Постанова 4803 № 204/4920/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1199/26 Справа № 204/4920/25 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09 вересня 2025 року,- В С Т А Н О В И В: 07 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування (а.с.2-5). Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09 вересня 2025 року цивільну справу № 204/4920/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування - передано за підсудністю на розгляд Апостолівському районному суду Дніпропетровська (а.с.89). Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, постановленої з порушенням судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.100-102). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Направляючи до іншого суду цивільну справу, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки нерухоме майно (житловий будинок), право власності на яке просить визнати позивач, знаходяться на території Волноваського району Донецької області (колишній Мар`їнський район), відтак вона не підсудна Чечелівському районному суду міста Дніпра, а підсудна Апостолівському районному суду Дніпропетровська. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Згідно з частиною 1 статті 30 ЦПК України встановлено виключну підсудність для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. За правилами виключної підсудності ці позови пред`являються за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Згідно роз`яснень у п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно, про право володіння і користування ним, про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо, про визнання правочину з нерухомістю недійсним, про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Отже, в даному випадку, з матеріалів позовної заяви вбачається, що нерухоме майно (житловий будинок), право власності на яке просить визнати позивач, знаходяться на території Волноваського району Донецької області (колишній Мар`їнський район), належить до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, а отже і підсудність справи має визначатися за правилами статті 30 ЦПК України. Спадкове нерухоме майно житловий будинок знаходиться у с. Новоукраїнка Волноваського району Донецької області, що до зміни адміністративно-територіального устрою районів Донецької області відносилося до території Мар`їнського району Донецької області, а тому цивільна справа з приводу даного спадкового майна територіальна підсудна Мар`їнському районному суду Донецької області. При цьому, у пункті 3-1 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. У листі Ради суддів України від 22 липня 2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, роз`яснено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою. Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя № 96/0/15-25 від 21.01.2025 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ Мар`їнського районного суду Донецької області» змінено з 03 лютого 2025 року територіальну підсудність судових справ Мар`їнського районного суду Донецької області шляхом її передачі до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області. Враховуючи вище викладене, вказана справа не підсудна Чечелівському районному суду міста Дніпра. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом встановлені відповідно до вимог процесуального закону, та правильно застосовані. Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом правил територіальної підсудності, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді та повністю спростовуються викладеним. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановлена з дотриманням вимог процесуального права, підстав для її скасування не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09 вересня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Повний текст постанови складено 15 травня 2026 року. Судді: