Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/7927/25
від 11.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/7927/25 Номер провадження 22-ц/814/1992/26Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., за участі секретаря судового засідання: Буйновій О.П., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Клименка Тараса Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В : У вересня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 312408-КС-002 про надання кредиту від 19.10.2021 в розмірі 40440,34 грн , а також вирішити питання судових витрат. В обгрунтування позову вказувало, що 19.10.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 312408-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 19.10.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 312408-КС-002 про надання кредиту, відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору. Зазначало, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який відповідачем було введено/відправлено. Відповідно до вказаного договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 18000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № 5167-хххх-хххх-6322. Проте, відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, станом на 04.09.2025 утворилась заборгованість за договором № 312408-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 40440,34 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 18000 грн; суми прострочених платежів по процентах 21820,40 грн, суми комісії 619,94 грн. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 січня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 312408-КС-002 про надання кредиту від 19.10.2021 в розмірі 33000 грн, 1976,72 грн судових витрат, всього стягнути 34976 грн 72 коп. Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 06 березня 2026 року в задоволенні вимог щодо стягнення відсотків у розмірі 7440,34 грн., - відмовлено. Не погодившись із даним рішенням суду, ТОВ "Бізнес позика" подало апеляційну скаргу в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованих і несплачених (прострочених) процентів за користування кредитом у сумі 7440,34 грн. грн та вважає рішення в цій частині помилковим через те, що воно не відповідає фактичним обставинам справи. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду в оскаржуваній частині й ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що загальну сума по процентам становила б 18900 грн лише у випадку належного виконання позичальником зобов`язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів. З розрахунку заборгованості вбачається, що штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не нараховувались та не входять складу позовних вимог, а проценти за користування кредитом після 05.04.2022 року не нараховувались. Тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у стягненні частини заборгованості за процентами. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржується лише в частині відмовлення в задоволених вимог щодо процентів, тому суд апеляційної інстанції рішення суду в іншій частині не переглядає. Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Районним судом встановлено, що 19.10.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 312408-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», згідно якого відповідачу було перераховано грошові кошти розмірі 18000 грн на його на банківську картку № НОМЕР_1 -хххх-6322. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит на строк 24 тижні, процента ставка в день 0,86586301. Термін дії до 05.04.2022 року. Також встановлено, що відповідачем в порушення умов укладеного договору кредитні кошти не повернуті. Згідно наданого позивачем розрахунку загальна сума на заборгованість становить 40440,34 грн, ка складається із тіла кредиту 18000 грн; прострочених платежів по процентах 21820,40 грн., сума прострочених платежів за комісією 619, 94 грн. Відмовляючи в задоволенні вимог щодо стягнення відсотків у розмірі 7440, 34 грн. районний суд виходив з того, що оскільки сторонами обумовлено зальний розмір кредиту який підлягає сплаті у розмірі 39600 грн, в тому числі відсотки за користування кредитом у розмірі 18900 грн., враховуючи часткове погашення кредиту у розмірі 6600 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відсотки за користування кредитом у розмірі 14380,06 грн. Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками районного суду з огляду на наступне. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України. За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Матеріали справи підтверджено, і не оспорюється сторонами той факт, що 19.10.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 312408-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», згідно якого відповідачу було перераховано грошові кошти розмірі 18000 грн на його на банківську картку № 5167-хххх-хххх-6322. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит на строк 24 тижні, процента ставка в день 0,86586301. Термін дії до 05.04.2022 року. Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості - стаття 627 ЦК України . Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. - стаття 1049 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості проценти за користування кредитними коштами нараховувались у відповідності до умов кредитного договору та з урахуванням сплачених сум на погашення процентів у розмірі 4519,94 грн. Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано, а тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача нарахованих процентів у розмірі 21820,40 грн. Висновки суду в цій частині щодо узгодженості загального розміру кредиту, не відповідають умов договору, мають орієнтовний характер, а тому не впливають на узгоджені сторонами істотні умови договору. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення та додаткове рішення районного суду в частині відмови у стягненні процентів у розмірі 7440,34 грн. змінити збільшивши суму процентів, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Бізнес Позика» з 14380,06 грн до 21820,40 грн, а загальний розмірі заборгованості з 33000 грн. до 40440,34 грн. Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України). Враховуючи те, що позов задоволено з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрат в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 6056 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Клименка Тараса Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" - задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 січня 2026 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 березня 2026 року - змінити, збільшивши суму заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" з 14380,06 грн. до 21820,40 грн., а загальний розмір заборгованості з 33000 грн. до 40440,234 грн. В іншій частині рішення районного суду, - залишити без змін. Змінити розподіл судових витрат Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 6056 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 11.05.2026 року. Головуючий суддя : ___________________________ Г.Л. Карпушин Судді: ___________________ С.Б. Бутенко __________________ О.І. Обідіна