Постанова 4809 № 392/2432/25

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/127/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Кратко Д. М. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.05.2026 року. суддя Кропивницького апеляційного суду Онуфрієв В.М., за участю секретаря Сакари І.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в його інтересах захисника адвоката Петренко К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника адвоката Петренко К.О. на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 січня 2026 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 24 листопада 2025 року близько 00:13 годині за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Київська, 9а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження освідування на визначення рівня алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а відтак, скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом водія було відсторонено. Крім того, 24 листопада 2025 року близько 00:30 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, за адресою м. Мала Виска, вул. Київська, 9а, здійснив злісну непокору вимозі поліцейського при виконання ним службових обов`язків, що полягало у відмові водія, на законну вимогу працівника поліції, пред`являти документи, які посвідчуючи його особу, при цьому хапав працівників поліції за руки та формений одяг. На законну вимогу працівників поліції припинити вчиняти правопорушення, не відреагував, при цьому висловлювався в грубій форми в адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а відтак вчинив адміністративне порушення, за яке передбачена відповідальність за статтею 185 КУпАП, у зв`язку із чим відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 486267 від 24 листопада 2025 року. В апеляційній скарзі захисник адвокат Петренко К.О. просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що постанову суду, датовану 13.01.2026 року, отримала 23.01.2026 року. Вказала, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, надавав пояснення, згідно яких він 1 листопада 2025 року в період часу з 22:30 години до 00:10 години спав на водійському сидінні у своєму власному автомобілі, який був припаркований близько 00:10 годині він прокинувся, так як замерз та завів двигун автомобіля. Сидячи на водійському сидінні ОСОБА_1 вирішив переодягтись, оскільки облив штани водою. Саме в цей час у вікно водійської дверцят постукав працівник поліції. ОСОБА_1 відчинив двері автомобіля та вийшов з автомобіля у спідній білизні, не встигши переодягнутися. ОСОБА_1 був дуже здивований присутністю працівників поліції, так як він ніяких неправомірних дій не вчиняв, громадський порядок та спокій не порушував. Працівники поліції безпідставно та неправомірно застосували до нього фізичну силу та спецзасоби (кайданки), а потім затримали доставивши до приміщення поліції м. Мала Виска. В подальшому працівниками поліції та ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд не звернув увагу відсутність доказів, які підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 безпосередньо перед складенням протоколу у справі про адміністративне правопорушення. Сам факт перебування особи в салоні автомобіля у стані алкогольного сп`яніння без доведення факту керування транспортним засобом не створює об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, вказала, що відеозаписи долучені працівниками поліції до матеріалів адміністративної справи не можна в даній справі вважати доказами, так як відеозапис не повний та переривається, зазнав втручання у цілісність Зазначила, що суд першої інстанції, порушивши принцип безсторонності, самостійно відшукував докази винуватості водія, здійснивши виклик та допит працівника поліції як свідка у справі про адміністративне правопорушення. Однак, поліцейський Панфілов А.В. є особою, яка склала протокол на ОСОБА_1 та в силу приписів КУпАП особою на яку покладається обов`язок збирання доказів винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та відповідно, не може бути свідком у справі. Пояснення такого свідка щодо керування ОСОБА_1 є недопустимим доказом та через відсутність інших належних та достатніх доказів керування транспортний засобом особою, повинні бути відхилені судом. Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та в його інтересах захисника адвоката Петренко К.О., які підтримали подану апеляційну скаргу, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню та апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав. Так, як вбачається з матеріалів адміністративної справи захисник постанову від 13.01.2026 року отримала 23.01.2026 року. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження даної постанови суду пропущений скаржником з поважних причин і тому підлягає поновленню. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння. Відповідно до ч. 1 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. Відповідно до ч. 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також за вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. На переконання апеляційного суду суд першої інстанції дослідивши матеріали справи та всі зібрані докази у їх сукупності правильно встановив дійсні фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521898 від 24.11.2025, ОСОБА_1 24 листопада 2025 року близько 00:13 годині за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Київська, 9а, керував автомобілем Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження освідування на визначення рівня алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху, а відтак, скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом водія було відсторонено. Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №486267 від 24.11.2025, ОСОБА_1 24 листопада 2025 року близько 00:30 годині, перебуваючи в нетверезому стані, за адресою м. Мала Виска, вул. Київська, 9а, здійснив злісну непокору вимозі поліцейського при виконання ним службових обов`язків, що полягало у відмові водія, на законну вимогу працівника поліції, пред`являти документи, які посвідчуючи його особу, при цьому хапав працівників поліції за руки та формений одяг. На законну вимогу працівників поліції припинити вчиняти правопорушення, не відреагував, при цьому висловлювався в грубій форми в адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а відтак вчинив адміністративне порушення, за яке передбачена відповідальність за статтею 185 КУпАП. В суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що вину в скоєнні правопорушень передбачених ч.1 ст.130 та ст. 185 КУпАП не визнає та пояснив, що приїхав на автомобілі грати в більярд, вживав алкогольні напої близько 100-150 грам, потім йому стало погано та він ліг відпочивати в автомобілі. Прокинувся від того, що підійшли працівники поліції і запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Зазначив, що він не їхав за кермом транспортного засобу. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився оскільки не керував транспортним засобом. Проте, незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст. 185 КУпАП, і на це правильно послався у своїй постанові суд першої інстанції, повністю підтверджується зібраними по справі доказами і, зокрема: - протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521898 від 24.11.2025 та серії ВАД №486267 від 24.11.2025, якими підтверджується, що саме 24 листопада 2025 року близько 00:30 годині, за адресою м. Мала Виска, вул. Київська 9а, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 1, 48); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції про відмову від проходження огляду (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови) (а.с.3); протоколом про адміністративне затримання серія АА №078930 від 24.11.2025 згідно якого ОСОБА_1 24.11.2025 о 00 год. 30 хв. було затримано у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, для встановлення особи, припинення правопорушення, складання адміністративних матеріалів. ОСОБА_1 звільнений 24.11.2025 о 03 год. 15 хв. Підстава звільнення встановлено особу, припинено правопорушення, складено адміністративні матеріали (а.с.49). Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, що містяться на DVD-диску, доданому до протоколів про адміністративне правопорушення на яких зафіксовано на яких зафіксовано: 1) файл «VID251124…..-0030» 00:00:59 00:01:53 хв. водій показує напрямок із якого він рухався; 00:02:01 - 00:02:39 хв. водій ОСОБА_1 повідомив, що їде додому, це його гараж; 00:02:30 хв. водій повідомив що вживав горілку; 00:03:45 - 00:03:50 хв. ОСОБА_1 повідомив, що від`їхав 20 метрів; 00:04:35 хв. водій повідомив, що він дійсно п`яний; 2) файл «VID251124 _0032» 00:00:00 00:01:00 хв. зафіксовано затримання ОСОБА_1 та роз`яснення йому працівником поліції прав; 3) файл «VID251124 _0033» 00:04:23 -00:04:56 хв. працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці, 00:04:57 хв. ОСОБА_1 погодився пройти на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці; 4) файл «VID251124 _ 0034» 00:02:12 - 00:02:17 хв. поліцейський повторно запропонував ОСОБА_1 пройти освідування на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці водій погодився; 00:03:00 хв. водій відмовився пройти огляд; 00:03:43 хв. ОСОБА_1 повідомив, що він вживав горілку; 5) файл «VID251124 _0041» 00:00:29 00:01:45 хв. ОСОБА_1 пояснює, що він вийшов заганяти автомобіль в двір та його забрали працівників поліції. Крім того, на відео файлі «VID251124 _0030» 00:03:46 хв., безпосередньо сам громадянин ОСОБА_1 визнає в розмові з працівником поліції, що він керував автомобілем і рухався на ньому. Також з відеозаписів, вбачається, що громадянин ОСОБА_1 сидить за кермом автомобіля на водійському сидінні, жодної іншої особи в автомобілі чи поряд з ним окрім працівників поліції не видно і в подальшому сам ОСОБА_1 виходить з автомобіля, та перед зупинкою автомобіля було видно як загорівся ззаду автомобіля знак «стоп-сигнал» при натисненні на гальма. Таким чином, сукупність дій у їх логічному взаємозв`язку та поведінка водія ОСОБА_1 , зафіксована на зазначених відеозаписах, свідчить про керування автомобілем перед безпосередньою зупинкою на вимогу працівників поліції та його фактичну відмову від проходження огляду на визначення стан алкогольного сп`яніння, що проявлялася в періодичній зміні позиції водія: чергуванні згоди та відмови від проходження такого огляду, з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 10, 54). Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає. При цьому суд апеляційної інстанції враховує пояснення інспектора поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що під час чергування поліцейські помітили на вул. Київській у м. Мала Виска автомобіль, який рухався на невеликій швидкості. Зазначений транспортний засіб було зупинено. Водій вийшов із автомобіля босоніж і повідомив, що хоче заїхати додому. Він відмовився надати документи, при цьому в нього були наявні явні ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 зазначив, що водію було запропоновано на місці зупинки транспортного пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», однак водій від цього відмовився. Водночас він намагався залишити місце зупинки. Поліцейські повідомили водія, що в разі ненадання документів його буде затримано та доставлено до відділення поліції для встановлення особи. Після цього водій спробував сісти в автомобіль, проте працівники поліції не надали йому такої можливості ні сісти й поїхати, ні замкнутися всередині транспортного засобу. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що працівниками поліції допущено ряд грубих порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення та проведенні процедури затримання, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час апеляційного розгляду грубих порушень під час складення протоколів та процедури затримання судом не встановлено. Крім того, згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського з боку працівників поліції також порушень вимог чинного законодавства не встановлено, при цьому адміністративне затримання відбувалось на законних підставах у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 законної вимоги працівника поліції. Крім того, доводи апеляційної скарги стосовно недопустимості як доказу пояснень інспектора поліції Панфілова А.В., є необґрунтованими та безпідставними. Оскільки як вбачається з матеріалів справи виклик судом першої інстанції та допит інспектора поліції ОСОБА_3 здійснювався з метою перевірки правомірності дій під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та підстав для його складання було допитано працівника поліції інспектора ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника. Також, доводи апеляційної скарги стосовно відсутності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є необгрунтованими та безпідставними. Так як на відеозаписі чітко зафіксовано, що на місці зупинки, та в подальшому у відділені поліції ОСОБА_1 повідомив, про те, що автомобіль був заведений і рухався, та відсутність інших осіб в транспортному засобі, безумовно свідчить, що він дійсно здійснював керування транспортним засобом і такими своїми поясненнями намагається ввести суд в оману, щодо дійсних обставин справи та ніби то факту не керування автомобілем. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відеозапис, зафіксований нагрудною камерою поліцейського, є неналежним доказом, є безпідставними, оскільки право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України "Про Національну поліцію" та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них", затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, тому вказаний відеозапис є належним та допустимим доказом, який взаємоузгоджується з іншими доказами по справі та відповідає дійсним фактичним обставинам справи. Відеозапис наявний в матеріалах справи є інформативний, позбавлений упередженості та суб`єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для розгляду справи про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП та статтею 185 КУпАП. З відеозаписів прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 24 листопада 2025 року, які стали підставою для подальшого складення відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення та вину особу. Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація ніби то не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та не дає підстав вважати такі докази недопустимими, позаяк доказами відповідно до приписів статті 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які би свідчили про те, що такий, у розумінні статті 251 КУпАП, є неналежним доказом у справі. Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог статті 266 КУпАП. Крім того, будь-яких інших доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення судом першої інстанції не надано. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП. При призначенні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення районний суд у повній мірі врахував суспільно небезпечний характер вчинених ним правопорушень, його особу та з урахуванням положень ст.36 КУпАП остаточно призначив справедливе адміністративне стягнення, яке є достатнім для виправлення останнього, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень. Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі також відсутні. Беручи до уваги викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, мотивованою та обґрунтованою, підстави для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника адвоката Петренко К.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: (підпис)