Постанова 4815 № 572/2921/15-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 травня 2026 року м. Рівне Справа № 572/2921/15-ц Провадження № 22-ц/4815/738/26 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С., секретар судового засідання Пиляй І. С. учасники справи: заявник, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» відповідач, боржник ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2026 року у складі судді Березня Ю. В., постановлену в м. Сарни Рівненської області о 12 годині 30 хвилин, в с т а н о в и в : Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа № 572/2921/15-ц у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Замінено стягувача у виконавчому листі № 572/2921/15-ц від 05.05.2018р., виданому Апеляційним судом Рівненської області 5 травня 2018 року з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 28А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43513923). Видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 572/2921/15-ц від 5 травня 2018 року на виконання постанови Апеляційного суду Рівненської області від 17 квітня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вважаючи ухвалу суду незаконною, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, але їй із суду не надходило жодних документів, крім ухвали від 13.01.2026 року. Також їй не надходило жодних документів від ТОВ «Кредитресурс». Зазначає, що ТОВ «Капіталресурс» не був учасником виконавчого провадження, а тому не має права просити суд видати йому дублікат виконавчого листа. Наголошує, що судове рішення Апеляційного суду Рівненської області від 17.04.2018 року у справі № 572/2921/15-ц є незаконним тому, що воно повністю суперечить Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №444/9519. Велика Палата Верховного Суду чітко зазначила, що проценти та інші платежі можуть нараховуватися банком виключно протягом строку дії кредитного договору, а не до повного погашення заборгованості позичальником. Вважає, що з цих підстав рішення апеляційного суду не підлягає виконанню, у зв`язку з чим не підлягає виконанню і виконавчий лист, виданий на виконання цього рішення. З наведених міркувань просить: застосувати у даному спорі процедуру медіації; пропонує колекторській організації (ТОВ «Кредитресурс») та ПАТ КБ «ПриватБанк» добровільно відмовитись від своєї заяви про видачу виконавчого листа як такого, що не підлягає виконанню; скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13.01.2026 року; судові витрати стягнути за рахунок ТОВ «Кредитресурс». Відзив на апеляційну скаргу не подано. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 23.09.2008 р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік їх повернення. На виконання своєї постанови від 17 квітня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором Апеляційним судом Рівненської області 05 травня 2018 року виданий виконавчий лист № 572/2921/15-ц. Виконавче провадження АСВП №56762529 з примусового виконання вказаного виконавчого листа перебувало на примусовому виконанні У Сарненському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, правонаступником якого є Сарненський відділ державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» звернулося із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа № 572/2921/15-ц, в якій просило замінити стягувача у виконавчому листі № 572/2921/15-ц від 05.05.2018р., виданому Апеляційним судом Рівненської області 5 травня 2018 року з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», і яка оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції задоволена. Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Згілно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміється заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участь у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу. Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого та відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників заявник набув права грошової вимоги до боржника, тобто статусу нового кредитора стягувача за договором. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності з нормами закону, якими ті врегульовані, беручи до уваги, що новий кредитор у зобов`язанні домовився з первісним кредитором про заміну кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення новому кредитору права вимоги по грошових зобов`язаннях позичальників первісного кредитора і ними дотримана визначена законом форма заміни кредитора, апеляційний суд доходить до висновку про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та правомірно задоволена судом. З огляду на наведене покликання апеляційної скарги на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» не було учасником справи про стягнення боргу, а тому не вправі вимагати видати йому дублікат виконавчого листа, апеляційним судом відхиляються. Окрім того, відповідно до п.17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Зі змісту вищезазначеної статті вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання. 08 липня 2020 року заступником начальника Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дисюк Т.В. на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист №572/2921/15-ц повернутий стягувачу в зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернене стягнення. Згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлено у три роки. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Згідно Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, визначені строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Таким чином, строк, встановлений для пред`явлення до виконання виконавчого листа №572/2921/15-ц у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором після його повернення державним виконавцем стягувачу 08 липня 2020 року не закінчився, а відтак, зважаючи, що на даний час виконавчий лист втрачено, рішення не виконано і не втратило своєї законної сили, суд вважає за можливе видати дублікат виконавчого листа. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складено 14 травня 2026 року. Головуючий Ковальчук Н.М. Судді: Хилевич С. В. Шимків С. С.