Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 609/270/26

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 609/270/26 пров. № А/857/22436/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б., з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О., а також сторін (їх представників): від позивача не з`явився; від відповідача - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській обл. на рішення Шумського районного суду Тернопільської обл. від 02.04.2026р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській обл. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (суддя суду І інстанції: Харлан М.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 36 хв. 02.04.2026р., м.Шумськ Тернопільської обл., дата складання повного рішення суду першої інстанції: 02.04.2026р.),- В С Т А Н О В И В: 18.03.2026р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 6819376 від 12.03.2026р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. згідно ч.1 ст.121 КУпАП та провадження у справі закрити (а.с.1-4). Згідно ухвали суду від 18.03.2026р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с.12-14). Рішенням Шумського районного суду Тернопільської обл. від 02.04.2026р. заявлений позов задоволено; скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6819376 від 12.03.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП закрито; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (а.с.44-54). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ НП в Тернопільській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявленого позову (а.с.57-69). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем допущено порушення п.31.4.3 Правил дорожнього руху /ПДР/, а саме заборону керування транспортним засобом, що має технічні несправності зовнішніх освітлювальних приладів, через що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Доказом скоєного є матеріали відеозаписів із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського. Із цих доказів прослідковується рух позивачем на автомобілі, в якому несправний задній стоп-сигнал. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.268, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи (в тому числі оглянувши представлені відеоматеріали) та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови серії ЕНА № 6819376 від 12.03.2026р., винесеної інспектором Кременецького районного відділу поліції ГУ НП в Тернопільській обл. лейтенантом поліції Пилипчуком Б.А., о 15 год. 17 хв. 12.03.2026р., на вул.Українській, 11 в м.Шумськ Тернопільської обл. позивач ОСОБА_1 керував легковим автомобілем марки «ВАЗ», модель « 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , із технічною несправністю, а саме: не працював задній лівий габаритний ліхтар (стоп-сигнал), чим порушив вимоги п.31.4.3 ПДР. На підставі наведеного, відповідач визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. До постанови додається відеофіксація з нагрудної камери поліцейського 856539 та відеореєстратора 20-0748 (а.с.6). Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем порушення ПДР, за який його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, відповідачем не доведений. Згідно наявних відеоматеріалів позивач, відкривши багажне відділення автомобіля, порухав лампу габаритного вогню і вона почала світитись, тим самим усунувши технічну несправність на місці зупинки. Вказане відео спростовує доводи представника відповідача у відзиві на позовну заяву, що позивачем не було усунуто технічні несправності. Відтак, суд вважав, що відповідачем не доведено обставин неможливості подальшого руху транспортного засобу позивача після того, як він усунув технічну несправність габаритного ліхтаря, відповідно до вимог п.31.5 ПДР. Окрім того, відповідач не з`ясував, чи мав керований позивачем автомобіль несправності до початку руху, що виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за керування технічно несправним автомобілем. Окрім того, слід зазначити, що в діях ОСОБА_1 відсутня наявна форма вини у виді умислу як прямого чи непрямого, так і у виді необережності, оскільки водієм перед початком руху було вжито заходів щодо інспектування транспортного засобу на несправності, що підтверджується показами свідка ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні. За таких обставин в діях позивача є відсутнім склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.121 КУпАП. Колегія суддів вважає наведені висновки такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Згідно ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п.31.4.3 ПДР, затв. постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001р., забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання. Згідно вимог п.31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил. Відповідно до вимог п.31.6 ПДР забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: а) робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю; б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів; в) під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма; г) зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда. Отже, виявлена несправність стоп-сигналу автомобіля не віднесена приписами п.31.6 ПДР до переліку випадків, коли подальший рух несправних транспортних засобів взагалі заборонено. В силу приписів п.9.3 ПДР у разі відсутності або несправності сигналів гальмування такий сигнал подається лівою або правою рукою, піднятою вгору. Звідси, за наявності несправності заднього стоп-сигналу не забороняється експлуатація такого транспортного засобу. Водночас, водій повинен вжити заходів для її усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п.п.9.9 і 9.11 цих Правил. В розглядуваній ситуації позивач керував транспортним засобом, в якому не працював задній стоп-сигнал; вказана несправність не забороняла рух автомобіля взагалі (п.31.6 ПДР). Також відповідач не надав доказів умисної та тривалої експлуатації несправного автомобіля зі сторони ОСОБА_1 , який після зупинки інспектором поліції вжив заходів для усунення цих несправностей. Окрім цього, відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Спірна постанова серії ЕНА № 6819376 від 12.03.2026р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Зокрема, в складеній постанові відповідач помилково покликався на порушення позивачем правила п.31.4.3 ПДР, тобто, неправильно кваліфікував допущене позивачем порушення ПДР, що вплинуло на правильність визначення складу адміністративного правопорушення, наявного в діях ОСОБА_3 . Із сукупності наведених обставин слідує, що в діях позивача є відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки відповідач помилково кваліфікував керування автомобілем із несправним заднім стоп-сигналом як порушення правил п.31.4.3 ПДР, не врахував приписи п.п.31.5, 31.6 ПДР, а також можливість руху транспортного засобу до місця стоянки або ремонту із дотриманням запобіжних заходів згідно п.п.9.9 і 9.11 цих Правил. На підставі наведеного, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. Викладені доводи мають визначальне значення для вирішення спору, через що решта мотивів та аргументів сторін не розцінюються як такі, що спричиняють принциповий вплив на висновки апеляційного суду. На підставі наведеного, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та помилково накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Наведені вимоги в розглядуваному випадку судом дотримані, оскільки останнім прийнято рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Враховуючи результат апеляційного розгляду, відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ НП в Тернопільській обл. Окрім цього, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2026р. в частині зупинення дії рішення Шумського районного суду Тернопільської обл. від 02.04.2026р. в адміністративній справі № 609/270/26 слід визнати такою, що втратила чинність (а.с.89-91). Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ч.3 ст.268, ст.ст.271, 272, 286, 310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській обл. на рішення Шумського районного суду Тернопільської обл. від 02.04.2026р. в адміністративній справі № 609/270/26 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Національної поліції в Тернопільській обл. Визнати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2026р. в частині зупинення дії рішення Шумського районного суду Тернопільської обл. від 02.04.2026р. в адміністративній справі № 609/270/26 такою, що втратила чинність. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного судового рішення: 12.05.2026р.