Постанова 4854 № 420/40604/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40604/24 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 02.04.2025 року; Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Градовського Ю.М. Скрипченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 20 серпня 2022 року по 15 вересня 2022 року) у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; зобов`язати нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 20 серпня 2022 року по 15 вересня 2022 року) у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». В обґрунтування позову зазначено, що у період з 05.08.2022 по 06.02.2023 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У період з 20.08.2022 року по 15.09.2022, у зв`язку із пораненням за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, виконуючи бойові завдання, позивач перебував на стаціонарному лікуванні. Однак, в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 позивачеві не проводилась виплата додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 гривень. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), а саме за 01.09.2022 року по 15.09.2022 року. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), а саме за 01.09.2022 року по 15.09.2022 року. В решті позовних вимог суд відмовив. Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що поранення (травма), пов`язане із захистом Батьківщини, а також перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, як підстави для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, відповідно до Постанови №168, підтверджено належними та допустимими доказами і фактично не заперечуються відповідачем. З огляду на те, що підтвердженою є бездіяльність відповідача з нарахування та виплати військовослужбовцю додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, відповідно до Постанови №168, за період лікування з 01.09.2022 року по 15.09.2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність безумовних правових підстав для зобов`язання відповідача вчинити ці дії в судовому порядку. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставин справи, ОСОБА_1 подав в апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що відповідно до пункту 1-2 Постанови №168 умовами для отримання додаткової винагороди в збільшеному до 100000 гривень розмірі за період лікування є: перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого; перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Факт отримання позивачем травми у зв`язку із пораненням під час виконання бойового завдання при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, у заходах з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підтверджується належними і допустимими доказами. Натомість, висновуючись про проведення військовою частиною із позивачем розрахунку за серпень 2022 року у виді додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 гривень за період лікування, судом першої інстанції помилково проігноровано ту обставину, що виплачені кошти (спірну додаткову винагороду) за серпень 2022 року відповідач вважає надмірно виплаченими. Внаслідок чого у період з листопада 2022 року по січень 2023 року позивачеві не було виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, в розмірі 30000 гривень. Відтак, відсутні обґрунтовані та правові підстави вважати, що відповідач виконав свій обов`язок та забезпечив позивачеві належні виплати, передбачені Постановою №168, за період лікування у серпні 2022 року. У відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 у період з 05.08.2022 по 06.02.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 19.10.2022 за №2506, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , 19 серпня 2022 року ОСОБА_1 отримав травму під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій, одержаних під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. З 20.08.2022 по 21.08.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «КЛШМД» ДМР з діагнозом: S71.0 - Відкрита рана ділянки кульшового суглоба. У36.2 - Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. З 21.08.2022 по 05.09.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Кіровоградській обласній лікарні Кіровоградської обласної ради» з діагнозом: S71.0 - Відкрита рана ділянки кульшового суглобу. М.79.56 Стороннє тіло у м`яких тканинах ділянки тазу та стегна. У36.2 - Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. З 05.09.2022 по 15.09.2022 позивач перебував на стаціонарному лікування в КНП «Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради» з діагнозом: Рана ділянки кульшового суглобу з ліва 19.08.2022. Ушкодження внаслідок військових дій спричинених іншими видами вибухів та уламків. 09.12.2024 позивач, через Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », надіслав військовій частині НОМЕР_1 звернення з інформацією про проходження лікування та медичними документами. За періоди перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманням бойового поранення позивачеві не проводилась виплата додаткової грошової винагороди, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації введено на всій території України воєнний стан з 5:30 год. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Передбачено, що вказана постанова набирає чинності 28.02.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 року №400 у пункт 1 Постанови №168 внесено зміни, доповнивши перелік осіб, які включаються відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, у тому числі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. У редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року №793, вищенаведені положення Постанови №168 передбачають, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. У кожних випадках змін, внесених до Постанови №168 у період спірних правовідносин, передбачено, що цей акт Кабінету Міністрів України застосовується з 24.02.2022 року. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197. Відповідно до пункту 3 Наказу №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). Згідно Окремого дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29 стосовно порядку і умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково слід зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення). Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць слід видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Як постановою Постановою №168 так і пунктом 7 Окремого доручення №912/з/29 передбачено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5). У Довідці обов`язково слід зазначати: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо). Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки. Аналіз наведених правових норм показав, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, гарантується і військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. В контексті спірних правовідносин, слід враховувати, що виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється за наказом командира військової частини, виданого на підставі довідки про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) та оформленої командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини. Отже, особливості нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, свідчать про те, що такий вид додаткової винагороди здійснюється за наявності відповідних обставин, на підставі наказу командира військової частини та не поставлена в залежність від подання військовослужбовцем відповідного рапорту. Виходячи з обставин цієї справи, судом першої інстанції правильно враховано, що факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також одержання ним під час таких заходів поранення, підтверджений документально. Також, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я. У період перебування на стаціонарному лікуванні позивач вважався таким, що проходив військову службу, є військовослужбовцем, яким отримано поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, а тому гарантовано мав право на виплату додаткової винагороди в порядку і розмірах, визначених чинним законодавством. В контексті спірних правовідносин, судом першої інстанції правильно враховано, що згідно довідки-розрахунку грошового забезпечення за серпень військова частина НОМЕР_1 здійснила нарахування і виплату позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 95161,29 гривень, що свідчить про виконання вимог цієї Постанови за спірний період серпень 2022 року. Натомість, у вересні 2022 року позивачеві нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі 30000 гривень, що доводить не виконання відповідачем обов`язку стосовно нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої цією Постановою у збільшеному розмірі до 100000 гривень, за період лікування позивача у вересні 2022 року. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату позивачеві додаткової грошової винагороди за період з 01.09.2022 року по 15.09.2022 року. Доводи апелянта (позивача) про те, що відповідачем фактично проведено утримання виплати додаткової винагороди з листопада 2022 року по січень 2023 року за рахунок безпідставної, за твердження відповідача, виплати цього виду додаткової винагороди у серпні 2022 року, виходять за межі предмету спору у цій адміністративній справі. Як свідчить зміст адміністративного позову, за цим позовом дії військової частини щодо утримання виплат за період з листопада 2022 року по січень 2023 року позивачем не оскаржуються. Враховуючи викладене у сукупності, судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, а тому колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий суддя: О.В. Єщенко судді: Ю.М. Градовський В.О. Скрипченко