Постанова 4802 № 2-4087/09

Справа № 2-4087/09 Головуючий у 1 інстанції: Іщук Л. П. Провадження № 22-ц/802/80/26 Доповідач: Карпук А. К. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 травня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Карпук А.К. суддів Здрилюк О. І., Федонюк С.Ю., секретар Русинчук М.М., з участю: представника особи, яка не брала у часті в справі ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» - Бєлкіна Л. М., представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року в складі судді Іщук Л. П, В С Т А Н О В И В: У 2009 році ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності. Позовну заяву обґрунтував тим, що 05 березня 2009 року між ним та ОСОБА_4 у простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме незавершених будівництвом друкарні та офісних приміщень, що розташовані на АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 10 цього договору купівлі-продажу відповідач передав йому правовстановлюючі, реєстраційні та інші документи, що стосуються нерухомого майна, а він провів з відповідачем повний розрахунок за це майно. За умовами договору купівлі-продажу вони із відповідачем взяли на себе зобов`язання з`явитися до нотаріуса 10 березня 2009 року для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна. Крім того, він звернувся до відповідача з повідомленням про те, що у разі його неявки до нотаріуса для посвідчення договору він буде змушений звернутися до суду, проте відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна. Посилаючись на зазначені обставини, позивач ОСОБА_3 просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме незавершеного будівництвом приміщення друкарні та офісних приміщень, що розташовані на АДРЕСА_1 , та визнати за ним право власності на це нерухоме майно. В суді першої інстанції відповідач ОСОБА_4 , в інтересах якого діяв представник ОСОБА_5 , позов ОСОБА_3 визнав та не заперечував щодо його задоволення. Суд першої інстанції зазначив у рішенні, що відповідач визнав позов і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року у складі судді Іщук Л. П. позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме незавершеного будівництвом друкарні та офісних приміщень, що розташовані на АДРЕСА_1 , від 05 березня 2009 року. Визнано за ОСОБА_3 право власності на незавершені будівництвом друкарню та офісні приміщення, що розташовані на АДРЕСА_1 . Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у момент підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05 березня 2009 року сторонами не було дотримано встановленої законодавством форми для такого роду правочинів, а саме цей договір було укладено лише у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення. У визначений договором час ні відповідач, ні його представник не з`явилися до нотаріуса для нотаріального посвідчення укладеного між ними договору купівлі-продажу. З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку про те, що такі дії відповідача слід вважати ухиленням від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна та є підставою для визнання такого договору дійсним із визнанням за позивачем права власності на спірне майно. Особа, яка не брала участі у справі, але вважала, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал») 09 квітня 2024 року подало до Волинського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило таке судове рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові, просило суд поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року з тих підстав, що про оскаржуване судове рішення йому стало відомо лише 05 березня 2024 року. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 02 травня 2024 року поновлено особі, яка не брала участі у справі, - ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» строк на апеляційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року. Відкрито апеляційне провадження у справі № 2-4087/09. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року до надходження відновленого втраченого судового провадження. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2024 року відновлено втрачене судове провадження у справі № 2-4087/09. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року підготовку справи № 2-4087/09 до апеляційного розгляду закінчено. Призначено справу до розгляду на 27 серпня 2024 року в приміщенні апеляційного суду. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дійсним за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року, закрито з тих підстав, що оскаржене рішення безпосередньо не стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, - ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал». Постановою Верховного Суду від 22 січня 2025 року у задоволенні клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» - адвоката Бєлкіна Л. М. про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено. Касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» задоволено. Ухвалу Волинського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем щодо спірного майна безпосередньо стосуються прав та інтересів, зокрема іпотекодержателя земельної ділянки на якій розташоване спірне майно, - ПАТ «Західінкомбанк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал». Постановою Волинського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2025 у цій справі ухвалу Волинського апеляційного суду від 02 травня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» залишено без руху, надано строк для усунення недоліків надання належним чином вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження. 09.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» подало до апеляційного суду вмотивовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Луцького міськрайонного суду від 17 квітня 2009 року. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року залучено ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача до участі у справі. Справу призначено до апеляційного розгляду на 11 лютого 2026 року, 10.00 год. 12 березня 2026 року через систему Електронний суд представник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 27 червня 2024 року про відновлення втраченого судового провадження у цій справі, у якій заявила клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з тих підстав, що ОСОБА_1 не був учасником справи, до участі в справі залучений на стадії апеляційного розгляду ухвалою Волинського апеляційного суду, представник ОСОБА_2 ознайомилась з матеріалами справи 25 лютого 2026 року та отримала ухвалу Луцького міськрайонного суду про відновлення втраченого судового провадження від 27 червня 2024 року, подавши апеляційну скаргу протягом 15 днів. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 18 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали про відновлення втраченого судового провадження та подати докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 подану його представником ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2024 року про відновлення втраченого судового провадження у справі. 17 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 27 червня 2024 року про відновлення втраченого судового провадження у цій справі. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2024 року про відновлення втраченого судового провадження у цій справі. 30 квітня 2026 року через канцелярію суду відповідач ОСОБА_4 подав заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Карпук А.К., суддів Здрилюк О.І., Федонюк С.І. мотивуючи сумнів в неупередженості суддів покликанням на незгоду з ухвалами апеляційного суду, які набрали законної сили, щодо вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскраження іншим учасникам справи. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 04 травня 2026 року у задоволенні заяви про відвід відмовлено. Заслухавши пояснення учасників справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. З матеріалів справи вбачається, що 05 березня 2009 року відповідач ОСОБА_4 (продавець) та позивач ОСОБА_3 (покупець) уклали договір купівлі-продажу за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцю нерухоме майно, а саме незавершені будівництвом друкарню та офісні приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке іменується в подальшому нерухоме майно, а покупець приймає нерухоме майно, та зобов`язується сплатити за нього визначену договором ціну. Зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений у простій письмовій формі і не був нотаріально посвідчений. Покупець ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання за ним права власності на це нерухоме майно у зв`язку з тим, що продавець відповідач у справі ОСОБА_4 ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна. Апеляційним судом досліджено інвентаризаційну справу КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» АДРЕСА_2 , А-1 приміщення друкарні та офісні приміщення. В матеріалах інвентаризаційної справи на а.с. 26 є оригінал договору купівлі-продажу за умовами якого продавець ОСОБА_4 зобов`язується передати покупцю ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме незавершені будівництвом друкарню та офісні приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке іменується в подальшому нерухоме майно, а покупець приймає нерухоме майно, та зобов`язується сплатити за нього визначену договором ціну. На а.с. 28 інвентаризаційної справи міститься оригінал Акту приймання передачі , підписаний продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_3 , згідно з яким покупець прийняв правовстановлюючі, реєстраційні та інші документи, що стосуються зазначеного вище майна. На а.с. 40-41 інвентаризаційної справи є копія рішення Луцького міськрайонного суду від 17 квітня 2009 року у справі № 2-4087/09 на двох аркушах, засвідчена суддею Л.П.Іщук, скріплена мокрою гербовою печаткою Луцького міськрайонного суду, аркуші прошито, скріплено мокрою гербовою печаткою Луцького міськрайонного суду. У цій справі встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» на підставі договору від 15 лютого 2019 року № 2018-12- 29-000001-9 про відступлення прав вимоги є правонаступником ПАТ «Західінкомбанк», в іпотеці якого перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 9722884800:03:001:4789, яка належала боржнику ОСОБА_4 . На вказаній земельній ділянці були розміщені незавершені будівництвом друкарня та офісні приміщення, які розташовані на АДРЕСА_1 , проте, незважаючи на відсутність згоди іпотекодержателя, вказане майно було відчужене боржником ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за нотаріально непосвідченим договором купівлі-продажу, який пізніше оскарженим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області був визнаний дійсним та за позивачем було визнано право власності на майно, яке було предметом договору. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі в редакції, яка була чинною на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення) передбачено, що іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно із частиною шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Отже, ухвалення судового рішення щодо зміни власника іпотечного майна стосується прав та обов`язків іпотекодержателя, оскільки впливає на можливість реалізації прав іпотекодержателя. Про порушення прав іпотекодержателя у подібних правовідносинах зазначено у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2513св16, постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 522/3901/16-ц (провадження № 61-20786св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 2-1905/1/2010 (провадження № 61-15857св18) та від 18 березня 2020 року у справі № 667/3883/15-ц (провадження № 61-45004св18). Згідно з частиною шостою статі 6 Закону України про іпотеку, об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об`єкта незавершеного будівництва. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 30 ЦПК України в редакції, яка була чинною на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення). Такі ж положення містить і стаття 48 чинного ЦПК України. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу, як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку (ст. 33 ЦПК України в редакції, яка була чинною на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення). Схожі за змістом норми містить і ст. 51 чинного ЦПК України. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21). Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19). Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції ні іпотекодавець, ні новий власник предмета іпотеки не повідомили суд про необхідність залучення до участі у справі іпотекодержателя земельної ділянки на якій розташоване спірне майно ПАТ «Західінкомбанк». Ухвалюючи оскаржене рішення суд першої інстанції не перевірив правовий статус спірного майна як предмета іпотеки, не з`ясував коло учасників справи, які повинні брати участь у її розгляді та ухвалив судове рішення, яке стосується зміни власника іпотечного майна та впливає на права та обов`язки іпотекодержателя, яким на даний час є ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал». Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що позов пред`явлено не до всіх відповідачів, тому у задоволенні позову належить відмовити. Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, залучати на стадії апеляційного перегляду справи відповідачів та/або співвідповідачів та, встановивши, що суд першої інстанції порушив вимоги цивільно-процесуального законодавства та не залучив усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі. У зв`язку з неналежним суб`єктним складом даного спору, суд позбавлений можливості надавати правову оцінку доводам позивача ОСОБА_3 щодо наявності або ж відсутності підстав для визнання договору купівлі-продажу дійсним та для визнання права власності на об`єкт нерухомого майна. Відповідно до п.4 ч.І ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Оскільки при вирішені даного спору судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення. Висловлені представником третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечення щодо поновлення строку апеляційного оскарження та відкриття апеляційного провадження в цій справі не слугують підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги, оскільки апеляційний суд не наділений повноваженнями самостійно переглянути таку ухвалу. Керуючись статтями 367-368, 376, 381,382, 383, 384, 389-390 ЦПК України, суд ухвалив: Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» задовольнити. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення. Відмовити в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді