Ухвала КГС ВС № 917/1289/23

УХВАЛА 14 травня 2026 року м. Київ cправа № 917/1289/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д. за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" (як правонаступника комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська") на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у складі колегії суддів: Медуниця О.Є. - головуючий, Гетьман Р.А., Істоміна О.А. та на рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 суддя: Солодюк О.В. у справі № 917/1289/23 за позовом комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг, за участю представників: від позивача: Лобов М.О. від відповідача: Сотник І. Л. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Комунальне медичне підприємство "Лікарня Придніпровська" звернулося до господарського суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої КМП "Лікарня Придніпровська" за період з початку опалювального періоду 2022-2023 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги, що застосовувались станом на 24.02.2022. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за постачання теплової енергії, зокрема: ст. 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", якою запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання; п. 6 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011 (далі - Порядок №869), який визначає процедуру встановлення двоставкового тарифу. На переконання позивача, тарифи на послугу з постачання теплової енергії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для споживачів м.Кременчука не можуть перевищувати рівень тарифів, що застосовувались для цих споживачів до 24.02.2022, навіть якщо ці послуги до означеної дати надавались іншим суб`єктом господарювання. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.06.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі №917/1289/23, у позові відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що заявлені позовні вимоги не узгоджуються з нормами чинного законодавства та умовами укладених між сторонами договорів, та позивачем не доведено, що саме відповідач є особою, якою порушено права та інтереси позивача у спірних правовідносинах. Суди зазначили, що у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", як і відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" (правонаступник Комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська») звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення та постанову у даній справі, в якій просить постанову від 02.12.2025 та рішення від 03.06.2025 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Підставою касаційного оскарження скаржник вказує пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме - неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах. Скаржник вказує, що в судах попередніх інстанцій ним наголошувалось на необхідності застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.04.2024 у справі №917/730/23, в якій Касаційний господарський суд погодився з доводами позивача про те, що зміна постачальника комунальної послуги не повинна мати наслідком зміну тарифів для споживачів. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій невірно застосували ст. 1 зазначеного Закону, в той самий час як висновок Верховного Суду щодо застосування вищеназваної норми у подібних правовідносинах відсутній, так як провадження у справі №917/730/23 закрито. Також посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій п.п. 6, 55, 57,58 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011, оскільки не маючи жодних вихідних даних про своїх нових споживачів в місті Кременчук, відповідач автоматично застосував до них двоставковий тариф, чим порушив п. 6, 57, 58 Порядку №

869. Вказані вище доводи були судами попередніх інстанцій проігноровані, з посиланням на те, що будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», умовами укладених між сторонами договорів не передбачено. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що доводи касаційної скарги зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним їх тлумаченням, до переоцінки доказів, які були здійснені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті. Відповідач просить залишити рішення та постанову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Розгляд клопотань Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» надіслало до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, в якому просить передати розгляд скарги на розгляд Великої Палати Верховного суду у зв`язку із наявністю виключної правової проблеми, відсутністю сформованого висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах та оскільки така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Зокрема, заявник посилається на те, що спір, що виник у цій справі не є поодиноким явищем і має систематичний характер серед комунальних закладів міста Кременчука. Так, аналогічні спори розглядалися в рамках наступних справ: №917/1296/23 за позовом КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» до ПОКВПТГ «Полатватеплоенерго» про перерахунок вартості наданих послуг з теплопостачання; №917/1310/23 за позовом КНМП «Міська дитяча стоматологічна поліклініка» до ПОКВПТГ «Полатватеплоенерго» про перерахунок вартості наданих послуг з теплопостачання; №917/1288/23 за позовом КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» м. Кременчука до ПОКВПТГ «Полатватеплоенерго» про перерахунок вартості наданих послуг з теплопостачання; №917/1295/23 за позовом КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського» до ПОКВПТГ «Полатватеплоенерго» про перерахунок вартості наданих послуг з теплопостачання. Також зазначає, що у справах №917/1296/23, №917/1310/23, №917/1288/23 касаційні провадження закриті. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. З наведеного убачається, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є правом, а не обов`язком суду. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини 5 статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Суд звертає увагу, що скаржник посилається на справи, в яких розглядаються спори в аналогічних правовідносинах. Закриваючи провадження у вказаних справах Верховний Суд, зокрема в ухвалі від 19.12.2024 у справі №917/1296/23, в ухвалі від 29.07.2025 у справі №917/1288/23 та в ухвалі 19.11.2024 у справі № 917/1310/13 виходив з того, що висновок щодо застосування норми статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" у подібних правовідносинах, про відсутність якого зазначає скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, сформований Верховним Судом у постанові від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23. За результатами розгляду справи № 917/1389/23 Верховний Суд у постанові від 26.09.2024 дійшов висновку про незастосовність норми статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" до подібних правовідносин. За оцінкою Верховного Суду, заявлене скаржником клопотання не містить належного обґрунтування того, що справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критерієм, зокрема скаржник не обґрунтував свої твердження щодо того, у чому полягає неможливість вирішення справи касаційним судом у межах оцінки дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження. Наведені скаржником у клопотанні питання можуть бути вирішені Верховним Судом під час розгляду касаційної скарги, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржника про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій КМП "Лікарня Придніпровська" є споживачем послуг з постачання теплової енергії, надавачем яких до листопада 2022 року було ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", а з листопада 2022 року - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго". Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1421 від 25.10.2021 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1867 від 30.12.2021 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022" були встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів м.Кременчука. Зазначеними рішеннями для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 - 2 862,85 грн./Гкал, а з 30.12.2021 - 3 281,22 грн./Гкал. Станом на момент введення воєнного стану в Україні (24.02.2022) до КМП «Лікарня Придніпровська» застосовувався названий тариф. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє станом на дату ухвалення постанови. У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м.Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» було зруйноване, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам. Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №502 від 29.04.2022 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану" протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року. Статтею 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Рішенням Полтавської обласної ради №473 від 22.09.2022 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ" надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально- методичний центр з газової безпеки». На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України №894-Р від 08.10.2022 "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад Полтавської області", Полтавською обласною радою прийнято рішення №481 від 14.10.2022 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області". За змістом п.4 означеного рішення вирішено після затвердження акту приймання - передачі передати на баланс, у господарське відання, як внесок до статутного капіталу ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ». Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1508 від 20.10.2022 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води", ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» було визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерел Кременчуцької ТЕЦ з покладанням відповідних обов`язків згідно із законодавством. Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №86 від 13.01.2023 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 №1508», на виконання вимог ст.1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" та виконання делегованих повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням цін і тарифів, внесено зміни до рішення №1508 від 20.10.2022 та зобов`язано ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовувати до своїх споживачів у м.Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022, та здійснити перерахунок вартості плати за комунальні послуги споживачам у м.Кременчуці за період, у якому нарахована ціна за послуги вище, ніж станом на 24.02.2022 у м.Кременчуці, шляхом зменшення плати. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 у справі №440/4765/23 (до розгляду якої Господарським судом Полтавської області зупинялося провадження у справі №917/1289/23), залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024, адміністративний позов ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.1 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 13.01.2023 №86 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 №1508" у частині внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 №1508 "Про визнання ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води" про зобов`язання ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовувати до своїх споживачів у м.Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувалися до цих споживачів станом на 24.02.2022, та здійснити перерахунок вартості плати за комунальні послуги споживачам у м.Кременчуці за період, у якому нарахована ціна за послугу вище, ніж станом на 24.02.2022 у м.Кременчуці, шляхом зменшення плати. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1574 від 31.10.2022 опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01.11.2022. Судами встановлено, що між КМП «Лікарня Придніпровська» та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» укладено наступні договори: договір №7060 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 (далі - договір №7060); договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7060/2022 від 09.12.2022 (далі - договір №7060/2022); договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7060/2023 від 17.01.2023 (далі - договір №7060/2023). За умовами означених договорів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація за договором) бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію в гарячій воді з метою забезпечення опалення приміщень КМП «Лікарня Придніпровська» (споживача за договором), а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію у строки і на умовах, що визначені цими договорами. Умовами договорів погоджено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. У разі зміни тарифів, розрахунки здійснюються за новими тарифами. У рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць, і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проектного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ)). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії. Договори №7060, №7060/2022 та №7060/2023 містять підписи представників сторін та відтиски печаток сторін. Починаючи з 01.11.2022 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" постачало теплову енергію в гарячій воді КМП «Лікарня Придніпровська» на підставі укладених договорів. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» були застосовані тарифи, визначені в додатку 2 рішення Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - рішення Полтавської обласної ради №477). Не погоджуючись із застосуванням відповідачем більшого, ніж у попередніх правовідносинах позивача з ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" тарифу для розрахунку оплати за поставлену теплову енергію, позивач звернувся до суду з розглядуваною позовною заявою про зобов`язання здійснити перерахунок вартості теплової енергії.

Позиція Верховного Суду Предметом спору у даній справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу з 01.11.2022 до дня ухвалення відповідного рішення суду. Верховний Суд неодноразово наголошував, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником, і які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною другої статті 287 ГПК України покладено на скаржника. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, визначену п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" у подібних правовідносинах. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК межами розгляду справи судом касаційної інстанції. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Надаючи оцінку цим доводам скаржника Суд встановив, що у касаційному порядку переглядалася подібна справа №917/1389/23 за позовом Кременчуцької гімназії №31 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача. Позовні вимоги у зазначеній справі обґрунтовувалися аналогічними підставами, що й у цій справі 917/1289/23. За результатами розгляду справи №917/1389/23 Верховний Суд у постанові від 26.09.2024 дійшов висновку про незастосовність норм статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" до подібних правовідносин, зокрема, зазначивши таке: "Відповідно до змісту частини першої статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Водночас до частини першої зазначеної статті Закону були внесені зміни згідно із Законом України від 30.06.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України" (набрав чинності з 27.07.2023) та викладено статтю 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" у такій редакції: "Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення". За доводами позивача, відповідач всупереч мораторію на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, який встановлений згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з початку опалювального сезону 2022-2023 здійснює нарахування позивачу плати за надані послуги за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяв станом на 24.02.2022, та самочинно, без відповідного погодження визначив позивачу двоставковий тариф (у той час як раніше для позивача діяв одноставковий тариф). Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Згідно з частиною п`ятою статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Отже, тариф (ціна) на теплову енергію нерозривно пов`язаний з особою, яка здійснює виробництво, транспортування, постачання такої теплової енергії. Частиною третьою статті 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством. Приписами статті 16-1 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами). При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 зазначених Ліцензійних умов). Відповідно до пункту 37 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств. Частиною третьою статті 189 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання (статті 190 ГК України). Державні регульовані ціни, у розумінні частин першої-другої статті 191 ГК України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення" та іншими законами. Пунктом 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (в редакції від 03.04.2019 № 291), визначено, що під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються. Як встановлено судами попередніх інстанцій, КП "Полтаватеплоенерго" внесене до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області; згідно зі статутом КП "Полтаватеплоенерго" засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада; тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою; застосовані відповідачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені позивачу, відповідають тарифам, встановленим у додатку №2 до Рішення Полтавської обласної ради №477; тарифи, які були встановлені Рішенням Полтавської обласної ради №477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 №286 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (які були введені в дію з 01.11.2021); тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022 не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування". Відповідач є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, а, отже, з урахуванням пункту 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, відповідач не зобов`язаний ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів м. Кременчука; тариф КП "Полтаватеплоенерго" єдиний для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні. Суд зазначає, що стаття 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" є спеціальною нормою, яка, виходячи з буквального тлумачення її змісту: - містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної конкретної дії - підвищення тарифів; - стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований - суб`єктів, що наділені відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення. Проте відповідач як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими для нього Полтавською обласною радою тарифами, грошовий вираз яких, як було встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, застосований до позивача на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (які були введені в дію з 01.11.2021), тобто в розмірі, який діяв станом на 24.02.2022. Отже, враховуючи наведене вище, з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, визначеного позивачем відповідача у справі, приписи статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин." Наведене свідчить, що висновок щодо застосування норми статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" у подібних правовідносинах, про відсутність якого зазначає скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, сформований Верховним Судом у постанові від 26.09.2024 у справі №917/1389/23, є чітким, зрозумілим і сприяє однозначному застосуванню норм права. Здійснене судами попередніх судових інстанцій у даній справі №917/1289/23 правозастосування повністю відповідає такому висновку. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Висновки судів попередніх інстанцій у справі №917/1289/23, що розглядається, не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у справі №917/1389/23. Підстав для відступу від висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 26.09.2024 у справі №917/1389/23, Суд не вбачає. Отже, ураховуючи наведене, Верховний Суд відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження, відкритого з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України. Щодо посилань скаржника на необхідність врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.04.2024 у справі №917/730/23, Суд звертає увагу, що у справі №917/730/23 Верховний Суд не виснував щодо застосування частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", а правовідносини у цій справі №917/1289/23 та у справі №917/730/23 не є подібними в розумінні критеріїв подібності, оскільки є відмінними зміст спірних правовідносин, а також предмет та підстави позову. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі, Суд, відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК, дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 та на рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 у справі №917/1289/23. Керуючись статями 234, 235, пунктами 4, 5 частини першої статті 296, ст. 302 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити комунальному некомерційному медичному підприємству "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" в задоволені клопотання про передачу справи №917/1289/23 на розгляд Великої Палати. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 та на рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2025 у справі №917/1289/23. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. О. Мамалуй Судді О. М. Баранець І.Д. Кондратова