Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/12876/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/12876/24 пров. № А/857/4812/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року (ухвалену головуючим суддею Мачульським В.В. у м. Луцьк) з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення у справі № 140/12876/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 12.10.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 12.10.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; визнання протиправною бездіяльності Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; зобов`язання здійснити нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025, яке набрало законної сили 08.04.2025, у цій справі позов задоволено, а саме вирішено. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.10.2016 по 09.12.2016 без врахування базового місяця січня 2008 року. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.10.2016 по 09.12.2016, з врахуванням базового місяця січня 2008 року. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 09.12.2016 по 31.08.2017 без врахування базового місяця січня 2008 року. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 09.12.2016 по 31.08.2017, з врахуванням базового місяця січня 2008 року. Визнати протиправною бездіяльність Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2017 по 28.02.2018 без врахування базового місяця січня 2008 року. Зобов`язати Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2017 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця січня 2008 року. Визнати протиправною бездіяльність Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язати Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Оскільки по даний час рішення суду не виконано, представник позивача 04.12.2025 на адресу суду першої інстанції надіслав заяву про зміну порядку та способу виконання рішення суду в порядку ст.378 КАС України, а саме: зобов`язати Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» здійснити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункт 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у задоволенні заяви позивача про зміну порядку та способу виконання рішення суду в адміністративній справі №140/12876/24 - відмовлено. Приймаючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання суми заборгованості із додаткової винагороди (індексації та індексації-різниці грошового забезпечення), яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Немає жодних підстав вважати, що Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» не має можливості виконати судове рішення зобов`язального характеру. На переконання суду, для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні бути саме об`єктивні обставини, які ускладнюють або унеможливлюють таке виконання, а не лише невиконання судового рішення. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про зміну порядку та способу виконання рішення суду в адміністративній справі. Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що встановлення способу виконання судового рішення у даній справі здійснюється в межах і на виконання вже ухваленого судового рішення, не змінює його змісту, не виходить за межі позовних вимог та відповідає правовій природі і цілям статті 378 КАС України як інструменту забезпечення реального та ефективного судового захисту. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю були відсутні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами згідно вимог 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Тому суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду або ж відмовити у задоволенні відповідних вимог, не змінюючи при цьому його змісту. Як слідує з матеріалів справи, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у даній справі, було задоволено у повному обсязі позовні вимоги, звернуті до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», а саме: Визнати протиправною бездіяльність Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2017 по 28.02.2018 без врахування базового місяця січня 2008 року. Зобов`язати Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2017 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця січня 2008 року. Визнати протиправною бездіяльність Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язати Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Варто зазначити, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом. Судом встановлено, що з метою примусового виконання зазначеного судового рішення позивачу судом видано виконавчі листи від 23.05.2025 №3490/2025р. та №3491/2025р. Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) виконавчі листи від 23.05.2025 №3490/2025р. та №3491/2025 не перебувають на примусовому виконанні у органах Державної виконавчої служби. Виходячи з того розрахунку, що судом було зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2017 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця січня 2008 року та індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум то залишок заборгованості за відповідачем становить 182 919,45 грн. Встановлено, що відповідач по справі, який є боржником не відмовляється виплачувати ОСОБА_1 перераховану індексацію грошового забезпечення. Колегія суддів зазначає, що сторонами не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі №140/12876/24, не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду. При цьому суд зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати належних грошових коштів по суті стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. Резолютивна частина рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 в адміністративній справі №140/12876/24 має зобов`язальний характер, проте судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по додатковій винагороді позивача. Колегія суддів зазначає, що зміна способу і порядку виконання рішення суду на стягнення нарахованих сум, є по суті зміною рішення, його доповненням. Стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 182919,45 грн або іншій сумі є новими позовними вимогами позивача, які не переглянуті судом першої інстанції. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. У справі №21-506а14 Верховний Суд України у постанові від 24.11.2014 року дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення. Подібної позиції й дотримується Верховний Суд, зокрема у постановах від 16.07.2020 року у справі №130/2176/17, від 07.03.2018 року у справі № 456/953/15-а, від 11.11.2020 року у справі №817/628/15, від 17.02.2021 року у справі №295/16238/14-а, від 17.02.2021 року у справі № 295/16238/14-а, від 24.07.2023 року у справі №420/6671/18. Одночасно колегія суддів зауважує на незастосовності до спірних правовідносин приписів абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, за якою невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Колегія суддів зауважує, що індексації грошового забезпечення не віднесена до пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг. Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по індексації грошового забезпечення не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань. З огляду на вказане вище, колегія суддів вважає, що встановлені у цій справі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України. Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення, що правомірно враховано судом першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення у справі № 140/12876/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець О. І. Мікула