Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/5134/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5134/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 р. (суддя Богатинський Б.В) в адміністративній справі №280/5134/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення за період з 18 березня 2023 р. по 03 квітня 2025 р., грошової допомоги для оздоровлення за 2023 2025 роки, одноразової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 р., на 01 січня 2024 р., на 01 січня 2025 р. у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок на його користь грошового забезпечення, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат за період з 18 березня 2023 р. по 03 квітня 2025 р., грошової допомоги для оздоровлення за 2023 2025 роки, одноразової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 р. - 2684,00 грн., Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 р. - 3028,00 грн., Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 р. - 3028,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 р. та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44. В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка протиправно за період з 18 березня 2023 р. по 03 квітня 2025р. нараховувала та виплачувала йому грошове забезпечення та інші виплати, із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2018 р. - 1762,00 грн., замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 р., 01 січня 2024 р., 01 січня 2025 р. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Судом: - визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18 березня 2023 р. по 19 травня 2023 р. включно, грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт; - зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат за період з 18 березня 2023 р. по 19 травня 2023 р. включно, грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 р. - 2684,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 р. та провести їх виплату із урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У поданій апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано про пропуск строку звернення до суду відповідно до статті 233 КЗпП в редакції Закону України від 01 липня 2022 р. № 2352-IX, який набув чинності 19 липня 2022 р. Також, вказано про неправомірне посилання позивача на відновлення дії первинної редакції пункту 4 Постанови КМУ № 704, оскільки визнання нормативно правового акта таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), або таким, що втратив чинність, не відновлює його дію до вказаного моменту. Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 481 розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, розраховуються виходячи з розміру 1762,00 грн. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі. ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка в період з 18 березня 2023 р. по 03 квітня 2025 р. при виплаті йому грошового забезпечення, застосувала прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 р. Не погоджуючись із нездійсненням розрахунку розміру грошового забезпечення за період з 18 березня 2023 р. по 03 квітня 2025 р. із розміру посадового окладу та окладу за військове званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 р., 01 січня 2024 р., 01 січня 2025р., ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 29 січня 2020 р. до 20 травня 2023 р. діяла норма пункту 4 Постанови КМУ № 704, яка передбачала обчислення розміру окладу за посадою та окладом за військовим званням та інших додаткових видів грошового забезпечення, із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, то слід зазначити наступне. Відповідно до частин 1,5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 р. у справі №990/156/23 зазначила, що саме стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. Частина 2 статті 233 КЗпП України в редакції до 19 липня 2022 р. передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник може звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати, без обмеження будь-яким строком. Законом України від 01 липня 2022 р. № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, які набули чинності з 19 липня 2022 р., і відповідно до яких працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Частина друга даної статі передбачає, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать при звільненні, працівник має звернутися у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. При цьому, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 р. відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин. Тобто, період до 01 липня 2023 р. строком не обмежується, натомість період з 01 липня 2023 р. обмежується трьома місяцями. Тобто, до позовних вимог ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошового забезпечення та інших виплат за період, зокрема, з 18 березня 2023 р. по 19 травня 2023 р., строк звернення до суду не застосовується. Щодо доводів апеляційної скарги відносно правомірного нарахування грошового забезпечення позивача, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 р. - 1762,00 грн., слід зазначити наступне. 01 березня 2018 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 4 якої в редакції, чинній на момент прийняття (30 серпня 2017 р.) визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. 24 лютого 2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови КМУ №103, яким вносились зміни до пункту 4 Постанови №704. За правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 17 лютого 2026р. у справі №520/5814/24, починаючи з 29 січня 2020 р. чинна редакція пункту 4 Постанови № 704, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням, застосовується розрахункова величина "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року". Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для розрахунку позивачу розміру посадового окладу, окладу за військове звання, а також всіх інших додаткових видів грошового забезпечення за період з 18 березня 2023 р. по 19 травня 2023 р. включно, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 р. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним рішення. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 р. в адміністративній справі №280/5134/25- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили 06 травня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Н.І. Малиш