Постанова 4851 № 440/13268/25

Головуючий І інстанції: В.І. Бевза ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2026 р. Справа № 440/13268/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.02.26 по справі № 440/13268/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 17.02.2025 по 24.03.2025 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 17.02.2025 по 24.03.2025 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у спірний період є військовослужбовцем НОМЕР_2 окремої авіаційній ескадрильї Державної прикордонної служби України (далі - військова частина НОМЕР_1 ), направлений у службове відрядження до Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України (17.02.25 05.06.2025) з метою виявлення, спостереження, супроводження та вогневого ураження цілей противника. За рішенням Командира Військової частини НОМЕР_3 виконував вищезазначені завдання у складі зведеного вертолітного загону оперативного підпорядкування Військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України, в якому (загін), згідно із довідками військової частини НОМЕР_4 від 02.03.2025 №333, від 02.04.2025 №463, від 04.05.2025 №620, від 01.06.2025 №757 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період: (18.02.2025-28.02.2025; 01.03.2025-24.03.2025; 07.04.2025-30.04.2025; 01.05.2025-06.05.2025; 24.05.2025-31.05.2025), саме у цей період з 18.02.2025 по 21.02.2025, з 24.02.2025 по 28.02.2025, з 06.03.2025 по 11.03.2025; з 13.03.2025 по 15.03.2025; 17.03.2025; з 19.03.2025 по 21.03.2025; 23.03.2025 позивач безпосередньо, у складі зведеного вертолітного загону, приймав участь у знищенні військової техніки противника, що на переконання позивача, відповідно до пункту 3 Наказу МВС України від 01.09.2023 №726 «вогневе ураження виявлених повітряних цілей» є підставою вважати про прийняття участі позивача у бойових діях. Накази командира військової частини НОМЕР_4 від 21.04.2025 №104ад, від 20.05.2025 №150ад, від 23.07.2025 №221ад, а також вищезазначені довідки видані на підставі: бойових розпоряджень Генерального Штабу Збройних Сил України від 07.07.2024 №10727, БР КСВ ЗСУ від 08.07.2024 №748/845/2, Командування угрупування сил і засобів Повітряних Сил від 08.07.2024 №10/8211/ОКП/ПС-Е, бойових наказів ПвК «Центр» від 01.02.2025 №1073т по 28.02.2025 №1100т, від 01.03.2025 №1101т по 31.03.2025 №1132т, від 01.04.2025 №1132т по 30.04.2025 №1162т, 01.05.2025 №1162т по 31.05.2025 №1192т. Зазначає, що обрахунок грошового забезпечення відповідачем здійснений помилково із суми 30000,00 грн., а не, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі № 440/13268/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , викладену у листі №09/2128-25-Вих від 18.06.2025 «Про розгляд рапорту», у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18.02.2025 по 24.03.2025. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, визначену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18.02.2025 по 24.03.2025, з урахуванням проведених виплат. У іншій частині вимог відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин відповідач, який зобов`язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, - не мав законодавчих підстав для виплати позивачу спірної винагороди, оскільки Законом № 2011-XII передбачено, що порядок виплати та розміри цієї винагороди встановлюються саме Кабінетом Міністрів України. Проте Кабінетом Міністрів України не встановлено порядок та розміри винагороди за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову (спеціальну, спеціалізовану) техніку противника на виконання Закону № 2011-XII, у редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 для військовослужбовців Державної прикордонної служби України. ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) позбавлена можливості на власний розсуд визначати порядок виплати та розмір спірної винагороди, або застосовувати до спірних правовідносин інші підзаконні нормативно-правові акти, які не відповідають вимогам п. б ч. 1 ст. 9-2 Закону №2011-XII, у редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024. На переконання апелянта, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) в усіх випадках зазначених в позовній заяві ОСОБА_1 є законними, прийнятими в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами України. Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач у спірний період нарахування грошового забезпечення проходив військову службу, як старший командир гелікоптера екіпажу (H125) третьої авіаційної ланки, є офіцером у звані капітан, у ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - військова частина НОМЕР_1 ), направлений у службове відрядження до Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України (17.02.25 05.06.2025) з метою виявлення, спостереження, супроводження та вогневого ураження цілей противника. За рішенням Командира Військової частини НОМЕР_3 виконував вищезазначені завдання у складі зведеного вертолітного загону оперативного підпорядкування Військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Відповідно до витягу з наказу командира 26 окремої авіаційної ескадрильї «По особовому складу» від 03.04.2018 №57-ОС, позивач прийнятий на військову службу. Позивач, відповідно до наказів командира НОМЕР_5 окремої авіаційної ескадрильї «Про особовий склад» від 25.01.2025 №29-ВВ, від 26.02.2025 №61-ВВ, відряджений з 17.02.2025 по 25.02.2025 та 26.02.2025 по 24.03.2025 в оперативне підпорядкування командира Сухопутних військ Збройних Сил України, з метою виконання польотів та спеціальних завдань. Прибув з службового відрядження наказом командира НОМЕР_5 окремої авіаційної ескадрильї «Про особовий склад» від 25.03.2025 №86-ВВ. 12.06.2025 позивач звернувся із рапортом до командира НОМЕР_5 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив здійснити повний розрахунок грошового забезпечення в день виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Здійснити виплату грошової винагороди відповідно до статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме абзацу першого та другого вищезазначеної норми Закону із врахуванням Порядку визначеного Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 (зі змінами) в зв`язку з прийняттям безпосередньої участі у бойових діях, що забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони України під час відрядження до військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України. На рапорт позивача надана відповідь відповідачем листом №09/2128-25-Вих від 18 червня 2025 року, в якій зазначене, що виплата додаткової винагороди, яка передбачена Постановою КМ України №168 від 28.02.2022 за участь у бойових діях здійснювалась відповідно до наказів командира частини. Стосовно виплати винагороди за знищення техніки противника відповідач зазначив, що у відповідача відсутнє документальне підтвердження, внаслідок чого не здійснені виплати. На запит позивача від 07.08.2025 до командира військової частини НОМЕР_4 , надана відповідь листом №648 від 14.08.2025, в якій зазначене, що підрозділ військової частини НОМЕР_1 перебував в складі зведеного вертолітного загону оперативного підпорядкування військової частини НОМЕР_4 , після відпрацювання наказів про підтвердження знищення військової техніки противника витяги із наказів направлялись у військову частину НОМЕР_3 для подальшої реалізації та відправки до військової частини НОМЕР_1 (Державної прикордонної служби України, далі ДПС України, ДПСУ). На адвокатський запит від 28.08.2025 до командира військової частини НОМЕР_3 , надана відповідь, листом №103/1107 від 05.09.2025, яким командир частини повідомив, що витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_4 про підтвердження знищення військової техніки противника за період з 17.02.2025 по 05.06.2025 направленні до військової частини НОМЕР_1 за вихідним номером №103/1103 від 05.09.2025. На адвокатський запит, від 11.09.2025 до командира військової частини НОМЕР_1 , стосовно виплати винагороди передбаченої Постановою КМ України №168 від 28.02.2022 надана відповідь листом №09/3276-25-Вих від 12.09.2025, в якій зазначене, що інформація про здійснені нарахування та виплату позивачу винагороди за період з 17.02.2025 по 05.06.2025, яка визначена постановою КМ України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» наведена у довідці. Згідно із змістом архівної відомості відповідача №1 за період з січня 2025 року по серпень 2025 та Довідки про нарахування та виплату додаткової винагороди, яка передбачена постановою КМ України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», ОСОБА_2 за період з 17.02.2025 по 11.08.2025 виплачені наступні суми додаткової винагороди у розрахунку 30000 гривень на місяць пропорційно часу виконання таких завдань позивачем, згідно із наказом командира 26 окремої авіаційної ескадрильї «Про виплату додаткової винагороди»: №№134-ос від 25.03.2025, за період 18.02.2025-28.02.2025, у сумі 11785,71 грн., дата виплати 24.04.2025; 153-ос від 08.04.2025 за період 01.03.2025-24.03.2025, у сумі 23225,81 грн., дата виплати 24.04.2025; 214-ос від 13.05.2025 за період 07.04.2025-30.04.2025, у сумі 24000,00 грн., дата виплати 28.05.2025; 257-ос від 17.06.2025 за період 01.05.2025-06.05.2025 у сумі 7741,94 грн., дата виплати 26.06.2025; 257-ос від 17.06.2025 за період 24.05.2025-31.05.2025 у сумі 5806,45 грн., дата виплати 26.06.2025; 323-ос від 28.07.2025 за період 01.06.2025-05.06.2025, у сумі 5000 грн., дата виплати 11.08.2025. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини командира військової частини НОМЕР_4 від 21.04.2025 №104ад Про підтвердження знищення техніки противника 21 лютого 2025 року, 22 лютого 2025 року, 24 лютого 2025 року, 25 лютого 2025 року, 26 лютого 2025 року, 07 березня 2025 року, 08 березня 2025 року, 09 березня 2025 року, 10 березня 2025 року, військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 та військових частин НОМЕР_1 ДПСУ Відповідно до витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 військовослужбовцями та військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ДПСУ зазначених частин: з 20 лютого по 21 лютого 2025 року з 22:53 по 01:42 в районах населених пунктів Пустовіти, Лісовичі, Лук`янівка Київської області, Саморідня Черкаської області, екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 бортовий номер військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено чотири БПЛА противника; 21 лютого 2025 року з 22:10 по 23:27 в районах населених пунктів Черкаси, Ковалівка Черкаської області, Червоне Київської області, екіпажем вертольоту Ми-8 бортовий та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено три БПЛА противника; 3 24 лютого по 25 лютого 2025 року з 22:33 по 05:50 в районах населених пунктів Дубіївка, Маліїв, Гнилець, Червоне, Розсохуватка, Романівка, Нагірна, Зюбриха Черкаської області, Помічна, Новодобрянка, Зеленьків, Кіровоградської області, Теліжинці Київської області, Демчин Житомирської області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено тринадцять БПЛА противника; з 25 лютого по 26 лютого 2025 року з 20:48 по 01:11 в районах населених пунктів Покровка Миколаївської області, Бобринка, Улянівка, Бредихине, Проскурівка, Воронівка, Василівка, Селіванове Кіровоградської області, Казанка, Новосілля Миколаївської області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 частини 9997 ДПСУ було знищено одинадцять БПЛА противника; 07 березня 2025 року з 01:09 по 02:56 в районах населених пунктів Виселкове Київської області, Жашків Черкаської області, екіпажем вертольоту 2 Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено два БПЛА противника; з 07 березня по 08 березня 2025 року з 22:58 по 01:42 в районах населених пунктів Пекарі, Оршанець, Степанки, Черкаси, Дубіївка Черкаської області, екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено п`ять БПЛА противника; з 08 березня по 09 березня 2025 року з 21:48 по 00:47 в районах населених пунктів Українка, Низове Кіровоградської області, Білажки, Стійкове, Хрещатик Черкаської області, Чевельча Полтавської області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено шість БПЛА противника; 3 09 березня по 10 березня 2025 року з 22:50 по 00:19 в районах населених пунктів Заячків Черкаської області, Мощене Кіровоградської області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено два БПЛА противника; Згідно з клопотаннями командира військової частини НОМЕР_3 : від 26 лютого 2025 року№ 634/209дск (вх. № 295дск від 03 березня 2025 року), від 26 лютого 2025 року № 634/213 дек (вх. № 297дск від 03 березня 2025 року), від 05 березня 2025 року№ 634/246дск (вх. № 315дск від 10 березня 2025 року), від 07 березня 2025 року № 634/254дск (вх. № 332дск від 13 березня 2025 року), від 07 березня 2025 року № 634/256дск (вх. № 331 дек від 13 березня 2025 року), від 08 березня 2025 року№ 634/260дск (вх. № 329дск від 13 березня 2025 року), від 08 березня 2025 року № 634/262дск (вх. № 328дск від 13 березня 2025 року), від 08 березня 2025 року № 634/264 дек (вх. № 327дск від 13 березня 2025 року) та відповідно до Порядку виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи в антитерористичній операції, інших заходів в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18 вересня 2020 року № 340 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2020 року за № 924/35207 та протоколу від 08 квітня 2025 року № 64 НАКАЗУЮ:

1. Підтвердити факти знищення техніки противника 21 лютого 2025 року, 22 лютого 2025 року, 24 лютого 2025 року, 25 лютого 2025 року, 26 лютого 2025 року, 07 березня 2025 року, 08 березня 2025 року, 09 березня 2025 року, 10 березня 2025 року, для виплати винагороди за знищення техніки противника на загальну суму 180 742,50 грн. згідно списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ДПСУ відповідно Додатків 12, 13, 19, 21, 25, 30, 32, 33, до цього наказу, якими підтверджено знищення техніки противника.

2. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника штабу заступника командира військової частини НОМЕР_4 .

3. Наказ довести до командира військової частини НОМЕР_1 ДПСУ, в частині, що стосується. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 20.05.2025 №150Ад «Про підтвердження знищення техніки противника» 26 лютого 2025 року, 27 лютого 2025 року, 28 лютого 2025 року, 11 березня 2025 року, 13 березня 2025 року, 14 березня 2025 року, 15 березня 2025 року, 17 березня 2025 року, 19 березня 2025 року, 20 березня 2025 року, 21 березня 2025 року, 22 березня 2025 року, 23 березня 2025 року, військовослужбовцями військової частини військових частин НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. Відповідно до витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_6 військовослужбовцями та військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України зазначених частин: з 26 лютого по 27 лютого 2025 року з 22:27 по 04:23 в районах населених пунктів Калантаєв Кіровоградської області, Самородя, Мехедівка Черкаської області, Винарівка, Розкішна, Станіславчик, Червоні Яри Київської області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України було знищено сім БПЛА противника; 28 лютого 2025 року о 00:50 в районі населеного пункту Подільське Черкаської області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 бортовий номер 1467 ДПСУ було знищено одне БПЛА противника; 11 березня 2025 року о 21:32 в районі населеного пункту Леськи Черкаської області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту H-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено одне БПЛА противника; 13 березня 2025 року з 01:19 по 02:22 в районах населених пунктів Тадіївка Київської області, Осична, Човновиця Вінницької області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено три БПЛА противника; з 14 березня по 15 березня 2025 року з 22:33 по 06:25 в районах населених пунктів Соболівка, Єлизаветка, Водяники Черкаської області, Ненадиха, Тетіїв Київської області, Подолянське, Лисанівці Хмельницької області, Прибужжя, Поділля Миколаївської області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено дев`ять БПЛА противника; 17 березня 2025 року з 00:18 по 01:10 в районах населених пунктів Оршанець, Плескачівка Черкаської області екіпажем вертольоту Ми-8 та 2 екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено два БПЛА противника; 19 березня 2025 року о 22:30 в районі населеного пункту Гарманівка Кіровоградської області, екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено одне БПЛА противника; з 20 березня по 21 березня 2025 року з 22:51 по 01:55 в районах населених пунктів Володимирівка, Квітка Кіровоградської області, Поташня Київської області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено три БПЛА противника; з 21 березня по 22 березня 2025 року з 22:49 по 00:37 в районах населених пунктів Домантове, Сабадаш Черкаської області, Майське, Кавказ Київської області екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено п`ять БПЛА противника; 23 березня 2025 року о 22:11 в районі населеного пункту Васильків Черкаської області, екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено одне БІЛА противника; Згідно з клопотаннями командира військової частини НОМЕР_3 : від 20 березня 2025 року №634/301дск (вх. № 394дск від 28 березня 2025 року), від 17 березня 2025 року №634/298дск (вх. № 357дск від 20 березня 2025 року), від 17 березня 2025 року №634/296дск (вх. № 358дск від 20 березня 2025 року), від 15 березня 2025 року №634/290дск (вх. № 361 дек від 20 березня 2025 року), від 15 березня 2025 року №634/292дск (вх. № 360дск від 20 березня 2025 року), від 15 березня 2025 року №634/294дск (вх. № 359дск від 20 квітня 2025 року), від 13 березня 2025 року № 634/287дск (вх. № 341 дск від 17 березня 2025 року), від 13 березня 2025 року № 634/285дск (вх. № 340дск від 17 березня 2025 року), від 12 березня 2025 року № 634/283дск (вх. № 339дск від 17 березня 2025 року), від 11 березня 2025 року № 634/277дск (вх. № 336дск від 17 березня 2025 року) та відповідно до Порядку виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи антитерористичній операції, інших заходів в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18 вересня 2020 року № 340 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2020 року за № 924/35207 та протоколу від 20 квітня 2025 року № 67 НАКАЗУЮ:

1. Про підтвердження знищення техніки противника 26 лютого 2025 року. 27 лютого 2025 року, 28 лютого 2025 року, 11 березня 2025 року, 13 березня 2025 року, 14 березня 2025 року, 15 березня 2025 року, 17 березня 2025 року, 19 березня 2025 року, 20 березня 2025 року, 21 березня 2025 року, 22 березня 2025 року, 23 березня 2025 року, військовослужбовцями військової частини військових частин НОМЕР_1 ДПСУ для виплати винагороди за знищення техніки противника на загальну суму 182 700 грн. згідно списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , відповідно Додатків 1, 2, 4, 8, 9, 13, 15, 17, 20, 23 до цього наказу, якими підтверджено знищення техніки противника.

2. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника штабу заступника командира військової частини НОМЕР_4 .

3. Наказ довести до командира військової частини НОМЕР_1 ДПСУ, в частині, що стосується. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 23.07.2025 №221АД Про підтвердження знищення техніки противника 18 лютого 2025 року, 19 лютого 2025 року, 06 березня 2025 року військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ДПСУ Відповідно до витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 військовослужбовцями зазначеної частини та військових частин НОМЕР_1 ДПСУ: з 18 лютого по 19 лютого 2025 року з 22:30 до 02:27 в районах населених пунктів Воронине, Новопавлівка Миколаївської області, Мала Помічна, Перчунове Кіровоградської області, Березівка Черкаської області, екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено п`ять БПЛА противника; 06 березня 2025 року близько 04:19 в районі населеного пункту Межове Кіровоградської області, екіпажем вертольоту Ми-8 та екіпажем вертольоту Н-125 військової частини НОМЕР_1 ДПСУ було знищено одне БПЛА противника. Згідно з клопотаннями командира військової частини НОМЕР_3 : від 18 лютого 2025 року № 634/179дск (вх. № 269дск від 24 лютого 2025 року), від 19 лютого 2025 року № 634/183/дск (вх. № 267дск від 24 лютого 2025 року) та відповідно до Порядку виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи в антитерористичній операції, інших заходів в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18 вересня 2020 року № 340 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2020 року за № 924/35207 та протоколу від 25 квітня 2025 року № 69 НАКАЗУЮ:

1. Підтвердити факти знищення техніки противника 18 лютого 2025 року, 19 лютого 2025 року, 06 березня 2025 року військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ДПСУ для виплати винагороди за знищення техніки противника на загальну суму 28 057,50 грн. згідно списку особового складу 2 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ДПСУ відповідно Додатків 32, 37 до цього наказу, якими підтверджено знищення техніки противника.

2. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_4 .

3. Наказ довести до командира військової частин НОМЕР_1 ДПСУ в частині, що стосується. Згідно із змісту довідок військової частини НОМЕР_4 видані військовослужбовцям, які проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ДПСУ виконували бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави (у складі угрупування сил і засобів Повітряних сил Збройних Сил України), згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України (МОУ від 25.04.2024 №1475/дск), а саме: з утримання авіації в готовності до бойових польотів шляхом чергування на землі поза районами ведення воєнних (бойових) дій; з виявлення, спостереження, супроводження та вогневого ураження повітряних цілей противника (у тому числі мобільними вогневими групами); з перехоплення повітряних цілей типу БПЛА вертольотами вдень та вночі в простих метеорологічних умовах у визначених районах (зонах), на підставі бойових розпоряджень та журналу бойових дій зведеного вертолітного загону: від 02.03.2025 №333, від 02.04.2025 №463, від 04.05.2025 №620, від 01.06.2025 №757 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період: (18.02.2025-28.02.2025; 01.03.2025-24.03.2025; 07.04.2025-30.04.2025; 01.05.2025-06.05.2025; 24.05.2025-31.05.2025), саме у цей період з 18.02.2025 по 21.02.2025, з 24.02.2025 по 28.02.2025, з 06.03.2025 по 11.03.2025; з 13.03.2025 по 15.03.2025; 17.03.2025; з 19.03.2025 по 21.03.2025; 23.03.2025 позивач безпосередньо, у складі зведеного вертолітного загону, приймав участь у знищенні військової техніки противника та бойових діях. Заперечення щодо даних доказів у відповідача відсутні, пояснення не надані. У той же час, витягами наказу командира військової частини НОМЕР_4 (відповідними додатками) визначене, що позивач у складі екіпажу свого гелікоптера Н-125 знищував військову техніку: 18.02.2025-21.02.2025, 24.02.2025-28.02.2025, 06.03.2025-11.03.2025, 13.03.2025-15.03.2025, 17.03.2025, 19.03.2025-23.03.2025; відповідно до довідки від 02.03.2025 №333 18.02.2025-28.02.2025, від 02.04.2025 №463 01.03.2025-24.03.2025, утримання авіації в готовності до бойових польотів шляхом чергування на землі поза районами ведення воєнних (бойових) дій; з виявлення, спостереження, супроводження та вогневого ураження повітряних цілей противника (у тому числі мобільними вогневими групами); з перехоплення повітряних цілей типу БПЛА вертольотами вдень та вночі в простих метеорологічних умовах у визначених районах (зонах), на підставі бойових розпоряджень та журналу бойових дій зведеного вертолітного загону. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях та знищення техніки противника у спірному періоду, що підтверджується витягам за наказів та довідками військової частини НОМЕР_4 . Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Згідно із ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. За приписами статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 Про загальну мобілізацію у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України. Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168). Відповідно до пункту 1 цієї Постанови №168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Пунктом 1-2 Постанови №168 визначено, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Пунктом 2-1 Постанови №168 установлене, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту; порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди. Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова №704), грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу та окладу за військовим званням включає також і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії). Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку віднесено до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів №168, можливість отримання додаткової винагороди, Кабінет Міністрів України надав, зокрема Міністерству внутрішніх справ України повноваження на встановлення особливостей виплати такої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яка Особливостями виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення, що встановлене Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі - інструкція № 558). Пунктом 11 Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року №36 (який втратив чинність 05 вересня 2023 року), та пунктом 14 Особливостей виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року №726 (далі Особливості, Наказ №726), визначено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 №726, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2023 року за № 1543/40599, «Деякі питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Наказ №726), ці Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі - Держприкордонслужба). Пунктом 2 Наказу №726 визначено, що на період воєнного стану виплачуються: 1) додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Пунктом 3 Наказу №726 встановлене, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань: 1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора: на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження); з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником; з вогневого ураження виявлених повітряних цілей; з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням; з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником; з лікувально-евакуаційного забезпечення та надання медичної допомоги медичним персоналом медичних (стабілізаційних) пунктів та зведених медичних підрозділів; 2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій; Згідно із пунктом 8 Наказу №726, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Для військовослужбовців, які відряджені до військових частин, органів військового управління інших складових сил оборони, безпосередня участь у бойових діях або заходах, виконання (здійснення) бойових (спеціальних) завдань, за здійснення яких передбачається виплата додаткової винагороди, визначеної абзацами другим - четвертим підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, та одноразової винагороди, визначеної підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, підтверджується відповідними військовими частинами, органами військового управління інших складових сил оборони з наданням відомостей про періоди участі в бойових діях або заходах, виконання таких завдань та із зазначенням кількості днів виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей. Згідно із пунктом 11 Особливостей, виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня. Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа. У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 5 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів. Відповідно до пункту 12 Наказу №726, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України. Відповідно до Бойового статуту Сухопутних військ "Армійська авіація Сухопутних військ Збройних Сил України", наявного у публічному просторі мережі Інтернет за вебпосиланням https://jurkniga.ua/contents/boyoviy-statut-sukhoputnikh-viysk-armiyska-aviatsiya-sukhoputnikh-viysk-zbroynikh-sil-ukraini.pdf: 1.2.2. Окремі (зведені) вертолітні підрозділи на період виконання бойових завдань можуть передаватися в підпорядкування (оперативне) командирам механізованих (танкових, десантно-штурмових) бригад, батальйонних тактичних груп з силами і засобами забезпечення та діяти за їх рішеннями і планами. 1.2.3. Основними військовими організаційними структурами армійської авіації є: вертолітний загін тактичний вертолітний підрозділ, що створюється для виконання конкретних завдань. Він може включати одну або декілька вертолітних ланок, а також сили та засоби забезпечення, може бути штатним (окремим) або тимчасовим (зведеним); 1.4. Форми застосування 1.4.1. Армійська авіація застосовується у формі бойових дій шляхом виконання бойових польотів з нанесенням авіаційних ударів та веденням повітряних боїв, а також виконання спеціальних бойових польотів. 1.4.2. Військові частини (підрозділи) армійської авіації ведуть (систематичні) бойові дії під час операцій та між операціями у складі угруповань військ або самостійно. 1.4.3. Армійська авіація може залучатись до операцій: об`єднаних сил, оборонної, наступальної (контрнаступальної), стабілізаційної, повітряної, морської, спеціальної, інформаційної, психологічної, а також операції з виведення сил і засобів з-під ударів противника. Вказаний перелік операцій не є вичерпним та може бути розширений з урахуванням розвитку форм і способів воєнних дій. 1.4.4. Бойові дії форма застосування з`єднань, військових частин (інших сил і засобів) для вирішення стратегічних, оперативних (оперативно-тактичних) завдань в операціях або самостійно, а також між операціями. 1.4.6. Повітряний бій збройне протиборство екіпажів, підрозділів у повітрі з метою знищення противника, відбиття його атак, примушення до відмови від виконання поставленого завдання. 1.4.7. Спеціальний бойовий політ дії екіпажів, підрозділів у повітрі при виконанні бойового завдання, як правило, не пов`язані із застосування АЗУ по противнику. Спеціальний бойовий політ може виконуватися при: веденні різних видів розвідки, забезпеченні управління військами і зв`язку в ході бою, радіоелектронному придушенні засобів управління військами і зброєю, пошуку і рятування екіпажів вертольотів (літаків), які зазнали лиха, корегуванні вогню артилерії, постановки димових (аерозольних) завіс, мінуванні з повітря, евакуації поранених і хворих, вирішенні інших завдань (дій). З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що витягами наказу командира військової частини НОМЕР_4 (відповідними додатками) визначене, що позивач у складі екіпажу свого гелікоптера Н-125 знищував військову техніку: 18.02.2025-21.02.2025, 24.02.2025-28.02.2025, 06.03.2025-11.03.2025, 13.03.2025-15.03.2025, 17.03.2025, 19.03.2025-23.03.2025; відповідно до довідки від 02.03.2025 №333 18.02.2025-28.02.2025, від 02.04.2025 №463 01.03.2025-24.03.2025, утримання авіації в готовності до бойових польотів шляхом чергування на землі поза районами ведення воєнних (бойових) дій; з виявлення, спостереження, супроводження та вогневого ураження повітряних цілей противника (у тому числі мобільними вогневими групами); з перехоплення повітряних цілей типу БПЛА вертольотами вдень та вночі в простих метеорологічних умовах у визначених районах (зонах), на підставі бойових розпоряджень та журналу бойових дій зведеного вертолітного загону, що у тлумаченні підпункту 1 пункту 3 Наказу №726 відповідає безпосередньої участі позивача в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань з вогневого ураження виявлених повітряних цілей, з ведення повітряного бою. Щодо відповіді на адвокатський запит військової частини НОМЕР_3 листом від 05.09.2025 №103/1107, в якому зазначене про те, що знищення техніки противника за період 3 17.02.2025 по 05.06.2025, то суд першої інстанції вірно зазначив, що такий лист є похідним доказом і відсилає до витягів із наказів військової частини НОМЕР_4 . Отже, підтвердженим є період із 18.02.2025 по 24.03.2025, 17.02.2025 не підтверджене позивачем належними та допустимими доказами щодо безпосередньої участі позивача в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей. Щодо наявності підстав безпосередньої участі позивача в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідач до відзиву на позову та додаткових пояснень не надав докази від військової частини НОМЕР_4 та накази Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 06.03.2025 року №112 та від 04.04.2025 року №162 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» у період з 17.02.2025 по 24.03.2025. Відповідач не надав пояснення, яким чином накази Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 06.03.2025 року №112 та від 04.04.2025 року №162 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» у період з 17.02.2025 по 24.03.2025 впливають на визначення місця повітряного бою та безпосередній участі у бойових діях військовослужбовців екіпажів льотної техніки у протиповітряній обороні під час повітряного бою у будь-якій частині повітряного простору України, та яким чином співвідносяться із визначенням вогневого ураження виявлених повітряних цілей та з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника. Відповідач не заперечив змісту витягів із наказів та довідок від військової частини НОМЕР_4 , що позивач приймав участь у спірному періоду у знищенні техніки противника та виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави (у складі угрупування сил і засобів Повітряних сил Збройних Сил України), згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України (МОУ від 25.04.2024 №1475/дск), а саме: з утримання авіації в готовності до бойових польотів шляхом чергування на землі поза районами ведення воєнних (бойових) дій; з виявлення, спостереження, супроводження та вогневого ураження повітряних цілей противника (у тому числі мобільними вогневими групами); з перехоплення повітряних цілей типу БПЛА вертольотами вдень та вночі в простих метеорологічних умовах у визначених районах (зонах), на підставі бойових розпоряджень та журналу бойових дій зведеного вертолітного загону, тобто позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, у складі зведеного вертольотного загону, приймав участь у знищенні військової техніки противника (збиваючи БПЛА). Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що зміст витягів із наказів та довідок військової частини НОМЕР_4 відносно позивача відповідає змісту підпункту 1 пункту 3 Наказу №726 щодо безпосередньої участі позивача в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань з вогневого ураження виявлених повітряних цілей з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника, та пункту 8 Наказу №726 підтверджене відповідною військовою частиною НОМЕР_4 складових сил оборони з наданням відомостей про періоди участі в бойових діях. Доводи відповідача, що ведення вогневого ураження виявлених повітряних цілей на теперішній час з гелікоптера H-125 (AS-350B3) не передбачене тактико-технічними характеристиками гвинтокрила, колегія суддів не бере до уваги, оскільки гелікоптер H-125 (AS-350B3) може здійснювати повітряну розвідку та бойове цілевказання у взаємодії із іншими ударними гелікоптерами та багатоцільовими гелікоптерами, якими є Мі-8 (Ми-8 різних модифікацій та моделей) під час повітряного бою та знищення техніки противника. Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача в частині визначення районів ведення воєнних (бойових) дій, що визначені наказами Головнокомандувача Збройних Сил України та відсутності у тактико-технічних характеристиках гелікоптера H-125 (AS-350B3) уражати повітряні цілі, оскільки такі доводи суперечать витягам із наказів та довідкам військової частини НОМЕР_4 про участь позивача та його екіпажу, командиром якого є позивач, у взаємодії із іншими гелікоптерами сил оборони у знищені військової техніки противника та безпосередній участі у бойових діях (повітряному бою), виконанні бойових розпоряджень, що за своїм змістом відповідають вимогам підпункту 1 пункту 3, пункту 8 Наказу №726, та є підставою для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Відповідач не надав доказів того, що участь позивача у бойових діях (повітряному бою), виконанні бойових розпоряджень не віднесена до району ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України. Також, слід звернути увагу, що підпункт 2 пункту 3 Наказу №726 містить визначення « у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій». Одночасно підпункт 1 пункту 3 Наказу №726 містить визначення до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора: з вогневого ураження виявлених повітряних цілей; з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника. Тобто підпункт 1 пункту 3 Особливостей містить визначення «на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора», і в цій частині не корелюється із пунктом 12 Наказу №726, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України. Дійсно, суд першої інстанції вірно зазначив, що специфікою повітряного бою із знищення повітряних засобів ураження (техніки противника) є те, що позиції сил оборони знаходяться в тилу України в місцях базування військової техніки Повітряних сил Збройних Сил України, в техніка ворога може залітати майже на всю територію повітряного простору України і поза її межами, що, на переконання суду свідчить, що такі бойові дії відбуваються «на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора» звідки прямує техніка ворога до місця повітряного бою сил оборони. Пункт 8 Наказу №726 не визначає серед документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України. Постанова №168 також не містить норм аналогічних пункту 12 Особливостей. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що пункт 12 Наказу №726 застосовується у тих випадках, коли підстава безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, а не повітряний простір, оскільки такий район просторово відрізняється від площі землі, і саме для морського бою визначена у підпункті 2 пункту 3 Наказу №726 спеціальна норма «у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій». Зазначене тлумачення норм Наказу №726 та Постанови №168 свідчить про більш ширше та гнучке тлумачення та застосування їх норм до різних видів родів військ: піхоти, авіації, флоту, протиповітряної оборони та сил безпілотних систем (операторів дронів). Відповідач за відповідним роз`ясненнями до Повітряних сил Збройних Сил України та відповідних військових частин Збройних Сил України, до яких відряджений позивач, не надав, таких дій не здійснив. Отже, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях та знищення техніки противника у спірному періоду, що підтверджується витягам за наказів та довідками військової частини НОМЕР_4 . Велика Палата Верховного Суду послідовно застосовує у спорах, пов`язаних із захистом соціальних прав осіб, принцип найбільшого сприяння особи у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який є найбільш сприятливим для особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20. Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова військової частини НОМЕР_1 , викладену у листі №09/2128-25-Вих від 18.06.2025 «Про розгляд рапорту», у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18.02.2025 по 24.03.2025 є протиправною. Також, колегія суддів вважає, що для належного та ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, визначену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18.02.2025 по 24.03.2025, з урахуванням проведених виплат. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 по справі № 440/13268/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 по справі № 440/13268/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов