Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/2907/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 р. Справа № 480/2907/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2026, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, повний текст складено 18.02.26 по справі № 480/2907/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області (далі ГУ ПФУ в Сумській області, пенсійний орган) і просить суд: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та переведення на пенсію за віком згідно норм Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон України № 1058-ІV) на пенсію за віком згідно норм Закону України «Про державну службу»; визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії відділу перерахунків пенсії управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Сумській області від 23.12.2024 № 184050008098; зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок, які були подані при призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу», а саме: довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії держаного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу року) № 01-24/709 від 08.04.2024, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 01-24/710 від 08.04.2024, з урахування раніше виплачених сум починаючи з 23.12.2024. В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернулась до територіального органу із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу». Рішенням від 24.12.2024 відповідачем відмовлено у призначенні пенсії мотивуючи це тим, що до заяви, було подано довідки про складові заробітної плати від 13.03.2024 № 01-24/488 та № 01-24/489 з урахуванням коефіцієнта 1.5. В період дії воєнного стану ОСОБА_1 не здійснювала свої повноваження на територіях можливих бойових дій, визначених Переліком №

309. Враховуючи вищезазначене, підстави для зазначення в довідках складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця з урахуванням коефіцієнта 1.5 відсутні. Позивач вважає таке рішення протиправним, так як прийнято з порушенням норм законодавства. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.12.2024 №184050008098 щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 23.12.2024. Зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії у розмірі, який був призначений 19.03.2024 та виплатити різницю за цей період. У задоволенні інших вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області судовий збір у розмірі 1 211.20 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що згідно поданої заяви від 19.03.2024 позивача проведено перерахунок, а саме переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України № 1058-ІV, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про державну службу». До заяви від 19.03.2024 позивач надала довідки, видані управлінням соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації: від 13.03.2024 № 01-24/488 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); від 13.03.2024 № 01-24/489 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Відповідно до акту перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсій, від 05.04.2024 № 1800-1003-1/2658, в довідках виявлено розбіжності та рекомендовано їх усунути в найкоротший термін. На заміну довідки від 13.03.2024 № 01-24/488 надано довідку від 08.04.2024 № 01 24/709 та безпідставно визначено посадовий оклад з урахуванням коефіцієнта 1.5. Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 період роботи на посаді державного службовця з 25.05.1993 по 15.12.2015. В період дії воєнного стану позивач не здійснювала свої повноваження на територіях можливих бойових дій, визначених Переліком №

309. Вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не враховував вищезазначене, підстави для зазначення в довідках складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця позивача з урахуванням коефіцієнта 1.5 відсутні як і відсутні підстави для відновлення позивачу виплати пенсії у розмірі, який був призначений 19.03.2024 та виплачувати різницю за цей період. На запити про надання довідок на заміну без урахування коефіцієнта 1.5 та згідно з формами, наведеними в додатках 1- 6 до Порядку № 622 для призначення пенсії державного службовця позивачу управлінням соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації довідки не надано. У зв`язку з тим, що довідки видані з порушенням, підстави для призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» відсутні. Даного факту судом першої інстанції не було враховано при винесені оскаржуваного рішення. Зазначає, що ГУ ПФУ в Сумській області на час прийняття рішення від 23.12.2024 № 184050008098 не мало у своєму розпорядженні належних довідок з достовірними даними для нарахування пенсії згідно Закону України «Про державну службу», в тому числі не наділено повноваженнями та обов`язками щодо самостійного обрахування пенсії та призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу» без затверджених форм довідок про заробітну плату згідно з Додатками 1-

6. Пунктом 42 Порядку № 622, тим паче на підставі довідок, які видані з порушенням та встановлюють складові заробітної плати, які не мають бути нараховані. Також зазначає, що враховуючи положення ч. 1 та ч. 2 ст. 58 Закону України «Про правотворчу діяльність» та той факт, що зміни, які внесення до Порядку № 622 поширюються на вже існуючі суспільні правовідносини із позивачем, недостовірність інформації та складових у довідках від 13.03.2024 № 01- 24/488, від 13.03.2024 № 01-24/489, від 08.04.2024 № 01 24/709, підстав для проведення перерахунку пенсії та виплату пенсії у розмірі, який був призначений 19.03.2024 та виплати різниці позивачу за цей період у ГУ ПФУ в Сумській області відсутні. Посилається на рішення Верховного Суду від 19.09.2024 у справі № 120/10413/22, від 23.10.2019 по справі № 809/627/18, від 29.08.2022 по справі № 300/1390/19, від 12.12.2022 по справі № 280/656/20, від 06.09.2023 по справі № 300/2091/21, від 06.12.2023 по справі № 320/6063/19, від 10.01.2024 по справі № 300/168/21, від 23.07.2024 у справі № 280/3308/23. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Бойко Ю.В., просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами фактично аналогічними наведеним у позовній заяві. Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 з 04.02.2024 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за віком згідно з Законом України № 1058-ІV. 19.03.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою, у якій просила перевести її на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Разом з заявою надала довідки від 13.03.2024 № 01-24/488 та від 13.03.2024 № 01-24/489. ГУ ПФУ в Сумській області призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про Державну службу». При цьому, відповідачем було здійснено перевірку документів та винесено Акт перевірки достовірності та обгрунтовановсті відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсії від 05.04.2024 № 1800-1003-1/2658, згідно якого в довідках виявлено розбіжності та рекомендовано їх усунути. Управлінням соціального захисту наслення Шосткинської районної державної адміністрації надано нові довідки від 08.04.2024 № 01-24/709 та від 08.04.2024 № 01-24/710. Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 період роботи на посаді державного службовця з 25.05.1993 по 15.12.2015. ОСОБА_1 отримувала пенсію згідно Закону України «Про державну службу» до 24.12.2024, що підтверджується рішеннями про перерахунок пенсії, приняті відповідачем. Рішенням від 24.12.2024 №184050008098 ГУ ПФУ в Сумській області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії щодо переходу з пенсії за віком, призначену за нормами Закону України № 1058-ІV, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про державну службу». В рішенні зазначено, що до заяви були надані довідки про складові заробітної плати від 13.03.2024 № 01-24/488 та № 01-24/489 з урахуванням коефіцієнта 1.5, видані управлінням соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації. Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 періоди роботи на посаді державного службовця з 25.05.1993 по 15.12.2015. В період дії воєнного стану ОСОБА_1 не здійснювала свої повноваження на територіях можливих бойових дій, визначених Переліком №

309. Враховуючи вищезазначене, підстави для зазначення в довідках складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця з урахуванням коефіцієнта 1.5 відсутні. У зв`язку з тим, що довідки видані з порушенням, підстави для призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» відсутні. Не погоджуючись із рішеннями ГУ ПФУ в Сумській області від 24.12.2024 № 184050008098, позивач звернулась до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія за віком згідно Закону України «Про державну службу» призначена позивачу з 19.03.2024, тобто до внесення змін до Порядку №

622. Отже, положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 можуть стосуватися лише призначення пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій з урахуванням положень ст.58 Конституції України. Суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Сумській області № 184050008098 від 23.12.2024 щодо зменшення з 23.12.2024 розміру раніше призначеної пенсії є протиправними. Також, суд зазначив, що позивач просить здійснити перерахунок на підставі довідок від 08.04.2024 № 01-24/488 та № 01-24/4894, при тому, що позивач сама зазначає, що при наданні цих оновлених довідок відповідачем проведено перерахунок пенсії та визначено розмір пенсії 23 610.00 грн. Однак судом встановлено, що будь-яких рішень щодо не врахування таких довідок не надано. Як наслідок, з метою належного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській відновити ОСОБА_1 виплату пенсії у розмірі, який був призначений 19.03.2024 та виплатити різницю за цей період. Погоджуючись з висновками викладеними судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України від 19.12.1993 № 3723-VIII «Про державну службу» (далі Закон України № 3723-VIII). У силу вимог ст.37 Закону України № 3723-VIII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01. 2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Разом з тим, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі Закон України № 889-VІІІ). Згідно з пп.1 п.2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VІІІ визнано таким, що втратив чинність Закон України № 3723-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. За правилами пункту 10 і 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VІІІ, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону України № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж. Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону України № 3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 600/947/23-а, від 22.05.2024 у справі № 500/1404/23, що врахований судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України. За обставинами справи, ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII з 19.03.2024, на підставі особистої заяви від 19.03.2024. Розмір пенсії позивача було обчислено з розрахунку 60% від заробітної плати. Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі - Постанова № 1-3; діяла на момент призначення пенсії позивачеві). Цією постановою було затверджено форми наступних довідок: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Як зазначено судом вище, згідно акту перевірки достовірності та обгрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку пенсії) №1800-1003-1/2658 встановлено, що довідки від 13.03.2024 №01-24/488 та від 13.03.2024 №01-24/489 необхідно замінити. Управлінням соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації надано нові довідки від 08.04.2024 № 01-24/709 та від 08.04.2024 № 01-24/710. 25.03.2016 відповідач приймає рішення № 184050008098, з якого вбачається, що пенсія призначена позивачу з 19.03.2024 відповідно до Закону України «Про Державну службу», страховий стаж визначений ст.25 Закону України «Про Державну службу» становить 22 роки 6 місяців 21 день та розмір пенсії було встановлено в розмірі 23 610.00 грн. У подальшому, відповідач 13.06.2025 приймає рішення № 184050008098, з якого вбачається, що пенсія призначена позивачу відповідно до Закону України «Про Державну службу», страховий стаж визначений ст.25 Закону України «Про Державну службу» становить 22 роки 6 місяців 21 день та розмір пенсії було встановлено в розмірі 23 610.00 грн. 23.12.2024 ГУ ПФУ в Сумській області проведено перерахунок пенсії у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 823, у результаті чого розмір пенсії було встановлено в розмірі 16 826.95 грн. Тобто, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 23.12.2024, призначеної відповідно до Закону України № 889-VIII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №

823. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок № 622). Відповідно до п.4 Порядку № 622 (у редакції від 01.01.2020) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); - розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 01.05.2016. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; - у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016, як за повний місяць; - матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. 20.07.2024 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі Постанова № 823). Згідно з п.3 Постанови № 823 вона набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 01.01.2024. Пунктом 5 Порядку № 622 (зі змінами) передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС. У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 01.01.2024 здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи. За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 01.01.2024 з урахуванням пункту 4 цього Порядку. Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», яка була чинною на момент призначення пенсії позивачеві (далі по тексту Постанова № 1-3). Цією постановою затверджено форми наступних довідок: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Апеляційний суд критично оцінює доводи відповідача про набрання чинності Постановою № 823, якою внесено зміни до Порядку № 622, оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024, в той час як позивача було переведено на пенсію державного службовця з 19.03.2024. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно з ч.3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою ст.58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 08.04.2024 у справі № 580/6509/23, зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін. Суд апеляційної інстанції враховує, що підставою перерахунку з пенсії позивача слугувала саме Постанова № 823 та розмір її пенсії з цієї дати був зменшений відповідачем. Колегія суддів наголошує, що пенсія за віком відповідно до Закону України № 889-VIII призначена позивачу з 19.03.2024, тобто до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація його права мала здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження ним волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. Відтак, положення Постанови № 823 можуть стосуватися лише призначення пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій з урахуванням положень статті 58 Конституції України. Окрім цього, Постановою № 823 не надано органу Пенсійного фонду повноважень на здійснення перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з поширенням її дії з 01.01.2024. Як вже було зазначено апеляційним судом вище, відповідно до п. 5 Порядку № 622 (у редакції Постанови № 823) довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ГУ ПФУ в Сумській області № 184050008098 від 23.12.2024 щодо зменшення з 23.12.2024 розміру раніше призначеної пенсії є протиправними. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для належного захисту прав позивача в даному випадку слід зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії у розмірі, який був призначений 19.03.2024 та виплатити різницю за цей період. Посилання апелянта на рішення Верховного суду від 19.09.2024 у справі № 120/10413/22, від 23.10.2019 по справі № 809/627/18, від 29.08.2022 по справі № 300/1390/19, від 12.12.2022 по справі № 280/656/20, від 06.09.2023 по справі № 300/2091/21, від 06.12.2023 по справі № 320/6063/19, від 10.01.2024 по справі № 300/168/21, від 23.07.2024 у справі № 280/3308/23 є необґрунтованим, оскільки зазначена правова позиція не є релевантною до обставин цієї справи. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 відступив від висновків, викладених, зокрема, у постановах, від 23.10.2019 у справі № 809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, від 10.01.2024 у справі № 300/168/21 та інших, щодо розповсюдження п. 2 ст. 56 Закону України № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом України № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч.2 ст. 27 Закону України № 1058-IV, а пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Сумській області про скасування судового рішення в частині, якою судом відмовлено в задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки апеляційна скарга в цій частині не вмотивована та не містить доводів щодо неправомірності рішення суду першої інстанції. Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржено. Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 по справі № 480/2907/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко