Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/8612/25

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 р. Справа № 440/8612/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, по справі № 440/8612/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" у справі №440/8612/25 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.05.2025 №208/3500070223, №209/3500070223. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп та частину витрат, що пов`язані з придбанням послуг з правничої допомоги, у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 року апеляційну Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі № 440/8612/25 залишено без змін. До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" про ухвалення додаткового судового рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС України по роботі з великими платниками податків, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок). Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, в якому просило зменшити суму зазначену в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор". Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу. Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі №320/22094/23. З метою підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: ордер серії ВІ №1362609, договір про надання правничої допомоги від 12.12.2024, додаткова угода №4 до договору про надання правничої допомоги від 12.12.2024, акт наданих послуг №31 від 16.04.2026 року, рахунок на оплату №11 від 11.03.2026 року, платіжна інструкція № 4949 від 16.04.2026. Згідно до п.4.2 Договору про надання правничої допомоги від 12.12.2024 встановлено, що обсяги та види правничої допомоги, порядок і строки оплати, а також розміри винагороди Адвокатського об?єднання за надання правничої допомоги за цим Договором (гонорар) визначаються Сторонами за зверненням Клієнта в додаткових угодах до цього Договору, які становитимуть його невід?ємні частини. (а.с.122-124 т.4) Відповідно до додаткової угоди №4 до договору про надання правничої допомоги від 12.12.2024 встановлено, що адвокатське об?єднання «ПРАВНИЧА КОЛЕГІЯ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» за Договором б/н, про надання правової допомоги від 12.12.2024 р. домовились про таке: Клієнт доручає, а Адвокатське об?єднання, приймає на себе зобов?язання щодо представництва інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції в спорі з Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у справі №440/8612/25. Сторони погодили, що Гонорар за представництво, Адвокатським об?єднанням (адвокатом), інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції становить 15 000 (п?ятнадцять тисяч) грн. (а.с.125 т.4) 16.04.2026 між сторонами підписано акт наданих послуг №31, згідно якого адвокатом надані клієнту послуги та визначено, що роботи виконано на загальну суму 15 000 грн. (а.с.126 т.4) Оплата отриманих позивачем послуг підтверджується копією платіжної інструкції № 4949 від 16.04.2026 на суму 15 000,00 грн. Отже, в підтвердження надання правової допомоги позивачем надано відповідні документи. Колегія суддів зазначає, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Колегія суддів зазначає, що участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій (адвокат Кішко Д.О.), що брав участь у даній справі як представник позивача в судах першої та апеляційної інстанцій) свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2020 року у справі № 520/7431/19. Крім того, правова позиція позивача не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанцій. Законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свою позицію, написання відзиву не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Колегія суддів зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця. Так, рішенням суду першої інстанції було задоволено до стягнення судові витрати в розмірі 10 000,00 грн. Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за аналогічні послуги у суді першої інстанції, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за участь у суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000,00 грн є явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2023 року у справі № 160/17139/20, від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідач у даній справі скористався правом на подання заперечення на клопотання позивача про відшкодування суми понесених судових витрат. Враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах попередніх інстанцій, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню. Відтак, колегія суддів вважає, що заявлений у клопотанні представника позивача розмір відшкодування витрат позивача на правову допомогу в суді апеляційної інстанцій у розмірі 15 000,00 грн. є суттєво завищеним та таким, що підлягає зменшенню. Таким чином, з огляду на те, що за правову допомогу у суді першої інстанції на користь позивача була стягнута правова допомога у розмірі 10 000,00 грн. та з огляду на те, що правова позиція позивача не змінювалась на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, то колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заявленого представником позивачем клопотання, та розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, складає 5 000 грн.. Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч.4 ст. 229, ст. ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) 00 коп. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Макаренко Я.М. Судді Перцова Т.С. Жигилій С.П. Повний текст додаткової постанови виготовлений 13.05.2026.