі; - від 30.10.2024 № 1378918280701, яким встановлено завищення ПП "Агроспаське" суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у загальному розмірі 694 665 грн, з огляду на завищення податкового кредиту на вказану суму внаслідок неподання уточненого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за травень 2021 року для коригування суми податкового кредиту, сформованого по попередній оплаті непоставлених товарів від ТОВ "НВП Автокрани України"; - від 25.01.2025 № 58718280701, яким до ПП "Агроспаське" застосовано штрафну санкцію у розмірі 23 800 грн у зв`язку з не складенням та не реєстрацією платником протягом граничних строків податкових накладних/розрахунків коригування; - від 30.10.2024 № 1379318280701, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 4080 грн внаслідок порушення ПП "Агроспаське" вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України, а саме обов`язку щодо подання Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20- ОПП; - від 30.10.2024 № 1378718280701, яким ПП "Агроспаське" нараховано податкові зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітній (податковий) період - 2022 р. на загальну суму 6061,25 грн внаслідок порушення ПП "Агроспаське" вимог ст. 266 ПК України; - від 30.10.2024 № 1379418280707, яким ПП "Агроспаське" нарахована пеня у розмірі 94596,99 грн за порушення строку розрахунку по експортному контракту від 09.06.2023 № 09062023-1-FC, укладеного з V.A.TRADING FZE (U.A.E.), по митній декларації від 09.11.2023 № 23UA500050004780U7 на суму 100150,71 дол. США за період 07.05.2024 по 14.05.2024 на 8 днів. Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності податковим органом фактів допущення позивачем відповідних порушень податкового законодавства, що призвело до часткового скасування податкових повідомлень-рішень від 30 жовтня 2024 року № 1379498280707 в частині нарахування ПП "Агроспаське" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства за період з 10 травня по 14 травня 2024 року; від 23 січня 2025 року № 58718280701 про збільшення суми грошового зобов`язання ПП "Агроспаське" за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 1318721,25 гривень; № 1378918280701 від 30 жовтня 2024 року про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість ПП "Агроспаське" на суму 694665 гривень. Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до приписів ст. 308 КАС України, рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині задоволених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимогта зазначає. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковий кодекс України (далі - ПК України). Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Згідно з п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. Відповідно до п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Відповідно до пункту 201.1 та пункту 201.10 ст. 201 ПК України На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер; к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України; л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією. Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.10.2024 № 1379418280707, яким ПП "Агроспаське" нарахована пеня у розмірі 94 596,99 грн за порушення строку розрахунку по експортному контракту від № 09062023-1-FC за період 07.05.2024 по 14.05.2024 на 8 днів. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII). Частиною 1 ст. 3 Закону №2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону №2473-VIII у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. Отже, норми ст. 3 Закону №2473-VIII не виключають можливості регламентування окремих сфер валютного регулювання і нагляду приписами інших актів права (у тому числі і нормами Податкового кодексу України) за виключенням недоторканності саме основ валютного регулювання та основ валютного нагляду. При цьому, механізми реалізації суб`єктами владних повноважень заходів контролю, процедури притягнення винних учасників суспільних правовідносин до запровадженої законом міри юридичної відповідальності, склад протиправних діянь та обставини, що виключають відповідальність Закону №2473-VIII не віднесені ані до основ валютного регулювання, ані до основ валютного нагляду. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону №2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Частинами п`ятою, шостою ст. 11 Закону №2473-VIII передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію. За змістом ч. 10 ст. 11 Закону №2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Постановою правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 було затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5). Згідно із пунктом 21 розділу ІІ Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. У подальшому Правлінням Національного банку України була прийнята постанова від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18). Постановою Правління Національного банку України від 04.04.2022 №68 Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: «142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; «144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні». Постановою Правління Національного банку України від 07.06.2022 №113 та постановою Правління Національного банку України від 07.07.2022 №172 до п.142 Постанови №18 були внесені чергові зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180". Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів до України має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року. Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). За змістом ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем. Позивач уклав зовнішньоекономічний контракт від 09.06.2023 № 09062023-1 FС з V.A.TRADING FZE, Business Center, Аl Shmookh Building, UAQ Frее Тrade Zone, Umm А1 Quwain, U.A.E., (Покупець) на поставку кукурудзи 3-го класу походження. У ході проведення перевірки податковий орган встановив, що на порушення V.A.TRADING FZE (U.A.E.) своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунків за поставлену кукурудзу та виникнення у V.A.TRADING FZE (U.A.E.) перед ПП "АГРОСПАСЬКЕ" заборгованості у розмірі 100150,71 доларів США. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 10.05.2024 ПП "Агроспаське" звернулося до Асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTА) з позовною заявою про стягнення з V.A.TRADING FZE (U.A.E.) заборгованості в сумі 100150,71 доларів США, що виникла по зовнішньоекономічному контракту, це підтверджується листом Асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTА) від 16.05.2024 про отримання електронного листа ПП "Агроспаське" від 10.05.2024 та арбітражному провадженню присвоєно номер 19-308. Відповідач вважає, що строк звернення позивача до міжнародного арбітражу з позовом про стягнення з V.A.TRADING FZE (U.A.E.) заборгованості слідує починати відраховувати з дня заведення справи, однак суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що аналіз положення ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" дає підстави для висновку, що початок перебігу строку є саме день отримання міжнародним арбітражем - Асоціацією торгівлі зерном і кормами (GAFTА) позову від ПП "Агроспаське" і не може бути пов`язане в цій ситуації з днем відкриття провадження у справі, оскільки позивач виконав всі залежні від нього дії щодо звернення з позовом, який в подальшому був прийнятий до провадження і рішенням цього арбітражу був повністю задоволений. Щодо прийняття судом першої інстанції документів, які не подавалися до податкового органу, колегія суддів зазначає таке. Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України). Приписи статті 76 КАС України встановлюють, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавалися ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Крім цього, вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19. За таких обставин, суди мають надати оцінку усім документам, наданим позивачем до матеріалів справи, в тому числі тим документам, що не були надані на перевірку. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування пені за невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства за період з 10 травня по 14 травня 2024 року не обґрунтоване і підлягає скасуванню. Щодо вказаних в Акті перевірки порушень, які стосуються не подання уточнюючих розрахунків до податкових та декларацій з ПДВ за січень 2020 року і за травень 2021 року для коригування суми податкового кредиту, сформованого при попередній оплаті непоставлених товарів ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" і TOB "НВП Автокрани України", чим занижено показники у рядку 10.1 Декларацій з ПДВ на загальну суму 986718 гривень, колегія суддів зазначає таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, за договором поставки № 54 від 17.05.2021 з ТОВ "НВП Автокрани України" оплата вартості товару здійснюється покупцем продавцю протягом 10 днів з моменту підписання даного договору в розмірі 100% вартості товару, а поставка товару здійснюється протягом 70 календарних днів з моменту зарахування передоплати на поточний рахунок продавця. ПП "Агроспаське" було здійснено попередню оплату за кран автомобільний на суму 4167990 грн згідно платіжних інструкцій № 6411 від 17.05.2021 на суму 3500000 грн, в тому числі ПДВ 583333,33 грн, та № 6498 від 25.05.2021 на суму 667990 грн, в тому числі ПДВ - 111331,67 гривень, на цю суму ТОВ "НВП Автокрани України" виписано податкові накладні: № 1 від 17.05.2021 та № 3 від 25.05.2021. Товар, всупереч умов договору, ТОВ "НВП Автокрани України" не поставило. 10.01.2020 між ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" і ПП "Агроспаське" укладено Договір поставки №2020-1001/03, згідно з яким попередня повна оплата за товар здійснюється на поточний банківський рахунок постачальника до 11.01.2020 року, а термін поставки товару до 10.03.2020. На підставі рахунку № 9 від 10.01.2020, ПП "Агроспаське" платіжною інструкцією № 2778 від 11.01.2020 було сплачено грошові кошти у сумі 2072001,12 грн, в тому числі ПДВ 345333,52 грн як передплата. Отримавши попередню оплату ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" було виписано податкову накладну №1 від 11.01.2020 року на суму 2072001,12 грн, та включена ПП "Агроспаське" до складу податкового кредиту січня 2020 року із ПДВ в сумі 345333,52 гривень. ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" було частково поставлено товар на загальну суму 319680,16 грн, в тому числі ПДВ 12333,34 гривень. Поточна дебіторська заборгованість становить 1752320,97 грн, в тому числі ПДВ 292053,5 грн, яка на час податкової перевірки мала статус "поточної". Отже, ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" поставило позивачеві товар не в повному обсязі. Таким чином ПП "Агроспаське", здійснивши 100 відсоткову попередню оплату товарів ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" та TOB "НВП Автокрани України", товарів на момент перевірки не отримало. Уточнюючих розрахунків до податкових та декларацій з ПДВ за січень 2020 року і за травень 2021 року для коригування суми податкового кредиту, сформованого при попередній оплаті непоставлених товарів ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" і TOB "НВП Автокрани України" не було подано хоч дебіторська заборгованість по цих контрагентам на думку відповідача є безнадійною відповідно до пункту 4 Наказу Міністерства фінансів України № 237 від 08 жовтня 1999 року "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку" оскільки відносно цієї заборгованості існує впевненість про її неповернення. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів. Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням товарів. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до підпункту 14.1.43 пункту 14.1 статті 14 ПК України дебітор - особа, у якої внаслідок минулих подій утворилася заборгованість перед іншою особою у формі певної суми коштів, їх еквіваленту або інших активів. Згідно з підпунктом 14.1.95 пункту 14.1 статті 14 ПК України кредитор - юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів. Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 ПК України безнадійною заборгованістю є - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості. Отже, в розумінні ПК України безнадійною заборгованістю є - заборгованість, що відповідає, зокрема, такій ознаці як прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням Господарського суду Сумської області від 08.09.2020 у справі № 920/407/20 з ТОВ ТД "Інтерагростандарт" стягнуто на користь ПП "Агроспаське" заборгованість за непоставлений товар в сумі 1752320,97 грн, на час перевірки і на момент розгляду судом справи на примусовому виконанні у виконавчій службі міста Львова перебуває виконавче провадження щодо примусового виконання рішення про стягнення заборгованості з ТОВ ТД "Інтерагростандарт". Також рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/2664/22 за позовом ПП "Агроспаське" було стягнуто з ТОВ "НВП Автокрани України" заборгованість у сумі 4167990 грн, виконавче провадження з примусового виконання стягнення перебуває в провадженні Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області. Отже, ураховуючи, що органами ДВС виконавчі провадження не закінчені, а виконавчі листи не повернуті у зв`язку із відсутністю майна боржників, контролюючий орган зробив безпідставний та необґрунтований висновок про визнання заборгованості безнадійною, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. Стосовно встановлення заниження ПП "Агроспаське" податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 200821 грн, в тому числі за червень 2018 на суму 63031 грн, за травень 2019 на суму 137790 гривень, колегія суддів зазначає таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПП "Агроспаське" при здійснення вирощування сільгосппродукції використовувалося насіння, добрива, засоби захисту рослин. Дослідивши зміст акту перевірки колегія суддів встановила, що податковий орган фактично ставив у провину позивачеві використання засобів захисту рослин та насіння ґрунтується на «встановлених рекомендаціях» їх використання. Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції проте, що посилання контролюючого органу на середні та рекомендовані норми висіву, є безпідставними оскільки приймаються до уваги не офіційні ресурси, а рекомендовані норми не є обов`язковими для їх використання оскільки при визначенні норми висіву насіння кукурудзи окрім лабораторної схожості насіння слід врахувати ряд факторів, які впливають на польову схожість та ризики зниження кількості рослин під час вегетації до збирання. У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №140/3991/22 зроблено правовий висновок про те, що сільськогосподарське підприємство вправі самостійно визначати норми висіву того чи іншого посівного матеріалу з врахуванням технологічного процесу висіву, якості ґрунту та кліматичних умов, що в своїй сукупності впливають на врожайність, порушення, викладене в Акті перевірки про понаднормовий висів позивачем та, як наслідок, заниження останнім податкових зобов`язань, є необґрунтованим. Щодо встановленого відповідачем використання кукурудзи не в господарській діяльності у 2018 році без нарахування податкових зобов`язань, колегія суддів зазначає таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції згідно з реєстрами приймання зерна ПП "Агроспаське" було прийнято на зерносклад з поля кукурудзу урожаю 2018 року у загальній кількості 11926960 кг, актами сортування та сушіння продукції рослинництва по кукурудзі за грудень 2018 р підтверджується, що відпущено на сортування та сушку 11644780 кг; отримано від сортування та сушіння 10439096 кг; отримано зерновідходів 70380 кг; мертві відходи, усушка 1135304 кг, розбіжність у кількості зерна кукурудзи між реєстрами приймання та оприбуткованим по рахунку 27 становить 282180 кг, в наслідок чого податковий орган дійшов висновку про заниження показники оподаткування за основною ставкою на суму 82787 грн. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до акту списання матеріалів по рахунку №27 від 30 вересня 2018 року, було списано кукурудзу у кількості 282000 кг для виготовлення з неї пасти, що виготовлялась на дробарці для зерна, орендованої у ТОВ "Прогресивні аграрні технології" на підставі Договору оренди обладнання №14/9-18 від 14.09.2018. Копією Акту надання послуг №70 від 24 вересня 2018 року підтверджується перероблення ПП "Агроспаське" 282 т кукурудзи на пасту. Відповідно до оборотної відомості по рахунку 208-2 за період з 01.09.2018 по 31.10.2019 оприбутковано та відображено пасту з кукурудзи у кількості 282000 кг, яка використовувалась у тваринництві ПП "Агроспаське". У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що, що платник податків не допустив порушення податкового законодавства, а висновок відповідача про заниження показників оподаткування на суму 82787 грн не відповідає фактичним обставинам справи. Щодо використання природного газу ПП "Агроспаське" не в господарській діяльності, і, як наслідок заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 357436 грн, в тому числі за вересень 2018 р. на суму 43308 грн, за листопад 2018 р. на суму 285330 грн, за грудень 2020 року на суму 28798 гривень. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у вересні, листопаді 2018 року і у грудні 2020 року ПП "Агроспаське" було придбано природний газ. Відповідач в Акті перевірки зазначає, що у вересні, грудні 2018 та у грудні 2020 сушіння продукції не відбувалось, акти на сортування та сушіння продукції рослинництва (форма №82) у вересні, листопаді 2018 року та у грудні 2020 року відсутні, у бухгалтерському обліку придбаний природний газ залишився на залишках на кінець вересня та листопада 2018 року по рахунку 239.1 "Рослинництво, газ сушарка". Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося сторонами по справі, що ПП "Агроспаське" володіє зерносушаркою, для роботи якої використовується природний газ. У Наказі Міністерства фінансів України від 29.12.2006 № 1315 "Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів" зазначено, що Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів (далі - Методичні рекомендації) можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), які здійснюють сільськогосподарську діяльність. Згідно п. 6.4 вказаних Методичних рекомендацій фактична кількість сільськогосподарської продукції визначається за вирахуванням мертвих відходів, усушки (зерна та насіння соняшнику на току тощо), угару зеленої маси у процесі ферментації тощо. Відповідними актами позивача підтверджується, що сушіння кукурудзи відбувалось в вересні, жовтні, листопаді та грудні 2018 року, іншого місця сушіння зернових культур у позивача немає, врожай кукурудзи не передавався третім особам для просушування в 2018 році. Відповідно до Договору № 425/1446/ТО від 12.11.2018 з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на експлуатацію складових газорозподільної системи у ПП "Агроспаське" наявна одна точка під`єднання сушарки до газорозподільної системи. Колегія суддів погоджується із тим, що недоліки (помилки) в оформленні первинної документації, відсутність первинної документації щодо переміщення врожаю кукурудзи зі складу на зерносушарку, не може бути підставою для висновку щодо використання ПП "Агроспаське" природного газу не у господарській діяльності у 2018 р. та 2020 р. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 380/9564/23 від 07.11.2024 про те, що наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо інші дані засвідчують зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв 'язку з його господарською діяльністю, тобто є фактичний рух активів. Згідно правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду у справі № 820/5459/17 від 19.08.2024 та постанові Верховного Суду у справі № 812/1785/18 від 17.07.2024 "за змістом частини другої статті 3 Закону № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Отже, відповідачем не доведено правомірності висновку про використання ПП "Агроспаське" відповідних товарів не у власній господарські діяльності. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, а отже й відсутності підстав для її задоволення. Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року по справі №480/1265/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін .