Постанова Хмельницький апеляційний суд № 674/287/26

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Хмельницький Справа № 674/287/26 Провадження № 33/820/345/26 Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Наталюка Н.М., розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року, в с т а н о в и л а: Постановою Дунаєвецького районного суду від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. За постановою суду, 10 січня 2026 року о 15:08 годин на вулиці Гулеватого в с. Маків Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Opel Zafira", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість шкіри обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Не погоджуючись з рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги аргументує тим, що постанова є незаконною, необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Стверджує, що судом першої інстанції не вжито заходів щодо встановлення та перевірки фактичних даних, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, не здобуто належних та достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що судом першої інстанції помилково вказано у постанові, що доказом, який підтверджує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , є відеозапис порушення. З дослідженого судом першої інстанції відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 знаходився у автомобілі, а не керував ним. Факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 на відеозаписі не зафіксовано. Основною причиною, на підставі якої працівники поліції під`їхали до автомобіля, у якому знаходився ОСОБА_1 , були превентивні заходи. Також просить взяти до уваги ті обставини, що працівник поліції на відстані 10 м від ОСОБА_1 озвучує йому ознаки наркотичного сп`яніння та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння, але ОСОБА_1 цього не чув. Звертає увагу і на те, що працівниками поліції не надано доказів зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в установленому законом порядку. Крім того, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563425 та направлення на огляд складалися у відсутності ОСОБА_1 . Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону. Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та зупинив свій автомобіль, після чого до нього під`їхали працівники поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти на огляд в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився. Доводи сторони захисту про відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не ґрунтуються на матеріалах провадження, оскільки спростовуються наявним у справі відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції, на якому зафіксовано, як транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 рухається, а коли водій побачив, що до нього наближається автомобіль працівників поліції, швидко зупинився на узбіччі дороги (файл «Гуменюк факт руху» 15:08:43 - 15:08:45). Крім того, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, коли поліцейські під`їхали до ОСОБА_1 , останній перебував за кермом транспортного засобу із заведеним двигуном автомобіля. Не може вважатися істотним порушенням відсутність фіксування на відеозаписі факту складання направлення на медичний огляд ОСОБА_1 , адже зазначений документ наявний у матеріалах провадження та жодним чином не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом із ознаками наркотичного сп`яніння та його відмову від проведення огляду (а.с.9). Доводи захисту про порушення працівниками поліції вимог Інструкції, яке полягає у незаконній зупинці транспортного засобу, що потягло безпідставне проведення огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння у водія, не приймаються судом до уваги в силу наступного. Апеляційний суд неодноразово зазначав, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема в адміністративному, із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин (постанови у справах № 688/1959/20, №686/8878/20, №672/1223/23, № 686/28677/23). Предметом розгляду апеляційного суду у даній справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 . Саме встановлення порушень під час проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є наслідком визнання його недійсним. Сторона захисту у поданій апеляційній скарзі не пояснила, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд, з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. При цьому, сторона захисту не була позбавлена можливості в установленому законом порядку, зокрема в адміністративному, оскаржити дії працівника поліції на предмет незаконної зупинки транспортного засобу та надати суду докази, які б підтвердили протиправність таких дій, чого не зробила. В свою чергу апеляційний суд позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених стороною захисту обставин чи впливати на сторону захисту при виборі моделі захисту. Твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку та процедури проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння апеляційний суд до уваги не приймає та вважає, що останніми дотримано вимоги закону під час проведення такого огляду. Отже, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку. Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено. Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України. За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень. Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено. З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду І.В. Вітюк