Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/924/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/924/24 Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Роман Миколайович Суддя-доповідач: Смілянець Е. С. 13 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/924/24. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі №240/924/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025 у справі №240/924/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 13.09.2023 основної пенсії відповідно до вимог статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХII, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 13.09.2023. Позивач подала до суду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалами від 10.03.2026 в задоволенні заяв відмовив. Судові рішення мотивовані тим, що на час розгляду поданих заяв відсутні підстави вважати, що у разі не застосування такого примусового заходу, як судовий контроль, прийняте рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, враховуючи, що до заяви не подані будь-які докази вжиття державним виконавцем усіх можливих дій, передбачених Законом№1404-VIII. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України. Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу. Згідно з абзацом 2 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. При цьому, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень, однак може застосовуватись судом коли на час розгляду заяви про встановлення судового контролю заявником надано докази, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення. Тобто, суд першої інстанції самоусунувся від судового контролю за виконанням судового рішення, яке набрало законної сили. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025 у справі №240/924/24 у тридцяти денний строк після отримання цієї ухвали. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року скасувати. Прийняти постанову, відповідно до якої заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025 у справі №240/924/24 у тридцяти денний строк після отримання цієї ухвали. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.