LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КАС ВС160/19940/25

від 14.05.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Кам`янської міської ради задовольнити. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Київ справа № 160/19940/25 адміністративне провадження № К/990/55365/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Кам`янської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року, постановлену у складі колегії суддів Ясенової Т.І. (головуюча), Головко О.В., Суховарова А.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурний центр «Ассоль» до Кам`янської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: I. ІСТОРІЯ СПРАВИ I.І Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Культурний центр «Ассоль» (далі - також Товариство, ТОВ «КЦ «Ассоль», позивач) звернулося до суду з позовом до Кам`янської міської ради (далі - також Міськрада, Рада, відповідач), у якому просило: - визнати протиправною бездіяльність Кам`янської міської ради (ЄДРПОУ 24604168) щодо нерозгляду на черговому пленарному засіданні Кам`янської міської ради клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Культурного центру «АССОЛЬ» (ЄДРПОУ 20201404) від 20 жовтня 2022 року про надання в користування на умовах оренди земельної ділянки на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Квітів, 9, кадастровий номер 1210400000:01:019:0195, площею 0,1288 га, для розміщення будівлі клубу; - зобов`язати Кам`янську міську раду розглянути на черговому пленарному засіданні Кам`янської міської ради Дніпропетровської області клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю культурного центру «АССОЛЬ» від 20 жовтня 2022 року про надання в користування на умовах оренди земельної ділянки на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Квітів, 9, кадастровий номер 1210400000:01:019:0195, площею 0,1288 га, для розміщення будівлі клубу. I.II Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. За результатами розгляду справи Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 23 вересня 2025 року, яким позов задовольнив.

3. Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, Кам`янська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку й просила поновити строк на апеляційне оскарження, покликаючись на те, що повний текст оскарженого рішення був опублікований в реєстрі судових рішень 01 жовтня 2025 року, тоді як апеляційна скарга подана в межах тридцятиденного строку, а саме - 31 жовтня 2025 року.

4. Третій апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 10 листопада 2025 року, якою подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху, оскільки дійшов висновку, що зазначені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

5. Постановляючи таку ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що копія оскарженого рішення суду першої інстанції доставлена до електронного кабінету Міськради 29 вересня 2025 року, у зв`язку з чим вважав, що останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою у цьому випадку є 30 жовтня 2025 року.

6. Суд апеляційної інстанції надав скаржникові строк - десять днів з моменту отримання ним копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для подання до суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів на підтвердження викладених у такій заяві обставин.

7. На виконання вимог ухвали відповідач надіслав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій підтвердив, що повний текст оскарженого в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції було доставлено до його електронного кабінету 29 вересня 2025 року о 21:28 годині, однак зауважив, що через постійні перебої зі світлом та некоректну роботу електронного суду, зміг ознайомитися зі змістом отриманого ним рішення лише після того як його було опубліковано в реєстрі судових рішень, а саме - 01 жовтня 2025 року.

8. Окрім цього, заявник підкреслював, що апеляційна скарга була подана 31 жовтня 2025 року, про що міститься відмітка на самій апеляційній скарзі, однак її реєстрація в суді апеляційної інстанції відбулась лише 03 листопада 2025 року.

9. Ще однією обставиною, яка, на думку скаржника, свідчила про поважність причин пропуску встановленого законом строку для подання апеляційної на один день, є те, що місто Кам`янське станом на кінець жовтня місяця 2025 року було під активним обстрілом з боку рф, зокрема, здійснювались спроби пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, у тому числі ТЕЦ, яка відповідає за світло в місті, й ця обставина також посприяла тому, що протягом вказаних днів були тривалі відключення світла, відсутність належного зв`язку, інтернету та доступу до електронного суду.

10. Усе вищенаведене, за доводами скаржника, унеможливлювало направлення апеляційної скарги раніше ніж 31 жовтня 2025 року, але відразу після відновлення зв`язку та наявності безпечних умов для праці, апеляційна скарга була направлена до апеляційного суду.

11. Тому, за позицією відповідача, направлення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції поза межами строку на апеляційне оскарження та з пропуском такого строку на один день обумовлене обставинами об`єктивного характеру, у зв`язку з чим цей строк мав би бути поновленим.

12. Надавши оцінку наведеним у заяві Міськради обставинам, суд апеляційної інстанції визнав їх такими, що не підтверджують поважності причин пропуску заявником строку на апеляційне оскарження, й 16 грудня 2025 року постановив ухвалу, якою, зокрема, відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі. I.IІІ Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись із такою ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження її розгляду. II. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ, ЯКІ СЛУГУВАЛИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

14. В обґрунтуванні підстав касаційного оскарження судових рішень зазначено, що суд апеляційної інстанції, установивши пропуск строку на апеляційне оскарження лише на один день, застосував надмірний формалістичний підхід, й тим самим позбавив відповідача засобу судового захисту, наданого національним законодавством, й порушив надане йому право на такий захист.

15. При цьому, скаржник наголошує, що пропуск строку на апеляційне оскарження був обумовлений наявністю поважних причин, які суд апеляційної інстанції не врахував.

16. За наведеного відповідач вважає, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до обмеження права Кам`янської міської ради на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим, на думку скаржника, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду.

17. Усі учасники цієї справи є зареєстрованими користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - також ЄСІТС) та мають електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», за допомогою якої позивач та його представник отримали матеріали касаційної скарги в електронному вигляді 29 грудня 2025 року, а ухвалу про відкриття касаційного провадження - 14 січня 2026 року.

18. Відзив на касаційну скаргу відсутній, що, однак, відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій. ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ІІІ.I Оцінка доводів касаційної скарги та висновків суду апеляційної інстанції

19. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

20. Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, та доводів касаційної скарги, які зумовили відкриття касаційного провадження у справі, дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

22. За приписами абзацу першого частини першої, пункту першого частини другої, частини третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

23. Частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

24. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

25. Зміст наведених норм дає Суду підстави для висновку про те, що строк на апеляційне оскарження є чітко регламентованим й може бути поновлений, у двох випадках: якщо учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, подав апеляційну скаргу упродовж тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення; або в разі пропуску зазначеного строку з інших поважних причин.

26. Процесуальний наслідок у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження у справі застосовується судом незалежно від тривалості пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана поза межами такого строку і особа, яка подала скаргу, не довела наявності поважних причин його пропуску, а отже й підстав для його поновлення.

27. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, були пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

28. Вказані критерії поважності причин пропуску процесуального строку вироблені у правозастосовній практиці й окреслені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага на нормах статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачений обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

29. Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що такими приписами процесуального закону чітко окреслений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строків.

30. Встановлення процесуальних строків передбачене законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. При цьому, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

31. Отже, встановлений законом строк, упродовж якого особа має право подати апеляційну скаргу, покликаний запобігти зловживанню таким правом й забезпечити дотримання принципу правової визначеності. Такий строк, у разі його пропуску, може бути поновлений судом, але виключно у випадку існування поважних причин, які об`єктивно вплинули на можливість особи своєчасно подати скаргу. Наявність поважних причин пропуску зазначеного строку, а отже й підстав для його поновлення, повинна бути підтверджена відповідними доказами, обов`язок подання яких покладається на особу, яка звертається до суду.

32. Відповідно до установлених в оскарженій постанові апеляційного суду обставин, рішення суду першої інстанції у справі, що розглядається, було ухвалене 23 вересня 2025 року у відкритому судовому засіданні, проведеному за участю представника Кам`янської міської ради. Повне рішення суду складене 29 вересня 2025 року і в той самий день надіслано відповідачу за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - також ЄСІТС) «Електронний суд».

33. Згідно з наявною у справі довідкою рішення суду від 23 вересня 2025 року доставлене до електронного кабінету Кам`янської міської ради 29 вересня 2025 року о 21:51 годині.

34. За правилами пункту 2, абзацу сьомого частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

35. З урахуванням таких положень процесуального закону Верховний Суд констатує, що строк на апеляційне оскарження ухваленого у цій справі рішення суду першої інстанції повинен обчислюватись на підставі норм абзацу другого частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням встановлених у статті 120 цього Кодексу правил обчислення процесуальних строків, а саме - з 29 вересня 2025 року, тобто з дня складення повного судового рішення.

36. Колегія суддів враховує, що повне рішення суду першої інстанції у справі, що розглядається, вважається врученим відповідачу 30 вересня 2025 року, тобто не в день його складення, у зв`язку з чим Кам`янська міська рада мала б право на поновлення строку апеляційного оскарження на підставі пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо б подала апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з вказаної дати.

37. Суд підкреслює, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Такі норми наведені у частинах першій, п`ятій статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України.

38. Беручи до уваги вищевикладені обставини та встановлені процесуальним законом правила обчислення строків, останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення суду в цьому випадку є 29 жовтня 2025 року включно.

39. Оскільки повне рішення суду було вручене відповідачу 30 вересня 2025 року, то останній мав би право на поновлення строку на апеляційне оскарження на підставі пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо б подав апеляційну скаргу включно до 30 жовтня 2025 року.

40. Проте, апеляційна скарга на рішення суду у справі, що розглядається, подана відповідачем - суб`єктом владних повноважень 31 жовтня 2025 року за допомогою електронного кабінету, тобто поза межами строків, визначених у частині першій та пункті 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

41. У зв`язку з наведеним строк на апеляційне оскарження рішення суду в цьому конкретному випадку міг бути поновлений лише відповідно до частини третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто в разі його пропуску з інших поважних причин.

42. Звертаючись до суду апеляційної інстанції, Кам`янська міська рада покликалась на те, що повний текст рішення було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01 жовтня 2025 року, у зв`язку з чим відповідач вважав, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спливає 31 жовтня 2025 року. Тому скаржник наполягав, що апеляційна скарга подана ним у визначений законом строк.

43. Однак такий порядок обчислення строку на апеляційне оскарження рішення суду не відповідає визначеній в процесуальному законі правовій регламентації, з огляду на що Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України з наданням заявникові строку для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав.

44. У поданій на виконання вимог ухвали апеляційного суду заяві скаржник покликався, зокрема, на тривалу відсутність електропостачання внаслідок ворожих обстрілів та некоректну у зв`язку з цим роботу мережі Інтернет, внаслідок чого він взагалі не мав можливості потрапити до електронного суду та відправити будь-який процесуальний документ, що, за доводами відповідача, створило суттєві перешкоди для своєчасного подання апеляційної скарги.

45. Відповідач також вказував, що місто Кам`янське станом на кінець жовтня 2025 року було під активним обстрілом з боку російської федерації (далі - також рф), зокрема, були спроби пошкодження критичної інфраструктури (ТЕЦ), яка відповідає за світло в місті, й ця обставина, на думку скаржника, також посприяла тому, що протягом цих днів були тривалі відключення світла, відсутність належного зв`язку, інтернету та доступу до електронного суду, а тому це все унеможливлювало направлення апеляційної скарги раніше ніж 31 жовтня 2025 року, яка відразу після відновлення зв`язку та наявності безпечних умов праці була направлена до апеляційного суду.

46. Суд апеляційної інстанції оцінив такі обставини як неповажні причини пропуску строку на апеляційне оскарження й не знайшов підстав для поновлення зазначеного строку, однак Верховний Суд з таким висновком не погоджується і вважає його передчасним з огляду на наступне.

47. Момент ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору у справі, яка розглядається, та увесь період перебігу строку на його апеляційне оскарження мали місце під час відкритої збройної (військової) агресії російської федерації проти України та в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну, здійсненого 24 лютого 2022 року, що стало продовженням розпочатої росією у лютому 2014 року війни проти України.

48. Упродовж усього строку оскарження ухваленого у цій справі рішення суду першої інстанції, а також станом на теперішній час, на всій території України діяв і продовжує діяти воєнний стан.

49. З початку війни та після повномасштабного вторгнення росії в Україну російська федерація руйнує масованими артилерійськими обстрілами, ракетно-бомбовими ударами мирні міста і об`єкти цивільної інфраструктури, знищує цілі населені пункти.

50. Держава-агресор постійно здійснює масовані обстріли території України із застосуванням ракет, керованих авіаційних бомб та ударних безпілотних літальних апаратів, спрямовані проти цивільного населення та об`єктів критичної цивільної інфраструктури нашої держави. Масовані удари російських терористів по Києву, Харкову, Сумах, Одесі, Львову, інших українських містах та селах.

51. У 2025 році російська федерація випустила по території України понад 60000 керованих авіаційних бомб, близько 2400 ракет різних типів та понад 100000 ударних безпілотних літальних апаратів. Основними цілями таких ударів були об`єкти критичної інфраструктури, які забезпечують надання життєво важливих послуг українцям, зокрема постачання води, тепла, газу та електроенергії мирним мешканцям. У 2025 році сповіщення про повітряну тривогу в Україні лунали щонайменше 19033 рази.

52. Російська федерація здійснює сплановану кампанію, спрямовану проти української енергетики, що має на меті позбавити цивільне населення України опалення, водопостачання та електроенергії в зимовий період. Під час ракетно-бомбових атак українських населених пунктів російська федерація скеровує сотні балістичних ракет, ударних безпілотних літальних апаратів та керованих авіаційних бомб проти мирного населення та цивільної інфраструктури. Результатом російських ударів стало руйнування об`єктів критичної цивільної інфраструктури. Найбільше постраждали, зокрема, сектори житлового будівництва (приблизно 57 мільярдів доларів США), транспорту (приблизно 37 мільярдів доларів США), енергетики та видобувної промисловості (понад 20 мільярдів доларів США) тощо.

53. Через руйнування установок (електроустановок) внаслідок воєнних дій спостерігалась їх позапланова недоступність. З метою запобігання порушенням режиму роботи об`єднаної енергетичної системи України внаслідок дефіциту електричної потужності, збереження цілісності об`єднаної енергетичної системи України в умовах балансових і мережевих обмежень, обумовлених масовими пошкодженнями критичної енергетичної інфраструктури внаслідок збройної агресії російської федерації, Міністерством енергетики України приймались низка адміністративних актів, зокрема, щодо затвердження Інструкції про складання і застосування графіків погодинного відключення електроенергії та змін до неї.

54. Усі вищевикладені факти висвітлені у офіційно оприлюднених і загальнодоступних до перегляду в мережі Інтернет актах владних суб`єктів, зокрема, в Указі Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами), у постановах Верховної Ради України від 24 лютого 2023 року № 2942-IX, від 01 травня 2025 року № 4409-IX, від 24 лютого 2026 року № 4787-IX, в наказах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04 грудня 2024 року № 2030, а також Міністерства енергетики України від 15 жовтня 2015 року № 654, від 27 листопада 2024 року № 439, від 13 вересня 2025 року № 365 та від 05 лютого 2026 року № 48.

55. Ці обставини поширюють свою дію на всю без виключення територію України й широко висвітлювались у засобах масової інформації.

56. Колегія суддів дотримується усталеного у практиці Верховного Суду підходу, за якого строк на апеляційне оскарження може бути поновлений у разі наявності поважних причин його пропуску, які підтверджені доказами. При цьому, Суд відзначає, що обов`язок надання доказів існування поважних причин пропуску строку покладається, насамперед, на заявника (скаржника).

57. Водночас, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, зокрема, на апеляційне оскарження, суд повинен врахувати обставини кожної конкретної справи й застосувати норми, які регламентують строки звернення до суду, уникаючи як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Відмова у поновленні процесуального строку не повинна шкодити самій суті права на звернення до суду, у тому числі й праву на апеляційний перегляд справи.

58. Суд зауважує, що у цій конкретній ситуації, в якій пропуск строку на апеляційне оскарження становить лише один день, відповідач покликався на обставини, які були відображені у загальнодоступних та офіційно оприлюднених публічних адміністративних актах суб`єктів владних повноважень, які у встановленому законом порядку були доведені до відома усіх осіб та суб`єктів як приватного, так і публічного права на всій території України.

59. Тому Верховний Суд вважає, що адміністративний суд, який діє ex officio (за офіційним принципом) та згідно з принципом «суд знає закони» (jura novit curia), не був позбавлений можливості врахувати зазначені відповідачем та відомі суду обставини стосовно обстрілів регіону росією та їх наслідків у вигляді тривалих відключень електропостачання, як такі, що обмежували скаржника у доступі до засобів зв`язку, електронної комунікації, інформаційно - телекомунікаційних систем та інших ресурсів, необхідних для підготовки і направлення до суду апеляційної скарги, тобто об`єктивно становили перешкоди для своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження, а отже, з урахуванням продемонстрованої скаржником поведінки, яка передувала поданню скарги, є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження на один день і тому зумовлюють наявність підстав для поновлення вказаного строку.

60. Суд апеляційної інстанції залишив вищенаведене поза своєю увагою та застосував норми процесуального права формально, тобто без урахування усіх обставин, які існували упродовж періоду між ухваленням рішення судом першої інстанції та днем подання апеляційної скарги на таке рішення, й мали значення для вирішення питання про поновлення строку на його апеляційне оскарження. ІІІ.IІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

62. Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (частина перша статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України).

63. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також доводів та вимог касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції, визнаючи неповажними вказані відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі з цих підстав, допустив порушення норм процесуального права і це призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі

64. Згідно з приписами частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

65. У зв`язку з наведеним колегія суддів висновує, що оскаржену ухвалу належить скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

66. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Кам`янської міської ради задовольнити. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Судді: Я.О. Берназюк В.М. Кравчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»