LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд440/11291/24

від 15.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 р. Справа № 440/11291/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 (головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко) у справі №440/11291/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті не отриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 року у справі № 440/3898/23; - зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 року у справі №440/3898/23. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 задоволено позов. ГУ ПФУ в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просило скасувати таке рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог скарги, посилаючись на приписи ст.379 КАС України, зазначає, що дії відповідача є правомірними, оскільки позивачу повідомлено , що виплату нарахованої суми пенсії за життя ОСОБА_2 на виконання рішення суду можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. Зазначає, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі №440/3898/23 нараховано заборгованість пенсійних виплат в розмірі 48000,00 грн. Дані кошти підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Вважає, що в діях відповідача відсутня протиправність, оскільки не приймалось будь-якого рішення про відмову у виплаті пенсії згідно рішення суду, в якому позивачем була ОСОБА_1 , а тільки надано роз`яснення. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просила відмовити у задоволенні скарги та залишити таке рішення без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУПФУ в Полтавській області та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон №2262-XII). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 року у справі №440/3898/23, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_2 щомісячну доплату відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду, відповідачем проведено ОСОБА_2 перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.07.2021 по 30.06.2023 у розмірі 48 000 грн., про що свідчить розрахунок на доплату пенсії. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , як дружина померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою, в якій просила виплатити заборгованість пенсії чоловіка згідно рішеннями суду у справі №440/3898/23. Листом від 08.03.2024 відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати пенсії на виконання такого рішення суду та роз`яснив, що доплату до пенсії, нараховану ОСОБА_2 , можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження, що передбачено ст. 379 КАС України. Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №440/3898/23, позивачка звернулася з позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для задоволення позову . Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.ч.1,3 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.61 Закону №2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Подібні положення передбачені також ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Відповідно до ст.1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Згідно з п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Відповідно до абз.1 п.2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Отже, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті. Колегія суддів враховує, що в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя". Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 року у справі №200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ч.1 ст.61 Закону № 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Таким чином, аналіз наведеного вище вказує на те, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУПФУ в Полтавській області та отримував пенсію відповідно до Закону №2262-XII. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 року у справі №440/3898/23, зокрема, зобов`язано ГУПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_2 щомісячну доплату відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду, ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.07.2021 по 30.06.2023 у розмірі 48 000 грн., про що свідчить розрахунок на доплату пенсії. Отже, пенсійним органом за життя пенсіонера ОСОБА_2 нараховано останньому доплату до пенсії. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Позивач, як дружина померлого, в межах шестимісячного строку після смерті ОСОБА_2 , звернулася до пенсійного органу з заявою щодо виплати їй неодержаних сум доплат до пенсії. При цьому, відповідачем не заперечується факт спільного проживання позивача із пенсіонером (її чоловіком) на день смерті останнього. Таким чином, оскільки на виконання рішення суду у справі №440/3898/23 відповідачем проведено нарахування сум доплат до пенсії, однак не виплачено заборгованості таких сум у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , позивач має право на отримання цих сум, що залишилися неодержаними. При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання пенсійного органу на приписи ст.379 КАС України та можливість отримання неодержаних сум доплат до пенсії шляхом заміни сторони виконавчого провадження, оскільки позивач звернулася до відповідача в порядку ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а не щодо виконання рішення у справі №440/3898/23. Заміна сторони у виконавчому провадженні в даному випадку не є належним способом захисту прав позивача. Відтак, відповідачем допущено протиправні дії щодо виплати позивачу, як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до ст.61 Закону №2262-XII, сум пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв`язку із смертю останнього, відповідно до рішення суду у справі №440/3898/23. Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено (доказано) правомірність власних дій у спірних правовідносинах. З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги щодо відсутності протиправності в діях відповідача, є необґрунтованими. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 . Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі №440/11291/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»