Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/1658/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/1658/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 07 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В. , за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляка Ю.В. представника позивача Луговського Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : В лютому 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (далі ТОВ "Грайф Флексіблс Україна") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі ГУ ДПС у Житомирській області) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000290402, Форма "В1" від 14.01.2020. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №0000290402 від 14.01.2020. Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги Управління посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В судовому засіданні представник позивача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. У відповідності до вимог ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" перебуває на обліку в органах державної податкової служби, зокрема з 05.05.1995-в ГУ ДПС в Житомирській області. Фактичний вид діяльності підприємства-виробництво готових текстильних виробів, крім одягу. В період з 21.11.2019 по 16.12.2019 ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 16.12.2019 №368/06-30-04-02-26 "Про результати камеральної перевірки ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" з питань достовірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, заявленої за жовтень 2019 року". За змістом вказаного акту ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" допущено порушення п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 "б" ст.200 ПК України-завищено суму заявлену до бюджетного відшкодування в декларації з ПДВ за жовтень 2019 року в розмірі 4 434 грн. На підставі наведених висновків, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2020 № 0000290402, яким зменшено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування у розмірі 4 434 грн., задекларовану на рахунок платника у банку та застосовано штрафну санкцію у розмірі 2 217 грн. Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України). Так, п. 198.1 ст.198 ПК України врегульовано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Пунктом 198.6 вказаної статті визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. За правилами п.201.1 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.201.2 Податкового кодексу України). В пункті 201.10 ст.201 закріплено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі Порядок № 1307). Згідно з пунктом 4 Порядку №1307, податкова накладна заповнюється державною мовою. Усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками. Реквізити заголовної частини податкової накладної, які містять цифрові значення (дата складання, порядковий номер, номер філії (структурного підрозділу), не повинні містити жодних інших знаків та символів. Як слідує зі змісту акту перевірки від 16.12.2019, порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України виникло за рахунок того, що останнє сформувало податковий кредит в сумі 4 434 грн. на підставі податкової накладної контрагента ТОВ "Інтер Авто Центр" №110 від 04.10.2019, номенклатура товару-"Винт, с двойным шестигранником М10Х90/М6Х20", яка в порушення п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, заповнена не державною мовою. Відтак податковий орган дійшов висновку, що вказана податкова накладна в зазначеній частині не є дійсною, а суму в розмірі 4 434 грн. неправомірно віднесено до складу податкового кредиту. Із дослідженої судом апеляційної інстанції податкової накладної №110 від 04.10.2019, виписаної ТОВ "Інтер Авто Центр" вбачається, що у останній під з/п№14 вказано найменування товару "Винт, с двойным шестигранником М10Х90/М6Х20", код товару УКТ ЗЕД 7318158990, шт 2009, кількість 1, ціна постачання одиниці товару 74,78, код ставки 20, обсяг постачання 74,78 грн, сума податку на додану вартість 14,956 грн. В той же час, ні нормами ПК України, ні Порядком заповнення податкової накладної №1307, прямо не передбачено, що формування податкового кредиту залежить від мови складання податкової накладної. Як вірно звернуто увагу судом першої інстанції, зазначення найменування товару російською мовою, не може бути єдиною та беззаперечної підставою для висновку про неправомірність формування податкового кредиту, оскільки зазначене не впливає на ідентифікацію операції, її зміст, період, сторони та суми податкових зобов`язань. Варто звернути увагу і на те, що недоліки при заповненні накладної, про які зазначає контролюючий орган, допущені не позивачем, а його контрагентом ТОВ "Інтер Авто Центр". Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №815/253/16 зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Наведений висновок узгоджується з висновками, що викладені в постановах від 29 жовтня 2019 року (справа №815/8539/13-а), від 18 березня 2020 року (справа №817/822/16) та від 07 лютого 2020 року (справа №820/2344/16). Слід врахувати і те, що податкова накладна №110 від 04.10.2019 зареєстрована в ЄРПН, тобто у контролюючого органу під час прийняття такої накладної до реєстрації не виникало сумнівів у достовірності зазначених у ній даних щодо господарської операції, її змісту, періоду, сторін та суми податкових зобов`язань, що дає підстави вважати, що податкова накладна №110 від 04.10.2019 відповідає вимогам п.201.1 ст.201 ПК України і дає право на формування податкового кредиту позивачем на суму ПДВ 4 434 грн. Колегія суддів звертає увагу, що про здійснення господарської операції, крім вказаної податкової накладної свідчить і платіжне доручення №5098 від 08.10.2019, згідно якого позивачем проведено оплату ТОВ "Інтер Авто Центр" за отриманий товар в сумі 26604,43 грн., в тому числі ПДВ 4434,07 грн. Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 згаданого Кодексу). За змістом статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 77, 90, 243, 250, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 13 жовтня 2020 року. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.