Постанова Дніпровський апеляційний суд № 192/24/26
від 18.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1466/26 Справа № 192/24/26 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: захисника Булкіної О.І., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 28 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. Районним судом встановлено, що 31 грудня 2025 року о 11 год. 00 хв. на 440 км автошляху Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ ДЕО ЛАНОС, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, тремтіння рук), на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження за відсутністю складу правопорушення, так як він порушив правила і не зупинився на знак Стоп на блок-посту, а далі працівник поліції зазначив про складання матеріалів. В ході розмови працівник поліції запропонував пройти огляд на, що він відмовився. При цьому він відмовився, оскільки вважав, що складатимуться матеріали за ч.1 ст. 122, ч.5 ст. 121 КУпАП. В подальшому через деякий час отримав листа, що він позбавлений права керування транспортними засобами за вчинення правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. Про складання даного матеріалу він не знав і поліцейський на місці не зазначав про наявність ознак сп`яніння. При цьому, посвідчення водія не вилучалося, він не відсторонявся від керування, порушено процедуру огляду, тимчасово не вилучався транспортний засіб. Також апелянт просить поновити строк, так як відсутні докази отримання ним повістки, а з копією рішення ознайомився захисник лише 06 квітня 2026 року, після укладення угоди. Під час перегляду захисник підтримала вимоги апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасника перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Перевіряючи доводи клопотання про поновлення строку, то термін пропущений з поважної причини, так як відсутні дані про отримання судової повістки ОСОБА_1 , а з рішенням захисник ознайомився лише 06 квітня 2026 року та в десятиденний термін подано апеляційну скаргу, тому строк можливо поновити. Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; актом огляду водія та направленням на огляд в заклад охорони здоров`я, відеозаписом, яким підтверджується законність запропонованої процедури проходження огляду, постановою про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 122, ч.5 ст. 121 КУпАП. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Версія ОСОБА_1 щодо необізнаності зі складеним матеріалом за ст. 130 КУпАП, спростовується наявним у матеріалах справи відеозаписом, відповідно до якого водієві було запропоновано пройти огляд, як на місці за допомогою спеціального технічного засобу Драгер, так і в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовився, як і надавати будь-які пояснення. Порушень процедури огляду апеляційним судом не встановлено, зафіксовані на відеозаписі події відповідають положенням ст. 266 КУпАП. Як видно з інформації зазначеної в рапорті працівника поліції після складання матеріалів ОСОБА_1 було відсторонено від керування шляхом блокування автомобіля. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ: Поновити строк ОСОБА_1 на оскарження постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605грн. 60 коп. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький