Постанова Житомирський апеляційний суд № 289/1926/14-ц

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/1926/14-ц Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л. В. Категорія 60 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Талько О.Б., Шалоти К.В. з участю секретаря судового засідання Драч Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №289/1926/14 за позовом ОСОБА_1 до Потіївської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2014 року, ухвалене під головуванням судді Свінцицького Л.В. в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері - ОСОБА_3 . На обґрунтування позовних вимог зазначив, що його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, але з заявою про прийняття спадщини в установленому законом порядку він до нотаріуса звернутись не встиг через хворобу, тому просив суд встановити йому строк для прийняття спадщини. Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - два місяці з дня набрання рішенням суду чинності. 13 вересня 2024 року ОСОБА_2 як особа,яка не брала участі у справі, проте вважає, що оскаржуване рішення порушує його права та законні інтереси, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції від 20 листопада 2014 року та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка згідно заповіту від 22 серпня 2002 року залишила у спадок усе своє майно його матері - ОСОБА_4 . Вказує, що його мама прийняла спадщину в повному обсязі, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори. Однак ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, яка згідно заповіту від 26 лютого 2020 року залишила у спадок все своє майно сину ОСОБА_2 . Звертає увагу, що ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем, який незалежно від заповіту мав обов`язкову частку у спадковому майні відповідно до ст.1241 ЦК України, у встановлений законом шестимісячний до нотаріальної контори не звертався, інтересу до спадкового майна не проявляв, заявляв публічно, що йому це не потрібно. Із запитів у 2024 році з`ясувалось, що згідно рішення Радомишльського районного суду від 20.11.2014, за заявою ОСОБА_1 до Облітківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, судом продовжено строк більше ніж через п`ять років після смерті спадкодавця, що на думку скаржника, є неможливим. При цьому суд, нехтуючи інтересами спадкоємців, залучив у якості відповідача Облітківську сільську раду, яка фактично не є належним відповідачем у справі, оскільки належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину (у даному випадку ОСОБА_4 за заповітом), і тільки у випадку їх відсутності територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, тому суд зобов`язаний був відмовити у задоволенні позову з цих підстав. Звертає увагу, що Облітківська сільська рада достовірно володіла інформацією про наявність заповіту ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , бо саме цим органом було завірено заповіт, сільська рада надавала відповідні довідки, виписки із домових книг та інші документи, необхідні для прийняття спадщини. З тексту рішення суду від 20.11.2014 вбачається, що Облітківська сільська рада у судове засідання не з`явилась, просила слухати справу у її відсутність. Зокрема, рішення не містить будь-яких даних про те, чи погоджується відповідач з заявленими вимогами ОСОБА_1 чи ні, чи надано суду інформацію про коло спадкоємців, які вже прийняли спадщину за заповітом, чи є заперечення стосовно належних відповідачів, зміну відповідачів, залучення як співвідповідача. Також в рішенні не відображено, чи звертався ОСОБА_1 до сільської ради чи до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після пропущеного шестимісячного терміну, чи було йому відмовлено у прийнятті заяви, що додатково вказує на те, що ні у шестимісячний строк, ні після його спливу, позивач у встановленому законом порядку не звертався, а поважність причин пропуску строку через п`ять років вигадав. Вважає, що суд проігнорував вимоги процесуального законодавства, тим самим порушивши права спадкоємця за заповітом ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , не залучивши її до участі у справі як належного відповідача. Отже рішення суду від 20.11.2013 є незаконним, оскільки воно порушує права спадкоємиці ОСОБА_4 та його особисті права, як спадкоємця після смерті матері. Також звертає увагу, що оцінюючи доводи про поважність причин пропуску строку звернення до суду із заявою про прийняття спадщини, суд першої інстанції зробив невірний висновок про наявність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця ОСОБА_1 на вчинення цих дій, оскільки будь-яких належних доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 хворів усі п`ять років після смерті матері і у зв`язку з чим не міг вчасно подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини матеріали справи не містять, а покази свідків ці обставини не підтверджують. Враховуючи вищевикладене, просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі. Правом подати відзив на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористались. У відповідь на запит Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року Радомишльський районний суд Житомирської області 23 вересня 2024 року повідомив, що справа № 289/1926/14-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Облітківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини була знищена у зв`язку з закінченням строку зберігання в архіві суду (акт від 28 травня 2020 року № 1). Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2014 року у справі № 289/1926/14-ц направлено до Радомишльського районного суду Житомирської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження. Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року у відновленні втраченого судового провадження в цивільній справі № 289/1926/14-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Облітківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 травня 2025 року у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі №289/1926/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Облітківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 травня 2025 року залишено без змін. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, з невідомих суду причин. Хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач та представник відповідача скерували до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом під час розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.21 т.1). Відповідно до заповіту від 07.05.2007, посвідченого секретарем Облітківської сільської ради, ОСОБА_3 заповіла усе своє майно ОСОБА_4 (а.с.22 т.1). Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №220346, реєстраційний номер 010422000232 від 30.10.2004 та довідки виконавчого комітету Потіївської сільської ради Радомишльського району, ОСОБА_3 належить земельна частка (пай) № НОМЕР_2 поля та контуру №43 площею 3,48 га (а.с. 16,18 т.1). Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_3 успадкувала після смерті свої сестри - ОСОБА_5 , цілий жилий будинок в с. Облітки Радомишльського району Житомирської області загальною площею 35,0 кв.м. (а.с. 89 т.2). Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 30.09.2013 за ОСОБА_4 визнано право власності на спадкове майно, а саме на цілий жилий будинок АДРЕСА_1 , вартість домоволодіння складає 25 525,00 грн в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 31 т.2). Відповідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 22 листопада 2013 року за ОСОБА_4 на підставі рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 30.09.2023 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.41 т.1). Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 20.11.2014 у визначено ОСОБА_1 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - два місяці з дня набрання рішенням суду чинності (а.с. 33-34 т.2). 02 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (зворот а.с. 35 т.2). В матеріалах справи міститься спадкова справа №402 (2009) до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 15 т. 2). Відповідно до довідки виконавчого комітету Облітківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . В даному житловому будинку крім померлої ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.39 т.2). Як вбачається із заповіту, посвідченого секретарем виконкому Облітківської сільської Ради народних депутатів С.Д.Скороход 24 січня 1994 року, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла належний їй на праві особистої власності жилий будинок і всі прилеглі до нього господарські будівлі, які знаходяться в с. Облітки Радомишльського району Житомирської області своєму сину ОСОБА_1 (зворот а.с. 38 т.2). ОСОБА_4 за життя не оскаржувала рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20.11.2014, яким було визначено ОСОБА_1 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 липня 2024 року, яке посвідчене державним нотаріусом Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області та зареєстроване в реєстрі за №492, спадкоємцем на обов`язкову частку зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син ОСОБА_1 , а саме: земельної ділянки площею 3,4776 га, місце розташування якої: Потіївська ОТГ (до об`єднання Облітківська сільська рада), Житомирський (до ліквідації та утворення районів Радомишльський) район, Житомирська область, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид угідь: рілля, кадастровий номер:1825087200:02:000:0034, що належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №220346, виданого Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області 30 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010422000232. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частки ще не видано (а.с.86 т.2). Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 14 березня 2021 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.23 т.1). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17 липня 1979 року, батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.85 т.1). Як вбачається із заповіту від 26 лютого 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Капровою Н.Ю., ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно ОСОБА_2 (а.с. 24 т.1). Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, приватним нотаріусом Капровою Н. Ю. заведено спадкову справу №21/2021 щодо майна померлої ОСОБА_4 (а.с.31 т.1). Як слідує з відповіді старости Облітківського округу Потіївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, на території Облітківського старостинського округу перебуває спадкове майно, а саме: домоволодіння АДРЕСА_2 , земельний пай площею 3,48 га (а.с. 43 т.1). У справі, що переглядається апеляційним судом, заявник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду про встановлення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , стверджуючи про порушення прав його матері ОСОБА_4 , яка не була залучена до участі у справі як спадкоємець майна померлої ОСОБА_3 , що впливає також і на реалізацію його спадкових прав. При цьому ОСОБА_2 не вказує яким чином будуть відновлені його права, коли за життя його мати ОСОБА_4 не вживала заходів щодо оспорення права ОСОБА_1 на спадкування після померлої ОСОБА_3 та не оскаржувала рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20.11.2014, яке вступило в законну силу. Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України). Відповідно до частин першої, четвертої статті 10 ЦПК суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що вимагає, серед іншого, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. У його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншим словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено вирішено і не має переглядатися до безмежності»). Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Христов проти України» (рішення від 19 лютого 2009 року, заява № 24465/04) наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії»). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Водночас скасування рішення суду, яке вже частково виконано, може (поряд з іншими обставинами) свідчити про зведення принципу res judicata нанівець (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України» (заява № 61333/00)). Враховуючи наведене та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, скасування оскаржуваного рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20.11.2014 через значний проміжок часу після його фактичного виконання та після смерті спадкоємця, не відповідатиме принципу правової визначеності та становитиме втручання у право на вільне володіння майном, що гарантується статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Посилання заявника на скасування судового рішення з тих мотивів, що суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки особа, прав якої стосувалось оскаржуване рішення ОСОБА_4 рішення суду в установленому порядку не оскаржувала, а заявник ОСОБА_2 на час розгляду справи Радомишльським районним судом Житомирської області у 2014 році не набув прав, на які могло вплинути оскаржуване рішення суду. Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. За вказаних обставин колегія суддів апеляційного суду залишає апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2014 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 травня 2026 року. Головуючий Судді