Ухвала ККС ВС № 757/25316/26-к

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 року м. Київ справа № 757/25316/26-к провадження № 51-1816 впс 26 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув клопотання захисника ОСОБА_4 у інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про направлення провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ Державного бюро розслідувань, погодженого Генеральним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2024 року за № 12024000000002191 (справа № 757/25316/26-к), з Печерського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Києва. Суть питання та встановлені судом обставини До Верховного Суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 , у якому вона просить визначити підсудність справи щодо ОСОБА_5 за Шевченківським районним судом м. Києва. Свою позицію захисник мотивує тим, що слідчий під час досудового розслідування всупереч вимог кримінального процесуального закону звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з погодженим Генеральним прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 . Вказує, що діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинене на території Шевченківського району м. Києва, тобто у межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється Державним бюро розслідувань, яке розташоване також у цьому районі. Крім того, захисник зазначає, що у клопотанні місцем тримання під вартою підозрюваного сторона обвинувачення пропонує ДУ «Менська виправна колонія (№ 91)», що на її думку створює підстави для передачі справи до суду Чернігівської області. Мотиви Суду Перевіривши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку, що його слід повернути особі, яка його подала, з огляду на таке. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України до повноважень Верховного Суду належить вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого. Суд не наділений повноваженнями визначати підсудність справи, про що просить захисник ОСОБА_4 , а лише вирішує питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, і при цьому виключно до того суду, про який йдеться у поданні чи клопотанні, за наявності підстав, передбачених ст. 34 КПК України. Поза увагою захисника залишилось те, що вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції не є компетенцією касаційного суду, а вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції, як це регламентовано ч. 2 ст. 34 КПК України. Стосовно доводів захисника, що є підстави для направлення справи до одного із судів Чернігівської області, оскільки сторона обвинувачення порушує питання про тримання під вартою ОСОБА_5 у ДУ «Менська виправна колонія (№ 91)», то вони неприйнятні. У клопотанні захисник здебільшого наводить обґрунтування, що стосується визначення підсудності справи за Шевченківським районним судом м. Києва, про що й формулює свої вимоги до суду касаційної інстанції, та одночасно з цим, заявляє про наявність підстав для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом Чернігівської області, чим допустила суперечності. Адвокат не зважила на те, що касаційний суд уповноважений вирішувати питання про направлення провадження не до будь-якого суду, а лише до того конкретного суду, про який просить сторона. Натомість у клопотанні йдеться про направлення справи до одного із судів Чернігівської області, де здійснюють правосуддя значна кількість місцевих судів. До того ж жодних визначених ч. 1 ст. 34 КПК України підстав для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів у клопотанні не наведено. Ураховуючи викладене, клопотання захисника ОСОБА_4 не є предметом розгляду Верховного Суду в порядку ч. 3 ст. 34 КПК України, а тому його слід повернути особі, яка його подала. З цих підстав та, керуючись ст.34 КПК України, Суд постановив: Клопотання захисника ОСОБА_4 у інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про направлення провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ Державного бюро розслідувань, погодженого Генеральним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2024 року за № 12024000000002191 (справа № 757/25316/26-к), з Печерського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Києва, - повернути особі, яка його подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3