Ухвала КАС ВС № 460/14758/24

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 19 травня 2026 року м. Київ справа №460/14758/24 адміністративне провадження №К/990/20442/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №460/14758/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Рівненській області, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення в довідках про розмір грошового забезпечення позивача від 01 серпня 2024 року №17/170, від 01 серпня 2024 року №17/171, від 01 серпня 2024 року №17/172 та від 01 серпня 2024 року №17/173, виданих для перерахунку пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року по справі №460/14724/23, розміру надбавки за особливості проходження служби до 52% та премії до 10%; - зобов`язати відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області оновлені довідки (видані на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі №460/14724/23) про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, вказавши розмір надбавки за особливості проходження служби та премію у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої позивача було звільнено на пенсію. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року, відмовлено у задоволенні позову. Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 05 травня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ), пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704). Позивач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосували положення постанови КМУ №704 в частині наділення керівника Управління Служби безпеки України дискреційними (самостійними) повноваженнями визначати у довідках для перерахунку пенсії розміри премії та надбавки за особливості проходження служби, оскільки зазначені норми стосуються діючих військовослужбовців, а не пенсіонерів військової служби. Також, на думку позивача, суди безпідставно не застосували імперативні приписи абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №45, згідно з якими щомісячні надбавки, доплати та щомісячна премія для перерахунку пенсії мають зазначатися у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Суди першої та апеляційної інстанцій порушили положення статті 242 КАС України, оскільки належним чином не дослідили надані фінансовим підрозділом Управління Служби безпеки України в Рівненській області довідки, з яких вбачається реальний середній розмір премії та надбавки за особливості проходження служби, що фактично виплачувалися за аналогічною посадою (заступник начальника Управління) станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, не надали їм правової оцінки та не навели жодних спростувань чи обґрунтувань відхилення відповідних доводів позивача. Крім того, позивач зазначає, що судами під час розгляду справи не враховано обов`язкові правові висновки щодо необхідності зазначення у довідках для перерахунку пенсій розміру премії та надбавки, визначених саме у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2196/17-а, а також у постановах Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справах №120/4595/23, №380/9974/23 та від 20 червня 2024 року у справі №520/9891/23. Рішення судів попередніх інстанцій ухвалені всупереч правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 травня 2024 року у зразковій справі №380/19324/23, у якій зазначено, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону №2262-XII на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у постанові КМУ №704, на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, пункту 5 Порядку №45, постанови КМУ №704, перевірки необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 12 грудня 2018 року у справі №802/2196/17-а, від 23 травня 2024 року у зразковій справі №380/19324/23, та правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12 червня 2024 року у справах №120/4595/23, №380/9974/23 та від 20 червня 2024 року у справі №520/9891/23. Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах. Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №460/14758/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Рівненського окружного адміністративного суду матеріали справи №460/14758/24.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді В.М. Бевзенко С.Г. Стеценко