Постанова 4807 № 333/9302/25

Дата документу 19.05.2026 Справа № 333/9302/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №22ц/807/1244/26 Головуючий у 1-й інстанції: Варнавська Л.О. Є.У.№ 333/9302/25 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2026 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючої: Кочеткової І.В., суддів: Кухаря С.В., Трофимової Д.А., секретар: Остащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне сільськогосподарське підприємство «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бізденежний Сергій Романович, на ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 25 березня 2026 року, УСТАНОВИВ: У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до КП «Універс» Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне сільськогосподарське підприємство «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою суду від 01.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. В судові засідання, призначені на 06.11.2025, 22.12.2025, 18.02.2026, 25.03.2026 позивачка та її представник адвокат Бізденежний С.Р. не з`явились, про час та дату слухання справи повідомлені належним чином. 06.11.2025 адвокат Бізденежний С.Р. подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на свою зайнятість в іншому процесі. 22.12.2025 представник позивачки подав заяву про проведення судового засідання, призначеного на 22.12.2025, без його участі, просив задовольнити його клопотання про витребування доказів і оголосити перерву для отримання витребуваних документів. Ухвалою суду від 22.12.2025 витребувано у третьої особи низку документів, слухання справи відкладено на 18.02.2026. 18.02.2026 представник позивачки направив суду клопотання про відкладення розгляду справи, пославшись на свою хворобу. Ухвалою суду від 18.02.2026 клопотання представника позивачки задоволено, славу призначено до розгляду на 25.03.2026. 25.03.2026 адвокат Бізденежний С.Р. направив заяву про відкладення розгляду справи, пославшись на свою хворобу і зазначив орієнтовну дату одужання 31.03.2026. Позивачка жодних клопотань суду не заявляла, в судові засідання не з`являлась, причини неявки суду не повідомляла. Представник відповідача Шостак Д.Ю. в судовому засіданні просив залишити позов без розгляду у зв`язку з неналежною процесуальною поведінкою позивачки і її представника. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Універс» Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне сільськогосподарське підприємство «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду. Судове рішення мотивовано тим, що ні позивачка, ні її представник чотири рази не з`явилася до суду, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подавали, що за змістом п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Бізденежний С.Р. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що він як представник позивачки не був присутнім в судовому засідання 06.11.2025 та просив суд відкласти розгляд справи, оскільки брав участь в іншій справі, 22.12.2025 він просив провести засідання без його участі, розглянути клопотання про витребування доказів і оголосити перерву, 18.02.2026 і 25.03.2026 він подавав заяви про відкладення розгляду справи за станом свого здоров`я, проте суд його клопотання проігнорував. Вважає, що судом порушені норми процесуального права, оскільки він не з`являвся до суду з поважних причин, про які повідомляв суд. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, проте це не заважає її розгляду. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника позивачки адвоката Бізденежного С.Р., який підтримав апеляційну скаргу і просив про її задоволення, заперечення представника відповідача Шостака Д.Ю., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У частині першій статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (див. постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19). Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК. Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19). Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи(див. постанову Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24). За обставинами справи позивачка в судові засідання, призначені на 06.11.2025, 22.12.2025, 18.02.2026, 25.03.2026, не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась через свого представника адвоката Бізденежного С.Р., який є користувачем електронного суду. Причини неявки до суду позивачка не повідомляла. Представник позивачки адвокат Бізденежний С.Р. в судові засідання також не з`являвся. 06.11.2025 адвокат Бізденежний С.Р. подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на свою зайнятість в іншому процесі. 22.12.2025 представник позивачки подав заяву про проведення судового засідання, призначеного на 22.12.2025, без його участі, просив задовольнити його клопотання про витребування доказів і оголосити перерву для отримання витребуваних документів. Ухвалою суду від 22.12.2025 клопотання представника позивачки задоволено, витребувано у третьої особи низку документів, слухання справи відкладено на 18.02.2026. 18.02.2026 представник позивачки направив суду клопотання про відкладення розгляду справи, пославшись на свою хворобу. Ухвалою суду від 18.02.2026 клопотання представника позивачки задоволено, славу призначено до розгляду на 25.03.2026. 25.03.2026 адвокат Бізденежний С.Р. подав заяву про відкладення розгляду справи, пославшись на свою хворобу і зазначив орієнтовну дату одужання 31.03.2026. Надавши оцінку процесуальній поведінці позивачки і її представника, урахувавши характер спірних правовідносин, визначені ст.275 ЦПК України скорочені строки розгляду справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК. Хвороба представника позивачки безумовно є поважною причиною його неявки до суду. Разом з тим, позивачка, заявляючи вимоги про поновлення на роботі, жодного разу до суду не з`являлась, причини неявки суду не повідомляла, не була позбавлена можливості скористатися правовою допомогою іншого фахівця в галузі права. Суд уповноважений припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (постанова Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі № 522/2301/19). Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо таке обтяження не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Проаналізувавши зміст оскаржуваної ухвали суду з точки зору застосування норм права, колегія суддів дійшла висновку, що суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до встановлених ним обставин на підставі наданих доказів, які мають індивідуальний характер. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали не впливають. За загальним правилом, передбаченим частиною другою статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Колегія судів зауважує, що позивачка не позбавлена права повторного звернення до суду з позовом після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, тому право позивачки на справедливий суд не порушено. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду ухвалена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бізденежний Сергій Романович залишити без задоволення. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2026 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повний текст постанови складено 20 травня 2026 року. Головуюча: І.В. Кочеткова Судді: С.В. Кухар Д.А. Трофимова