Ухвала КАС ВС № 160/22825/25

ф УХВАЛА 12 травня 2026 року м. Київ справа №160/22825/25 адміністративне провадження №К/990/19128/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №160/22825/25 за позовом ОСОБА_1 , яка дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просили: - визнати протиправним та скасувати пункт 37 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 року № 6/975, щодо призначення дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, повязаного із захистом Батьківщини, старшого лейтенанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 02.08.2022 - у розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожному; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити дружині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та двом синам: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 одноразову грошову допомогу, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовослужбовця Збройних Сил України (старшого лейтенанта) військової частини НОМЕР_2 , під час дії воєнного стану, внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп. та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат у сумі 13 139 250 (тринадцять мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 37 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 року № 6/975, щодо призначення дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого лейтенанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 02.08.2022 - у розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожному. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами про призначення одноразової грошової допомоги їй та її двом синам, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) чоловіка та батька ОСОБА_4 , пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка та відповідач подали апеляційні скарги. 25.03.2026 постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. На зазначену постанову апеляційного суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 28.04.2026. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини 5 цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Суд звертає увагу, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження Враховуючи, що справа №160/22825/25 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для відкриття касаційного провадження скаржник має довести належні обґрунтування щодо наявності таких підстав, із посиланням на конкретний підпункт та мотивами його застосування. Разом з тим касаційна скарга таких обґрунтувань не містить, а тому не відповідає вимогам процесуального закону щодо можливості касаційного перегляду судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, у якій необхідно навести належне обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у взаємозв`язку з відповідними підставами касаційного оскарження, визначеними частиною четвертою статті 328 КАС України. Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №160/22825/25 за позовом ОСОБА_1 , яка дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. Судді Н. В. Шевцова Н. В. Коваленко С. Г. Стеценко