Постанова 4815 № 559/757/26

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 червня 2026 року м. Рівне Справа № 559/757/26 Провадження № 33/4815/678/26 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: секретаря судового засідання Міщук Л.А., захисника Лавренчука О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лавренчука О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20 квітня 2026 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком один рік. З матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2026 року о 15 год. 48 хв. в с. Кривуха Дубенського району Рівненської області по вул. Галія, 50, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Mеgane, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя), і від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. В поданій апеляційній скарзі захисник Лавренчук О.В. просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі внаслідок допущення судом першої інстанції істотних порушень норм процесуального права та права на захист в цілому. Зазначає, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та винесеною без всебічного і повного дослідження обставин справи, з істотним порушенням норм процесуального права та права ОСОБА_1 на захист. Стверджує, що під час оформлення матеріалів справи працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 право на залучення захисника, а в матеріалах справи та на відеозаписі відсутні будь-які підтвердження забезпечення такого права. Доводить, що розгляд справи судом відбувся за відсутності ОСОБА_1 , який належним чином не був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у зв`язку з чим був позбавлений можливості надати пояснення та реалізувати своє право на захист. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений формально та містить суперечності, а інших належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння матеріали справи не містять. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 20 квітня 2026 року за його відсутності (а.с. 18). Копію постанови ОСОБА_1 отримав 01 травня 2026 року (а.с. 21). Апеляційна скарга подана до місцевого суду 11 травня 2026 року (а.с. 26, 36). Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити. Заслухавши доводи захисника Лавренчука О.В.на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. При прийнятті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджуються сукупностю зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602983 від 28 лютого 2026 року (а.с. 2); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі (а.с. 7); відеофайлом з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду у медичному закладі (файл 28.02.26, час: 39:28), а також визнання факту вживання наркотичних речовин напередодні (файл 28.02.26, час: 36:16). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Вимогами КУпАП не передбачено обов`язкової відеофіксації роз`яснення прав та обов`язків особи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а отже відсутність такого запису не свідчить про порушення права на захист. Безпідставними є і посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи та порушення права на участь у судовому засіданні, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи у розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 . Твердження апелянта про формальний характер протоколу та відсутність належних доказів перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння також не знайшли свого підтвердження, оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на сукупності досліджених доказів, належність та допустимість яких відповідає вимогам КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст. 33, ст. 38 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, П О С Т А Н О В И В: Поновити захиснику Лавренчуку О.В. строк на апеляційне оскарження. Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника Лавренчука О.В. без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович