Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/4218/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 року справа №200/4218/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 р. у справі № 200/4218/25 (головуючий І інстанції Стойка В.В. ) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «ДІЯ», Міністерства цифрової трансформації України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства цифрової трансформації України (далі відповідач-1, Мінцифри), Державного підприємства «ДІЯ» (далі відповідач-2, ДП «ДІЯ») , в якому, просила: Визнати протиправною бездіяльність Міністерства цифрової трансформації України та державного підприємства «ДІЯ» щодо не забезпечення технічної можливості прийняття від ОСОБА_1 у паперовій формі заяви від 28.03.2024р. про надання компенсації за знищену кватиру № 13, розташовану у м. Маріуполь по вулиці Лавицького, 24 через Центр надання адміністративних послуг на порталі «ДІЯ». Визнати протиправною бездіяльність Міністерства цифрової трансформації України та державного підприємства «ДІЯ» щодо не забезпечення технічної можливості прийняття від ОСОБА_1 у паперовій формі заяви від 28.03.2024р. про надання компенсації за знищену кватиру № 26, розташовану у м. Маріуполь по вулиці Зелінського, 7 через Центр надання адміністративних послуг на порталі «ДІЯ». Зобов`язати Міністерство цифрової трансформації України та державне підприємство «ДІЯ» забезпечити технічну можливість прийняття через Центр надання адміністративних послуг на порталі «ДІЯ» від ОСОБА_1 у паперовій формі заяв від 28.03.2024р. про надання компенсації за знищену кватиру № 13, розташовану у м. Маріуполь по вулиці Лавицького, 24, та за знищену кватиру № 26, розташовану у м. Маріуполь по вулиці Зелінського,

7. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з рішенням, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначено, зокрема, наступне. На момент вирішення справи по суті нормативно-правовий акт, що передбачає обстеження об`єктів нерухомого майна на тимчасово окупованих територіях, - відсутній, тому такі об`єкти наразі не можуть бути зареєстровані в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна. За таких обставин, на думку суду 1, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Скаржник зазначив, що системний аналіз Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» № 2923-IX від 23.02.2023р., далі Закон № 2923-IX, свідчить про те, що: -не встановлено жодного обмеження стосовно прийняття заяв про надання компенсації за знищене майно у випадку знаходження такого майна на тимчасово окупованій території; - Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, Закон № 2923-IХ надає право на 30 календарних днів продовжувати строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, якщо знищений об`єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка перебуває в тимчасовій окупації, що вже само по собі є підтвердженням того, що заява про надання компенсації за знищене майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території повинна прийматися у власника такого майна; -не встановлено жодного обмеження на розгляд заяви про надання компенсації за знищене майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території; -знаходження об`єкта знищеного майна на тимчасово окупованій території, не позбавляє власника такого майна на отримання компенсації відповідно до Закону № 2923-IХ і відповідно у такому випадку не повинно бути перешкодою для прийняття заяви про надання компенсації; -Законом № 2923-IХ не визначено такої підстави для відмови у наданні компенсації за знищене майно, як знаходження цього майна на тимчасово окупованій території; -підтвердження знищення об`єкта нерухомого майна є можливим за допомогою інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, у тому числі космічної зйомки, тобто не передбачає обов`язкового виїзду Комісії безпосередньо на знищений об`єкт нерухомого майна. Предметом позову є визнання протиправною бездіяльність співвідповідачів щодо не забезпечення технічної можливості прийняття від позивача у паперовій формі заяви від 28.03.2024р. про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна через Центр надання адміністративних послуг на порталі «ДІЯ». Тобто у цій справі йдеться виключно про захист права позивача на подання заяви про надання компенсації за знищене житло. Питання розгляду такої заяви Комісією про надання компенсації та прийняття відповідного рішення не є предметом даного спору. Як вбачається з норм Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, далі Положення, затвердженого постановою КМ України № 1137 від 04.12.2019р, у користувачів Порталу «ДІЯ», до яких належить позивач, є право використовувати засоби цього порталу відповідно до їх функціонального призначення. До використовування засобів Порталу «ДІЯ», згідно з їх функціональним призначенням належить зокрема, і подання через Центр надання адміністративних послуг заяв у паперовій формі про надання компенсації за знищене житло. Відтак, до обов`язків співвідповідачів належить технічне забезпечення функціонування Порталу «ДІЯ» та технічне забезпечення можливості користуватися його функціями, до якої належить і подання заяви про надання компенсації за знищене майно. Скаржник зауважує, що співвідповідачі не належать а ні до отримувачів компенсації за знищене майно, а ні до осіб, які приймають рішення про надання такої компенсації відповідно до умов Закону № 2923-IХ; їх обов`язком у спірних правовідносинах є виключно технічне забезпечення функціонування Порталу «ДІЯ», і саме цей обов`язок у випадку з позивачем співвідповідачами не було виконано. Посилаючись на положення статті 24 Конституції України, скаржник зазначає, що у даному випадку відмова у прийнятті у позивача заяви про надання компенсації порушує не тільки її права, передбачені Законом № 2923-IХ, але і є дискримінацією позивача, та порушенням конституційного принципу рівності прав громадян. Адже, у власників, чиє знищене майно не знаходиться на тимчасово окупованій території, заяви про надання компенсації приймаються. За таких обставин, судом неправильно застосовано норми матеріального права, що виразилося у не застосуванні до спірних правовідносин статті 24 Конституції України, статей 2, 4 ,6, 14 Закону № 2923-IХ. Суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473, яким не врегульовано питання подання заяв про надання компенсації за знищене майно. Крім того, відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2024р. у справі № 120/5317/24 позовні вимоги позивача частково задоволені, а саме визнано протиправною бездіяльність Тульчинської міської ради щодо неприйняття від позивача заяв від 28.03.2024р. про надання компенсації за знищену квартиру АДРЕСА_1 та частки знищеної квартири АДРЕСА_2 . Зобов`язано Тульчинську міську раду прийняти від позивача заяви у паперовій формі від 28.03.2024 про надання компенсації за знищену квартиру АДРЕСА_1 та частки знищеної квартири АДРЕСА_2 . У цій справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приймала участь Міністерство цифрової трансформації України. Отже, рішенням окружного суду у справі, в якій приймав участь один із співвідповідачів у даній справі, було визнано протиправність неприйняття від позивача заяви про надання компенсації за знищене майно. Заяви позивача про надання компенсації за знищене майно не було прийнято, як раз внаслідок відсутності технічної можливості на порталі «ДІЯ», забезпечення якої належить саме до обов`язків співвідповідачів. Від Державного підприємства «ДІЯ» надійшов відзив на скаргу в якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. В обґрунтування зазначено, зокрема, що навіть із прийняттям більш нового нормативно-правового акту, питання щодо обстеження окремих категорій об`єктів нерухомого майна, що розташовані на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, залишається неврегульованим підзаконними нормативно-правовими актами. Це прямо підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що станом на момент прийняття рішення об`єкти на тимчасово окупованій території не можуть бути зареєстровані в Реєстрі через відсутність відповідної процедури. А тому, за умови відсутності закону, який визначає порядок дії, бездіяльність, яка не охоплюється та не регламентується нормами цього закону, не може бути визнана протиправною. Чинний Закон № 2923-IX передбачає подачу заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації в електронній формі та у паперовій формі через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса. Враховуючи рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 120/5317/24 позовні вимоги позивача вже захищено, оскільки зобов`язано Тульчинську міську раду прийняти від ОСОБА_1 заяви у паперовій формі. А отже, вимоги у цій справі № 200/4218/25 стосуються забезпечення технічної можливості прийняття тих саме заяв від 28.03.2024 щодо тих саме об`єктів нерухомості. Тобто, кінцева мета позивача - домогтися прийняття конкретних паперових заяв від 28.03.2024 вже досягнута шляхом ухвалення судового рішення у справі № 120/5317/24, а тому такі дії є фактичною підміною процедури виконання судового рішення новим позовом та призведе до порушення принципу правової визначеності. Закон № 2923-IX передбачає, що відповідна заява, забезпечення технічної можливості прийняття якої в паперовій формі вимагає позивач, подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна. Вимога Позивача зобов`язати відповідачів вчинити дії всупереч встановленому порядку валідації даних не виправдовується особливою нагальністю моменту, оскільки Закон № 2923-IX передбачає достатній часовий проміжок для належного (правомірного) врегулювання процедури подання таких заяв. Таким чином, строк подання відповідної заяви не є таким, що сплив. Тимчасова технічна неможливість реєстрації заяви в Реєстрі, зумовлена виключно відсутністю нормативного механізму обстеження майна на тимчасово окупованій території, що підтверджено судом першої інстанції, не призводить до незворотної втрати права Позивача на звернення. Після законодавчого врегулювання, Позивач зможе реалізувати своє право в межах гарантованого Законом № 2923-IX строку. Отже, чинне законодавство імперативно передбачає достатні часові рамки для подання заяв постраждалими особами, а строк подання відповідної заяви не є таким, що сплив. Чинне законодавство передбачає вимоги щодо збереження цілісності, повноти, достовірності реєстрових даних в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна. Оскільки згідно з Постановою № 473 документом, що підтверджує знищення, є акт комісійного обстеження, система правомірно не пропускає реєстрацію заяви без введення реквізитів цього акту. Підприємство не може здійснити «забезпечення технічної можливості» апелянту та скасувати валідацію даних на вимогу окремого заявника, оскільки це призведе до внесення до Реєстру інформації з порушенням норм чинного законодавства. Від Міністерства цифрової трансформації України надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. В обґрунтування зазначено, зокрема, що Мінцифри не наділено повноваженнями щодо забезпечення можливості подання заяв про надання компенсації у паперовій формі через центри надання адміністративних послуг. Таким чином, розмежування повноважень між органами виконавчої влади, зокрема міністерствами, є важливою складовою організації виконавчої влади в Україні. Кожне міністерство має чітко визначену сферу діяльності, в рамках якої воно здійснює державну політику, планує і координує виконання завдань, контролює відповідні галузі або питання. Це дозволяє забезпечити ефективність управління в різних сферах життєдіяльності держави, сприяє ефективному управлінню, контролю за виконанням законів та програм, а також запобігає концентрації влади в одному органі. Отже, один орган виконавчої влади не несе відповідальності за дії іншого, оскільки кожен орган є самостійним і здійснює свою діяльність відповідно до покладених на нього законом повноважень. Стаття 55 Конституції України визначає право на судовий захист та можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі № 800/301/16). Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено що на момент вирішення справи по суті нормативно-правовий акт, що передбачає обстеження об`єктів нерухомого майна на тимчасово окупованих територіях, - відсутній, а бездіяльність, яку Позивач вважає протиправною та яка полягає в не забезпеченні технічної можливості прийняття у паперовій формі заяви про надання компенсації, ґрунтується на відсутності законодавчих положень, що встановлюють порядок дії та компетенцію суб`єкта владних повноважень в межах спірного питання. Мінцифри вважає, що протиправність дій повинна полягати у відповідному порушенні суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення. Порушення має бути реальним, стосуватися безпосередніх прав чи інтересів особи, и яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного Позивачем способу його захисту способом, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В зв`язку з чим Мінцифри діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне. ОСОБА_1 , є громадянкою України та внутрішньо переміщеною особою з 14.04.2022р., яка перемістилася з м. Маріуполь Донецької області. Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , та власником частки квартири АДРЕСА_3 , яку розташовано у АДРЕСА_4 . 28 березня 2024 року позивач звернулася до Центру надання адміністративних послуг Тульчинської міської ради з двома окремими заявами про надання компенсації за знищені квартири. Як вбачається з листа Тульчинської міської ради № 02-14-С-138 від 08.04.2024р. позивачу було відмовлено у прийнятті цих заяв, оскільки зазначені квартири знаходяться на тимчасово окупованій території, стосовно якої не визначено дату закінчення бойових дій, що відповідно до умов абзацу 2 пункту 6постанови КМ України № 858 від 21.07.2023р. робить неможливим надання компенсації за пошкоджений об`єкт майна. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2024р. у справі № 120/5317/24 визнано протиправною бездіяльність Тульчинської міської ради щодо неприйняття від ОСОБА_1 заяв від 28.03.2024р. про надання компенсації за знищену квартиру АДРЕСА_1 та частки знищеної квартири АДРЕСА_2 , та зобов`язано Тульчинську міську раду прийняти від ОСОБА_1 заяви у паперовій формі від 28.03.2024 про надання компенсації за знищену квартиру АДРЕСА_1 та частки знищеної квартири АДРЕСА_2 . 29 листопада 2024 року рішення суду набрало законної сили, але відповідачем виконано не було. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 47 Конституції України кожному гарантується право на житло. На підставі статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась і який триває на теперішній час. Стаття 1 Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX (далі Закон №2923-IX) визначає, зокрема: 2) Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна), - єдина державна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації (документів) про рухоме та нерухоме майно (далі - майно), пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, осіб, майно яких пошкоджено або знищено, матеріальну шкоду (у тому числі збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення такого майна, компенсацію за пошкодження та знищення такого майна, фінансування відновлення пошкодженого та знищеного майна, а також іншої інформації (документів), визначеної цим Законом; 4) знищені об`єкти нерухомого майна - об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема: а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки; 5) компенсація за пошкоджений/знищений об`єкт нерухомого майна: а) виконання робіт, пов`язаних з будівництвом, на пошкодженому об`єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт; а-1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов`язаних з будівництвом, на пошкодженому об`єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт; а-2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об`єкті нерухомого майна за власні кошти; б) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку; в) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката; г) передача у власність отримувачу компенсації об`єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об`єкта нерухомого майна; 5-1) об`єкт житлової нерухомості - квартира, інше житлове приміщення, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок (у тому числі квартира, інше житлове приміщення, будинок, що буде споруджено у майбутньому); 7) цифровий код заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (далі - цифровий код) - код, зчитування якого відповідним пристроєм та/або розпізнавання програмними засобами дає можливість ознайомитися з актуальною інформацією про стан розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону №2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є, зокрема: 1) фізичні особи - громадяни України, які є, зокрема: а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна. При реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або іншими ознаками. За ч. 1, 2 ст. 3 Закону №2923-IX, для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії. Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно із частинами 1, 2, 4, 8 ст. 4 Закону №2923-IX, заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна. Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо. Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації: 1) в електронній формі - засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг; 2) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса. З метою прийняття заяв про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна центри надання адміністративних послуг та органи соціального захисту населення забезпечують роботу виїзних пунктів прийому таких заяв. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у паперовій формі заявник пред`являє адміністратору центру надання адміністративних послуг, посадовій особі органу соціального захисту населення або нотаріусу оригінали документів, що додаються до такої заяви (за наявності). Відповідно до частин 15-17 ст. 4 Закону №2923-IX, адміністратор центру надання адміністративних послуг, посадова особа органу соціального захисту населення або нотаріус у день звернення особи з метою подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у паперовій формі: 1) встановлює особу заявника та перевіряє повноваження представника такої особи (у разі подання заяви представником); 2) заповнює заяву (з переліком документів, які додаються до заяви) з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг; 3) роздруковує заяву та забезпечує її підписання отримувачем компенсації; 4) видає заявнику примірник заяви, зареєстрованої у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, із зазначенням реєстраційного номера заяви в цьому Реєстрі та цифрового коду; 5) засвідчує вірність копій документів, що додаються до заяви, - у разі пред`явлення оригіналів відповідних документів. У разі відсутності у заявника оригіналів документів, які додаються до заяви, робить про це відмітку в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна; 6) виготовляє електронні копії поданих документів (у тому числі документа, що засвідчує повноваження представника), завантажує їх до Реєстру пошкодженого та знищеного майна та підтверджує їх відповідність поданим документам електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Реєстрація заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна з присвоєнням реєстраційного номера в цьому Реєстрі. Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 2923-ІХ розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає: встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом: а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них; б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності); в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності. Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається. Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється; 4) забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви); 5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; 6) у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом видачі житлового сертифіката - виготовлення житлового сертифіката з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна та направлення його заявнику: а) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або на адресу електронної пошти; б) у паперовій формі - на поштову адресу, зазначену заявником, у разі подання заяви у паперовій формі та відсутності електронної пошти. За ч. 6 ст. 6 Закону №2923-IX, підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є: 1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви; 2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; 3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону. За ч. 1, 7, 9, 10 ст. 14 Закону №2923-IX, реєстр пошкодженого та знищеного майна створюється для забезпечення збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації та документів про: 1) осіб, майно яких пошкоджено або знищено; 2) пошкоджене та знищене майно (у тому числі пошкодження, завдані земельним ділянкам, землям, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, а також біологічного різноманіття) незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна відповідно до цього Закону; 3) матеріальну шкоду (у тому числі збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення майна (у тому числі обстеження пошкодженого майна, крім обстеження, передбаченого статтею 39-2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оцінку пошкодженого та знищеного майна); 4) розгляд та прийняття рішення про надання компенсації; 5) надання компенсації за пошкоджене та знищене майно та фінансування (виділення коштів) відновлення пошкодженого та знищеного майна. У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна може забезпечуватися збирання, накопичення, облік, обробка, зберігання та захист іншої інформації та документів, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Адміністратором Реєстру пошкодженого та знищеного майна є визначене Кабінетом Міністрів України державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, яке: 1) забезпечує створення, впровадження, ведення та адміністрування Реєстру пошкодженого та знищеного майна; 2) забезпечує проведення технічних і технологічних заходів для забезпечення роботи Реєстру пошкодженого та знищеного майна, забезпечення хостингу, обслуговування технічного комплексу цього Реєстру; 3) забезпечує створення, модифікацію, впровадження та супровід програмного забезпечення Реєстру пошкодженого та знищеного майна; 4) здійснює адміністрування Реєстру пошкодженого та знищеного майна відповідно до статті 36 Закону України "Про публічні електронні реєстри"; 5) відповідає за збереження та захист Реєстру пошкодженого та знищеного майна, реєстрових даних та інформації; 6) забезпечує технічну взаємодію Реєстру пошкодженого та знищеного майна з іншими державними електронними інформаційними системами; 7) забезпечує проведення технічних та технологічних заходів з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, що здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) організовує і проводить навчання щодо роботи з Реєстром пошкодженого та знищеного майна; 9) забезпечує доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна суб`єктів, право доступу яких визначено законодавством; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Законом України "Про публічні електронні реєстри". Доступ користувачів до Реєстру пошкодженого та знищеного майна здійснюється через електронний кабінет користувача Реєстру пошкодженого та знищеного майна (далі - електронний кабінет) або іншу інформаційно-комунікаційну систему державної форми власності, інтегровану з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. Користувачі та/або відповідальні посадові особи таких користувачів отримують доступ до електронного кабінету користувача після проходження процедури електронної ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації. Відповідно до статті 14 Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Кабінет Міністрів України постановою від від 13 червня 2023 р. № 624 затвердив Порядок ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі Порядок № 624). За положенням п. 1 Порядку № 624, цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення та функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна). Метою створення Реєстру пошкодженого та знищеного майна є формування єдиної національної геоінформаційної системи збирання, накопичення, обліку, зберігання та захисту даних про майно, яке пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та забезпечення фізичних та юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією для національного та міжнародного захисту прав осіб, чия власність пошкоджена або знищена. За підпункту 2 пункту 10 Порядку № 624 технічне та технологічне забезпечення роботи Реєстру пошкодженого та знищеного майна передбачає: забезпечення доступу користувачам до Реєстру пошкодженого та знищеного майна через електронні кабінети користувача та Портал Дія для: центрів надання адміністративних послуг; органів соціального захисту населення; нотаріусів; інших користувачів, визначених законодавством. Відповідно до підпункту 2 пункту 18 Порядку № 624, об`єктами Реєстру пошкодженого та знищеного майна є інформація (відомості) та документи про пошкоджене та знищене майно всіх форм власності - об`єкти рухомого та нерухомого майна, зокрема лінійні об`єкти інженерно-транспортної та енергетичної інфраструктури, а також пошкодження земель, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, біологічного різноманіття незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна. Пункт 19-20 Порядку № 624 передбачають, що під час перенесення публічним реєстратором інформації про об`єкти з паперових чи інших носіїв до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, для збереження цілісності, повноти, достовірності реєстрових даних обов`язковим є попередній аналіз наявних даних та їх валідація (перевірка достовірності) до моменту внесення їх до Реєстру пошкодженого та знищеного майна як реєстрових даних або як архівних даних. Валідація (перевірка достовірності) даних може здійснюватися, зокрема, шляхом надсилання запитів до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших установ, підприємств, організацій. Після перенесення інформації публічним реєстратором про об`єкти з паперових чи інших носіїв до Реєстру пошкодженого та знищеного майна може проводитись процедура верифікації чи співставлення реєстрових даних. Інформація про об`єкти Реєстру пошкодженого та знищеного майна, яка на момент перенесення не належить до реєстрових даних, створених згідно із законодавством, не включається до складу реєстрових даних, а зберігається в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна як архівна інформація. Відповідно до абзацу 3 пункту 46 Порядку № 624, програмні засоби ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна повинні забезпечувати можливість отримання та/або передачі даних в процесі електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним веб-порталом електронних послуг з метою забезпечення надання послуг щодо подання інформаційного повідомлення та заяв про надання компенсації за пошкоджене та знищене майно з подальшою їх передачею до Реєстру пошкодженого та знищеного майна та отримання витягів з Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні, статті 16 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України поставною від 19 квітня 2022 р. № 473 затвердив Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд (далі Порядок № 473). Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 документами, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації для цілей реалізації положень пунктів 8-11 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про споживче кредитування і Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України є акт обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації), складений відповідно до пункту 8-1 Порядку, затвердженого цією постановою, та/або звіт з технічного обстеження, складений відповідно до пункту 9 Порядку. Пунктом 1 Порядку № 473, встановлено, що цей Порядок визначає механізм оперативного реагування виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту, спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, а також застосовується для фіксації пошкоджень будівель та споруд, зумовлених збройною агресією Російської Федерації: 1) на території України (крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації), - щодо будівель та споруд приватної та комунальної форми власності в рамках виконання невідкладних робіт відповідно до пунктів 6, 7-9 цього Порядку; 2) на територіях активних бойових дій, на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, - щодо будівель та споруд, визначених у пункті 6-1 цього Порядку. Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України Про адміністративні послуги адміністративні послуги визначаються виключно законом. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг, електронна публічна послуга - послуга, що надається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які перебувають в їх управлінні, у тому числі адміністративна послуга (у тому числі в автоматичному режимі), яка надається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем на підставі заяви (звернення, запиту), поданої в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (у тому числі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг), або без подання такої заяви (звернення, запиту). Як свідчать матеріали справи, 28.03.2024 позивач звернулась до Центру надання адміністративних послуг Тульчинської міської ради із двома заявами про надання компенсації за знищені квартири. Відповідні заяви були подані позивачем у паперовій формі. Листом від 08.04.2024 Тульчинська міська рада повідомила позивача про те, що Центр надання адміністративних послуг Тульчинської міської ради немає технічної можливості зареєструвати відповідні заяви на порталі Дія. Таку неможливість відповідач пояснив тим, що відповідно до абзацу 2 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №858 від 21.07.2023 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо регулювання відносин, пов`язаних з наданням компенсації за об`єкти нерухомого майна, пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України", компенсація надається за умови, що об`єкт нерухомого майна не розташований на територіях, що відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Мінреінтеграції, включені до пункту 2 розділу 1 "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії", на яких бойові дії не завершені на дату подання заяви, або до розділу II "Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України", на яких на дату подання заяви не завершено тимчасову окупацію. Разом із тим, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2024р. у справі № 120/5317/24 задоволено частково позовні вимоги позивача до Тульчинської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Міністерства цифрової трансформації України , а саме судом: Визнано протиправною бездіяльність Тульчинської міської ради щодо неприйняття від ОСОБА_1 заяв від 28.03.2024р. про надання компенсації за знищену квартиру АДРЕСА_1 та частки знищеної квартири АДРЕСА_2 . Зобов`язано Тульчинську міську раду прийняти від ОСОБА_1 заяви у паперовій формі від 28.03.2024 про надання компенсації за знищену квартиру АДРЕСА_1 та частки знищеної квартири АДРЕСА_2 . Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 р. у справі № 120/5317/24 заяву представника ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №120/5317/24 призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу - Тульчинській міській раді 10-ти денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви, а також усіх доказів які підтверджують виконання боржником рішення суду від 29.10.2024 у справі №120/5317/24. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 р. у справі № 120/5317/24 відмовлено в задоволенні заяви Тульчинської міської ради про роз`яснення рішення суду, зокрема, заявник просив роз`яснити як фактично прийняти заяви позивача, якщо заява приймається засобами порталу "Дія" і є недоступною для нерухомого майна, яке знаходиться на окупованій території. Зазначене свідчить, що права позивача в частині подання та прийняття заяви у паперовій формі про надання компенсації за знищену квартиру поданої на виконання Закону №2923-IX через Центр надання адміністративних послуг було захищено. При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, на момент вирішення справи по суті нормативно-правовий акт, що передбачає обстеження об`єктів нерухомого майна на тимчасово окупованих територіях, - відсутній, тому такі об`єкти наразі за відсутності процедури реєстрації та за відсутності цього акту не можуть бути зареєстровані в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна. Для законодавчого врегулювання цього питання 19 грудня 2024 року Верховною Радою України було прийнято проект Закону України Про внесення змін до Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України щодо компенсації знищеного чи пошкодженого майна, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією від 10.04.2024 № 11161. Однак, після його прийняття цей проект закону не підписаний та не набув чинності. Отже, бездіяльність, яку позивач вважає протиправною та яка полягає в не забезпеченні технічної можливості прийняття у паперовій формі заяви про надання компенсації, ґрунтується на відсутності законодавчих положень, що встановлюють порядок дії та компетенцію суб`єкта владних повноважень в межах спірного питання. А відтак, за умови відсутності Закону, який визначає порядок дії, бездіяльність, яка не охоплюється та не регламентується нормами цього Закону, не може бути визнана протиправною. Також, колегія суддів зазначає, що саме Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України є повноваженим органом з визначення порядку, положення тощо в частині прийняття у паперовій формі заяв про надання компенсації за знищену кватиру через Центр надання адміністративних послуг на порталі «ДІЯ». Щодо посилання скаржника на положення статті 24 Конституції України та дискримінацію позивача, колегія суддів зазначає наступне. За визначенням пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Слід відмітити, що згідно із усталеною практикою ЄСПЛ дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства» від 11.06.2002). Відмінність у ставленні також є дискримінаційною, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (рішення у справі «Ван Раалте проти Нідерландів» від 21.02.1997; рішення ЄСПЛ у справі «Пічкур проти України» від 07.11.2013). Аналогічний підхід у своїх рішеннях використовує і Конституційний Суд України, вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. В іншому разі встановлення обмежень означало б дискримінацію (рішення Конституційного Суду України від 07.07.2004 № 14-рп/2004). Відповідно до статті 24 Конституції України, ст.ст. 2, 7 Загальної декларації прав людини, ст.ст. 2, 26 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, статті 2 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 1, ст. 14 Протокол № 12 до Конвенції) необхідною підставою для встановлення факту дискримінації є обумовленість відмінного ставлення за певними ознаками. Отже, факт дискримінації може бути встановлений лише у випадку, коли розрізнення у ставленні до особи вмотивоване притаманною їй певною персональною ознакою. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 560/3763/20, трактуючи положення статті 19 Конституції України, вказував, що: «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; «у межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; «у спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби. Повертаючись до матеріалів справи, жодних обставин на підтвердження проявів дискримінації у ставленні до позивача, не встановлено. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини цієї справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 р. у справі № 200/4218/25 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 р. у справі № 200/4218/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 12 травня 2026 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді І.Д. Компанієць І.В. Сіваченко