Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/16400/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/16400/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович Суддя-доповідач - Томчук А.В. 18 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Томчука А.В. суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, за участі третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОШЛЯХБУД" про визнання протиправним та скасування рішення В С Т А Н О В И В : Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення. Обґрунтовуючи заявлені вимог позивач вказував про протиправність прийнятого висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. Позивач акцентував увагу на тому, що перевірку закупівлі проведено з порушенням принципу територіальної юрисдикції, а визначений контролюючим органом спосіб усунення виявлених порушень - шляхом припинення зобов`язань за договором - є непропорційним і не вирішує питання вмотивованості акту індивідуальної дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2026 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 06.11.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-09-22-010595-a. Стягнуто на користь Департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області. Прийняте рішення суд мотивував тим, що Управління мало повноваження на проведення моніторингу на підставі доручення Держаудитслужби, однак зобов`язання позивача щодо усунення порушення у визначений у висновку спосіб - шляхом припинення зобов`язань за договором - є непропорційним, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що виявлені порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету або порушили принцип добросовісної конкуренції серед учасників. Суд також врахував, що на момент винесення висновку договір між позивачем та ТОВ «АГРОШЛЯХБУД» вже було підписано, строк його дії - до 31.12.2025, а строк надання послуг - до 15.12.2025. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. За доводами апеляційної скарги, відповідач вказує, що суд першої інстанції помилково витлумачив положення підпункту 3 пункту 44 та підпунктів 6, 12 пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), зробивши висновок про відсутність темпоральних вимог до документів, що підтверджують обставини, передбачені цими підпунктами. Апелянт наголошує, що вимоги тендерної документації, затверджені замовником у Додатку 4, є обґрунтованими та відповідають завданням забезпечення прозорості та законності процедури закупівлі. Апелянт зазначає, що переможець ТОВ «АГРОШЛЯХБУД» надав витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», виданий станом на 09.07.2025, тобто такий, що містить інформацію станом на дату, яка перевищує 30-денний строк щодо дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, чим не дотримано вимоги підпункту 1.2 пункту 1 Додатку 4 до тендерної документації. На порушення абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей замовник не відхилив пропозицію переможця та уклав з ним договір від 09.10.2025 № 264 ціною 10 423 080,00 грн. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки суспільному інтересу у забезпеченні законності та ефективності використання бюджетних коштів, а також не врахував повноважень та завдань Держаудитслужби щодо моніторингу публічних закупівель. Висновок Управління містив обґрунтовані приписи щодо усунення виявлених порушень, спрямовані на запобігання можливим ризикам нецільового або неефективного використання коштів. Скажник також зазначає, що припинення зобов`язань може бути необхідним для захисту публічних інтересів у разі встановлення факту наявності підстав, передбачених Особливостями. Виявлене порушення є таким, що неможливо усунути, та має суттєві наслідки для перебігу процедури публічної закупівлі. У разі дотримання замовником вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо доводів і мотивів такої скарги та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін. Крім іншого, позивач зазначає, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим лише у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету. Загальними вимогами до актів індивідуальної дії є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Інших заяв від учасників справи до суду не надходило. З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Державною аудиторською службою України скеровано лист доручення на адресу офісів Держаудитслужби та їх управлінь в областях № 003100-18/12419-2025 від 07.10.2025 про необхідність проведення моніторингу процедур закупівель відповідно до статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідно до наказу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 23.10.2025 року № 57-З "Про початок моніторингів процедур закупівель" здійснено моніторинг процедури закупівлі, замовником якої є позивач: Послуги з поточного ремонту покриття об`єктів благоустрою, код ДК 021:2015-45000000-7, Будівельні роботи та поточний ремонт з очікуваною вартістю 12767231 грн (ідентифікатор закупівлі UA-2025-09-22-010595-a). За результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ "АГРОШЛЯХБУД" відповідачем встановлено порушення позивачем вимог абзацу 3 пункту 44 Особливостей та зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 09.10.2025 року №

264. Вказане відображено у висновку Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-09-22-010595-a від 06.11.2025. Не погоджуючись з вищезазначеним висновком, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду. Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Нормами частини 1 статті 2 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII) визначено головні завдання органу державного фінансового контролю. Згідно з статтею 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 922-VIII електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій. Згідно із частиною третьою статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону. Водночас частина 4 цієї статті прямо забороняє встановлювати вимоги, які обмежують конкуренцію, призводять до дискримінації учасників або зобов`язують подавати документи, якщо відповідна інформація вже є публічною та міститься у відкритих державних реєстрах. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VIII, основною функцією Уповноваженого органу є розроблення та затвердження примірної тендерної документації. Пунктом 3-7 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону № 922-VIII встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення Україні та закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922-VIII, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості). Згідно абзацу 1 пункту 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до підпункту 3 пункту 44 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей. Водночас, замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Так, згідно з підпунктами 6, 12 пункту 47 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку та, коли керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Разом з тим, згідно відомостей про публічно закупівлю, а саме відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Додатку 4 до тендерної документації, позивач встановив вимогу щодо подання переможцем процедури закупівлі у строк що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документів, що підтверджують відсутність підстав зазначених у підпунктах 3, 5, 6, 12 пункту 47 Особливостей, а саме Витягу з інформаційно аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості щодо осіб особи визначених згідно підпунктів 5, 6, 12 пункту 47 Особливостей, отриманого в порядку передбаченому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 року № 207 та який містить інформацію станом на дату не раніше ніж за 30 днів щодо дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю в електронній системі закупівель. Судом встановлено, що на виконання зазначених вимог переможець ТОВ "АГРОШЛЯХБУД" надав Витяг з інформаційно- аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", виданий станом на 09.07.2025, тобто такий, що містить інформацію станом на дату яка перевищує 30 денний строк щодо дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю в електронній системі закупівель. Відтак, погодитись із висновком суду першої інстанції щодо недотримання переможцем вимог підпункту 1.2 пункту 1 Додатку 4 до тендерної документації. Разом з тим, апеляційний суд враховує, що ТОВ "АГРОШЛЯХБУД" 03.10.2025 разом із наданням Витягу від 09.07.2025 в своїй пропозиції надав пояснення із відповідними доказами, що одразу після визначення його переможцем замовив відповідний Витяг про несудимість в електронного вигляді (запит ФОВМ-004755691 від 01.10.2025). Матеріалами справи підтверджується, що замовленим переможцем витяг станом на крайні строк з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю знаходився в обробці. Окрім того, судом враховано, що відомості про зміну статусу керівника переможця у матеріалах справи відсутні, а докази притягнення останнього до кримінальної відповідальності за відповідні правопорушення судом не встановлено. Більше того, поза увагою не залишився той факт, що станом на день винесення оскаржуваного висновку, договір між позивачем та ТОВ "АГРОШЛЯХБУД" уже було підписано. Так, суд зауважує, що згідно договору № 264 від 09.10.2025 строк його дії до 31.12.2025, а строк надання послуг до 15.12.2025. За доводами апелянта суд першої інстанції помилково витлумачив положення підпункту 3 пункту 44 та підпунктів 6, 12 пункту 47 Особливостей, зробивши висновок про відсутність темпоральних вимог до документів, що підтверджують обставини, передбачені цими підпунктами. Вимоги тендерної документації, затверджені замовником у Додатку 4, є обґрунтованими. Колегія суддів частково погоджується з цим аргументом. Дійсно, суд першої інстанції встановив, що підпункти 6, 12 пункту 47 Особливостей не містять встановлених темпоральних рамок документу, що підтверджує відповідні обставини. Водночас суд першої інстанції також встановив, що замовник самостійно визначив у підпункті 1.2 пункту 1 Додатку 4 до тендерної документації вимогу щодо надання витягу, який містить інформацію станом на дату не раніше ніж за 30 днів, та визнав, що переможцем цю вимогу не дотримано. Тобто суд першої інстанції не заперечував факту формального порушення вимог тендерної документації. Разом з тим в аспекті доводів апеляційної скарги, колегія суддів зауважує на необхідності враховування принципів співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання і публічними інтересами. Апеляційний суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі не йде мова про ймовірний ризик або неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою припинення зобов`язань за договором за результатами публічної закупівлі договору. Тобто, у матеріалах справи відсутні докази того, що виявлені відповідачем порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету або порушили принцип добросовісної конкуренції серед учасників. З огляду на такі обставини колегія суддів обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо того, що зобов`язання позивача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у визначений відповідачем у висновку спосіб у даному випадку є непропорційним. Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах. Окрім того у частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частина 1 статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором. При цьому згідно з частиною третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до статті 43 Закону № 922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. Однак у вимірі з`ясованих обставин цієї справи апеляційний суд констатує, що у спірному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону № 922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору. Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту, які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним. Таким чином, усунення виявлених порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, шляхом припинення зобов`язань за договором, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №120/1297/20-а. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення вимог адміністративного позову, з чим погоджується суд апеляційної інстанції. Водночас, відхиляючи аргумент апелянта щодо того, що суд зробив висновок про непропорційність заходу у вигляді припинення зобов`язань за договором, не встановивши при цьому відсутності ризиків для бюджету. Припинення зобов`язань може бути необхідним для захисту публічних інтересів. Виявлене порушення є таким, що неможливо усунути, та у разі дотримання замовником вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем та замовником взагалі б не виникли, варто вказати також і про наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Саме відповідач мав довести наявність ризиків для бюджету та обґрунтувати необхідність обраного способу усунення порушення. Натомість у висновку не зазначено жодних конкретних ризиків для бюджету, що могли б виникнути внаслідок виявленого порушення. Також, колегія суддів враховує, що виявлене порушення стосується формальної невідповідності дати витягу вимогам тендерної документації (витяг від 09.07.2025 замість витягу не раніше ніж за 30 днів від дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір), при цьому сам витяг підтверджував відсутність судимості керівника переможця. Матеріалами справи підтверджено, що переможець замовив новий витяг (запит ФОВМ-004755691 від 01.10.2025), який на момент спливу строку перебував в обробці. Відомості про зміну статусу керівника переможця у матеріалах справи відсутні, докази притягнення його до кримінальної відповідальності за відповідні правопорушення не встановлено. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994. При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001). Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статей 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий Томчук А.В. Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.