Постанова Рівненський апеляційний суд № 558/838/25

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2026 року м. Рівне Справа № 558/838/25 Провадження № 33/4815/530/26 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кушнірука А.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Демидівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2026 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. З матеріалів справи вбачається, що27 листопада 2025 року о 01 год. 13 хв. в с. Малеве Дубенського району Рівненської області по вул. Лесі Українки, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, номерний знакНОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 (0620), що підтверджується тестом № 5753 від 27 листопада 2025 року, результат огляду становить 0,61‰проміле, чим порушив п.2.9.а. Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Кушнірук А.В. просить скасувати постанову місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на доказах, отриманих із істотним порушенням вимог закону. Наголошує, що у діях особи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Вказує, що зупинка транспортного засобу була здійснена без належних правових підстав, передбачених законом, що ставить під сумнів законність усіх подальших процесуальних дій працівників поліції. Додатково звертає увагу, що відеофіксація події здійснювалась із порушенням встановлених вимог, тобто не є безперервною та не підтверджує факту керування транспортним засобом саме цією особою, у зв`язку з чим не може вважатися належним доказом. Доводить, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено з грубими порушеннями вимог ст. 266 КУпАП та відповідної Інструкції, зокрема особі не було роз`яснено право на проходження огляду у закладі охорони здоров`я, не забезпечено можливість реалізації такого права, а також не дотримано процедури фіксації результатів огляду. У зв`язку з цим результати такого огляду є недійсними та не можуть бути використані як доказ. Стверджує, що працівниками поліції не було роз`яснено особі її процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що істотно порушило право на захист. Крім того, особа була введена в оману щодо правових наслідків своїх дій, що вплинуло на її поведінку під час оформлення матеріалів справи. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 11 березня 2026 року без його участі (а.с. 20). Постанову суду ОСОБА_1 отримав 27 березня 2026 року (а.с. 23, 32). Апеляційна скарга подана до суду 30 березня 2026 року (а.с. 24). Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити. Апеляційна скарга призначалася до розгляду на 17 квітня 2026 року, проте була відкладена за клопотанням захисника Кушнірука А.В. у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Захисник Кушнірук А.В. будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв`язку із проблемами в мережі Інтернет, що унеможливлює його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов`язковою. За наведених обставин, а також з метою розгляду справи в розумні строки, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності захисника. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. При прийняті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння при встановлених судом обставинах підтверджуються: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №524744 від 27 листопада 2025 року (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду позитивний - 0,61‰ проміле (а.с. 4); результатом тесту №5753, проведеного за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, згідно якого ОСОБА_1 перебуває стані алкогольного сп`яніння - 0, 61‰ проміле (а.с. 5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу (а.с. 6); відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (файл vjmy6, час 08:30), та відмову від проходження огляду у медичному закладі (файл vjmy6, час 05:55), а також визнання ОСОБА_1 факту вживання алкогольних напоїв (файл vjmy6, час 03:50). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які в процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Так, апеляційний суд виходить з того, що проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Доводи апеляційної скарги про те, що зупинка транспортного засобу була здійснена без належних правових підстав, є безпідставними, оскільки транспортний засіб було зупинено у зв`язку з порушенням вимог комендантської години, що є законною підставою для його зупинки працівниками поліції. Наявні у матеріалах справи відеозаписи підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки з них вбачається рух та зупинка транспортного засобу, а також перебування саме ОСОБА_1 за кермом автомобіля. Доводи апеляційної скарги про проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з порушенням вимог ст. 266 КУпАП є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак останній не скористався цим правом. При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №524744 від 27 листопада 2025 року міститься підпис ОСОБА_1 про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, П О С Т А Н О В И В: Поновити захиснику Кушніруку А.В. строк на апеляційне оскарження. Постанову Демидівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Кушнірука А.В. без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович