Постанова 4813 № 522/9654/19

Номер провадження: 22-ц/813/3363/26 Справа № 522/9654/19 Головуючий у першій інстанції Павлик І. А. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.05.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Сегеди С.М., Погорєлової С.О., з участю секретаря Громовенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2025 року про призначення експертизи, постановлену під головуванням судді Павлик І.А., у цивільній справі за позовом заступника прокурора Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Міністерства культури України та інформаційної політики України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ГОТЕЛС ОФ ЮКРЕЙН», ОСОБА_3 , треті особи Державне підприємство «Одеський державний цирк», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння, - в с т а н о в и в: У червні 2019 року заступник прокурора Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Міністерства культури України та інформаційної політики України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ГОТЕЛС ОФ ЮКРЕЙН» (далі ТОВ «БЕСТ ГОТЕЛС ОФ ЮКРЕЙН»), ОСОБА_3 , треті особи Державне підприємство «Одеський державний цирк» (далі ДП «Одеський державний цирк»), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння. Під час розгляду справи, представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Левіт В.С. звернувся до суду з клопотанням про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити наступне питання: - «Який перелік, об`єми та вартість фактично виконаних будівельних робіт з реконструкції, переобладнання, будівельно-монтажних робіт виконано за договором про спільну діяльність, який укладено між ДП «Одеський державний цирк» та Спільним Українсько - Латвійським підприємством «Альтіс ЛТД» та Українсько - Латвійським підприємством «Трата» 01.06.1998 року, предметом якого є реконструкція, переобладнання, будівельно-монтажні роботи і експлуатація об`єкта (будівля готелю цирку на 109 місць та інші споруди на прилеглій до готелю цирку території, а також прилегла територія за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, 32)»? В обґрунтування клопотання зазначав, що після перегляду справи Верховним Судом виникла необхідність у її проведенні для з`ясування компенсації вартості витребуваного майна та його розміру, а також для вирішення судом питання щодо добросовісного набувача. Оскільки, проведення експертизи необхідно для встановлення вартості поліпшень у справі для визначення позивачу розміру попереднього внеску на депозитний рахунок суду, а також для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, для вирішення яких необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо просив про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Левіта В.С. про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено. Призначена у справі судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерту поставлено питання: - «Який перелік, об`єми та вартість фактично виконаних будівельних робіт з реконструкції, переобладнання, будівельно-монтажних робіт виконано за договором про спільну діяльність, який укладено між ДП «Одеський державний цирк» та Спільним Українсько - Латвійським підприємством «Альтіс ЛТД» та Українсько - Латвійським підприємством «Трата» 01.06.1998 року, предметом якого є реконструкція, переобладнання, будівельно-монтажні роботи і експлуатація об`єкта (будівля готелю цирку на 109 місць та інші споруди на прилеглій до готелю цирку території, а також прилегла територія за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, 32)»? Витрати, пов`язані з проведенням експертизи покладені на ОСОБА_3 . Надані експерту для проведення експертизи матеріали справи № 522/9654/19. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема про те, що у разі ухилення учасника справи, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Не погоджуючись з ухвалою суду, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем спірної будівлі, так як набув у власність спірне майно в той час, коли діяли накладені на нього ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2019 року у справі № 522/9654/19 та ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2018 року у справі № 916/2762/18 арешти, що свідчить про недобросовісність набуття майна. Також апелянт зазначає, що ОСОБА_3 залишив за собою право власності на будівлю, площею 2130,8 кв.м., яка вже була збільшена у площі на 68,1 кв.м. та раніше належала ТОВ «БЕСТ ГОТЕЛС ОФ ЮКРЕЙН», тому він, як останній власник, не здійснював поліпшення цього майна та не має права на відшкодування вартості таких поліпшень. Апелянт також звертає увагу, що питання, яке поставлено на вирішення будівельно-технічної експертизи не входить до предмету доказування в даній цивільній справі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Левіт В.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що твердження чи є ОСОБА_3 добросовісним набувачем є предметом доказування та повинно вирішуватися під час постановлення рішення по справі, водночас, якщо суд дійде висновку, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем та останньому слід компенсувати витрати на поліпшення майна, за відсутності доказів щодо їх розміру, суд буде позбавлений можливості постановити обґрунтоване рішення. В судове засідання, призначене на 11 травня 2025 року учасники справи не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 102, 103, 104-106, 107-108, 109-114). Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у червні 2019 року заступник прокурора Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «БЕСТ ГОТЕЛС ОФ ЮКРЕЙН», ОСОБА_3 , треті особи ДП «Одеський державний цирк», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2023 року позов заступника прокурора Одеської обласної прокуратури задоволений. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Кравця О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 41597565 від 13 червня 2018 року щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на будівлю готелю площею 2130,8 кв.м. на АДРЕСА_1 ; - витребувано на користь держави в особі МКІП України в ОСОБА_3 нежитлове приміщення, загальною площею 463,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1578140751101); - витребувано на користь держави в особі МКІП України в ОСОБА_3 нежитлове приміщення, загальною площею 440,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1578121251101); - витребувати на користь держави в особі МКІП України в ОСОБА_3 нежитлове приміщення, загальною площею 425,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1578106951101); - витребувано на користь держави в особі МКІП України в ОСОБА_3 нежитлове приміщення, загальною площею 418,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1578066051101); - витребувано на користь держави в особі МКІП України в ОСОБА_3 нежитлове приміщення, загальною площею 424,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1578045651101); Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Одеського апеляційного суду від 16 травня 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2023 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 04 червня 2025 року касаційна скарга ОСОБА_3 задоволена. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2023 року та постанова Одеського апеляційного суду від 16 травня 2024 року скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції зазначав про необхідність встановлення, чи є останній набувач ОСОБА_3 добросовісним, чи підлягає стягненню на його користь компенсація вартості витребуваного майна, її розмір. Також звернув увагу, що суди не дали оцінки про збільшення площі спірної будівлі, хто зробив такі поліпшення, та в якому розмірі підлягає відшкодуванню вартість поліпшень. Під час нового розгляду справи, 29 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Левіт В.С. звернувся до суду з клопотанням про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити наступне питання: «Який перелік, об`єми та вартість фактично виконаних будівельних робіт з реконструкції, переобладнання, будівельно-монтажних робіт виконано за договором про спільну діяльність, який укладено між ДП «Одеський державний цирк» та Спільним Українсько - Латвійським підприємством «Альтіс ЛТД» та Українсько - Латвійським підприємством «Трата» 01.06.1998 року, предметом якого є реконструкція, переобладнання, будівельно-монтажні роботи і експлуатація об`єкта (будівля готелю цирку на 109 місць та інші споруди на прилеглій до готелю цирку території, а також прилегла територія за адресою: АДРЕСА_1 )»? Проведення експертизи просив доручити експертам Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. В обґрунтування клопотання зазначав, що Верховний Суд у даній справі в частині компенсації вартості витребуваного майна та його розмір на користь ОСОБА_3 зазначав, що відповідно до частини четвертої статті 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість. За положеннями частини четвертої цієї статті добросовісному набувачу або володільцю належить право отримати відокремлювані поліпшення майна або право на відшкодування невідокремлюваних поліпшень пропорційно збільшенню вартості майна унаслідок цих поліпшень (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 761/17142/15-ц). З матеріалів справи вбачається, що спірна будівля збільшилась у площі на 68,1 кв.м. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у спірній будівлі виконано будівельно-монтажні роботи. Так, між ДП «Одеський державний цирк» та Спільним Українсько - Латвійським підприємством «Альтіс ЛТД» та Українсько - Латвійським підприємством «Трата» 01.06.1998 року укладено договір про спільну діяльність відповідно до п. п. 1.1 та 1.1.1 сторони у договорі приймають на себе зобов`язання сумісно діяти для досягнення сумісних господарських та комерційних цілей згідно предмету Договору: реконструкція, переобладнання, будівельно-монтажні роботи і експлуатація об`єкта (будівля готелю цирку на 109 місць та інші споруди на прилеглій до готелю цирку території, а також вказана територія за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, 32). Заявник вважав, що з метою встановлення вартості поліпшень у справі слід призначити судову будівельно-технічну експертизу для визначення позивачу розміру попереднього внеску на депозитний рахунок суду, а також для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, для вирішення яких необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Призначаючи у справі судову будівельно-технічну експертизу, суд першої інстанції виходив із предмету та підстав позову, вказівок Верховного Суду, що містяться у постанові від 04 червня 2025 року, які є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, та суд визнав, що проведення судової будівельно-технічної експертизи допоможе всебічно з`ясувати всі суттєві обставини у справі, у зв`язку з чим визнав за необхідне призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Положеннями частини п`ятої статті 104 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Згідно з нормами ст.ст. 102, 106 ЦПК України, а також положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності. Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII («Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав. Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суд першої інстанції, оцінивши докази у справі, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному їх дослідженні дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання представника відповідача адвоката Левіта В.С., оскільки для з`ясування обставин справи необхідні спеціальні знання, а тому на виконання постанови Верховного Суду від 04 червня 2025 року необхідно призначити судову будівельно-технічну експертизу для з`ясування обставин щодо спірної будівлі, яка збільшилась у площі на 68,1 кв.м., а також для з`ясування у справі - чи є ОСОБА_3 добросовісним набувачем. Висновки суду відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами. Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача. Доводи апеляційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем спірної будівлі, так як набув у власність спірне майно в той час, коли діяли накладені на нього ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2019 року у справі № 522/9654/19 та ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2018 року у справі № 916/2762/18 арешти, що свідчить про недобросовісність набуття майна, а питання, яке поставлено на вирішення будівельно-технічної експертизи не входить до предмету доказування в даній цивільній справі, колегія суддів залишає без задоволення, оскільки для встановлення обставин справи, про що було зазначено у постанові Верховного Суду, а саме щодо збільшення площі на 68,1 кв.м., є необхідність у призначені експертизи, яка є одним із способів доказування по справі. Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показами свідків. Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»). Згідно з положеннями ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявлених вимог, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні. На підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складений 14 травня 2026 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ С.М. Сегеда ________________________________________ С.О. Погорєлова