Постанова Львівський апеляційний суд № 454/374/25

Справа № 454/374/25 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т. В. Провадження № 22-ц/811/3112/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри секретар: Чиж Л.М. розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», за участі третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- ВСТАНОВИВ: 30 січня 20215 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» страхове відшкодування в розмірі 29041,64 грн., 6000 грн витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 6000 грн., 10000 грн витрат на правову допомогу та 1211,20 грн судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2024 року приблизно о 22.00 год. на вулиці Шептицького,93 в м.Сокаль, Шептицького району, Львівської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля HYNDAI IONIQ 5 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали технічні ушкодження. ОСОБА_2 визнав факт порушення ним правил дорожнього руху, що призвело до настання ДТП, учасники пригоди склали спільне повідомлення про ДТП (Європроткол). На момент ДТП, 16.08.2024 р., цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахованою в ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» згідно полісу № 221193011. ОСОБА_1 повідомила ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про настання ДТП, а також надала відомості про місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу з метою визначення оцінки збитків представником страхової компанії. 27.08.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «Євроінс України» з заявою про виплату страхового відшкодування, в якій зазначила реквізити, на які слід перерахувати грошові кошти, та почала очікувати на погодження суми страхового відшкодування. Разом з тим, страховиком на дату звернення до суду не визначено розмір збитків, не повідомлено позивача про суму страхового відшкодування. З метою визначення вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля марки VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 16.08.2024р., позивачем було замовлено проведення судової автотоварознавчої експертизи в ТзОВ «Фірма «Експертиза». Відповідно до висновку експерта №154 від 28.12.2024 року, складеного за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи згідно договору №24 від 24 грудня 2024 року між ТзОВ «Фірма «Експертиза» та ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля марки VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_2 становить 29041,64грн. Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 29041,64грн. (двадцять дев`ять тисяч сорок одна гривня шістдесят чотири копійки). Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1211,20грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 6000грн. (шість тисяч гривень) Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правовничу допомогу адвоката у розмірі 10000грн. (дес`ять тисяч гривень). Рішення оскаржив представник ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» Пилипець А.Ю. Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, таким що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що не погоджується з висновками суду про наявність підстав для задоволення позову. Судом не враховано, що страховик вчиняв усі необхідні дії, передбачені ст. 34 Закону, для встановлення обставин та причин ДТП. Зокрема, згідно з довідкою №708/09 від 20.09.2024 року, виданою ТзОВ «Українські незалежні судові експерти», пошкодження обох автомобілів не могли утворитися за обставин, вказаних у поясненнях водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . З`ясувавши, що цивільно-правова відповідальність страхувальника не настала, оскільки в його діях не вбачалося порушень правил дорожнього руху, 20 січня 2025 року страховиком складено Акт про відмову у виплаті страхового відшкодування. Крім того, ухвалюючи рішення, суд не врахував вимог ст.12 Закону про зменшення страхового відшкодування на суму франшизи, яка становить 3200 грн. Зазначає, що попередній розмір витрат на правову допомогу становить 10000 грн. Просить врахувати франшизу у розмірі 3200 грн, скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, однак відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.5-6 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження є рішення суду у цивільній справі про стягнення страхового відшкодування в розмірі, меншому тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційним судом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11 серпня 2025 року, суд проводить в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю, доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон в редакції чинній на час настання ДТП). Зазначений Закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України Статтею 3 Закону передбачено, що учасниками ринку обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, потерпілі особи (їхні законні представники, спадкоємці, правонаступники), інші особи, які відповідно до цього Закону мають право на отримання страхової виплати, страховики, надавачі супровідних послуг на ринку страхування, МТСБУ. Згідно з ст.4 Закону предметом договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених цим Законом. Об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку. Страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб (ст.5 Закону). Згідно з ч.2 ст.12 Закону за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності застосування франшизи забороняється. Статтею 14 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (ч.1 ст.18 Закону). Відповідно до ст.27 Закону, страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу. Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини. Порядок дій у разі настання ДТП передбачений у ст.31 Закону. У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди. Водії, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного) майна зобов`язані зберігати пошкоджене (знищене) майно, у тому числі транспортні засоби, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, до того часу, поки його не огляне представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ), а також забезпечити можливість проведення огляду пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, представниками страховика (МТСБУ). Страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов`язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом. Огляд представником страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, оформляється актом огляду, що складається у двох примірниках та підписується представником страховика (МТСБУ) та потерпілою особою (її представником), один із яких надається потерпілій особі (її представнику). Акт огляду може оформлюватися у формі електронного документа відповідно до вимог законодавства. Страховик (МТСБУ) має право для визначення (з`ясування) причин, обставин настання страхового випадку та визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залучати своїх працівників або осіб, які здійснюють професійну оціночну діяльність відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Згідно з ч.5 ст.32 Закону граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату становить 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті, з урахуванням положень цієї частини та частини сьомої цієї статті. У разі проведення страховиком (МТСБУ) заходів з визначення (з`ясування) причин, обставин та наслідків дорожньо-транспортної пригоди, які включають здійснення експертиз та/або досліджень, граничний строк прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату продовжується до отримання результатів таких експертиз та/або досліджень, але не може перевищувати 90 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті. Страхувальник, інша особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, водій, учасник дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання страхової (регламентної) виплати (потерпіла особа), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ у визначенні (з`ясуванні) причин, обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме надати для огляду належний такій особі транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та зняття копій наявні у неї документи щодо дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати такі дії, вони мають підтвердити це документально (ст.33 Закону). Відповідно до ч.1 ст.34 Закону Страховик (МТСБУ) зобов`язаний у строк, передбачений частиною п`ятою статті 32 цього Закону, письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення. Судом встановлено, що 16.08.2024 року приблизно о 22.00 год. по вулиці Шептицького,93 в м.Сокаль, Шептицького району, Львівської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля HYNDAI IONIQ 5 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали технічні ушкодження. На місці вказаної дорожньо-транспортної пригоди 16.08.2024 року водіями вказаних транспортних засобів було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) (а.с.13). Водій ОСОБА_2 у поясненнях про обставини ДТП зазначив, що при виїзді з парковки не побачив авто справа, вивернув кермо , здійснив рух назад і зачепив сусіднє авто VOLKSWAGEN JETTA, яке отримало пошкодження з лівої сторони (а.с.16- 17). Згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №221193011 від 29.05.2024р. укладеному між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_3 , забезпеченим транспортним засобом за Полісом є автомобіль марки HYNDAI IONIQ 5 д.н.з. НОМЕР_1 , яким в момент ДТП керував ОСОБА_2 . Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 160000 грн (а.с.14). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (а.с.12). 27.08.2024 року ОСОБА_1 повідомила ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про ДТП, яка мала місце 16.08.2024р. о 22:00 год. У поясненнях про обставини ДТП зазначила, що припаркувала свій автомобіль на стоянці, інший автомобіль виїжджаючи з стоянки заднім ходом не розрахував кут розвороту і здійснив наїзд на її автомобіль, внаслідок чого такий отримав пошкодження зі сторони водія (а.с.18-20). 27.08.2024р. ОСОБА_1 подала заяву про виплату страхового відшкодування в ПрАТ "СК "Євроінс Україна " (а.с.21-22). З протоколу огляду транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_2 від 03.09.2024 року, складеного представником СК «Євроінс Україна» вбачається, що внаслідок ДТП автомобіль отримав пошкодження з лівої сторони (а.с.42). З метою отримання інформації про результати розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування та інформації про прийняте рішення, адвокат Савка Т.В. скеровував відповідачу адвокатський запит №761/24 від 20.11.2024 року (а.с.23-24). Листом від 03.12.2024 року № 1060-ЮР, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомила представника позивача про те, що станом на дату підготовки відповіді на адвокатський запит, рішення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за наслідками розгляду заяви про страхове відшкодування ОСОБА_1 про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування не прийняте (а.с.25). Відповідно до висновку експерта №154 від 28.12.2024р., складеного за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи, згідно договору №24 від 24.12.2024 року між ТзОВ «Фірма «Експертиза» та ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу, автомобіля марки VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 16.08.2024 року, в цінах станом на момент проведення його огляду 03.09.2024 року становить 29041,64грн. Ринкова вартість автомобіля до моменту пошкодження становить: 532443,08грн. (а.с.26-41). Звертаючись з позовом про стягнення страхового відшкодування в розмірі 29041,64 грн, позивач зазначала, що протягом встановленого законом строку та станом на день подання позовної заяви страховик не повідомив її про прийняте рішення за її заявою, не виплатив страхове відшкодування в добровільному порядку. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення наведених норм закону відповідач, отримавши заяву про виплату страхового відшкодування, не вчинив дій, передбачених ст. 34 Закону і, не встановивши підстав для відмови у прийнятті такого рішення згідно з ст. 37 цього Закону, не оспорюючи обставини страхового випадку і заявлені вимоги про відшкодування шкоди, рішення про здійснення страхового відшкодування не прийняв, як і не прийняв рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. З врахуванням того, що розмір завданої шкоди підтверджений належним доказом, а саме висновком експерта №154, суд стягнув страхове відшодування у зазначеному експертом розмірі. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до ст.76-78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Як встановлено вище, заяву про виплату страхового відшкодування позивач подала 27 серпня 2024 року, а відтак, страховик не пізніше 90 днів , а саме 25 листопада 2024 року, повинен був прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування . Разом з тим, станом на 03 грудня 2024 року відповідачем ПрАТ «СК «Євроінс Україна» рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування не прийняте, що стверджується відповіддю на запит адвоката (а.с.25). Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийняте 20 січня 2025 року,не спроствують правильних висновків суду першої інстанції про порушення страховиком строків розгляду заяви про виплату страхового відшкодування, передбачених ст.32 Закону та порушення вимог ч.1 ст.34 Закону щодо обов`язку повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення. Крім цього, колегія суддів зазначає, що зазначений доказ не був поданий до суду першої інстанції і доказів неможливості його подання апеляційному суду не надано. Аргументи апеляційної скарги про те, що згідно з довідкою №708/09 від 20.09.2024 року, виданою ТзОВ «Українські незалежні судові експерти», пошкодження обох автомобілів не могли утворитися за обставин, вказаних у поясненнях водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що і стало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є безпідставними, оскільки зазначена довідка не є належним та допустимим доказом. Зокрема, у довідці вказано, що в автомобілі «Volkswagen Jetta» пошкодження локалізовані в правій частині, разом з тим, з акту огляду автомобіля, проведеного представником страховика від 03.09.2024 року вбачається, що автомобіль «Volkswagen Jetta» отримав пошкодження з лівої сторони. Про пошкодження лівої сторони автомобіля «Volkswagen Jetta», зазначали у своїх поясненнях учасники ДТП. Зазначені обставини свідчать про те, що відповідач належним чином не з`ясував причин, обставин та наслідків дорожньо-транспортної пригоди, а відтак суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Твердження апеляційної скарги, що судом не враховано розмір франшизи у сумі 3200 грн, є безпідставним, оскільки відповідно до ч.2 ст.12 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на час укладення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів та на час настання ДТП), за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності застосування франшизи забороняється. Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Доводів щодо витрат на правову допомогу, апеляційна скарга не містить, тому обов`язку наводити мотиви з цих підстав, апеляційний суд не має. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, всебічно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 11 травня 2026 року. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» залишити без задоволення. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 11 травня 2026 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра