Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/10721/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" травня 2026 р. Справа№ 910/10721/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ткаченка Б.О. суддів: Суліма В.В. Гаврилюка О.М. розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 по справі №910/10721/25 (суддя - Головіна К. І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Християнської релігійної громади "Корпус Маяк Армії Спасіння" у Подільському районі м. Києва про стягнення 151 617,49 грн., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст заявлених вимог До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", позивач, скаржник) до Християнської релігійної громади "Корпус Маяк Армії Спасіння" у Подільському районі м. Києва (далі - Релігійна громада, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 151 617,49 грн за договором постачання природного газу № 2301050-РО від 10.01.2023. Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов`язання за вказаним договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого газу, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість. У позові ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" просить cтягнути з відповідача основний борг у сумі 101 015,15 грн, пеню в сумі 20 981,57 грн, інфляційні втрати в сумі 24 054,61 грн та 3 % річних у сумі 5 566,16 грн, що разом складає 151 617,49 грн. Короткий зміст оскаржуваних рішень суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 по справі №910/10721/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Християнської релігійної громади "Корпус Маяк Армії Спасіння" у Подільському районі м. Києва про стягнення 151 617,49 грн задоволено частково. Стягнуто з Християнської релігійної громади "Корпус Маяк Армії Спасіння" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пеню в сумі 20 981 грн 57 коп., інфляційні втрати в сумі 24 054 грн 61 коп., 3% річних у сумі 5 566 грн 16 коп. та судовий збір у сумі 808 грн 48 коп. У решті позовних вимог - відмовлено. Постановляючи рішення в оскаржуваній в апеляційному порядку частині, суд першої інстанції вказав, що до відкриття провадження у справі - 10.09.2025 відповідач здійснив повну сплату заборгованості в сумі 101 015,15 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 130 від 10.09.2025. Отже предмет спору припинив своє існування до відкриття провадження у даній справі (12.09.2025). Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 у справі № 910/10721/25 у частині відмови у стягненні 101 015,15 грн основного боргу. Прийняти в цій частині нове рішення, яким закрити провадження щодо стягнення 101 015,15 грн. основного боргу та здійснити перерозподіл судових витрат. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом порушено норми статті 231 ГПК України, що стало підставою для ухвалення незаконного рішення в частині відмови у стягненні 101 015,15 грн. З огляду на вищевикладене, Господарський суду міста Києва мав закрити провадження в частині стягнення боргу в сумі 101 015,15 грн. на підставі частини 2 статті 231 ГПК України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 по справі №910/10721/25 залишено без руху. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, які підтверджують доплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 422 грн 40 коп. 29.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подало заяву про усунення недоліків до якої долучено докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 422 грн 40 коп. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 по справі №910/10721/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Витребувано невідкладно матеріали по справі № 910/10721/25 з суду першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 10.01.2023 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Релігійною громадою (споживач) був укладений договір постачання природного газу № 2301050-РО (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1 договору). Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2023 по грудень 2023 (включно), в кількості 11,0 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (розрахункові періоди). Додатковою угодою № 1-24 від 30.12.2023 до договору сторони передбачили, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2024 року по 15.04.2024 (включно) в кількості 4,5 куб. метрів, в тому числі по місяцях: січень 2024 - 2,0 тис. куб.м.; лютий 2024 - 1,5 куб.м.; березень 2024 - 0,5 куб.м.; квітень 2024 - 0,5 куб.м. Відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Згідно з п. 3.5.1 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. Пунктами 3.5.2-3.5.4 договору визначено, що на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акта зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору. Згідно з п. 4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того, податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб.м. з ПДВ - 16 390,00 грн; крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн. У п. 4.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1-24 від 30.12.2023) визначено, що загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування, що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу. Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 п. 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду. Відповідно до п. 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди. Споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (п. 6.2 договору). Постачальник має право отримати оплату за переданий цим договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим договором (п. 6.3 договору). Відповідно до п. 13.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1-24 від 30.12.2023) даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 15.04.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийняті постанови У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012). Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога», перебування членів колегії суддів у відрядженнях, у відпустках та інші чинники. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи окремо та в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення в частині позовних вимог, які не є предметом апеляційного оскарження Стосовно позовних вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 101 015,15 грн, які є предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків. Правові засади функціонування ринку природного газу України регламентовані Законом України "Про ринок природного газу". Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України (що діяв на час спірних правовідносин) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина шоста ст. 265 ГК України). Частиною першою ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України). Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. За змістом ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач у період з січня 2023 по квітень 2024 передав, а відповідач - прийняв природний газ на загальну суму 229 239,93 грн, що підтверджується актами приймання-передачі від 31.01.2023 на суму 20 953,91 грн, від 28.02.2023 на суму 27 018,42 грн, від 31.03.2023 на суму 23 340,16 грн, від 30.04.2023 на суму 11 769,82 грн, від 31.05.2023 на суму 16,56 грн, від 30.06.2023 на суму 16,56 грн, від 31.07.2023 на суму 16,56 грн, від 31.08.2023 на суму 16,56 грн, від 30.09.2023 на суму 16,56 грн, від 31.10.2023 на суму 16,56 грн, від 30.11.2023 на суму 6 704,32 грн, від 31.12.2023 на суму 20 079,86 грн, від 31.01.2024 на суму 119 224,40 грн, від 29.02.2024 на суму 16,56 грн, від 31.03.2024 на суму 16,56 грн, від 30.04.2024 на суму 16,56 грн. Вказані акти були направлені відповідачу на електронну адресу kudravtceva.elena.u@gmail.com, що була зазначена у договорі, проте, відповідач ці акти не підписав та мотивованої відмови від їх підписання не надав, відтак, на підставі п. 3.5.4 договору обсяг спожитого відповідачем газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу. Разом з тим відповідач, у порушення п. 5.1 договору, сплату вартості поставленого газу здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується інформацією про надходження від Релігійної громади коштів на рахунки ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", наданою АТ "Ощадбанк" № 77/4-09/95709/2025 від 22.07.2025 за період з 01.01.2023 по 01.06.2025. Також встановлено, що на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 125/3/2-16711 від 21.05.2025 заборгованість Релігійної громади перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" склала 101 015,15 грн. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України) Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Водночас із матеріалів справи вбачається, що до відкриття судом першої інстанції провадження у справі - 10.09.2025 відповідач здійснив повну сплату вищевказаної заборгованості в сумі 101 015,15 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 130 від 10.09.2025. Отже предмет спору припинив своє існування до відкриття провадження у даній справі (12.09.2025). Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 13/51-04 (постанова від 26.06.2019), Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/144/18 (постанова від 25.07.2019) якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив своє існування в процесі розгляду справи, це є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Однак, якщо ж предмет спору був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що Об`єднана Палата Касаційного Господарського Суду Верховного Суду України постановою від 30 серпня 2024 року у справі № 916/3006/23 дійшла висновку про необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021 у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022 у справі № 910/14363/21, від 25.07.2019 у справі № 916/144/18 зазначивши: « 7.35. Таким чином, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду висновує, що суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.», як на підставу для скасування рішення у справі №910/10721/25 з огляду на таке. Дослідивши зміст та правові висновки вищезазначеної постанови, колегія суддів звертає увагу, що в межах розгляду Верховним Судом справи № 916/3006/23 перед Верховним Судом постали такі питання застосування пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України:

1. Чи підлягає закриттю провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі?

2. Чи підлягає скасуванню законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції по суті спору лише з підстав відсутності предмета спору, якщо предмет припинив існування після ухвалення цього рішення?

3. Чи підлягає закриттю провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, та законність і обґрунтованість рішення спростована за наслідками апеляційного розгляду? З вищевикладеного вбачається, що Об`єднана Палата Касаційного Господарського Суду Верховного Суду України постановою від 30 серпня 2024 року у справі № 916/3006/23 надавала відповіді на правозастосовне питання стосовно застосування пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, у той час як у справі №910/10721/25 предмет спору припинив своє існування ще до відкриття провадження у справі судом першої інстанції. За таких обставин суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 101 015,15 грн задоволенню не підлягають як такі, що вже не існували на час відкриття провадження у справі. Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів досліджено та відхиляються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення та додаткового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, а оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 по справі №910/10721/25, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги. Розподіл судових витрат Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 по справі №910/10721/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 по справі №910/10721/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

4. Матеріали справи № 910/10721/25 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.О. Ткаченко Судді В.В. Сулім О.М. Гаврилюк