Постанова Київський апеляційний суд № 758/1908/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/1908/25 Головуючий у суді І інстанції Захарчук С.С. Провадження № 22-ц/824/2272/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 травня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Борисової О.В., Таргоній Д.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: У лютому 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 1087439 від 29 жовтня 2023 року у розмірі 30 960,00 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 29 жовтня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1087439, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 5 000,00 грн строком на 360 днів та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та строки, визначені цим договором, укладення якого відбулося в електронній формі за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт. 21 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21062024, відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1087439 від 29 жовтня 2023 року. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, обов`язкові платежі, передбачені умовами цього договору, у встановлений строк не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 30 960,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту складає 5 000,00 грн, азаборгованість за відсотками - 25 960,00 грн, що є предметом позовних вимог. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 рокупозов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 1087439 від 29 жовтня 2023 року у розмірі 5 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмолено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 2 422,40 грн судового збору. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні вимог позову про стягнення відсотків за кредитним договором, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, й ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Аргументи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення відсотків, нарахованих в межах строку кредитування за узгодженою ставкою, належним чином не дослідив умови кредитного договору, які встановлюють порядок та строк нарахування процентів за наданим кредитом, та детальний розрахунок заборгованості, який містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу за кредитним договором. Відзив відповідача на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшов, що в силу вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною першою статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення в оскаржуваній частині не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що 29 жовтня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1087439 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (далі - кредитний договір). Згідно із пунктом 1.1 кредитного договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ТС товариства. Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5 000,00 грн. Пунктом 1.4 кредитного договору визначено строк кредитування у 360 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Відповідно до пункту 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору. Як передбачено пунктом 1.5.2 кредитного договору, знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується якщо споживач до 28 листопада 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Крім того, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок або спеціальних програм. При цьому споживач усвідомлює та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно проявом індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором, умовами Програми лояльності та поінформований, що у разі невиконання умов, передбачених для отримання знижки (невиконання умов для отримання індивідуальної знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при чому знижена ставка вважається тимчасовою, яка є змінною процентною ставкою, порядку її обчислення на підставі рішень товариства для споживача, оскільки надання кредиту за умовами цього договору здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Суд установив, що договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Т664, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 29 жовтня 2023 року правочину та досягнення згоди щодо усіх його істотних умов. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. На підтвердження перерахування коштів на рахунок відповідача позивачем надано лист ТОВ «Пейтек» від 03 січня 2025 року, відповідно до якого між ним та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір про організацію переказу грошових переказів № 03052022-1 від 03 травня 2022 року та 29 жовтня 2023 року успішно перераховані кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ Селфі Кредит» на суму 5 000,00 грн. ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим в нього утворилась заборгованість за кредитним договором № 1087439 від 29 жовтня 2023 рокуу загальному розмірі 30 960,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн та заборгованості за відсотками - 25 960,00 грн. 21 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»укладено факторингу № 21062024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» як клієнт передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як фактор прийняло належні клієнту права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 21062024 від 21 червня 2024 року позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1087439 від 29 жовтня 2023 рокуу загальному розмірі 30 960,00 грн, з яких 5 000,00 грн - тіло кредиту, 25 960,00 грн - відсотки за користування кредитом. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт отримання кредитних коштів відповідачем не спростований, вказаний кредитний договір є чинним і в установленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн підлягає задоволенню. Водночас ураховуючи те, що позивачем не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками, а саме не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості за нарахованими відсотками, районний суд вважав, що правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 25 960,00 грн немає. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та вимогам закону. За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Аналіз апеляційної скарги позивача свідчить, що рішення суду фактично оскаржується ним лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 25 960,00 грн, а тому судом апеляційної інстанції перевіряється правильність висновків суду першої інстанції лише в цій частині. Відповідно до статті 202, частини першої статті 626 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Статтею 627 ЦК України установлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують). Як вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2023 року ТОВ «Селфі Кредит», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 1087439. В пункті 1.5 кредитного договору його сторони узгодили тип процентної ставки - фіксована та порядок нарахування процентів за користування кредитом, а саме: стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору (23 жовтня 2024 року); знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується якщо споживач до 28 листопада 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, обов`язкові платежі, передбачені відповідним Графіком, у визначений строк не здійснював, в результаті чого станом на 21 червня 2024 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 30 960,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту складає 5 000,00 грн, а заборгованість за відсотками - 25 960,00 грн. На підтвердження зазначених обставин ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» долучило до матеріалів позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № 1087439 від 29 жовтня 2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який складений, підписаний та засвідчений ТОВ «Селфі Кредит» (а.с. 63-71). З даного розрахунку убачається, що нарахування процентів за користування кредитними коштами було проведено первісним кредитором наступним чином: за період з 29 жовтня 2023 року по 28 листопада 2023 року по зниженій процентній ставці 0,01 % в день; за період з 29 листопада 2023 року по 21 червня 2024 року по стандартній процентній ставці 2,2 % в день, що у свою чергу відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону. При цьому кредитором нараховано передбачені договором проценти за користування кредитом виключно в межах періоду дії кредитного договору (строку кредитування). Ці проценти є платою за правомірне (договірне) користування кредитом і нараховані на підставі статті 1048 ЦК України. Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України), Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості. Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 548/15991/13-ц та від 30 жовтня 2019 року в справі № 361/2385/18-ц. Належним чином дослідити поданий стороною доказ (у даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У справі, яка переглядається, позивач надав докази перерахування коштів на банківську картку за номером, який відповідач зазначив у кредитному договорі, а також детальний розрахунок заборгованості, який був проведений ТОВ «Селфі Кредит» і містить як суму отриманого ОСОБА_1 кредиту, так і порядок нарахування та розмір відсотків за договором. Наданий ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» розрахунок, якому суд першої інстанції не надав жодної оцінки, є належним доказом наявної заборгованості відповідача за простроченими відсотками за користування кредитом і в повній мірі підтверджує доводи позивача про наявність заборгованості за процентами розмірі 25 960,00 грн. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам за кредитним договором № 1087439 від 29 жовтня 2023 року у розмірі 25 960,00 грн, не врахувавши, що вказана сума боргу за кредитом належним чином обґрунтована і підтверджена у розрахунку, який узгоджуються з іншими доказами у справі. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за кредитним договором не відповідає матеріалам справи, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позову. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Отже, розподіл судових витрат, понесених стороною у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом, зокрема, у суді апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат. Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного розподіл судових витрат у цій справі слід змінити, стягнувши з відповідача документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем, а саме 2 422,40 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 3 633,60грн - за подання апеляційної скарги, а всього підлягає стягненню 6 056,00 грн судового збору. З огляду на положення частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість по відсоткам за кредитним договором № 1087439 від 29 жовтня 2023 року у розмірі 25 960,00 грн. Змінити розподіл судових витрат у справі. Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»6 056,00 грн сплаченого судового збору Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Судді: С.А. Голуб О.В. Борисова Д.О. Таргоній