Постанова 4819 № 664/3642/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова іменем України справа №664/3642/21 провадження 22-ц/819/490/26 14 травня 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач), судді: Базіль Л.В., Приходько Л.А., секретар судового засідання: Сорокіна В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Хайдарової І.О., у справі за заявою ОСОБА_1 про стягнення судових витрат по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал+» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення, встановив: Короткий зміст заяви В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2021 року у справі №664/3642/21. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу. Скасовано судовий наказ Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал+» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення. 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про стягнення понесених судових витрат, в якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал+» на свою користь фактично понесені судові витрати, пов`язані з розглядом її заяви про скасування судового наказу в загальному розмірі 5166,40 грн, з яких 166,40 грн витрати зі сплати судового збору та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у справі. Ухвала суду мотивована тим, що згідно положень статей 164, 171 ЦПК України відшкодування розміру судового збору, сплаченого у наказному провадженні, передбачено лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника. Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, понесених за подання заяви про скасування судового наказу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з ухвалою суду від 16 лютого 2026 року, ОСОБА_1 , діючи через адвоката Крижановського Миколу Михайловича, подала апеляційну скаргу, зазначивши про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, пов`язаних з розглядом питання про стягнення судових витрат в ході розгляду заяви про скасування судового наказу, з приводу чого просила скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2026 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити її заяву про стягнення з ТОВ «Водоканал +» понесених заявником судових витрат в загальному розмірі 5166,40грн. Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції про те, що у наказному провадженні не підлягають розподілу судові витрати. Оскільки саме скаржник досягла процесуального успіху у справі шляхом задоволення поданої нею заяви про скасування судового наказу, то виходячи із принципів цивільного судочинства, вона має право на відшкодування судових витрат, передбачених статтею 133 ЦПК України. Перекладання фінансового тягаря захисту лише на боржника, без компенсації понесених судових витрат, порушує принцип рівності сторін. Правова позиція інших учасників Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Розгляд справи апеляційним судом В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Крижановський М.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , просив апеляційну скаргу задовольнити. Інші учасники справи до суду не з`явилися, причини неявки не повідомили. Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності не з`явившихся учасників справи. Заслухавши доповідача, пояснення адвоката Крижановського М.М., перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Фактичні обставини справи, встановлені судом 06 грудня 2021 року Цюрупинським районним судом Херсонської області виданий судовий наказ про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОДОКАНАЛ+» заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення за період з листопада 2017 року по 01 листопада 2021 року в розмірі 6 021,94 грн. та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 227,00 грн., тобто по 113,50 грн з кожного з боржників (а.с.24). Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з заявою про скасування судового наказу. Скасовано судовий наказ Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2021 року, виданий за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал+» про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення (а.с.27). 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 , діючи через адвоката Крижановського М.М., звернулася до суду з заявою про стягнення судових витрат, понесених під час розгляду її заяви про скасування судового наказу від 16 грудня 2021 року, у загальному розмірі 5166,40грн., на підтвердження яких надала складений адвокатом рахунок №2026/03/01 від 06 лютого 2026року (а.с.35). Згідно цього рахунку вартість правничої допомоги становить 5000,00грн.; компенсація витрат на судовий збір та комісію банку 175,40грн. Платіжною інструкцією від 06 лютого 2026 року підтверджено здійснення заявником оплати вартості наданих послуг (робіт) на користь адвоката в означеному розмірі (а.с.36). Матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України). Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права Згідно частини першої -третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. За змістом положень статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України, сторонами є учасники справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження. У цій справі за заявою ТОВ «Водоканал+» Цюрупинським районним судом Херсонської області видавався судовий наказ від 06 грудня 2021 року та за заявою боржника ОСОБА_1 зазначений судовий наказ скасовано. У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України). Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником. Згідно пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, чинним законодавством передбачено, що за подання заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір. Згідно частини другої статті 164 ЦПК України, в разі скасування судового наказу, внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. Аналіз розділу II ЦПК України «Наказне провадження» свідчить, що повернення боржнику судового збору, внесеного ним за подання заяви про скасування судового наказу, нормами цивільного процесуального законодавства не передбачено, а відтак відсутні правові підстави для відшкодування цих витрат за рахунок заявника (стягувача). За змістом положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Зменшення розміру витрат на правову допомогу врегульовано нормами частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України лише за участю іншої сторони. Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як справа, в якій прийнято оскаржувану ухвалу, розглянута в порядку наказного провадження, у якому учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України). Порядок розгляду справ наказного провадження визначений статтями 167,171 ЦПК України. Судовий наказ, як і ухвала про скасування судового наказу, є особливою формою судового рішення при ухваленні якого не застосовуються такі принципи цивільного судочинства як гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін , пропорційність. Враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, виходячи з приписів розділу II ЦПК України «Наказне провадження», у стягувача відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником (боржником), що суперечить приписам частини першої статті 12 ЦПК України. При розгляді заяви боржника про розподіл судових витрат на правничу допомогу в межах наказного провадження буде порушено принцип змагальності, оскільки стягувач не матиме змоги заперечити щодо нарахування витрат на правничу допомогу, довести неспівмірність заявлених до стягнення витрат (частина четверта статті 137 ЦПК України). Верховний Суд неодноразово вказував на те, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає доведенню, а інша сторона вправі його заперечувати, надаючи аргументи для цього, тобто при вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу діє принцип змагальності (додаткова постанова ВП ВС від 13.02.2024 у справі № 910/12155/22, постанова КГС ВС від 31.01.2024 у справі № 916/192/22, постанова ВП ВС від 05.07.2023 у справі №911/3312/21, постанова ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та ін.). З огляду на порядок розгляду заяви про скасування судового наказу у наказному провадженні, в якому учасники справи не повідомляються про розгляд, не викликаються в судове засідання, в ході якого відсутня змагальність сторін, стягнення зі стягувача на користь боржника витрат на правничу допомогу, розмір яких визначається в довільному розмірі між замовником таких послуг та адвокатом, є неможливим. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що процесуальний закон не передбачає в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні стягнення судових витрат на користь боржника, окрім судових витрат, що сплачені заявником і підлягають стягненню на його користь з боржника (пункт 6 частини першої статті 168 ЦПК України), що свідчить про те, що заявлена скаржником вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути задоволена. Ураховуючи, що ухвала про скасування судового наказу не є судовим рішенням, яким вирішений по суті наявний між учасниками справи спір; стягувачу надано право звернутися до суду з позовом до боржника в позовному порядку, за результатами розгляду якого суд вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених сторонами; відсутність правових підстав щодо стягнення на користь боржника у наказному провадженні судових витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі. За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами апеляційного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2026 року постановлено з додержанням вимог закону, правильно застосовано норми цивільного процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 15 травня 2026 року. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді: Л.В. Базіль Л.А. Приходько