Постанова Харківський апеляційний суд № 642/6322/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 18 травня 2026 року м. Харків справа № 645/6322/25 провадження № 22-ц/818/2357/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю., розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2025 року, постановлене під головуванням судді Пашнєва В.Г., - в с т а н о в и в: У жовтні 2025 року КП «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01 вересня 2012 року по 01 вересня 2025 року у розмірі 51 231,18 грн., а також інфляційних витрат у сумі 1 669,38 грн., 3% річних у сумі 627,35 грн., та судового збору у розмірі 2422,40 грн. Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячого водопостачання у період з 01.04.2017 по 31.08.2025 з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 46 134 (сорок шість тисяч сто тридцять чотири) грн 50 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 087 (дві тисячі вісімдесят сім) грн 62 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм процесуального прав. Зазначає, що не отримував копії позовної заяви, а лише отримав 09 грудня 2025 року судову повістку на засідання, яке призначене на 12 грудня 2025 року та прибув до суду 12 грудня, подавши до канцелярії відзив, направити його відповідачу не було часу та сенсу, так як справа була розглянута у спрощеному порядку. 16 грудня 2025 отримав ухвалу про залишення відзиву без розгляду з цих підстав, рішення отримав 18 грудня. Тому був позбавлений можливості викласти письмово та усно під час судового засідання будь-які заперечення та надати докази. А тому вважає, що мали місце порушення процесуального права, оскільки в справі відсутні докази надіслання позивачем йому копії позовної заяви. Доказів надсилання йому копії в переліку додатків до позовної заяви немає, а тому позовна заява не відповідає вимогам, ст.177 ЦПК України. Ці порушення призвели до неповного та однобічного розгляду справи, суд оцінив лише докази, які обґрунтовують позовні вимоги, які він вважає помилковими, оскільки послуги в заявленому розмірі не надавалися і надані не могли бути. Як зазначає відповідач, позивач обґрунтовує свої вимоги, виходячи з площі квартири 34,52 кв.м. Проте, до постачальника неодноразово доводилося ще з 2008 року, що площа квартири складає 33,2 кв.м. Це багаторазово було зафіксовано контролерами постачальника зі складанням актів, надавалися копії технічного паспорта, але помилка жодного разу не виправлялась і присутня у всіх розрахунках до тепер. Вказане підтверджується копією технічного паспорту на квартиру, яку він додає до апеляційної скарги. Також вказує, що з 2008 року мали місце офіційні звернення до постачальника з вимогою відновити теплопостачання в систему опалення санвузлів, позичальник визнав факт відсутності опалення, письмово обіцяв відновити подачу тепла але жодних робіт не проводилося і перерахунку не проводилися, це підтверджується листами споживачів і відповідями постачальника, актами контролерів. Тому вважає, що послуга надавалася на площу 30,4 кв.м., враховуючи, що санвузол з площею 2,8 кв.м. не опалювався. Крім того зазначає, що не є власником або співвласником квартири, згоди власника на укладання договору не отримував, особового рахунку у позивача він не має, жодного рахунку на його ім`я ніколи не отримував, що підтверджує один з рахунків, доданих ним до апеляційної скарги. Тому, на думку апелянта, він не є споживачем, в розумінні ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» і не є суб`єктом правовідносин між постачальником та споживачем. Вважає, що дієздатні особи, які проживають та або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами, несуть солідарну відповідальність за зобов`язання з оплати комунальних послуг, а тому статті 67,68 ЖК України не мають відношення до позовних вимог. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з теплопостачання та гарячої води, проте, свого обов`язку зі сплати отриманої ним послуги з централізованого опалення, не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.09.2011 по 01.09.2025 утворилася заборгованість перед КП «Харківські теплові мережі» у розмірі 53 527,91 грн, з яких:- 49 011,46 грн за послугу з постачання теплової енергії ( з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.09.2012 по 31.08.2025;- 1 146,60 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.08.2025;- 1 073,12 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.08.2025;- інфляційні втрати в сумі 1 669,38 грн. за період до лютого 2022 року; - три відсотки річних в сумі 627,35 грн. за період до лютого 2022 року. Разом з тим, суд вважав, що з урахуванням строку позовної давності, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості. за період з 01.04.2017 по 31.08.2025 у розмірі 46134 гривень 50 коп. При цьому суд вважав, що відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з теплопостачання та гарячої води, але оплату, за надані йому послуги не сплачує. В результаті несвоєчасної оплати за період з 01.09.2011 по 01.09.2025 у відповідача утворилася заборгованість перед КП «Харківські теплові мережі» у розмірі 53 527,91 грн, з яких: - 49 011,46 грн за послугу з постачання теплової енергії ( з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.09.2012 по 31.08.2025; - 1 146,60 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.08.2025; - 1 073,12 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.08.2025; - інфляційні втрати в сумі 1 669,38 грн. за період до лютого 2022 року; - три відсотки річних в сумі 627,35 грн. за період до лютого 2022 року. На підтвердження вказаного розміру заборгованості представником позивача надано розрахунок заборгованості, яку він просив стягнути з відповідача. Як на підставу позовних вимог, КП «ХТМ» посилалося на те, що відповідач не виконує обов`язки щодо сплати вартості послуг з теплопостачання та гарячої води, але оплату, за надані йому послуги не сплачує, що є підставою для стягнення суми заборгованості. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо). Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Законом України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Згідно з п.2 Публічних договорів, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багато-квартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця, якщо протягом цього період власники квартир та нежитлових приміщень, площа яким разом не перевищує 50 відсотків загальної площ0і всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, тне повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору. Відповідно до п.4 зазначених договорів, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги. Правила № 630 передбачають, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем. Згідно з п. 1,5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для не стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем. Також відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі №751/3840/15-ц). Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Крім того частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживача, за відсутності іншого погодженого строку, сплачувати отримані житлово-комунальні послуги щомісяця. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов`язання відповідача оплатити послуги з теплопостачання виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. З матеріалів справи вбачається, що КП «ХТМ» веде господарську діяльність з вироблення, транспортування та постачання споживача теплової енергії на підставі відповідних ліцензій. На підставі рішення Виконавчого комітету ХМР «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста» від 20.12.2006 року № 11865 КП «ХТМ» визначено виконавцем з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У період з березня 2007 року по червень 2022 року КП «ХТМ» здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП «Житлокомсервіс» КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182. Відповідач ОСОБА_1 з 21.03.2006 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з теплопостачання та гарячої води, але оплату, за надані йому послуги не сплачує. З матеріалів справи вбачається, що письмовий договір на постачання теплової енергії у квартиру відповідача, між сторонами не укладався, разом з тим відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою розташування квартири АДРЕСА_2 , відповідно до якого нараховується плата за послуги з теплопостачання, що надавалися позивачем будинку АДРЕСА_3 , до точки розподілу в межах балансової належності та відсутність відмови від отримання послуги у передбаченому законом порядку, свідчать про фактичне укладення договору між сторонами. Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного суду України від 16.12.2015 (справа № 6-2023цс15), від 20.04.2016 (справа № 6-2951цс15), від 26.09.2018 (справа №750/12850/16-ц), від 18.03.2019 (справа № 210/5796/16-ц) та підтримана Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 25.07.2019 по справі № 916/2267/17. Згідно заст.19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2633-ІУ, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Відповідно до п.20 Правил плата за послуги з теплопостачання вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку або затверджених норм споживання на підставі платіжного документу. Розрахунок заборгованості здійснений відповідно до розміру опалювальної площі у квартирі відповідача. Опалювана площа приміщення, відповідно до визначення наведеного у Правилах надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (надалі Правила № 830), це загальна площа приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас. Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. Відповідно до ст.28 вищевказаного закону, оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються співвласником - стороною договору або його представником. На вимогу співвласника - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг беруть участь представник об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, якщо управління багатоквартирним будинком здійснює відповідно об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, які в такому разі також підписують акт-претензію. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», виконавець здійснює обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за умови укладення із споживачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем. Перевірка відповідності якості надання послуг проводиться відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 4, ст. 133). Відповідно до ст. 24 вказаної Постанови, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу. Споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору. Перерозподіл обсягів спожитої послуги у будинку та перерахунок проводяться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої теплової енергії окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більш як за 12 розрахункових періодів. Позивачем здійснено нарахування спожитої теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 з розрахунку опалювальної площі 34,52 кв.м. В наданій відповідачем копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_4 зазначена загальна площа квартири 33,2 кв.м .(а.с.47-49) Даних про те, що відповідач в установленому законом порядку звертався до КП «ХТМ» з претензією щодо невірно визначеної в розрахунках постачальника послуг опалювальної площі його квартири, а також з вимогою здійснити перерахунок позивачем, відповідно до вказаного в техпаспорті розміру площі квартири, матеріали справи не містять. Посилання відповідача щодо необхідності врахування відсутності теплопостачання в санвузлі при визначенні спожитої теплової енергії, належними доказами не підтверджено та до уваги не приймається. Надана апелянтом відповідь КП «ХТМ» від 13.01.2009 р. на колективне звернення мешканців квартир АДРЕСА_5 , стосується періоду надання послуг позивачем за грудень 2008 року. У відповіді зазначено про здійснення нарахувань за грудень 2008 року відповідно до фактично наданих послуг, а також в ній запропоновано звернутись до представника КП «ХТМ» для складання акту-претензії, в разі незгоди з якістю наданих постачальником послуг теплової енергії. Доказів, які б свідчили, що мешканці квартири АДРЕСА_4 , звертались до КП «Харківські теплові мережі» з проханням здійснити перерахунок отриманої теплової енергії у зв`язку з невідповідністю розмірів опалювальної площі зазначених в розрахунках розміру площі вказаної квартири, зазначеної у техпаспорті, а також з приводу невідповідності наданих постачальником послуг, відповідачем не надано. Позивач звернувся до суду у жовтні 2025 року та просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за період з 2011 по 2025 рік. Застосовуючи строк позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню підлягає заборгованість відповідача за період з 01.04.2017 по 31.08.2025 у розмірі 46134 гривень 50 коп. Відповідач не довів факту отримання послуг КП «ХТМ» неналежної якості за 2017-2025 роки, тому колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність у відповідача обов`язку сплачувати за надані КП «ХТМ» послуги у визначеному позивачем обсязі. Доводи апеляційної скарги про процесуальні порушення, дпущені судом першої інстанції, не є обов`язковою підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду. Крім того, убачається, що відповідач до судового засідання ознайомлений зі справою, подав заяву про застосування строку позовної давності і отримав судову повістку. Висновки суду відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Підстав для відмови у позові не вбачається. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Ю.М. Мальований О.Ю. Тичкова