Ухвала КГС ВС № 914/1857/25
від 15.05.2026 · ГосподарськаУХВАЛА 15 травня 2026 року м. Київ cправа № 914/1857/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «ДНК» на рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 у справі за позовом Приватного підприємства «ДНК» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Нововолинська міська рада Волинської області, про визнання недійсним розпорядження та зобов`язання до вчинення дій, ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «ДНК» (далі - ПП «ДНК», скаржник) 11.05.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 у справі №914/1857/25 (повний текст постанови складено 20.04.2026) скасувати; ухвалити нове рішення яким визнати недійсним розпорядження адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) від 21.04.2025 №63/88-рп/к «Про відмову у розгляді справи» та зобов`язати Відділення за наслідками розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 06.12.2024 б/н (вх. №63-01/60-АМ від 11.12.2024), поданої приватним підприємством «ДНК», прийняти процесуальне (процедурне) рішення згідно з вимогами чинного законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №914/1857/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), суддів Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У поданій касаційній скарзі ПП «ДНК» визначає підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України: - із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у: постанові Верховного Суду від 14.06.2025 у справі №922/3532/24 щодо застосування норми, передбаченої статтею 15 Закону №2210-III: «сама можливість настання негативних наслідків для конкуренції є достатньою умовою визнання дій, передбачених частинами першою та другою статті 15 Закону №2210-III, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції»; постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17 щодо застосування статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», пункту 6 розділу VI Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України (далі - АМК) та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5 (у попередній редакції цього розпорядження ця норма закріплювалась у пункті 20); постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17 та постанові Верховного Суду від 07.04.2026 у справі №910/12869/24 щодо застосування частини першої статті 59 Закону №2210-III: стосовно підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК; постанові Верховного Суду від 07.04.2026 у справі №910/12869/24 щодо застосування пункту 2 розділу VI Порядку розгляду АМК та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5: «враховуючи вимоги діючого законодавства, при вирішенні АМК питання щодо початку розгляду справи або відмову у розгляді справи Комітет має перевірити подану заяву на дотримання вимог передбачених пунктом 2 розділу VI Порядку, та наявність саме ознак об`єктивної сторони порушення передбаченої статтею 4 Закону, а не вже факту скоєння правопорушення, у цьому випадку про недобросовісну конкуренцію.». У цій справі відповідач та суди мали б перевірити заяву, в тому числі, на наявність ознак об`єктивної сторони порушення, передбаченого статті 15 Закону №2210-III, а не вже факту скоєння порушення; - із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази належним чином та в повній мірі. З огляду на викладене касаційна скарга ПП «ДНК» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду). Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року визначений у розмірі 3 028 грн. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПП «ДНК» до Відділення про визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії АМК від 21.04.2025 №63/88-рп/к «Про відмову у розгляді справи» та зобов`язання Відділення розглянути заяву від 06.12.2024 і прийняти процесуальне (процедурне) рішення про захист економічної конкуренції. Господарський суд Львівської області рішенням від 01.12.2025 у справі №914/1857/25, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю. У поданій касаційній скарзі Відділення просить, зокрема, рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 у справі №914/1857/25 скасувати; ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним розпорядження адміністративної колегії Відділення від 21.04.2025 №63/88-рп/к «Про відмову у розгляді справи» та зобов`язати Відділення за наслідками розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 06.12.2024 б/н (вх. №63-01/60-АМ від 11.12.2024), поданої ПП «ДНК», прийняти процесуальне (процедурне) рішення згідно з вимогами чинного законодавства про захист економічної конкуренції. Беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог касаційної скарги, ураховуючи 2 вимоги немайнового характеру, подання касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, скаржник у цьому випадку мав сплати судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 9 689,60 грн (3 028 грн х 2 вимоги немайнового характеру х 200% х 0,8)). Скаржником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату від 11.05.2026 №8ZKD-EM57-F93E про сплату судового збору у розмірі 6 056,00 грн, що становить меншу суму ніж належить сплатити за подання касаційної скарги на зазначені судові рішення, тобто недоплаченою є сума 3 633,60 грн (9 689,60 грн - 6 056,00 грн). Ураховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у сумі 3 633,60 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити. З огляду на викладене касаційна скарга Відділення підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного недоліку, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги, ураховуючи 2 вимоги немайнового характеру, у сумі 3 633,60 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії. Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292, 314 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «ДНК» на рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 у справі №914/1857/25 - залишити без руху.
2. Надати Приватному підприємству «ДНК» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліку через систему Електронний суд або поштою на адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити Приватному підприємству «ДНК» що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова