Ухвала Велика Палата ВС № 990/319/23

УХВАЛА 04 квітня 2025 року м. Київ Справа № 990/319/23 Провадження № 11-129заі25 Суддя Великої Палати Верховного Суду Кривенда О. В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2024 року та 06 березня 2025 року у справі № 990/319/23 за його позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просив: 1) визнати протиправними дії ВККС щодо проведення 23 листопада 2023 року пленарного засідання з питання підтримки рішення колегії Комісії, ухваленого у межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді; 2) визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 23 листопада 2023 року про визнання судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді, та передання справи до колегії № 3, членом якої є доповідач, для внесення Вищій раді правосуддя подання про звільнення судді із займаної посади. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 08 квітня 2024 року (повний текст ухвали складено та підписано 11 квітня 2024 року) задовольнив клопотання ВККС та закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 23 листопада 2023 року про визнання судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді, та передання справи до колегії № 3, членом якої є доповідач, для внесення ВРП подання про звільнення судді із займаної посади. Ухвалою від 06 березня 2025 року (повний текст ухвали складено та підписано 11 березня 2025 року) суд першої інстанції закрив провадження у справі в іншій частині позовних вимог, а саме: про визнання протиправними дій ВККС щодо проведення 23 листопада 2023 року пленарного засідання з питання підтримки рішення колегії ВККС, ухваленого у межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді. ОСОБА_1 не погодився із зазначеними ухвалами суду та 18 березня 2025 року направив через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, за змістом якої просить скасувати оскаржувані рішення. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2025 року у справі № 990/319/23 визначено суддю-доповідача Губську О. А. У зв`язку із задоволенням ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2025 року заяви судді Губської О. А. про самовідвід та відведення її від участі у розгляді справи № 990/319/23, розпорядженням першого заступника керівника Апарату Верховного Суду № 3/0/30-25 від 21 березня 2025 року було призначено повторний автоматизований розподіл апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 990/319/23 (провадження № 11-129заі25). Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду апеляційної скарги у справі № 990/319/23 (провадження № 11-129заі25) визначено Кривенду О. В. За правилами частини першої статті 300 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною другою зазначеної норми регламентовано, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, повний текст ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2024 року було складено та підписано 11 квітня 2024 року, водночас апеляційна скарга на зазначене судове подана ОСОБА_1 18 березня 2025 року, тобто із пропуском встановленого статтею 295 КАС України строку. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2024 року, обґрунтовуючи зазначене клопотання тим, що за подібних правовідносин у справі № 990/51/24 (позивачка так само підставою позову визначила завершення процедури її кваліфікаційного оцінювання, і саме у зв`язку з цими обставинами вона вважала протиправними оспорювані дії і рішення Комісії щодо її кваліфікаційного оцінювання) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року встановила, що суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі. Частинами другою та третьою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Норми КАС України не містять вичерпного переліку причин, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Тобто поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Водночас причини пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги. Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» констатував, що якщо ординарний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, то таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Натомість позивач в апеляційній скарзі не вказав, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений законом строк. Не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав у цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку. Зазначені скаржником причини пропуску строку в зіставленні із відомостями про дату постановлення оскарженого судового рішення, значним проміжком часу, що сплинув з дня його прийняття до дня подання апеляційної скарги, дають підстави вважати їх необґрунтованими, а звідси - неповажними для поновлення строку. Крім того, відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України). Проте скаржник не додав до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, що свідчить про невідповідність поданої ним апеляційної скарги встановленим статтею 296 КАС України вимогам. Також в апеляційній скарзі не зазначено про наявність встановленої законом пільги щодо сплати судового збору (про звільнення від сплати судового збору) та / або не надано доказів про належність йому такої пільги. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною першою цієї статті визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року складає 3028,00 грн. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією апеляційною скаргою, становить 4844 грн 80 коп. (3028*2*0,8). На виконання вимог указаних норм законодавства ОСОБА_1 зобов`язаний надати до Великої Палати Верховного Суду документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2024 року та 06 березня 2025 року у цій справі у розмірі 4844 грн 80 коп. за такими реквізитами: «отримувач коштів - ГУК у м Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. под), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), на рішення від _______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (номер справи)». Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Положеннями статті 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. За таких обставин, відповідно до приписів статей 169, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду: ? документа про сплату судового збору в розмірі 4844,80 грн за вказаними у цій ухвалі реквізитами або зазначення (за наявності) підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону № 3674-VI; - обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2024 року, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою у строк, визначений законом. Керуючись статтею 296, частинами другою та третьою статті 298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду

УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2024 року у справі № 990/319/23. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2024 та 06 березня 2025 року у справі № 990/319/23 залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для усунення зазначених у її мотивувальній частині недоліків. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Великої Палати Верховного Суду О. В. Кривенда