Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/23620/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/23620/24 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтек Груп» - адвоката Тасліцького Германа Ігоровича про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтек Груп» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: У травні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфтек Груп» (далі - позивач/ТОВ «Ліфтек Груп») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці (далі - відповідач/апелянт/митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA100100/2024/000012/2 від 07 березня 2024 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року позов ТОВ «Ліфтек Груп» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості № UA100100/2024/000012/2 від 07 березня 2024 року. Стягнуто з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Ліфтек Груп» сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 5 427, 42 грн. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року апеляційну скаргу Київської митниці залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року - без змін. 26 січня 2026 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтек Груп» - адвокат Тасліцький Герман Ігорович подала заяву, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року, яким вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 30 736, 37 грн у зв`язку із апеляційним переглядом рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що за результатами апеляційного перегляду справи №320/23620/24 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, однак при ухваленні зазначеного судового рішення суд апеляційної інстанції не вирішив питання про розподіл судових витрат, зокрема витрат позивача на професійну правничу допомогу, незважаючи на те, що відповідна вимога була заявлена та належні докази понесення таких витрат подані до суду у встановлені процесуальним законом строки. Під час апеляційного провадження позивачем було подано заяву про відшкодування судових витрат разом із підтвердними документами, у той час як відповідач подавав клопотання про їх зменшення, а позивач - відповідні заперечення, тобто питання розподілу судових витрат було предметом процесуального обговорення сторін ще до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. При цьому, з огляду на приписи статей 134 та 139 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у разі задоволення позову. У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції фактично залишив поза увагою вимогу позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, заявник вважає наявними підстави для ухвалення додаткового рішення відповідно до положень процесуального закону та просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 736, 37 грн. Вирішуючи подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 320/23620/24, колегія суддів враховує наступне. За пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України). Ця норма закону кореспондується з частиною сьомою статті 139 КАС України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Про це саме зазначено в частині третій статті 143 КАС України. Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені умови представником позивача дотримані, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача повідомляв суд про понесені витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 10 000,00 грн (гонорар адвоката), а відповідна заява подана протягом п`яти днів з дня проголошення рішення. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такий самий правовий підхід застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19). Про таке йдеться також в іншій практиці ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01): заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. З матеріалів справи вбачається, що 06 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІФТЕК ГРУП» та Адвокатським об`єднанням «ДЕЛЬТА ІНТЕРНЕШНЛ ЛО» укладено Договір про надання правничої допомоги № 05, відповідно до якого Адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу, зокрема шляхом представництва інтересів у судах, підготовки процесуальних документів та здійснення інших дій, необхідних для захисту прав та інтересів клієнта. Згідно з Додатком № 1 до вказаного Договору сторони погодили, що правнича допомога надається, зокрема, у межах супроводу спору щодо оскарження рішень Київської митниці про коригування митної вартості, включаючи представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції, підготовку процесуальних документів, участь у судових засіданнях та вчинення інших необхідних процесуальних дій. Відповідно до умов зазначеного Додатку сторони погодили розмір гонорару за представництво в суді апеляційної інстанції у фіксованому розмірі, який включає до 10 годин роботи адвокатського об`єднання, з визначенням граничного розміру вартості таких послуг. На виконання умов Договору та Додатку до нього Адвокатським об`єднанням виставлено рахунок на оплату № 2 від 07 січня 2025 року на суму 30 736, 37 грн за надання послуг з представництва інтересів у суді апеляційної інстанції. Факт надання відповідних правничих послуг підтверджується актом надання послуг № 3 від 07 січня 2025 року, згідно з яким Адвокатським об`єднанням виконано роботи з представництва інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, а загальна вартість наданих послуг становить 30 736,37 грн, при цьому замовник претензій щодо обсягу, якості та строків виконання робіт не має. Крім того, понесення витрат на правничу допомогу підтверджується банківською випискою, відповідно до якої ТОВ «ЛІФТЕК ГРУП» здійснило оплату на користь Адвокатського об`єднання «ДЕЛЬТА ІНТЕРНЕШНЛ ЛО» у зазначеному розмірі згідно з рахунком та умов Договору. Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08 квітня 2021 року у справі № 922/2321/20 констатував, що зазначені окремо в акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається. Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів вважає, що надані адвокатом види послуг не є окремими процесуальними діями, а такими, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є підтримання рішення суду першої інстанції в апеляційній інстанції. Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. В даній правовій ситуації колегія суддів вважає, що визначений стороною та його адвокатом розмір гонорару у сумі 30 736, 37 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, беручи до уваги конкретні обставини справи. Зважаючи на заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу, керуючись засадами справедливості та верховенства права, враховуючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, незначну складність справи, незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, відсутність необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, складення адвокатом одного процесуального документа - відзиву на апеляційну скаргу, розгляд справи судом апеляційної інстанції за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, як наслідок, відсутність проведення судових засідань, колегія суддів вважає, що сума, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу за перегляд справи судом апеляційної інстанції, у розмірі 6 000 00 грн є справедливою та співмірною. Керуючись статтями 139, 143, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтек Груп» - адвоката Тасліцького Германа Ігоровича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтек Груп» (адреса: 03134, місто Київ, вулиця Івана Дзюби, будинок 9, код ЄДРПОУ 42815443) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (адреса: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8а, код ЄДРПОУ 43997555) витрати на правничу допомогу в сумі 6 000, 00 грн (шість тисяч гривень нуль копійок). Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. Судді: Кобаль М.І. Штульман І.В.