LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824756/10009/25

від 20.04.2026 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/10009/25 Головуючий 1-ї інстанції: Касьян А.В. Провадження №33/824/455/2026 Доповідач: Яковлева В.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Родіоновою К.Є., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11.07.2025 скасувати та справу закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 11.07.2025, оскільки його не було належним чином повідомлено про дату та час судового розгляду, а про наявність оскаржуваного рішення він дізнався лише 23.10.2025 в канцелярії місцевого суду і з врахуванням необхідного часу на підготовку апеляційної скарги, подав її 24.10.2025. На обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає про те, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надано поліцейським, внаслідок чого було винесено незаконне рішення. Як вбачається з протоколу, поліцейський вважав, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, оскільки відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння. Однак, вказаний факт не підтверджується матеріалами справи. Так, в матеріалах, доданих до протоколу, відсутні достатні дані, які б об`єктивно підтверджували, що поліцейськими дійсно були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , що, в свою чергу, давало б підстави для направлення його на огляд у встановленому законом порядку. Також, ОСОБА_1 на місці не було роз`яснено права, передбачені ст.268 КУпАП, не забезпечено можливість скористатися правовою допомогою адвоката при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Апелянт зазначає про те, що судом було допущено грубе порушення процедури розгляду справи, оскільки розгляд справи 11.07.2025 взагалі не було проведено. Більш того, в самому рішенні суду зазначено про відкладення розгляду справи на 21.07.2025. Крім того, судом також не враховано подане 21.07.2025 клопотання про відкладення справи. Таким чином, суд першої інстанції допустив суттєві порушення закону, що потягло за собою винесення незаконного рішення без ретельного з`ясування всіх обставин. Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративного правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку, приходжу до наступного висновку. Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 11.07.2025, посилаючись на те, що про її існування дізнався лише 23.10.2025, після чого 24.10.2025 подав апеляційну скаргу. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник були повідомлені про дату та час судового розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Як убачається з матеріалів справи, наявний супровідний лист про направлення копії постанови на адресу ОСОБА_1 з відміткою від 30.07.2025. Водночас відсутні належні докази отримання апелянтом копії постанови, зокрема зворотний поштовий конверт або інші підтвердження її вручення. Крім того, сама постанова містить внутрішню неузгодженість, оскільки датована 11.07.2025, однак у її змісті зазначено про відкладення розгляду справи на 21.07.2025, що ставить під сумнів визначеність моменту ухвалення судового рішення та можливість своєчасного його оскарження. За таких обставин, відсутність доказів належного вручення постанови, а також наявні суперечності у її датах, об`єктивно ускладнювали своєчасне подання апеляційної скарги. З огляду на те, що апеляційну скаргу подано невідкладно після фактичного дізнання про існування постанови, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та необхідність його поновлення. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом першою інстанцією встановлено, що 25.06.2025 о 00:20 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGENPASSAT(д.н.з. НОМЕР_1 ), по вул. Прирічна, 13/3 у м. Києві з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як на докази винуватості ОСОБА_1 суд першої інстанції посилався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №372057, в якому зазначено про факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а також про факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку в закладі охорони здоров`я, протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП.; дані відеозапису з нагрудних камер патрульних поліцейських №473837 та №477642, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення та одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, який був досліджений судом безпосередньо в ході судового розгляду, та з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку (а.с.6). Доводи апелянта про відсутність факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння є безпідставними та спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 протягом тривалого часу формально висловлював згоду на проходження огляду, однак фактично вчиняв дії, спрямовані на уникнення його проведення. Зокрема, не виконував належним чином вимоги поліцейських щодо проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу, не забезпечував можливості здійснення перевірки, поводився зволікаюче та непослідовно. Крім того, під час спілкування з працівниками поліції вдавався до неправомірної поведінки, зокрема висловлював пропозиції з метою уникнення проходження огляду поза встановленою законом процедурою, що також зафіксовано на відеозаписі. За таких обставин формальне висловлення згоди на проходження огляду не може розцінюватися як належне виконання обов`язку, передбаченого п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Сукупність дій ОСОБА_1 , спрямованих на фактичне унеможливлення проведення огляду, обґрунтовано була розцінена працівниками поліції та судом першої інстанції як відмова від його проходження у встановленому законом порядку. Вказані обставини узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку. Посилання апелянта на те, що йому не було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, є необґрунтованими, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про роз`яснення таких прав, а також прав, передбачених ст. 63 Конституції України, що підтверджено підписом самого ОСОБА_1 , який також засвідчив отримання копії протоколу. Будь-яких зауважень щодо змісту протоколу чи порядку його складання останнім не зазначено. Доводи щодо порушення права на правову допомогу також є голослівними, оскільки матеріали справи не містять відомостей про заявлення ОСОБА_1 клопотання про залучення захисника під час складання протоколу або про перешкоджання реалізації такого права. Щодо тверджень апелянта про порушення судом процедури розгляду справи, зокрема про нібито непроведення судового засідання 11.07.2025 та наявність у постанові відомостей про відкладення розгляду справи на 21.07.2025, колегія суддів зазначає, що такі обставини не спростовують встановленого факту вчинення адміністративного правопорушення та не впливають на правильність висновків суду щодо винуватості особи. Зазначена неузгодженість носить формальний характер та не є безумовною підставою для скасування постанови. Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано клопотання від 21.07.2025 про відкладення розгляду справи, є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять такого клопотання. Таким чином, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст.ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, вказаний строк поновити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»