Ухвала Велика Палата ВС № 990/248/23

УХВАЛА 14 травня 2026 року м. Київ справа № 990/248/23 провадження № 11-164заі26 Суддя Великої Палати Верховного Суду Кривенда О. В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка діє через представника - адвоката Ярошенка Сергія Миколайовича, на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 990/248/23 за її позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Служби безпеки України, Ради національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним та скасування указу в частині, виключення позиції з додатку до рішення, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 15 квітня 2023 року № 227/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», в частині застосування обмежувальних заходів строком на 10 років відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Російської Федерації, відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків Російської Федерації: ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 ; - виключити позицію 263 з додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 квітня 2023 року № 227/2023. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. ОСОБА_1 не погодилась із зазначеним судовим рішенням та 30 квітня 2025 року через свого представника - адвоката Бидюкова Д. В. надіслала через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) апеляційну скаргу, в якій представник скаржниці, зокрема, просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції через труднощі ознайомлення з матеріалами справи та відсутність у нього допуску до державної таємниці. Суддя Великої Палати Усенко Є. А. ухвалою від 12 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без руху та встановила скаржниці десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині, зокрема, шляхом надання до Великої Палати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з обґрунтуванням поважних причин пропуску цього строку. У цій ухвалі, крім іншого, було вказано, що повний текст рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 990/248/23 складено 21 березня 2025 року, водночас адвокат Бидюков Д. В. звернувся з апеляційною скаргою лише 30 квітня 2025 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). В ухвалі також ішлося про те, що з апеляційної скарги стає зрозумілим, що позивачці або її представнику копія рішення, яке ухвалене у цій справі і якому присвоєно гриф обмеженого доступу, не вручалася через відсутність допуску до державної таємниці. Однак це не звільняє позивачку від обов`язку дотриматися встановленого законом строку на апеляційне оскарження. У будь-якому разі (в тому числі, якщо позивачка брала участь у розгляді справи через представника) позивачці має бути відомо про ухвалення судом першої інстанції рішення, яке вона оскаржує, дату цього рішення та результат розгляду справи. Та обставина, що позивачка (її представник) не була ознайомлена з рішенням суду першої інстанції з незалежних від суду причин (зокрема, через неотримання позивачкою чи її представником допуску до державної таємниці), може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо позивачка (її представник) обґрунтовано доведе, що нею (ним) вжиті заходи задля виконання умови, за якої ознайомлення з повним текстом рішенням буде можливим. Інше не може свідчити на користь того, що позивачка мала намір оскаржити рішення суду першої інстанції впродовж всього часу після його ухвалення. Водночас протягом встановленого в ухвалі від 12 травня 2025 року строку будь-яких заяв / клопотань щодо усунення недоліків апеляційної скарги ні позивачка, ні її представник до Великої Палати не подали, у зв`язку із чим апеляційна скарга ОСОБА_1 у справі № 990/248/23 була повернута скаржниці відповідно до частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 повторно через свого представника - адвоката Ярошенка С. М. звернулася до Великої Палати з апеляційною скаргою на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 990/248/25, за змістом якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про задоволення позову. Крім того, до Великої Палати подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду першої інстанції. Клопотання обґрунтоване тим, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься лише скорочене рішення у справі № 990/248/23 та забезпечено надання загального доступу до цього рішення 24 березня 2025 року. Водночас до теперішнього часу копія повного тексту оскаржуваного рішення (якому присвоєно гриф обмеженого доступу) не надсилалась та не вручалась ані позивачці, ані її представнику через відсутність у них допуску до державної таємниці. У червні 2025 року (після укладення договору з позивачкою про надання правничої допомоги), мовиться далі у клопотанні, представник позивачки - адвокат Ярошенко С. М. звернувся до Голови Верховного Суду із клопотанням про надання допуску до державної таємниці, який йому було надано у жовтні 2025 року, після чого він ознайомився з повним текстом оскаржуваного рішення суду. Представник позивачки твердить, що в період з 29 жовтня 2025 року по 25 лютого 2026 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні та не мала можливості надати йому завдання подати апеляційну скаргу на рішення суду. Адвокат Ярошенко С. М. зазначає, що лише 24 березня 2026 року ОСОБА_1 передала йому відповідну медичну документацію разом із нотаріальним перекладом на українську мову. Проте оскільки у період з 28 березня по 12 квітня 2026 року він також перебував на лікарняному, то апеляційну скаргу він мав можливість подати лише 21 квітня 2026 року. При цьому представник скаржниці просить взяти до уваги, що з 19 квітня 2026 року і до теперішнього часу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не ознайомив його з матеріалами справи в електронному вигляді, а відділ режимно-секретної роботи Верховного Суду призначив йому дату для підготовки та подачі апеляційної скарги (закритої частини) саме 21 квітня 2026 року. З огляду на зазначене представник позивачки вважає причини пропуску процесуального строку поважними, оскільки обставини, що зумовили пропуск цього строку, були непереборними та не залежали від волі заінтересованої особи, у зв`язку із чим просить поновити строк звернення до суду із цією апеляційною скаргою. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, варто зауважити, що норми КАС України не містять вичерпного переліку причин, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Тобто поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Водночас причини пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги. Зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів видно, що ОСОБА_1 (її представнику) було відомо про розгляд справи 990/248/23 та ухвалене у ній 19 березня 2025 року судове рішення. Проте з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення представник позивачки вперше звернувся до Великої Палати з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку, а після постановлення ухвали судді Великої Палати від 12 травня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху не усунув зазначених у ній недоліків, зокрема і в частині необхідності обґрунтування поважності причин пропуску строку, що зумовило повернення апеляційної скарги. Представник позивачки - адвокат Ярошенко С. М. у повторно поданій апеляційній скарзі також не зазначив, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили звернення ОСОБА_1 (її представника) до суду у встановлений законом строк. Не навів він змістовних і вагомих доводів щодо вчинення нею (її представником) усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання позивачкою (її представником) апеляційної скарги не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від її волевиявлення. Так, з долучених до матеріалів апеляційної скарги документів видно, що 03 червня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ярошенком С. М. було укладено договір про надання правничої допомоги, предметом якого є здійснення представництва прав та інтересів позивачки в адміністративній справі № 990/248/23. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_1 делегує своєму представнику, зокрема, права розробки правової позиції у справі, підготовки матеріалів та подачі їх в суд, оскарження рішень і ухвал суду. Представник, у свою чергу, зобов`язується належним чином надавати вказані послуги. 11 червня 2025 року адвокат Ярошенко С. М. звернувся до Голови Верховного Суду із клопотанням про надання йому допуску до державної таємниці у матеріалах адміністративного провадження та згідно з інформацією, наданою режимно-секретним відділом Верховного Суду, отримав зазначений доступ 13 жовтня 2025 року та ознайомився з повним текстом оскаржуваного рішення суду 30 жовтня 2025 року. Проте апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції адвокат Ярошенко С. М. подав лише 21 квітня 2026 року, тобто майже через пів року після ознайомлення з повним текстом судового рішення. Наведені вище обставини, на які представник позивачки посилається на підтвердження поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, не свідчать про те, що встановлений статтею 295 КАС України строк був пропущений з поважних причин. Згідно з приписами статті 57 КАС України та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22, адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері або договорі немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти. Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави. Отже, реалізуючи процесуальні права та обов`язки позивачки від її імені та діючи на підставі договору, предметом якого є здійснення представництва прав та інтересів ОСОБА_1 в адміністративній справі № 990/248/23, адвокат Ярошенко С. М. мав всі законні підстави на звернення до Великої Палати з апеляційною скаргою на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року невідкладно, тобто у найкоротший строк після його ознайомлення з повним текстом зазначеного рішення. Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» констатував, що якщо ординарний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, то таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Зазначені апелянтом причини пропуску строку в зіставленні із відомостями про дату постановлення оскарженого судового рішення, значним проміжком часу, що сплинув з дня його ухвалення до дня подання апеляційної скарги, дають підстави вважати їх необґрунтованими, а звідси - неповажними для поновлення строку. Крім того, відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України). Проте скаржниця (її представник) не надала до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, що свідчить про невідповідність поданої апеляційної скарги встановленим статтею 296 КАС України вимогам. Також в апеляційній скарзі не зазначено про наявність встановленої законом пільги щодо сплати судового збору (про звільнення від сплати судового збору) та/або не надано доказів про належність їй такої пільги. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з вимогами підпункту 1 указаної норми за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зі змісту оскаржуваного рішення убачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду у 2023 році з однією позовною вимогою немайнового характеру. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року складав 2684,00 грн. Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення із цією апеляційною скаргою, становить 1610,40 грн (2684 * 0,4 = 1073, 60 * 150 %). На виконання вимог указаних норм законодавства ОСОБА_1 зобов`язана надати до Великої Палати документ про сплату судового збору в розмірі 1610,40грн за такими реквізитами: «отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерськ. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); у графі «Призначення платежу» необхідно вказати: 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду)». Згідно із частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Положеннями статті 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. За таких обставин, відповідно до приписів статей 169, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржниці строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду: ? документа про сплату судового збору в розмірі 1610,40 грн за вказаними у цій ухвалі реквізитами або зазначення (за наявності) підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону № 3674-VI; - обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року за наявності підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення до Великої Палати з апеляційною скаргою у строк, визначений законом. Керуючись статтею 296, частинами другою та третьою статті 298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду

УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 990/248/23. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє через представника - адвоката Ярошенка Сергія Миколайовича, на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 990/248/23 залишити без руху. Встановити скаржниці десятиденний строк з дня вручення їй копії цієї ухвали для усунення зазначених у її мотивувальній частині недоліків. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржниці. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Великої Палати Верховного Суду О. В. Кривенда