Постанова Сумський апеляційний суд № 584/504/25

Справа №584/504/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Данік Я. І. Номер провадження 33/816/1171/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 12 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 584/504/25 за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кузика Тараса Степановича на постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 27.03.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрито провадження за ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, установив: Постановою судді Путивльського районного суду Сумської області від 27.03.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та закрито провадження у справі за ст.124 КУпАП, у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності за те, що він 02.05.2025 близько 20.00 год біля будинку № 76 по вул. Сумська у с. Бобине Конотопського району Сумської області, керуючи автомобілем «Kia Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого допустив наїзд на фортифікаційний елемент блокпосту у вигляді земляного насипу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження, тобто ОСОБА_1 порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУПАП. Також 02.05.2025 близько 20.00 год біля будинку № 76 по вул. Сумська у с. Бобине Конотопського району Сумської області ОСОБА_1 керував автомобілем «Kia Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України. З таким рішенням судді не погодився захисник і подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 27.03.2026 скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження в цій частині закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог захисник зазначав, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи і при цьому звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення неправильно зазначено реєстраційний номер авто, а тому вказаний адміністративний матеріал підлягає поверненню для опрацювання. Також на думку апелянта, суддею суду першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки його адвокатом було подане клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 27.03.2026 у зв`язку з перебуванням особи, що притягається до адміністративної відповідальності на бойовому завданні. Про призначення даної справи до апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кузик Т.С. були повідомлені завчасно у передбачений законом спосіб, однак, до апеляційного суду для участі у судовому засіданні не з`явилися, від захисника надійшла заява про розгляд справи у відсутності захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Перевіряючи законність прийнятого рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з рішенням судді в частині закриття провадження за ст. 124 КУпАП, а оскільки сторона захисту не оскаржує постанову в цій частині, то й апеляційний суд не вдається до оцінки вказаних висновків. Що стосується визнання ОСОБА_1 винним за ч.1 ст.130 КУпАП, то апеляційний суд зазначає таке. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 284749 від 02.05.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1); - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.05.2025, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а. с. 2); - власноруч підписаними поясненнями ОСОБА_1 , згідно з якими він 02.05.2025 близько 20.00 год біля будинку № 76 по вул. Сумська у с. Бобине Конотопського району Сумської області, їхав власним автомобілем «Kia Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 та її сином. До того як сідати за кермо, вживав спиртні напої. Доїжджаючи до габіонів, натиснув на гальма, однак вони не спрацювали, тому автомобіль заїхав на земляний насип. Під час ДТП ні він, ні його знайома ушкодження не отримали, дитина вдарилась правою ногою, приїхавши на місце події швидка надала дитині медичну допомогу, від госпіталізації відмовились (а.с. 3); - відеозаписом з бодікамер поліцейських, згідно з якими ОСОБА_1 повідомив, що з його вини сталося ДТП, після чого працівники поліції відвезли його до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду на визначення стану сп`яніння і на підставі медичного висновку, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння, відносно останнього було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 5). Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.9а ПДР України, вчинені особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено. При цьому, необхідно зауважити, що проведення огляду водіїв учасників ДТП, унаслідок якої є постраждалі, - обов`язкове, а у разі, коли в результаті ДТП водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 9, 12 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду). При цьому метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння (п. 8 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»). Доводи апеляційної скарги захисника Кузика Т.С. про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини особи, апеляційний суд вважає необґрунтованими. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом у справі та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами. Як убачається з матеріалів справи, висновки суду першої інстанції ґрунтуються не лише на протоколі, а й на інших доказах, зокрема висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.05.2025, письмових поясненнях ОСОБА_1 , відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, яким суд надав належну оцінку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, а тому посилання апелянта на недостатність доказової бази є безпідставними. Твердження захисника щодо неправильного зазначення у протоколі реєстраційного номера транспортного засобу також не можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки вказаний недолік не впливає на зміст встановлених судом обставин та не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення. Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права на захист особи у зв`язку з відмовою у відкладенні розгляду справи. Як убачається з матеріалів справи, клопотання про відкладення розгляду справи було подане захисником без належного підтвердження поважності причин неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме без надання документів, що достовірно підтверджують перебування ОСОБА_1 на виконанні бойового завдання у визначений час. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду даної справи суддею суду першої інстанції адвокат Кузик Т.С. вже діяв в інтересах свого підзахисного ОСОБА_1 , а тому з метою непорушення його права на захист міг особисто представляти його інтереси, тобто суд першої інстанції діяв у межах наданих йому повноважень та з урахуванням вимог ст. 268 КУпАП, забезпечивши реалізацію процесуальних прав особи, у тому числі права на правову допомогу. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, постановив: Постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 27.03.2026 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Кузика Тараса Степановича на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Соколова