Ухвала КАС ВС № 420/10247/25

УХВАЛА 12 травня 2026 року м. Київ справа №420/10247/25 адміністративне провадження № К/990/18946/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., перевірив касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі №420/10247/25 за позовом Опорного закладу освіти «Випаснянський ліцей» Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР-ГРУП» про визнання протиправним та скасування висновку, У С Т А Н О В И В : Опорний заклад освіти «Випаснянський ліцей» Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області звернувся до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР-ГРУП», в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі за №UA-2024-08-01-007764-а від 25 березня 2025 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року апеляційну скаргу Опорного закладу освіти «Випаснянський ліцей» Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області - задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року скасовано та ухвалено нову постанову. Позовну заяву Опорного закладу освіти «Випаснянський ліцей» Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі за №UA-2024-08-01-007764-а від 25 березня 2025 року. Стягнуто з Південного офісу Держаудитслужби на користь Опорного закладу освіти «Випаснянський ліцей» Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у відшкодування понесених судових витрат, сплачене ого судового збору, 7570 грн (сім тисяч п`ятсот сімдесят гривень), за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби. 27 квітня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга Південного офісу Держаудитслужби на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі №420/10247/25. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року справу №420/10247/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключних обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Зокрема, скаржник зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується витрачання бюджетних коштів, пов`язаних із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції. Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. Суд зазначає, що касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв. У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі №420/10247/25 за позовом Опорного закладу освіти «Випаснянський ліцей» Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР-ГРУП» про визнання протиправним та скасування висновку. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: В.Е. Мацедонська М.І. Смокович