Постанова Сумський апеляційний суд № 592/18492/25

Справа №592/18492/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Титаренко В. В. Номер провадження 33/816/1203/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 15 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., з участю захисника Моісеєнка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Моісеєнка Василя Володимировича на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, - установив: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 квітня 2026 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно з цією постановою ОСОБА_1 6 листопада 2025 року о 11:07 год в м. Суми по вул. Данила Галицького, 79, керував транспортним засобом Opel Vectra, н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 7510 ARLM-0315, що підтверджується тестом 472 від 6 листопада 2025 року 11:21 год, з позитивним результатом 0,26 проміле, з яким був згоден, чим порушив пункт 2.9 (а) Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник Моісеєнко В.В. просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 квітня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує на те, що огляд ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, проведений з істотним порушенням встановленого законом порядку та вимог статті 266-1 КУпАП, відтак вся процедура огляду є недійсною, а отримані докази недопустимими. Зазначає, що його підзахисний транспортним засобом не керував, долучені до матеріалів справи відеозаписи також не доводять факт керування. Стверджує при цьому, що за кермом була інша особа - ОСОБА_2 , покази якого в суді першої інстанції безпідставно не взяті до уваги. Вказує і на грубе порушення поліцейськими процедури огляду, які права, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП не роз`яснили, ознаки алкогольного сп`яніння не встановлювали, долучений до матеріалів справи акт огляду не містить дати його складення, направлення на проведення огляду в закладі охорони здоров`я не видавалось. Також вказує на недоліки складеного щодо ОСОБА_1 протоколу, не зазначення в ньому даних відереєстраторів, якими здійснювалася відеофіксація, їх найменування, марки та інші ознаки, а долучений до справи відеозапис вважає недопустимим доказом, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про його походження, електронний цифровий підпис. До апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, однак він був представлений своїм захисником адвокатом Моісеєнком В.В. Вислухавши доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в статті 251 КУпАП. Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає, серед іншого, за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505006 від 6 листопада 2025 року, суддя місцевого суду дійшла правильного висновку, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і, окрім протоколу, об`єктивно, підтверджується наступними доказами. Роздруківкою показників огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, якою підтверджено, що результат тесту склав 0,26 проміле. Вказана роздруківка підписана ОСОБА_1 і він власноручно зазначив, що згоден із показниками приладу. Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу, де зазначено, що результат огляду 0,26 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі акту. Розпискою ОСОБА_1 , в якій він зобов`язався не керувати транспортним засобом до повного витвереження. Довідкою, виданою відділом адміністративної практики управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія Відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані обставини зупинки транспортного засобу, встановлення особи водія, яким виявився ОСОБА_1 , виявлення у нього під час спілкування поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння, проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510 і результат такого огляду 0,26 проміле, з яким він погодився, а також складення протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення останнього з його змістом. Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а й дотримання поліцейськими самої процедури огляду, яка була проведена із застосуванням спеціальних технічних засобів, що повністю відповідає вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій зобов`язаний виконувати. Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що виключає наявність в його діях складу даного правопорушення, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки на відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 після зупинення транспортного засобу при спілкуванні з поліцейськими був один і не заперечував, що керував ним, не повідомляв, що чекає на свого товариша, навпаки, під час розмови по телефону зі своїм знайомим щодо наявності страхового полісу на авто, пояснював останньому, що його зупинили поліцейські, у зв`язку із чим суддя суду першої інстанції цілком обгрунтовано не взяла до уваги покази свідка ОСОБА_2 . Твердження захисника про недопустимість відеозапису як доказу у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи відомостей про його походження, на увагу не заслуговують. Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису. Зі змісту протоколу ЕПР1 №505006 від 6 листопада 2025 року слідує, що у ньому мається посилання на назву, марку та модель технічного засобу, за допомогою якого здійснювалася відеофіксація, а також мається посилання, що відповідні матеріали справи, зокрема й сам відеозапис є додатком до протоколу. Не є слушними і доводи захисника про відсутність на відеозапису цифрового підпису як його автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення копії відеозапису, оскільки даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, є таким, що фіксує обставини, які відносяться до зазначеної у протоколі події. До того ж, захисником не наведено жодних доводів щодо недостовірності цього відеозапису, його монтажу, зміни чи невідповідності фактичним обставинам події. Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 підлягав огляду на стан сп`яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам пунктів 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься до компетенції поліцейського, тому відповідні доводи апеляційної скарги захисника не можуть бути прийнятими до уваги. Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду і доводи захисника про істотні недоліки складеного щодо ОСОБА_1 протоколу, оскільки наявний в матеріалах справи протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому огляд на стан сп`яніння повинен був проводитися згідно вимог статті 266-1 КУпАП, а не статті 266 КУпАП, уповноваженою на це особою, а не працівниками поліції, то такі не заслуговують на увагу з огляду на таке. У відповідності до частини першої статті 15 КУпАП, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. З матеріалів справи слідує, що 6 листопада 2025 року о 11:07 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом у м. Суми, поза межами території будь-якої військової частини чи військового об`єкту. При цьому будь-яких документів про те, що на час зупинки він дійсно виконував військовий наказ чи бойове завдання, ОСОБА_1 працівникам поліції не повідомляв. Не було надано таких доказів і захисником як в суді першої, так і апеляційної інстанції. Отже, як водій транспортного засобу ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП і його огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитись за правилами, передбаченими статтею 266 КУпАП поліцейськими. У той же час, стаття 266-1 КУпАП регулює порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, визначених главою 13 Б КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки місцевого суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови. Керуючись статтею 294 КУпАП, - постановив: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Моісеєнка Василя Володимировича на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А. О. Колодяжний