Постанова 4824 № 755/18487/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 755/18487/24 Головуючий у І інстанції Марфіна Н.В. Провадження №22-ц/824/5756/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 13 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргоюпредставника товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» - Серенкова Дмитра Юрійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києвавід 26 листопада 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтував тим, що надання послуг з централізованого опалення/теплової енергії та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_1 у тому числі й квартирі АДРЕСА_2 здійснюється ТОВ «Євро-Реконсрукція» на підставі ліцензії. Товариство є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва. Вказує, що згідно наявної у позивача інформації, відповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_3 відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва. Позивач вказує, що відповідачі своєчасно з червня 2017 року не вносили плату за отримані послуги з постачання гарячого водопостачання в результаті чого утворилась заборгованість станом на 01 вересня 2024 року у розмірі 31822,20 грн. Зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 9832,79 грн, та три відсотки річних в сумі 3215,99 грн. З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 заборгованість за отримані послуги з постачання гарячого водопостачання у розмірі 31822,20 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 9832,79 грн, та три відсотки річних в сумі 3215,99 грн, а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду представник ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Серенков Д.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове про задоволення позову у повному обсязі. Здійснити розподіл судових витрат. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, щосуд першої інстанції не оцінив і не з`ясував усіх обставин, на які сторони посилались в обгрунтування своїх вимог та заперечень. Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов необгрунтованого висновку про те, що позивачем не доведений нарахований обсяг гарячої води за період з червня 2017 року до липня 2020 року, оскільки матеріалами справи підтверджено, що квартира АДРЕСА_3 обліковується у ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» як така, за якою розрахунок за спожиту гарячу воду здійснювався за показниками індивідуального засобу обліку гарячої води заводський № 00473966 починаючи з липня 2020 року до закінчення спірного періоду. В акті опломбування засобу обліку показник 41,1 куб.м. зазначається як початковий показник з урахуванням якого, в подальшому, визначається обсяг спожитої послуги як різниця між показниками, для обрахунку спожитої послуги і не є визнанням того факту, що саме в такому обсязі було спожито послуги за минулий період, до прийняття цього засобу на абонентський облік. Також, суд не взяв до уваги, що відповідно до положень законодавства України лише після огляду, опломбування та прийняття на абонентський облік квартирного лічильника виконавцем комунальної послуги його показання є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї. До моменту взяття на абонентський облік квартирного лічильника гарячої води, споживач не має обов`язку передавати показники, а виконавець комунальної послуги - не має правових підстав їх приймати та брати до уваги при визначенні обсягу спожитої послуги. Показник на момент опломбування та реєстрації на абонентський облік є лише технічним фіксованим значенням, що відображає загальну кількість води, яка пройшла через лічильник, але не дає можливості визначити обсяг споживання приміщенням за конкретний розрахунковий період. У період, на який звернув увагу суд першої інстанції, а саме в період з червня 2017 року до червня 2020 року обсяг наданої послуги з постачання гарячої води визначався за квартирою відповідачів як за такою, яка не обладнана індивідуальним засобом обліку (квартирним лічильником) гарячої води, оскільки квартирні засоби обліку за квартирою АДРЕСА_3 не перебували на абонентському обліку ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ». За увесь період перебування індивідуального засобу обліку гарячої води на абонентському обліку ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (з липня 2020 року до серпня 2024 року включно) показники вказаного приладу обліку передавалися на рівні нуля та усі нарахування було знято, окрімФГВ, про що далі, загально було нараховано 5800,81 грн (без врахування ФГВ) та перераховано (знято) 5 800,81 грн. Відмовляючи в задоволенні позову, суд також відмовив у стягненні плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, не взявши до уваги, що така плата нараховується незалежно від фактичного споживання куб.м. гарячої води.Плата за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (ФГВ) нараховується за особовим рахунком Відповідачів з листопада 2021 року, входить до складу послуги з постачання гарячої води. Скаржник звертає увагу на те, що оскільки з червня 2017 року до липня 2020 року включно індивідуальний засіб обліку гарячої води зав. № 00473966 не перебував на абонентському обліку ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ», його показники не можуть братися при визначенні обсягу спожитої послуги з постачання гарячої води.Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за послугу з постачання гарячої води є деталізованим та містить відомості, яким чином Позивач визначив суму заборгованості, в тому числі щомісячний обсяг спожитої послуги з постачання гарячої води, тарифи, кількість користувачів послуги (зареєстрованих осіб), наявність/відсутність індивідуального та загальнобудинкового засобів обліку гарячої води та інше, що не було враховано судом. Відповідачі не були позбавлені можливості реалізувати своє право на установлення квартирного засобу обліку та взяття його на абонентський облік виконавцем комунальної послуги раніше, шляхом звернення до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» із відповідною заявою, а Товариство, в такому випадку, взяло б на абонентський облік такий прилад у встановлений законом порядок - на підставі звернення споживача (власника квартири), після огляду, опломбування квартирного лічильника гарячої води, перевірки його готовності до експлуатації та діючої повірки. Суд не врахував, що докази експлуатації відповідачами індивідуального водопідігрівача (бойлера) в матеріалах справи відсутні. Разом з тим, встановлення індивідуального водопідігрівача (бойлера) не є підставою для звільнення відповідачів від оплати наданих послуг, такої підстави законодавством не передбачено. Для здійснення розрахунків за спожиті послуги на підставі індивідуальних засобів обліку, в тому числі передачі нульових показників спожитих куб.м, гарячої води, споживачам необхідно дотримуватись правил користування індивідуальними засобами обліку води, а саме: індивідуальні засоби обліку води обов`язково мають бути прийняті на абонентський облік надавача послуг, опломбовані надавачем послуг, вчасно повірені, а їхні показники щомісяця мають передаватись до теплопостачальної організації. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 заперечує проти доводів ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», рішення суду просить залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Доводи апеляційної скарги вважаєбезпідставними, необгрунтованими та такими, що свідчать про те, що позивачем трактується законодавство на власний розсуд та у своїх корисливих інтересах.Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження як самого розрахунку так і факту надання послуг. Вказує, що позивач сам посилається на положення Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», при цьому сам же не виконує його вимоги, а саме не надає дані будинкових лічильників постачання гарячої води за весь час нарахування заборгованості у розрізі кожного місяця, а також не провів відповідного розрахунку середньомісячного значення водоспоживання на одну особу за попередні три місяці або середньодобове значення за попередній період знятих показників з розрахунку кількості днів у місяці, як того вимагає закон. Щодо посилань апеляційної скарги на те, що нарахування плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання здійснюється за тарифом на послугу з постачання теплової енергії, незалежно від споживання куб.м. гарячої води та кількості зареєстрованих (проживаючих) осіб у квартирі, розраховується та розподіляється між усіма споживачами з урахуванням визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал) (п. 39 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою КМ України від 11.12.2019 № 1182), товар то відмітити, що акти, на які містить посилання розповсюджуються на період після 25 січня 2019 року через, те,.-що. Методика, розподілу між. споживачами обсягів., спожитих, у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 набула чинності з 25 січня 2019 року, а Правила надання послуги з постачання гарячої води, затверджені постановою КМ України від 11.12.2019 № 1182 - з 11 лютого 2020 року. А пункт 39 вказаних Правил, у редакції на яку посилається позивач у апеляційній скарзі діє лише з 01 жовтня 2021 року відповідно до постанови КМУ від 08 вересня 2021 р. № 1023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182). Натомість доводи апеляційної скарги свідчать про незгоду позивача із судовим рішенням про відмову в задоволенні позову лише за період 01 червня 2017 року - 30 червня 2020 року. Також, відповідач просить врахувати, що за умовами Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 і за умовами Правил надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою КМ України від 11.12.2019 № 1182 визначення кількості послуги здійснюється за показаннями вузла комерційного обліку гарячої води та інших засобів вимірювальної техніки або з урахуванням показань вузла (вузлів) розподільного обліку гарячої води (у разі їх наявності). Інформація про показання отримана виконавцем від споживача або знята під час контрольного огляду, вноситься до автоматизованої системи розрахунків, яка забезпечує розподіл загальних обсягів споживання послуги між співвласниками будинку (з урахуванням загального обсягу споживання, визначеного за показаннями /будинкового вузла комерційного обліку). Вважає, що у доданому до позовної заяви розрахунку відсутнє наведення будь-яких показників із яких виходив позивач при визначенні обсягу використаної гарячої води у квартирі АДРЕСА_3 , як того вимагає закон.відсутність у матеріалах справи жодної письмової інформації про обсяги наданих послуг та обсяги споживання, які визначені саме для квартири АДРЕСА_3 із наведенням всіх показників лічильників, які враховуються при розрахунках також указувалось у відзиві на позовну заяву. Однак такий аргумент повністю проігнорований стороною позивача. Відповідач вказує, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів танезгоди позивача з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Вказує також, що постанови Верховного Суду та Київського апеляційного суду, на які міститься посилання в апеляційній скарзі, були прийняті з огляду на інші встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у вказаних скаржником справах і у справі, яка переглядається; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично- доказової бази, тобто, дійшли певних конкретних висновків з урахуванням наданих сторонами усіх доказів, що виключає подібність правовідносин у вказаних справах за змістовним критерієм Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 своїм право на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. У відповіді на відзив ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» зазначило, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не заперечує факту відсутності на абонентському обліку Товариства індивідуального засобу обліку (квартирного лічильника) гарячої води за період з 01.06.2017 по 30.06.2020. Вказана обставина є істотним аргументом на користь помилкового застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки суд не врахував, що показники квартирного засобу обліку гарячої води можуть застосовуватися виконавцем комунальної послуги під час здійснення розрахунків зі споживачем виключно з моменту взяття такого засобу вимірювальної техніки на абонентський облік теплопостачальної організації, що передбачає за собою його реєстрацію в обліковій базі виконавця комунальної послуги, проведення огляду та опломбування виконавцем, а також наявність чинної (діючої) повірки. Суд першої інстанції помилково визначив обсяг наданої послуги виходячи із зафіксованого в Акті опломбування засобу обліку від 22.07.2022 показника 41,1 куб.м, оскільки до опломбування в липні 2022 року квартирного лічильника № 00473966 жодні індивідуальні прилади обліку гарячої води не перебували на абонентському обліку Товариства, а зафіксований показник не може бути використаний для здійснення розрахунків, адже є нерозмежованим у часі, та таким, що об`єктивно неможливо віднести до конкретного місяця (періоду) та приміщення. За відсутності на абонентському обліку встановленого у квартирі індивідуального (розподільного) та загальнобудинкового (комерційного) засобів обліку гарячої води, нарахування за послугу з постачання гарячої води здійснюється за нормою споживання на кількість користувачів послуги (зареєстрованих осіб у квартирі), а відповідно Позивач апріорі не повинен доводити фактичний обсяг споживання наданих послуг за цей період, надаючи, на думку відповідача ОСОБА_1 , показники загальнобудинкового засобу обліку гарячої води, якого не існувало взагалі. У випадках відсутності на абонентському обліку виконавця комунальної послуги індивідуального засобу обліку (квартирного лічильника) гарячої води в квартирі та комерційного (загальнобудинкового) засобу обліку гарячої води в багатоквартирному будинку проведення спожитих куб.м. гарячої води (їх розподілу), тобто не шляхом зняття показників засобів обліку, а розрахунково - відповідно до встановленої норми споживання та даних про кількість користувачів послуги (зареєстрованих осіб в квартирі). За період 01.06.2020 - 30.06.2020 (1 місяць) було нараховано 212,64 гри за показниками загальнобудинкового (комерційного) засобу обліку гарячої води зав. №02198850 відповідно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі (5 осіб). Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення повірки квартирного лічильника гарячої води зав. № 00473966 (або іншого приладу обліку) за період 01.06.2017 - 30.06.2020, що, у свою чергу, унеможливлює перебування такого засобу обліку на абонентському обліку виконавця комунальної послуги. Крім того, відсутність повірки виключає можливість вважати показники такого приладу обліку достовірними.Неповірений засіб вимірювальної техніки прирівнюється до технічно несправного, оскільки не гарантує коректності вимірювань (показників), що відповідно до вимог законодавства України унеможливлює прийняття його показників виконавцем комунальної послуги та їх використання в розрахунках. У додаткових поясненнях відповідач ОСОБА_1 вказала, що у своїх додаткових поясненнях не змінює, не збільшує/зменшує доводи та вимоги викладені у відзиві на апеляційну скаргу, а викладає свої заперечення на доводи відповіді на відзиву на апеляційну скаргу. Вважає, що подана ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ`відповідь на відзив підлягає залишенню без розгляду. Доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» зводяться виключно до відсутності повірки лічильника, чим доповнюють/змінюють раніше подану Товариством апеляційну скаргу, при цьому не спростовують жодні доводи відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу.Зміни/доповнення до апеляційної скарги ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ`подано до Київського апеляційного суду 10 березня 2026 року, тобто поза межами процесуальних строків на оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 листопада 2025 року.Хоча ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» і назвала поданий документ відповіддю на відзив, однак фактично таке є доповненням/зміною до раніше поданої апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2025 року, однак подані до суду апеляційної інстанції поза межами строку на апеляційне оскарження рішення суду, а поновлення пропущеного процесуального строку на подачу змін до апеляційної скарги законом не передбачено, відтак такий документ підлягає залишенню без розгляду. Щодо посилань ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2019 року у справі № 233/6570/15-ц про захист прав споживачів, то варто зауважити, що така була прийнята з огляду на інші встановлені фактичні обставини, що формують зміст інших правовідносин у порівнянні зі справою, яка розглядається.У наведеній постанові перед Верховним Судом на вирішення ставилось питання про те, на кого саме покладається повірка лічильника холодної води: на споживача, чи постачальника, а відповідно і порядок нарахування отриманих послуг. Натомість у справі, яка розглядається, позивачем не надано показники на підставі, яких була нарахована заборгованість, що виключає подібність правовідносин за змістовним критерієм. Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За правилами п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в частині його оскарження та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Так, відповідно до ч. 2, ч. 4ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; якрозподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року № 1198-VII виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності з 1 липня 2014 року є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Надання послуг з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання в будинку в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ`на підставі ліцензії від 1 червня 2012 року №

198. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва, відтак є споживачами послугз централізованого опалення та постачання гарячої води. Звертаючись з позовом до суду позивач вказував, що відповідачі у період з червня 2017 року не вносили плату за отримані послуги з гарячого водопостачання, внаслідокчого у відповідачів станом на 01 вересня 2024 року утворилась заборгованість за надані послуги в розмірі 31 822,20 грн. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості, а також 3% річних та інфляційні втрати, через порушення умов та строків внесення оплати за отримання відповідачами послуги. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач ОСОБА_1 вказувала на те, що у квартирі АДРЕСА_2 з червня 2017 року встановлено електричний водонагрівач, у зв`язку з чим відповідачі не користуються послугами гарячого водопостачання. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів надання комунальних послуг з постачання гарячого водопостачання за квартирою АДРЕСА_3 , в обсягах який визначено в розрахунку заборгованості, не надав переконливих доказів, які можуть свідчити про зворотнє. Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2015 року № 630, врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV (діяв до 1 травня 2019 року), ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (введено в дію з 1 травня 2019 року відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень), п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 №630 (далі - «Правил»), п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 №572, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. 23 липня 2014 року у газеті Хрещатик (№103 (4503)) позивачем розміщено відповідне повідомлення, із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської Ради - газеті «Хрещатик» 6 серпня 2014 року (№ 111 (4511)). Згідно із п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45, власник та наймач(орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630 (далі - Правила) регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. За змістом п. 18, 30 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки. З 1 травня 2019 року набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року (далі - Закон № 2189-VIII). За приписом п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1182 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання гарячої води та попових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та Постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії». Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. З урахуванням наведених норм закону колегія суддів доходить висновку про те, що оскільки згідно наданої позивачем довідки, заборгованість відповідачів за послуги з постачання гарячої води станом на 1 червня 2024 року становить 31 822,20 грн, яка доведена позивачем належними та допустимими доказами, тому така заборгованість підлягає задоволенню. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач ОСОБА_1 вказувала зокрема, що у квартирі АДРЕСА_3 встановлено електричний водонагрівач, у зв`язку з чим відповідачі не користуються послугами гарячого водопостачанняз червня 2017 року. Проте вказані твердження відповідача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи. ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» надало деталізований розрахунок суми боргу за послугу з постачання гарячої води, який містить відомості, яким чином позивач визначив щомісячну суму коштів до сплати, які тарифи ним застосовувались, яка кількість спожитої води враховувалась, з чого позивач виходив, визначаючи саме такий розмір щомісячних споживання гарячої води відповідачам. Крім того, деталізовані відомості про порядок нарахування коштів протягом спірного періоду відображені в квитанціях (рахунках на оплату), що направлялись позивачем протягом спірного періоду на адресу споживання комунальних послуг відповідачів, - обсяг м куб. (Гкал) спожитої послуги, тариф, порядок нарахування (засіб обліку чи норма споживання), кількість осіб та інші відомості. Для здійснення нарахувань на підставі показників індивідуального (розподільного) засобу обліку гарячої води, споживачам необхідно дотримуватись правил користування індивідуальними засобами обліку води, а саме: індивідуальний засіб обліку гарячої води обов`язково має бути прийнятий на абонентський облік надавача послуг, опломбований надавачем послуг, вчасно повірений, а показники щомісяця мають передаватись до теплопостачальної організації. Як вбачається з Акта пломбування засобу(ів) обліку від 22 липня 2020 року, засіб обліку заводський № 00473966 опломбовано та прийнято на абонентський облік ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ» злипня 2020року на період до дати закінчення терміну періодичної повірки засобу(ів) обліку. В акті опломбування засобу обліку показник 41,1 куб.м. зазначається як початковий показник з урахуванням якого, в подальшому, визначається обсяг спожитої послуги як різниця між показниками, для обрахунку спожитої послуги і не є визнанням того факту, що саме в такому обсязі було спожито послуги за минулий період, до прийняття цього засобу на абонентський облік. Таким чином, квартира АДРЕСА_3 обліковується у ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» як така, за якою розрахунок за спожиту гарячу воду здійснювався за показниками індивідуального засобу обліку гарячої води заводський № 00473966 починаючи з липня 2020 року до закінчення спірного періоду. За період з 01.06.2017 по 31.05.2020 нарахування коштів за послугу з постачання гарячої води здійснювалося розрахунково за встановленими нормами (нормою) споживання відповідно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі - 5 осіб (згідно з відомостями Реєстру територіальної громади м.Києва). ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦ1Я» зазначає, що не отримувало від споживачів Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та Акт надання послуг до Договору про надання послуг з повірки засобів обліку води 00473966, відповідно до яких індивідуальний (розподільний) засіб обліку гарячої води заводський 00473966є повіреним з червня 2017 року, відповідає вимогам ДСТУ 3580, із зафіксованими показниками кількості куб. Доказів на спростування зазначеного відповідачами суду не надано. Отже, встановлений законодавством порядок, за яким показання, вузла розподільного обліку можуть бути використані для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та здійснення розрахунків за неї лише після прийняття такого вузла на абонентський облік (тобто його реєстрації виконавцем комунальної послуги), має об`єктивне функціональне обґрунтування. Показник, зафіксований на індивідуальному (квартирному) засобі обліку гарячої води на момент його опломбування та взяття на абонентський облік виконавцем комунальної послуги, не може бути використаний для нарахування вартості спожитої послуги, оскільки не відображає обсяг споживання у визначеному та контрольованому періоді та за конкретним приміщенням, а також це не передбачено положеннями законодавства України Таким чином, лише після огляду, опломбування та прийняття на абонентський облік квартирного лічильника виконавцем комунальної послуги його показання є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї. До моменту взяття на абонентський облік квартирного лічильника гарячої води, споживач не має обов`язку передавати показники, а виконавець комунальної послуги - не має правових підстав їх приймати та брати до уваги при визначенні обсягу спожитої послуги. При цьому показник на момент опломбування та реєстрації на абонентський облік є лише технічним фіксованим значенням, що відображає загальну кількість води, яка пройшла через лічильник, але не дає можливості визначити обсяг споживання приміщенням за конкретний розрахунковий період Виконавець комунальної послуги не може встановити: коли саме почалосяспоживання, які проміжки часу охоплює зафіксований обсяг, при яких умовах здійснювалося нарахування показника на вимірювальній техніці, з якого моменту (встановлення або останнього обнуління (повірки) тощо. До моменту офіційного прийняття лічильника на абонентський облік відсутні докази того, що цей засіб обліку фактично був установлений і перебував в експлуатації саме у відповідному житловому приміщенні. Без проведення процедури прийняття приладу на абонентській облік (огляду, перевірки технічного стану, пломбування та фіксації місця встановлення) виконавець не має можливості підтвердити: чи був цей конкретний лічильник встановлений у спірній квартирі, чи не був він змонтований повторно після демонтажу, наприклад, з іншого приміщення, чи не був він до моменту встановлення використаний у невідомих обставинах, що могло призвести до наявності на ньому попередніх (недостовірних за конкретним приміщенням) показників. Показання квартирного лічильника до момент його прийняття на абонентський облік виконавцем комунальної послуги є нерозмежованими у часі і не дозволяють віднести зафіксований обсяг споживання до конкретного місяця (періоду) та приміщення. У багатоквартирному будинку показники індивідуальних лічильників впливають на загальний розподіл спожитої гарячої води в усьому будинку, а відтак й на нарахування коштів до сплати іншим споживачам. Технічно встановити конкретний період споживання послуги за приміщенням для проведення перерозподілу спожитої послуги в будинку між іншими споживачами послуг в таких випадках є утрудненим. Включення иеідентифікованого за часом обсягу гарячої води може безпідставно збільшити або зменшити частку споживання інших споживачів, а отже впливає на права та обов`язки інших співвласників багатоквартирного будинку. Отже, всі індивідуальні (розподільні) засоби обліку гарячої води в багатоквартирному будинку мають бути офіційно прийняті виконавцем комунальної послуги на абонентський облік, опломбовані, оглянуті на готовність до експлуатації та забезпечені чинною повіркою. Лише за виконання цих умов показання приладів можуть вважатися достовірними та використовуватися як обов`язкові для розрахунку фактичних обсягів спожитої гарячої води. Всі попередні на момент опломбування та взяття па абонентський облік показники квартирного лічильника слід вважати початковими (стартовими), вони служать для визначення точки відліку подальших переданих показників та відповідних періодичних розрахунків обсягу спожитої послуги в квартирі. У період, на який звернув увагу суд першої інстанції, а саме в період з червня 2017 року до липня 2020 року обсяг наданої послуги з постачання гарячої води визначався за квартирою відповідачів як за такою, яка не обладнана індивідуальним засобом обліку (квартирним лічильником) гарячої води, оскільки квартирні засоби обліку за квартирою АДРЕСА_3 не перебували на абонентському обліку ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ». За період з червня 2017року по червень 2020року нарахування коштів за послугу з постачання гарячої води здійснювалося розрахунково за встановленими нормами (нормою) споживання відповідно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі - 5 осіб (що кореспондується з відомостями Реєстру територіальної громади м. Києва). У випадках відсутності на абонентському обліку виконавця комунальної послуги індивідуального засобу обліку (квартирного лічильника) гарячої води в квартирі та комерційного (загальнобудинкового) засобу обліку гарячої води в багатоквартирному будинку проведення розрахунку вартості наданих послуг здійснюється не шляхом фактичного вимірювання спожитих куб.м. гарячої води (їх розподілу), а розрахунково - відповідно до встановленої норми споживання та даних про кількість користувачів послуги (зареєстрованих осіб) в квартирі. Будинок АДРЕСА_1 обліковується як такий, що обладнаний загальнобудинковим (комерційним) засобом обліку гарячої води: № 02198850 з червня 2020 року по листопад 2021 року, № НОМЕР_1 з грудня 2021 року по жовтень 2023 року, № НОМЕР_2 з листопада 2023 року по закінчення спірного періоду. За період 01.06.2020 - 30.06.2020 (за один місяць) нарахування коштів за послуг з постачання гарячої води здійснювалося на підставі показників загальнобудинкового (комерційного) засобу обліку гарячої води відповідно до кількостізареєстрованих осіб у квартирі - 5 осіб. Відтак, за відсутності на абонентському обліку індивідуального (розподільного) засобу обліку гарячої води та перебуванні на абонентському обліку загальнобудинкового (комерційного) засобу обліку гарячої води, розрахунок коштів за послугу з постачання гарячої води здійснюється на підставі показників такого загальнобудинкового (комерційного) засобу обліку гарячої води пропорційно до кількості споживачів послуг в квартирі (зареєстрованих осіб). Законодавець закріпив за споживачами послуги обов`язок щомісяця подавати виконавцю послуги показники індивідуальних засобів обліку (п. 14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 № 630, пп. 12 п. 45 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою КМ України від 11.12.2019 №1182, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»). У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов`язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»). Оскільки з червня 2017 року до червня 2020 року включно індивідуальний засіб обліку гарячої води зав. № 00473966 не перебував на абонентському обліку ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ», його показники не можуть братися при визначенні обсягу спожитої послуги з постачання гарячої води. Відповідно до п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 (діяли в період 12.03.2017 - 30.11.2018, коли розрахунок коштів за послугу з постачання гарячої води здійснювався розрахунково за встановленою нормою споживання) квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік, згідно з пп. 5 п. 29 вказаних Правил споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік, а відповідно до пп. 9 п. 32 вказаних Правил виконавець зобов`язаний забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» абонентський облік вузла обліку - процедура реєстрації та періодичний огляд вузлів обліку для використання показань вузлів обліку з метою комерційного або розподільного обліку; Відповідно до п. 1, 10 Розділу III Порядку прийнятгя приладу обліку на абонентський облік, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12.10.2018 року № 270 вузол розподільного обліку / прилад - розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об`єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об`єктом нерухомого майна). З дати складання акта про прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік такий вузол є прийнятим виконавцемвідповідної комунальної послуги на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї. Згідно з п. 5 Розділу III Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженогоНаказом Міністерства регіональногорозвитку,будівництвата житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 року № 270 огляд і опломбування вузла розподільногообліку проводяться представникомвиконавцявідповідноїкомунальноїпослуги, іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, у присутності власника (співвласників) окремого приміщення/будівлі (для приміщень, які не є самостійними об`єктами нерухомого майна) або його представника. Відповідно до п. 6 Розділу III Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженогоНаказом Міністерства регіональногорозвитку,будівництвата житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 року № 270 Під час огляду вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії перевіряються: відповідність даних елементів вузла обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) зазначеним у супровідній документації; копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки (для засобів вимірювальної техніки, що встановлюються вперше); наявність повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки або запису з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів або свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки, що входять до вузла розподільного обліку (для засобів вимірювальної техніки, що були у використанні); строк дії повірки приладу обліку. Таким чином, для здійснення розрахунку за послугу з постачання гарячої води виходячи з показників індивідуального (розподільного) засобу обліку (квартирного лічильника) гарячої води, такий вузол обліку обов`язково має бути взятий на абонентський облік виконавця комунальної послуги за заявою споживача (власника квартири), тобто має бути зареєстрований в обліковій базі виконавця комунальної послуги для використання показань вузлів обліку для розподільного обліку спожитої послуги приміщенням в багатоквартирному будинку, а показання такого засобу вимірювальної техніки є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї виключно з моменту прийняття такого вузла розподільного обліку на абонентський облік виконавцем комунальної послуги, що зумовлює за собою, зокрема, його огляд, перевірку дійсності повірки та встановлення пломби виконавцем комунальної послуги, а в даному випадку ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ». Згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315, в кожному розрахунковому періоді визначається обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Відповідний обсяг теплової енергії визначається з урахуванням місця приготування гарячої води (у будинку або поза його межами) та наявності циркуляції та визначається як відповідна частка від обсягу теплової енергії використаної на приготування гарячої води: за умови наявності циркуляції - 20 %; при непрацюючій циркуляції -

10. За умови наявності будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії використаної для надання послуги з постачання гарячої води, обсяг теплової енергії витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання визначається з урахуванням показань вузла комерційного обліку та фактичного обсягу спожитої гарячої води мешканцями будинку. З розрахунку заборгованості за послугу з постачання гарячої води, який міститься в матеріалах справи, вбачається механізм нарахування коштів за ФГВ. Нарахування плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання здійснюється за тарифом на послугу з постачання теплової енергії, незалежно від споживання куб.м. гарячої води та кількості зареєстрованих (проживаючих) осіб у квартирі, розраховується та розподіляється між усіма споживачами з урахуванням визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал) (п. 39 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою КМ України від 11.12.2019 № 1182). За період з липня 2020 року до серпня 2024 року включно, з урахуванням взятого на абонентський облік та опломбованого ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» індивідуального засобу обліку гарячої води заводський № 00473966 в липні 2020 року, нарахування коштів за послугу з постачання гарячої води здійснювалося на підставі показників індивідуального засобу обліку гарячої води, а в разі не передання таких показників (не фіксування їх Товариством), - на підставі показників загальнобудинкового (комерційного) засобу обліку гарячої води відповідно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі (5 осіб), з подальшим здійсненням перерахунків вартості наданих послуг з постачання гарячої води після отримання фактичних показників індивідуального засобу обліку гарячої води заводський № 00473966. За увесь період перебування індивідуального засобу обліку гарячої води на абонентському обліку ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (з липня 2020 року до серпня 2024 року включно) показники вказаного приладу обліку передавалися на рівні нуля та усі нарахування було знято(крім ФГВ, про що далі), загально було нараховано 5800,81 грн (без врахування ФГВ) та перераховано (знято) 5800,81 грн. Таким чином, за період зчервня 2017 року до липня 2020 року нарахування здійснювалось за встановленою нормою споживання відповідно до 5 зареєстрованих/фактично проживаючих осіб у квартирі, у подальшому було здійснено перерахунок нарахованих коштів (вбачається з розрахунку заборгованості)за нормою споживання за період липня 2020 року по серпень 2024 року (знято норму споживання за період, коли індивідуальний засіб обліку гарячої води заводський №00473966був взятий на облік, за період з червня 2017 року до липня 2020 року нарахування здійснювалось на підставі показників індивідуального засобу обліку гарячої води, встановленого в квартирі (акт звірки по показниках індивідуального лічильника ГВП). Також з листопада 2021 року по особовому рахунку відповідачів нараховуються витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (ФГВ). Згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від22 листопада 2018 року №315 , в кожному розрахунковому періоді визначається обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Відповідний обсяг теплової енергії визначається з урахуванням місця приготування гарячої води (у будинку або поза його межами) та наявності циркуляції та визначається як відповідна частка від обсягу теплової енергії використаної на приготування гарячої води: за умови наявності циркуляції - 20 %; при непрацюючій циркуляції - 10 %. За умови наявності будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії використаної для надання послуги з постачання гарячої води, обсяг теплової енергії витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання визначається з урахуванням показань вузла комерційного обліку та фактичного обсягу спожитої гарячої води мешканцями будинку. Відповідно, усі споживачі, в тому числі і ті, що тимчасово не користуються послугою з постачання гарячої води або встановили індивідуальні водопідігрівачі, щомісячно здійснюють оплату за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Відповідно до п. 39 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМ України від 11 грудня 2019 р. №1182 споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Згідно пп. 1 1, 12 п. 40 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, затвердженого постановою КМ України від 11 грудня 2019 р. №1182 (в редакції постанови КМ України від 8 вересня 2021 р. № 1023, далі - Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води № 1182) право споживача на відключитися від систем (мереж) постачання гарячої води (відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169), на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Відповідно до пп. 11 п. 41 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води № 1182 споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) постачання гарячої води в установленому законодавством порядкувідшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Нарахування плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання здійснюється за тарифом на послугу з постачання теплової енергії, з урахуванням визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу. Ураховуючи, що всі нарахування за послугу з постачання гарячої води (крім ФГВ) за період перебування квартирного засобу обліку гарячої води заводський № 00473966 на абонентському обліку Товариства (з липня 2020 року до серпня 2024 року включно) було знято (перераховано відповідно до переданих нульових показників спожитої послуги), розмір спірної заборгованості за послугу з постачання гарячої води становить наступне: - за період червня 2017 року до липня 2020 рокунарахування коштів за послугу з постачання гарячої води за нормою споживання розрахунково за встановленими нормами (нормою) споживання відповідно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі (5 осіб) в розмірі 33 986,08 грн, що здійснено правомірно, з урахуванням відсутності на абонентському обліку індивідуального (розподільного) та загальнобудинкового (комерційного) засобів обліку гарячої вод; - за період 01.06.2020 -30.06.2020 нарахування коштів за послугу з постачання гарячої води за показниками загальнобудинкового (комерційного) засобу обліку гарячої води відповідно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі (5 осіб) в розмірі 212,64 грн; - за період 01.11.2021 -31.08.2024 нарахування коштів за ФГВ в розмірі 594,79 грн; - здійснені оплати коштів за особовим рахунком відповідачів за послугу з постачання гарячої в розмірі 2 971,31 грн., що становить 34 793,51 грн нарахувань та 2 971,31 гри оплат за послугу з постачання гарячої води, а разом становить несплачений залишок боргу в розмірі 31 822,20 грн., про що заявлено до стягнення з відповідачів Товариством в поданій позовній заяві. ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ» здійснювало нарахування коштів за послугу з постачання гарячої води до липня 2020 року відповідачам як споживачам, приміщення яких не оснащене вузлом розподільного (індивідуального) обліку, адже:договір про надання комунальних послуг з мешканцями квартири не укладався (в якому містилися б відомості про наявний індивідуальний (розподільний) засіб обліку гарячої води в квартирі); відповідачі не надали доказів звернення до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» для взяття наабонентській» облік та опломбування індивідуального засобу обліку гарячої води(відповідні докази відсутні й в матеріалах справи);документи, які підтверджують те, що індивідуальний засіб обліку гарячої води бувповіренийвідсутні(відповідні докази відсутні й в матеріалах справи);документи, які підтверджують те, що індивідуальний засіб обліку гарячої води бувна абонентському обліку та опломбований представниками ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ`з червня 2017 року в матеріалах справи відсутні,як і докази передачі-прийняття позивачем показників індивідуального засобу обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором. Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, зареєстрованим у Мінюсті 01.11.2016 за № 1417/29547, для лічильників води та тепло лічильників установлено міжповірочний інтервал - 4 роки. Згідно підпункту 3 пункту 4 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектувати, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів, а відповідно до п. 1 ч. 1 цієї статті абонентський облік вузла обліку - процедура реєстрації та періодичний огляд вузлів обліку для використання показань вузлів обліку з метою комерційного або розподільного обліку. Відповідно до Розділу 111 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України №270 від 12.10.2018 року вузолрозподільного обліку прилад - розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об`єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об`єктом нерухомого майна). З дати складання акта про прийняття вузла розподільного обліку (приладу -розподілювача теплової енергії) на абонентський облік такий вузол (прилад - розподілювач теплової енергії) є прийнятим виконавцем відповідної комунальної послуги (визначеною власником (співвласниками) будівлі іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї. Таким чином, для здійснення нарахувань на підставі показників індивідуального (розподільного) засобу обліку гарячої води, споживачам необхідно дотримуватись правил користування індивідуальними засобами обліку води, а саме: індивідуальні засоби обліку гарячої води обов`язково мають бути прийняті на абонентський облік надавача послуг, опломбовані надавачем послуг, вчасно повірені, а їхні показники щомісяця мають передаватись до теплопостачальної організації. Нарахування плати за спожиту послугу за показниками індивідуального засобу обліку гарячої води, який не прийнятий на абонентський облік та/або неповіреннй, не передбачено діючим законодавством. Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» самостійно не визначає та не встановлює споживачам послуг тарифи за надані послуги. Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1820 від 11.12.2018, № 77 від 14.01.2020, № 623 від 17 березня 2020, № 2246 від 30.11.2020, № 40 від 13.01.2021 та іншими, які офіційно опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр», установлено тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ», яке є виконавцем цих послуг. Дані постанови є загальнодоступними та розміщені в офіційних джерелах, зокрема, веб-сайтах НКРЕКП та Верховної Ради України. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 1085 від 07.07.2021 (яка набрала законної сили 08.07.2021) «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання», встановлення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» тарифів на теплову енергію, а також на послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води здійснюється (Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Таким чином, тарифи на послугу з централізованого опалення для ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» встановлювалися Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП),а з 08.07.2021 року Розпорядженнями Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а саме Розпорядженням КМДА № 2610 від 15.12.2021, Розпорядженнями КМДА № 508 від 22.04.2022, № 674 від 30.09.2022, № 761 від 29.09.2023. Встановлені для ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» тарифи є обов`язковими для застосування незалежно від волевиявлення виконавців комунальних послуг та/або споживачів. Враховуючи принципи верховенства права та змагальності сторін, стандартудоказування «більшої вірогідності», стороні відповідачів для спростування наявних розрахунків заборгованості позивача необхідно було надати свою версію розрахунку (контррозрахунок), або свою версію, наприклад, які тарифи мали б застосовуватисьтощо. І тільки в такому разі розрахунки заборгованості позивача можуть вважатисятакими, які ставляться під сумнів, адже спростуванням є: контррозрахунок заборгованостіабо належні, допустимі та достатні докази, які спростовують розрахунок повністю або частково. Натомість,спростуванням розміру заборгованості точно не є його звичайне заперечення, яке не ґрунтується на доказах, а базується на нічим не підтверджених суб`єктивних міркуваннях. Всі чинники, якими користувався позивач при визначенні щомісячної суми коштів до сплати за комунальні послуги, є у вільному доступі для відповідачів: нормативно-правові акти, формули розрахунків, кількість зареєстрованих/проживаючих осіб у квартирі, розмір встановлених тарифів, розмір встановленої норми споживання, показники засобів обліку, опалювальна площа квартири тощо. Відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що індивідуальний (розподільний) засіб обліку гарячої води був облаштований у спірній квартирі з червня 2017 року та такий лічильник № 00473966 було поставлено у визначеному законом порядку на абонентський облік ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ». При цьому для здійснення розрахунку за послугу з постачання гарячої води виходячи з показників індивідуального (розподільного) засобу обліку (квартирного лічильника) гарячої води, такий вузол обліку обов`язково має бути взятий на абонентський облік виконавця комунальної послуги за заявою споживача (власника квартири), тобто має бути зареєстрований в обліковій базі виконавця комунальної послуги для використання показань вузлів обліку для розподільного обліку спожитої послуги приміщенням в багатоквартирному будинку, а показання такого засобу вимірювальної техніки є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї виключно з моменту прийняття такого вузла розподільного обліку на абонентський облік виконавцем комунальної послуги, що зумовлює за собою, зокрема, його огляд, перевірку дійсності повірки та встановлення пломби виконавцем комунальної послуги, а в даному випадку ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ». Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що до липня 2020 року мешканці квартири АДРЕСА_3 зверталися до виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води - ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» щодо взяття на абонентський облік квартирного лічильника,або встановлення, опломбування та прийняття на абонентський облік виконавцемкомунальної послуги квартирного лічильника за період з 01.06.2017 по 30.06.2020 (тобто до його опломбування та взяття на абонентський облік Товариством, що здійснено в липні 2020 року та підтверджується матеріалами справи), докази його повірки за вказаний період. Також відсутній контррозрахунок заборгованості відповідачів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за послугу з постачання гарячої води, зокрема докази відключення квартири відповідачів від мереж (систем) централізованого постачання гарячої води, опломбування Товариством запірних вентилів до квартири на постачання гарячої води, - докази звернень до ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ» щодо здійснення перерахунку вартості наданих коштів, докази пред`явлення актів-претензій оформлених у встановлений законодавством порядок та спосіб. Необхідність пред`явлення контррозрахунку при спростуванні розрахунку заборгованості, підтверджується усталеною судовою практикою, зокрема, постановою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року по справі № 757/29813/17-ц, де було звернуто увагу на необхідність відповідачем вчинення дій щодо надання доказів на спростування заявленої позивачем заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також розрахунку наявної заборгованості та компенсаційних виплат за несвоєчасну оплату комунальних послуг, або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг. Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за послугу з постачання гарячої води є деталізованим та містить відомості, яким чином позивач визначив суму заборгованості, в тому числі щомісячний обсяг спожитої послуги з постачання гарячої води, тарифи, кількість користувачів послуги (зареєстрованих осіб), наявність/відсутність індивідуального та загальнобудинкового засобів обліку гарячої води та інше. Колегія суддів зауважує, що відповідачі не були позбавлені можливості реалізувати своє право на установлення квартирного засобу обліку та взяття його на абонентський облік виконавцем комунальної послуги раніше, шляхом звернення до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» із відповідною заявою, а Товариство, в такому випадку, взяло б на абонентський облік такий прилад у встановлений законом порядок - на підставі звернення споживача (власника квартири), після огляду, опломбування квартирного лічильника гарячої води, перевірки його готовності до експлуатації та діючої повірки. Докази експлуатації відповідачами індивідуального водопідігрівача (бойлера) в матеріалах справи відсутні. Разом з тим, встановлення індивідуального водопідігрівача (бойлера) не є підставою для звільнення Відповідачів від оплати наданих послуг, такої підстави законодавством не передбачено. Для здійснення розрахунків за спожиті послуги на підставі індивідуальних засобів обліку, в тому числі передачі нульових показників спожитих куб.м, гарячої води, споживачам необхідно дотримуватись правил користування індивідуальними засобами обліку води, а саме: індивідуальні засоби обліку води обов`язково мають бути прийняті на абонентський облік надавача послуг, опломбовані надавачем послуг, вчасно повірені, а їхні показники щомісяця мають передаватись до теплопостачальної організації. Колегія суддів зазначає, що не може слугувати доказом відсутності у відповідачів перед позивачем заборгованості за отримані послуги з постачання гарячої води відсутність заборгованості із інших житлово-комульних послуг. Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційну складову боргу у розмірі 9 832,79 грн, та три відсотки річних в сумі 3 215,99 грн. Оскільки, правовідносини, які складися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями у силу вимог ст. 509 ЦК України,топозивач має право на отримання заборгованості за надані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергіїіз урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України. На території України з 12 березня 2020 року запроваджено карантин. Законом України від 17 березня 2020 року №530-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби, та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. При цьому, відповідно до приписів п.п. 4 п. 3 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», вони стосуються заборони нарахування саме неустойки (штрафу та пені), як одного із способів забезпечення виконання грошового зобов`язання (ст. 549-552 ЦК України). Так, в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 922/175/18 зазначено, що формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три відсотки річних та інфляційні втрати не є неустойкою у розумінні статті 549 цього Кодекс. Така ж позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року №912/1120/16, від 19 червня 2019 року №703/2718/16-ц, від 08 листопада 2019 року №127/15672/16-ц, від 18 березня 2020 року №902/417/18. Відтак, заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) не стосується 3 % річних та інфляційних втрат, які передбачені ст. 625 ЦК України, оскільки вони не є неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, яка має компенсаційний характер. Таким чином, нараховані позивачем 3 % річних та інфляційні втрати на складову боргу з централізованого опалення/постачання теплової енергії за період зне єнеустойкою (штрафом, пенею), нарахування яких обмежено згідно вимогЗакону України від 17 березня 2020 року №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби», та п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а відповідно нараховані правомірно. Таким чином, з відповідачівна користь позивача пдлягають стягненню у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» інфляційну складову боргу у розмірі 9 832,79 грн, та 3 % річних в сумі 3 215,99 грн Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову не може вважатись обґрунтованим. Твердження відповідача ОСОБА_1 про неправильність розрахунків заборгованості зі сплати послугв частині постачання гарячої води,з урахуванням реальних показників лічильників води, які встановлені в квартирі, є безпідставними, спростовуються сукупністю досліджених при розгляді справи доказів. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Таким чином рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 26 листопада 2025 рокунеобхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» у повному обсязі. Згідно з ч. 13 ст. 141, ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. При подачі апеляційної скарги судовий збір сплачено позивачем у розмірі 4 542,00 грн, що підтверджується платіжими інструкціями. Оскільки судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмір 3028,00 грн та апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн, що загалом складає 7570,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ппредставника товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Серенкова Дмитра Юрійовича задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 26 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованість за послугу з постачання гарячої води у розмірі 31 822 (тридцять одна тисяча вісімсот двадцять дві) гривні 20 копійок, інфляційну складову у розмірір 9 832 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 79 копійок, 3% річних в розмірі 3 125 (три тисячі двісті п`ятнадцять) гривень 99 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судові витрати по спаті судового збору у розмірі 7 570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 00 копіійок, по 1 892 (одна тисяча вісімсот дев`яносто дві) гривні 50 копійок з кожного. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Реквізити сторін: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», код: ЄДРПОУ 37739041, міжнародний номер банківського рахунку № НОМЕР_3 в АТ «Сенс Банк» у м. Києві, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича,

20. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 . Суддя-доповідач Д.О. Таргоній Судді: О. В. Борисова С.А. Голуб