Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/1145/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 квітня 2026 року м.Дніпросправа № 340/1145/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 340/1145/25 (суддя Брегей Р.І., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера СД» до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера СД» (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Кропивницької митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати: - рішення №UA901000/2024/000165/2 від 04.09.2024 року про коригування митної вартості товару; - визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2024/000106 від 04.09.2024 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зауваження митного органу не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення оцінюваного товару, а також не впливають на правильність визначення митної вартості. Наполягає, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно застосовано при визначенні митної вартості резервний метод. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем рішення відповідача. Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду у даній справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції, невірно розтлумачено норми ст. ст. 52 - 64, 257, 337 МКУ, не надано правової оцінки всім обставинам справи. Відповідач зазначає, що застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України. Декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару, визначену за ціною угоди, надані до оформлення документи містять розбіжності, які впливають на вартість складових митної вартості товару. Вважає, що відповідачем дотримано вимоги МК України щодо порядку визначення митної вартості товару, а спірні рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства, у межах повноважень, а отже у суду не було законних підстав для їх скасування. Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера СД» відповідно до контракту № 200524 від 20.05.2024р., укладеного з постачальником Ferrocontinent s.r.o. (Словаччина), та специфікації № 17 від 02.09.2024р. до вказаного контракту придбало товари: високовуглецевий ферохром та феросиліцій ФС65. Для митного оформлення товарів в режимі імпорту до Кропивницької митниці позивачем було подано 04.09.2024р. митну декларацію № 24UA901030001728U4, у якій декларантом визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме у розмірі 28480,00 євро за 16,0 тон високовуглецевого ферохрому та 7110,00 євро за 6,0 тон феросиліцію ФС65. На підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією № 24UA901030001728U4 від 04.09.2024р. позивачем були подані наступні документи: - Декларацію митної вартості; - Контракт № 200524 від 20.05.2024р.; - Специфікацію № 17 від 02.09.2024р. до контракту № 200524 від 20.05.2024р.; - Рахунок-фактуру № 2024265 від 02.09.2024р.; - Товарно-транспортну накладну CMR № 2024265 від 02.09.2024р; - Сертифікати якості продукції №№ 2024265/1, 2024265/2 від 02.09.2024р.; - Пакувальний лист № 2024265 від 02.09.2024р.; - транзитну декларацію T1 країни відправлення № 24SK531103000035К3 від 02.09.2024р. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару. Не погоджуючись із визначеною позивачем митною вартістю товару у митній декларації, митний орган запропонував позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, надіславши 04.09.2024р. повідомлення, в якому, зокрема, було зазначено наступне: «…Поставка оцінюваних товарів проводиться на підставі контракту між ТОВ «Сфера СД» та Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) від 20.05.2024 №200524, специфікації від 02.09.2024 № 17 (відповідно до умов контракту), комерційного інвойсу від 28.08.2024 № 202465. Зовнішньоекономічна операція має посередницький характер. Відправлення партії товару здійснено зі Словаччини. Країна походження товару № 1 згідно товаросупровідних документів Індія, товару № 2 - Китай. При цьому, відомості про виробників товарів відсутні. Умовами зовнішньоекономічного контракту № 200524 передбачено: п.2.1. - ціни товару погоджуються у специфікаціях до даного контракту у Євро; п. 2.3. - ціна за одиницю товару включає ціну товару, вартість упаковки, митних процедур по експорту товару (при необхідності), а також інші витрати обумовленні у специфікації; п.2.4. - валюта контракту Євро та долари США; п.3.1 - строки та умови поставки обумовлені сторонами в специфікації. Специфікацією №17 передбачено умови поставки DAP Кропивницький. Інші витрати, зокрема витрати на доставку товару, що входять до ціни товару відповідно до п.2.3 контракту, специфікацією не обумовлено. Відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010 - перевезення на умовах поставки DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Однак, ані в контракті, ані в специфікації не виявлено інформації щодо включення витрат пов`язаних з транспортуванням (навантаженням, перевантаження тощо) товару до ціни товару. Документи, що підтверджують витрати на страхування товарів до митного оформлення не надавались, витрати на страхування як складова митної вартості у МД не заявлялись. Виявлені обставини у сукупності унеможливлюють здійснити перевірку числових значень відповідних витрат. Подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари». Для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до розділу III «Митна вартість товарів та методи її визначення» ч.3 ст.53 МКУ, митним органом повідомлено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідь на повідомлення позивач надіслав відповідачу лист № 22 від 04.09.2024р. (копія додається), в якому надав пояснення та повідомив, що вже надав вичерпний перелік документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідно до вимог Митного кодексу України. Відповідач 04.09.2024 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA901000/2024/000165/2, яким було скориговано митну вартість товарів: високовуглецевого ферохрому до рівня 30219,20 євро, феросиліцію ФС65 до рівня 8852,40 євро, із застосуванням методу 6 резервного. На підставі вказаного рішення митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901030/2024/000106 від 04.09.2024р. Позивач, не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, скористався своїм правом застосувати положення ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України та подав 04.09.2024р. митному органу митну декларацію 24UA901030001731U5, за якою товари 04.09.2024р. були випущені у вільний обіг під фінансові гарантії. Платіжною інструкцією від 04.09.2024 року № 82 позивачем було сплачено на банківський рахунок Державної митної служби України фінансову гарантію в сумі 34569,32 грн., і отриманий позивачем від нерезидента товар було випущено у вільний обіг. Фінансові гарантії, сплачені відповідно до поданої вантажно митної декларації № 24UA901030001731U5, були списані до державного бюджету України. Вважаючи рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 ст.51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації. Відповідно до ч. 1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару митницею було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Так, митницею зазначено наступні зауваження: поставка оцінюваних товарів проводиться на підставі контракту між ТОВ «Сфера СД» та Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) від 20.05.2024 №200524, специфікації від 02.09.2024 № 17(відповідно до умов контракту), комерційного інвойсу від 28.08.2024 № 202465. Зовнішньоекономічна операція має посередницький характер. Відправлення партії товару здійснено зі Словаччини. Країна походження товару № 1 згідно товаросупровідних документів Індія, товару № 2 - Китай. При цьому, відомості про виробників товарів відсутні. Умовами зовнішньоекономічного контракту № 200524 передбачено: п.2.1. - ціни товару погоджуються у специфікаціях до даного контракту у Євро; п. 2.3. - ціна за одиницю товару включає ціну товару, вартість упаковки, митних процедур по експорту товару (при необхідності), а також інші витрати обумовленні у специфікації; п.2.4. - валюта контракту Євро та долари США; п.3.1 - строки та умови поставки обумовлені сторонами в специфікації. Специфікацією № 17 передбачено умови поставки DAP Кропивницький. Інші витрати, зокрема витрати на доставку товару, що входять до ціни товару відповідно до п.2.3 контракту, специфікацією не обумовлено. Ані в контракті, ані в специфікації не виявлено інформації щодо включення витрат пов`язаних з транспортуванням (навантаженням, перевантаження тощо) товару до ціни товару. Документи, що підтверджують витрати на страхування товарів до митного оформлення не надавались, витрати на страхування як складова митної вартості у МД не заявлялись. З цього приводу, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивач надав декларацію митної вартості, контракт, специфікацію, інвойс, міжнародну товарно-транспорту накладну, сертифікат якості продукції, пакувальний лист, декларацію країни походження. Страхові документи подаються лише у випадку, коли страхують товар. Об`єкт декларування не страхувався. У вартість товару включено витрати на доставку до митного кордону України. Умови DAP (постачання в місці призначення) - одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Відповідач не заперечує того факту, що в специфікації №17 від 02.09.2024р. до контракту № 200524 від 20.05.2024 передбачено умови поставки DAP м. Кропивницький. При цьому, відповідач визнає той факт, що відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс на умовах поставки DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки неси всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Таким чином, погоджені сторонами в специфікації №17 від 02.09.2024р. умови поставки DAP м. Кропивницький однозначно вказують, що ціна товару включає в себе витрати на навантаження та транспортування товару до пункту призначення - м. Кропивницький, а твердження відповідача про те, що нібито ні в договорі, ні в специфікації не виявлено інформації щодо включення витрат пов`язаних з транспортуванням (та навантаженням) товару до ціни товару, суперечить фактичним обставинам справи. За висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, наведеними у постанові від 03.05.2023р. у справі № 140/6689/20, умови DAP (DAP price) означають, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення. Позивач повідомляв відповідача листом № 22 від 04.09.2024р. про те, що страхування товару не здійснювалось, відповідно, немає можливості надати документи, які підтверджують витрати на страхування, оскільки таких документів не існує. Отже, вимоги відповідача надати документи, які підтверджують витрати на страхування товарів, та заявити витрати на страхування як складової митної вартості, є безпідставними. В спірному випадку відповідач не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Позивач під час митного оформлення належним чином повідомив відповідача про розмір понесених витрат, а зауваження митного органу носять формальний характер та не впливають на заявлену митну вартість товару. За таких обставин, є вірними висновки суду, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили. Наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів. З урахуванням встановлених судом обставин, є вірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. Оскаржене позивачем рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягало скасуванню. Оскільки оформлення картки відмови є похідним при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, наявні підстави і для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2024/000106 від 04.09.2024. Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Кропивницької митниці - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 340/1145/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак